Класифікація та характеристика кормів у сучасному тваринництві

Основна проблема тваринництва – зміцнення кормової бази.

Корми – це спеціально приготовлені фізіологічно прийнятні продукти для споживання с.-г. тваринами, що містять у їстівній, нешкідливій і доступній формі необхідні: енергію, поживні речовини та біологічно активні речовини.

Комбікорм (К) – складна однорідна суміш очищених і подрібнених до необхідних розмірів різних кормових засобів та мікродобавок, що виробляється за науково обґрунтованими рецептами та забезпечує повноцінну збалансовану відповідно до норм годівлю тварин.

Повнораціонний комбікорм (ПК) – це кормова суміш, що має всі якості повноцінного раціону, який забезпечує високу продуктивність і якість продукції, хороший стан здоров'я тварин, низькі витрати кормів на одиницю продукції; він повинен: відповідати потребам тварин певного виду, віку та призначення; не потребувати додаткової обробки. Застосовується ПК частіше в годівлі свиней та птиці.

Комбікорм-концентрат (КК) – призначений як доповнення до грубих і соковитих кормів раціону (в основному для жуйних) з метою компенсації нестачі енергії, протеїну, амінокислот, жиру, мінеральних речовин, вітамінів. Поживність 1 кг КК вища, ніж 1 кг ПК.

Балансувальні добавки (БД) БВМД, БВМК, МД та ін. – це однорідні суміші, подрібнені до необхідних розмірів частинок, високобілкових, мінеральних і біологічно активних речовин, що виробляються за науково-обґрунтованими рецептами. БД призначені для приготування комбікорму в господарствах на основі зерна власного виробництва.

Премікс (П) – однорідна суміш подрібнених до необхідних розмірів мікродобавок і наповнювача, призначених для збагачення К, БВМД, БВМК, МД та ін. БД. Наповнювачем можуть бути: пшеничні висівки, зерно пшениці тонкого помелу, кормові дріжджі, соєвий шрот. П – виробляють однопроцентні для різних видів тварин, вводять у К – 10 кг на 1 т (1 %) на комбікормових заводах.

Вода є основною частиною рослин і тваринного організму та слугує середовищем, де протікають усі хімічні та фізико-хімічні реакції.

У різних кормах вміст води від 5 до 95 %. У кормах штучно висушених – макусі, шротах, жомі, трав'яному борошні (до 10 %), 12–14 % міститься в зернах, насінні та борошняних кормах – 70–85 %, у силосі – 65–85 %, у сінажі – 45–60 %, у коренеплодах і бульбоплодах – 80–92 %, у барді, свіжому жомі та меззі – 90–95 %. З підвищенням у кормі води знижується вміст сухої речовини та його поживна цінність.

Таблиця 1 – Хімічний склад сухої речовини рослинних кормів і тіла тварин, % (за А.П. Дмитроченком)

Корм Тварини Показники зелений зерно сіно

Вода 77,8 13,0 14,3 54,0 58,0 56,0

22,2 87,0 85,7 46,0 42,0 44,0 речовина

Протеїн 16,6 10,1 11,3 32,6 35,7 47,7

Жир 4,4 4,5 2,9 55,2 55,2 40,9

Клітковина 22,5 2,2 30,7 – – –

Безазотисті екстрактивні 47,9 81,6 47,9 2,2 2,5 1,6 речовини

Зола 8,6 1,6 7,2 10,0 6,6 9,8

Вміст води в тілі тварин залежить від віку і становить 80 % у молодняка, а у дорослих тварин – до 50 %. Тварини дуже чутливі до нестачі води і залежно від видових та фізіологічних особливостей споживають на 1 кг сухої речовини корму таку кількість води: свині – 7–8 кг, велика рогата худоба – 4–7 кг, коні, вівці та кози – 2–3 кг і кури – 1–1,5 кг. Норми витрати води у тваринництві включають потребу тварин для пиття та при догляді або використанні в процесі технології.

Таблиця 2 – Норми потреби води на одну тварину на добу, л/добу бики та нетелі 60 40–55 молодняк: до 6 міс 20 10–18 старше 6 міс 30 25–28 Свині: кнури – плідники 20 10 поросні та холості матки 15 12 підсисні з приплодом матки 60 20 відлученці 5 2 ремонтний молодняк 15 6 молодняк на відгодівлі 15 6 Вівці:

ягнята при штучному вирощуванні 3 2 молодняк старше 1,5 років 45 35

Звірі: кролі, норки, соболі, 3 3 лисиці, песці 7 7 Тварини на пасовищах: Влітку: велика рогата худоба 30 60 вівці та кози 2,5 6,0 верблюди 60 80 Взимку: велика рогата худоба 25 35

Потреба у воді великої рогатої худоби залежить від віку, фізіологічного стану, продуктивності, температури води.

