Нормативи якості кормів для сільськогосподарських тварин за ДСТУ

Для підвищення продуктивності та збереження здоров’я тварин важливо використовувати корми високої якості.

Вимоги до якості корму Таблиця 1 – Показники та норми для визначення класу якості сіна

Масова частка в сухій Норма для класу речовині в сіні 1 2 3

«Сирого» протеїну, %, не менше: Сіяному бобовому 15 13 10 Сіяному злаковому 12 10 8 Сіяному бобово-злаковому 13 11 9 Природних сіножатей 11 9 7

Сіяному бобово-злаковому 29 31 32

«Сирої» золи, %, не більше 10 11 12

Поживність 1 кг сухої речовини сіна, корм. од./ЕКЕ, не менше:

Сіно бобове 0,65/0,90 0,61/0,87 0,57/0,87

Сіно злакове 0,61/0,87 0,57/0,84 0,53/0,81

Сіно бобово-злакове 0,62/0,88 0,58/0,85 0,57/0,82

Природних сіножатей 0,61/0,87 0,57/0,84 0,53/0,81

Таблиця 2 – Показники та норми для визначення класу якості силосу

Масова частка сухої речовини, %, не менше, у силосі з:

Однорічних бобових трав 28 26 25

Однорічних бобово-злакових сумішей 25 20 18

Однорічних злакових трав 20 20 18

Багаторічних пров'ялених трав 30 30 25

Масова частка в сухій речовині «сирого» протеїну, %, не менше, у силосі з:

Кукурудзи та сорго 7,5 7,5 7,5

Злаково-бобових трав та сумішей інш.

13 11 9 рослин з бобовими Злакових трав, соняшнику, інш.

11 9 8 рослин та їх сумішей «Сирої» клітковини, %, не більше 30 33 35

«Сирої» золи, %, не більше, у силосі з:

Масляної кислоти, %, не більше 0,5 1,0 2,0

Молочної кислоти у загальній кількості (молочної, оцтової, масляної) кислот, %, не менше, у силосі з: Кукурудзи, сорго, суданської трави 55 50 40

Кукурудзи, сорго, суданської трави 3,8–4,3 3,7–4,4 3,6–4,5

Інших рослин 3,9–4,3 3,9–4,3 3,8–4,5

Поживність 1 кг сухої речовини силосу, корм. од./ЕКЕ, не менше:

0,76/0,97 0,64/0,89 0,56/0,83 та бобово-злакових трав Їх однорічних злакових 0,73/0,95 0,60/0,86 0,53/0,81

З кукурудзи, соняшнику та ін. 0,79/0,97 0,69/0,92 0,63/0,88

Таблиця 3 – Вимоги до якості комбікормів – концентратів для великої рогатої худоби віком 6–12 міс у віці 6–12 міс у Показники від 1 до 6 стійловий пасовищний пасовищ-

ЕКЕ, 100 кг 105 100 95 100 100

19,0 17,0 13,6 16,0 12,0 ін, не менше, %

6,5 11,0 10,0 10,0 10,0 ка, не більше, %

Са, не менше, % 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6

Р, не менше, % 0,7 0,8 0,7 0,8 0,6

NaCl, не менше 0,4 1,0 1,0 1,0 1,0 не більше, % 1,0 1,5 1,5 2,5 2,5

Нормативний ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ документ 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90 період ЕКЕ, 100 кг 100 100 110 108 110 Сирий протеїн,

11,0 16,0 18,0 13,0 18,0 не менше, % Са, не менше, % 0,5 0,5 0,65 0,6 0,7 Р, не менше, % 0,7 0,7 0,85 0,83 0,8 NaCl, не менше, 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 не більше, % 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 Нормативний ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ документ 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90

ЕКЕ, 100 кг 105 95 95 125 110 100 Сирий проте-

12,0 15,0 11,0 21,0 16,0 13,0 ін, не менше, % Сира клітчат-

– – – 4,9 7,5 10,0 ка, не більше, % Са, не менше, % 0,7 0,5 0,5 1,0 0,7 0,7

Р, не менше, % 0,8 0,7 0,7 0,6 0,5 0,3 NaCl, не менше, 1,0 1,0 1,0 – – – не більше, % 1,5 2,0 2,0 1,0 1,0 1,5 Нормативний ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТ документ 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90 9268-90

Показник 9-42 днів 61–120

СК-4 СК-6 СК-7 ОЕ свиней, не менше,

14,3 12,1 12,1 11,6 2,2 МДЖ/кг Сирий протеїн, % не менше, 19,9 17,2 15,1 14,5 13,0 не більше 21,9 19,2 17,1 16,5 15,0 Лізин, % не менше 1,1 0,84 0,73 0,66 0,55 Метіонін+цистин, % не менше 0,7 0,54 0,47 0,45 0,40 Сира клітковина, % не більше 3,6 5,0 5,0 6,0 5,5 Кальцій, % не менше 1,0 0,9 0,9 0,7 0,6 не більше 1,5 1,3 1,1 1,0 0,8 Фосфор, % не менше 0,9 0,9 0,8 0,7 0,6 не більше 1,4 1,4 1,1 1,0 0,8 не менше 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 не більше 1,0 0,9 0,9 0,8 0,8 Нормативний ГОСТР ГОСТР ГОСТР ГОСТР ГОСТР документ 50257-92 50257-92 50257-92 50257-92 50257-92