Таблиця 3 – Потреба у воді для молочної худоби л/добу

4ºС і нижче 16ºС 27ºС Телиці 91 8,8 11 14,5 181 16,3 20,3 26,9 363 27,8 34,8 46,7 544 38,3 47,6 63,9 Сухостійні корови 635 42,7 52,9 71,4 726 45,8 56,4 76,2 Дійні корови 635 9 52,9 63,9 78,9

27 96,9 115 135,2

36 118,9 140,5 170,5

45 141 166,1 201,3

Для підтримання життєдіяльності, здоров'я та високої продуктивності молочної худоби важливе значення має якість води.

Таблиця 4 – Норми якості води для молочної худоби норма pH 6.0–8.0 Зниження споживання води

Понад 3000 мг може розвинутися Розчинені речовини тимчасова діарея. Високі рівні Розчинні солі 0–1000 мг викликають відмову від води Солоність(мінералізація) та затяжну діарею Жорсткість 0–120 мг Загалом жодних проблем. Вміст: Знижене споживання через

0–3000 мг заліза неприємний смак нітратного азоту 0–100 мг Репродуктивні порушення загальна кількість бактерії 0–1000/мл

Основним джерелом енергії в кормах є вуглеводи. Розрізняють три основні види вуглеводів.

Прості цукри містяться в клітинах і є структурними елементами складних вуглеводів. Вони легко розчинні у воді, надають солодкого смаку корму.

Крохмаль представлений гранулами і складається з багатьох видів глюкози, форма і розміри гранул крохмалю різні у різних рослин: кукурудзи, зернових культур та деяких коренеплодів, картоплі. Крохмальні гранули не розчиняються у воді і не мають смаку.

Рисунок 1 – Крохмальні гранули різних типів (збільшення у 300 разів) а) картоплі; б) зерна кукурудзи, с) овесу, д) пшениці

Целюлоза і геміцелюлоза – це цукри, зв’язані лігніном, які надають рослинам міцності та структури. Травна система тварин із простим шлунком (однокамерним) не має ферментів для виділення глюкози з целюлози і геміцелюлози. Тільки мікробіологічне середовище шлунка жуйних має ферменти, здатні виділяти глюкозу з целюлози і геміцелюлози, що знаходяться в стінках клітин рослин.

Характеристика клітковини та методи її визначення

У стінках клітин рослин міститься лігнін, який практично не перетравлюється у шлунку. У старих рослин молекули лігніну виростають і обволікають вуглеводи. У результаті целюлоза і геміцелюлоза стають менш засвоюваними.

Целюлоза, геміцелюлоза і лігнін у кормах зазвичай класифікуються як «нейтрально-детергентне (мийна) волокно», оскільки їх можна виміряти в лабораторних умовах після кип'ятіння зразка в мийному розчині.

Основні показники якості клітковини:

• Кислотно-детергентна клітковина (КДК) – складається з целюлози і лігніну. Визначається хімічним способом шляхом змішування корму з кислотою та нагрівання. При збільшенні КДК у кормі його енергетична цінність знижується.
• Нейтрально-детергентна клітковина (НДК) – складається з КДК (целюлози і лігніну) та геміцелюлози. Цей компонент клітинної оболонки показує вміст чистої клітковини в кормі.

Існують різні підходи до аналізу НДК:

• Хімічна НДК — кількість НДК, що визначається при змішуванні корму з лугом та його нагріванні.
• Ефективна НДК — показник, що відображає фізичну форму або розмір часток корму в рубці, який сприяє жуйці та нормальній моториці рубця.

Є інший вид клітковини – сира клітковина, яка враховується для визначення вмісту клітковини в кормі шляхом кип'ятіння корму в розчинах розведеної кислоти та лугу, що дозволяє виділити лігнін і целюлозу.

Роль мікрофлори у рубцевому травленні

Перетравлення клітковини відбувається за допомогою мікрофлори рубця жуйних. Бактерії досягають максимальної концентрації 10⁸ – 10¹¹ на добу на 1 г вмісту рубця.

Бактерії представлені різними групами, кожна з яких перетравлює певні поживні речовини корму: целюлозу, геміцелюлозу, крохмаль, цукор, пектин, білки і ліпіди.

Інфузорії присутні в кількості 10¹⁰ на 1 г вмісту рубця. Джерелом білка для них служать у тому числі бактерії; одні інфузорії миттєво реагують на швидкорозчинні цукри, інші – на крохмаль. Інфузорія є стабілізуючим елементом рубцевої ферментації та утворення її кінцевих продуктів.

Грибки – це група мікроорганізмів, що бере участь у процесах перетравлення клітковини; вони можуть розростатися при великій кількості клітковини і становити 8 % мікроорганізмів рубця. Важливо, що бактерії, інфузорії та грибки перетравлюють клітковину на енергетичні метаболіти – поживні речовини для корови.

Вміст рубця жуйних ділять на 3 фракції:

• Газоподібна – розташована у верхній частині рубця.
• Тверда фракція – розташована в середній частині рубця і плаває в нижній рідкій фракції.
• Розчинні вуглеводи і білки, набряклі клітини, корми – розташовані в нижній рідкій частині рубця.

З точки зору життєдіяльності мікроорганізми розподіляються за типами середовища:

У процесі бродіння в рубці утворюються леткі жирні кислоти (ЛЖК).

Продукти життєдіяльності мікрофлори рубця представлені в таблиці 6.

Важливе значення в годівлі корів має білковий та азотний метаболізм.

Потреба корови в протеїні забезпечується амінокислотами мікроорганізмів, що беруть участь у перетравленні, та білками корму, що не розпалися в рубці. Розщеплюється 60–70 % білка мікроорганізмами на пептиди, амінокислоти та аміак, які використовуються мікробами як джерело азоту при формуванні мікробного білка. Аміак, що залишився в рубці неперетвореним, абсорбується крізь стінки рубця в кров, перетворюється на сечовину і частково надходить у слину, сечу та молоко.

Таблиця 5 – Утворення ЛЖК у рубці при мікробному перетравленні

Тип вуглеводу розщеплення перетравлення ЛЖК вуглеводів

Цукри Дуже швидко 100 Пропіонат Прості

Целюлоза Повільно 30–50 Складні бутират

Клас Субстрат ність у ЛЖК pH колоній мікро-

Ацетат, перетравлюютьгеміцелАміак 6,0–6,8 8–10

Крохмаль, Пропіонат, що розщеплюють амінокис5,5–6,0 0,5 цукор лактат крохмаль та цукор лоти

Крохмаль, АміноНайпростіші 6,2–7,0 15–24

Частково ферментовані рослинні тканини розглянуто на рисунку 2. Стрілка вказує на жорсткі стінки клітин рослин, що складаються з целюлози, геміцелюлози та лігніну. Порожні місця між стінками клітин рослин заповнені розчинними та готовими до ферментації клітинами поживних речовин: протеїном, простими цукрами та, можливо, крохмальними гранулами.

Рисунок 2 – (збільшені у 230 разів)

Визначено доступність різних вуглеводів для перетравлення різними видами тварин.

Таблиця 7 – Доступність структурних і неструктурних вуглеводів для тварин зі шлунком простої будови та зі складним шлунком із шлунком простої будови жуйні Не волокнисті:

Рослини містять незначну кількість ліпідів. Однак насіння соняшнику, сої, акумулює до 20 відсотків від своєї сухої маси ліпідів. Вони містять у 2,25 раза більше енергії, ніж вуглеводи.

Тригліцериди – найпоширеніша форма ліпідів у природі, складаються з трьох жирних кислот, сплетених разом молекулою гліцерину. Організм не здатний синтезувати ненасичені жирні кислоти при кімнатній температурі. Вони перебувають у рідкому стані і називаються оліями. Ліпіди, з насичених жирних кислот, при кімнатній температурі перебувають у твердому стані і називаються жирами.

Додавання ліпідів корисне для зменшення запиленості кормів та збільшення концентрації енергії в кормосуміші. Надлишок жиру (понад 8 % у сухій масі раціону) може зменшити споживання корму, знизити жирність і вміст білка в молоці, а також викликати пронос. Вільний жир у шлунку негативно впливає на перетравлення клітковини.

Білки складаються з одного або кількох ланцюгів амінокислот, міцно пов'язаних між собою. Протеїн у середньому складається на 16 % із азоту. Решта – вуглецева основа (молекули вуглецю, водню та кисню), які містять енергію подібно до ліпідів та вуглеводів. Кількість енергії, в 1 г протеїну, дорівнює 5,1 ккал/г, спалювання вуглецевої основи дає лише 4,1 ккал/г. 1 ккал витрачається на виділення азоту з сечею.

Існує 20 амінокислот, різної структури, що складаються з вуглецю (С), кисню (О2), аміногрупи (NH4). Дві амінокислоти містять сірку (S). Якщо ланцюги амінокислот короткі (менше 100), речовини називаються пептидами. Усі необхідні амінокислоти рослини здатні виробляти з неорганічного азоту ґрунту – нітратів. В організмі тварини може синтезуватися 50 % необхідних амінокислот; інші повинні надходити йому з кормом.

У лабораторіях кількість азоту, а потім кількість білка в кормах розраховують як відсоткове відношення вмісту азоту помножене на 6,25 (100/16), це показник сирого протеїну.

Невелика частина білка в рослині знаходиться у стінках клітин, а основна маса його знаходиться в розчиненому стані всередині рослинної клітини (наприклад, хлорофіл). Білки, що містяться в зернових, зазвичай менш розчинні і більш стійкі до мікробіологічного розкладання всередині рубця, ніж білки, що знаходяться у грубих кормах. У деяких грубих кормах міститься речовина танін, яка зв'язується з білком і перешкоджає його шлунковому розщепленню.

Значення корму велике: він входить до складу ферментів, гормонів та антитіл, які контролюють і регулюють хімічні реакції в організмі, є головним компонентом м'язових тканин. Захисну роль відіграють волокнисті білки, вони є будівельним матеріалом для рогової тканини (волосся і копит). Деякі білки входять до складу молока та м'яса).

Багато азоту міститься в сечовині та солях амонію, але в них немає амінокислот. Вони не мають жодної поживної цінності для тварин зі шлунком простої будови. У жуйних тварин мікроби рубця перетворюють небілковий азот на амінокислоти.

Вітаміни – це органічні сполуки, які необхідні для організму в невеликих кількостях для підтримки нормальної життєдіяльності. Разом із ферментами вітаміни беруть участь у багатьох хімічних реакціях.

Вітаміни поділяють на 2 групи: 1) водорозчинні С і дев'ять вітамінів групи В; 2) жиророзчинні вітаміни А, D, Е і К. Жиророзчинні вітаміни знаходяться в ліпідовмісних частинах кормів. В організмі тварини в печінці може накопичуватися вітамін А в кількості, достатній на 6 місяців. Водорозчинні вітаміни не здатні накопичуватися і потребують постійного поповнення з кормів.

Значення та джерела жиророзчинних вітамінів представлені в таблиці 8.

М і н е р а л ь н і р е ч о в и н и є неорганічними елементами, що містяться в неорганічних солях або в органічних сполуках. Потреба тварини в макроелементах становить від 0,2 до 1,0 % від сухої маси раціону від 0,001 до 0,05 % (10 і 500 частин в одному мільйоні).

Деякі мінеральні речовини здатні накопичуватися в організмі: залізо в печінці, кальцій – у кістках. Мінеральні речовини, що розчиняються у воді (натрій, калій), не можуть накопичуватися в організмі й повинні постійно поповнюватися.

Таблиця 8 – Жиророзчинні вітаміни для молочної худоби

Нормальний зір, мастит, слабкі телята, відповідає за стан продуктивні проблеми (киВітамін Бета-каротин, епітелію, поперед- теля, мертвонародження, тиха А (бета-синтетичний ження імунної статева охолодження, затримка покаротин) вітамін А системи, розмножен- слідів, сліпі й з некоорди-

Нормалізує ріст і молочна лихоманка, кетоз, розвиток кісток, гіпокальціємія, опухання Вітамін D щають молоко віт.

обмін кальцію і суглобів, волочіння задніх

Білом'язова хвороба, маВітамін Е Служить антиоксидан-Синтетичний стит, кислий смак молока, (токофе-том, пов'язаним вітамін Е, мас- ураження серцевої рол) із селеном лічні культури

Нормалізує вітамін К, Вітамін К із хворобою солодкого конюшини,

Загальна кількість мінеральних речовин не має такого значення, як їхня доступність для організму. Доступність мінеральних речовин залежить від факторів: 1) Вид тварини. 2) Вік і стать. 3) Здоров'я тварини. 4) Баланс інших поживних речовин у раціоні; наприклад, нестача вітаміну D зменшує засвоєння кальцію.

5) Хімічна форма елемента; залізо у формі Fe2 добре засвоюється організмом, а у формі Fe3 – ні. 6) Вміст і форма інших елементів. Високий вміст сірки та цинку зменшує доступність міді. 7) Обробіток кормів. 8) Присутність зв'язувальних компонентів. Фітинова кислота, якої багато в пшениці, зв'язується з фосфором і робить його недоступним для моногастричних тварин.

Загальні функції мінеральних речовин в організмі тварини: 1) Надають структурності та міцності скелету (Са, Р, Мg). 2) Виступають у ролі складової частини органічних сполук (S у білках, Со у вітаміні В5, Fe у клітинах червоних тілець). 3) Підвищують активність ферментної системи організму (Р 4) Необхідні для синтезу гормонів (I2). 5) Контролюють баланс води в організмі К). 6) Визначають кількість позитивно та негативно заряджених сполук і регулюють баланс середовища в організмі К), перенесення нервових імпульсів (Na, Са) 7) Викликають стискання м'язів.

Таблиця 9 – Макроелементи в раціонах молочної худоби МінеральЗв'язок Джерела

1 2 3 4 5 Кальцій Формування Рахіт, повільне Фосфор, Вапняк, (Ca) кісток і зубів, зростання кісток, магній хлорид кальфосфат Фосфор (Р) Формування Рахіт, сповільнений Кальцій, заДикальцій і кісток і зубів, ріст, слабка репро-лізо, алюмімонокальцій обмін енергії, дуктивність, звра-ній, магній фосфат, кістчастина ДНК щений апетит, кова мука, фос-

1 2 3 4 5 Сода Кислотний баАномальна пове-Калій, хлор, Сіль 2CO3) ланс, скорочення дінка при годівлі, сульфати натрій, бікар-лення, pH крові ная продуктивність Хлор (Cl) Регулює осмо-Втрата апетиту, Сода, калій Сіль ни та кислотний лу, лужна інлоті Калій (К) Осмотичний Блідість волос Сода, хлор, K тиск, кислотний шерсті, зменшення бікарбонат, баланс, споживання сульфат, K-Mg місія Магній Активатор ензи-Підвищена збуд-Кальцій, Магній карбо-(Mg) мів, кісток і ливість м'язів, фосфор, канат ная титанія Сірка (S) Сірковмісні амі-Знижений мік-Мідь, моліб-Сульфат амонокислоти, робний ріст, слаб-ден, азот нію, сульфат К

Таблиця 10 – Мікроелементи в раціонах молочних корів

1 2 3 4 5 Кобальт (СО) Синтез вітаміну В12 Поганий апетит, Ні (вітаМінералі-

1 2 3 4 5 Мідь (Cu) Активізація рослин-Грубий шерстний Сульфати, МН солі, них ферментів, покрив, зміна кольо-молібден, карбонат Cu, синтезу крові, нервру шерсті залізо сульфат Cu, мастит Йод (I2) Синтез тироксину Перерозвинений шлу-ніт Йодистий здатності стій калій Залізо (Fe) Входить до складу геАнемія Мідь МН солі, системи Марганець Ріст, формування Ослаблення ро-Кальцій, МН солі, (Mn) кісток, активація сту, слабка репро-цинк, залі-ензимів (рослин-дуктивність, ске-зо, фосфор Mn, сульфат ний вид Селен (Se) Утворення ензи-Порушення ре-Кальцій, Селеніт со-мів, захищає мем-продуктивностя, сірка ди, селенат брани, м'язів Цинк (Zn) Активізація ензи-Паракератоз шкі-Залізо, МН солі, мів, відновлення ри, збільшення мідь, марга-пошкодженої ткани-кількості со-нець цинку, кар-

Рисунок 3 – При нестачі міді: Рисунок 4 – При нестачі йоду: зникнення пігментації (стрілкою збільшується щитоподібна залоза показано) шерсті навколо очей, облизують (вказано стрілкою) тварини й навколишні предмети

Рисунок 5 – При нестачі марганцю: Рисунок 6 – При нестачі цинку типовим симптомом є випадає волосся і спостерігається втрата кутастості задніх ніг ураження шкіри

Загалом корми можна розділити на такі групи:

За Російською системою корми класифікують на групи, представлені в таблиці 11.

За Американською системою корми поділяються на:

Сіно (бобове, злакове, злаково-бобове), солома та інші з високим вмістом клітковини (лушпиння, оболонка).

3) Силос, сінаж: кукурудзяний, бобовий, трав'яний.

4) Енергетичні корми: злакові культури, борошномельні субпродукти (відходи), фрукти, горіхи, коренеплоди.

5) Білкові добавки: рослинні, відходи птицепереробки, а також м'ясної та рибної промисловості.

8) Нехарчові добавки: смакові та лікарського призначення.

Таблиця 11 – Класифікація кормів та добавок