Таблиця 4 – Вимоги до якості комбікормів – концентратів для овець

Ягнят Показник старше 4 підсисних період

1 2 3 4 5 6 ЕКЕ, 100 кг 90 85 80 89 89

ОЕ, МДЖ/кг 9,0 8,5 8,0 8,9 8,9 Сирий протеїн, % не менше, 19,0 17,0 13,5 17,0 14,5 не більше 21,0 19,0 15,5 19,0 16,5 Сира клітковина, % не більше 10,0 12,0 12,0 12,0 12,0

1 2 3 4 5 6 Са, % не менше 1,0 0,5 0,5 0,5 0,4 Р, % не менше 0,8 0,8 0,8 0,9 0,9 Нормативний ГОСТ ГОСТ ГОСТ ГОСТР ГОСТ документ 10199-81 10199-81 10199-81 10199-81 10199-81

Завдання 2. Вивчити методи заготівлі грубих та соковитих кормів

Соковиті корми містять понад 40 % води. Силос – це консервований корм зі свіжоскошених або, рідше, підв’ялених зелених рослин.

Вимоги до кукурудзи для успішної консервації силосу:

– 11,1 МДж ОЕ/кг СР;

– понад 300 г крохмалю/ кг СР;

– 180–210 г сира клітковина/кг СР;

Сінаж – це консервований корм, приготований з трав, попередньо підв’ялених після скошування до вологості 45–55 % і законсервований в анаеробних умовах.

Консервування сінажу відбувається внаслідок малої доступності води для бактерій і розчинних клітин, зумовленої підвищенням у них осмотичного тиску при зневодненні рослин під час пров’ялювання маси.

– мало утворюється органічних кислот, корм слабокислий, pH 4,5–5,9;

– збереження цукру понад 20 %. А біологічні втрати до 10 %;

– висота зрізу на степових сіножатях 4–4,5 см, сіяних однорічних бобово-злакових сумішей 5–6, багаторічних першого року – 8–9, наступних років 5–7 см;

– площа скошування за день трав повинна відповідати збиранню їх з поля протягом дня (не допускати пересихання);

– тривалість закладання ємності – стислі строки (до 10 днів);

– техніка для скошування косарки-плющилки, для пров’ялювання повинна бути для злакових з кондиціонерами з вилами «v»-подібної форми, для бобових – з профільованими гумовими вальцями;

– пров’ялюється маса до 70–60 % (протягом 3–4 год у степовій або 5–7 год у лісостеповій чи лісовій зонах, потім збирають у валки для остаточного пров’ялювання;

– скошувати у валки слід однорічні бобово-злакові суміші, суданську траву, могар та ін. – у районі з помірним кліматом – у валки завширшки 1,2–1,25 м, з жарким кліматом – до 0,8 м, щоб на 1 погонний метр валка укласти 6,5 кг маси;

– підбирачі-подрібнювачі подрібнюють масу, бажана довжина різання 2–3 см, оскільки вона добре ущільнюється, зручна при виїмці та роздачі кормів;

– підбирач-подрібнювач подає масу в транспортні засоби під невеликим напором повітря;

– транспортні засоби обладнують знімними каркасами з труб (діаметром ¾ – 1,0 дюйм), обтягнутими металевою сіткою з дрібною коміркою;

– при закладанні маси обов’язкове трамбування за допомогою важких тракторів. При правильному ущільненні температура маси повинна бути 35–37 °С;

– вологість маси при транспортуванні повинна бути 55–50 %.

1) Експрес-метод стаціонарними або переносними вологомірами.

2) Візуальний метод: при вологості 55 % стебла і листя стають м’якими, але не кришаться і не обламуються. При стисканні в жмені подрібнені рослини стають вологими, але соку не виділяють, а після розтискання руки грудка розсипається. Якщо розтерти листя між пальцями, вони скочуються в трубочку, але соку не виділяють і не руйнуються. При вологості 45 % листя скручується.

3) З рівномірно пров'яленої маси скрутити джгут, і якщо не спостерігається соковиділення, то маса готова для збирання врожаю, вологість її не більше 60 %.

Грубі корми – об'ємисті, менш енергоємні, містять багато клітковини. Сіно – консервований зелений корм до вологості не більше 17 %. Сіно буває: сіяне злакове, бобове, злаково-бобове, з природних сіножатей. Способи заготівлі: висушування на землі; підв'ялювання та активне вентилювання; хімічне консервування. Способи зберігання: складування в стоги, скирди, брикетування, подрібнення, пресування в тюки, рулони.

На якість корму, що заготовляється, істотний вплив чинить фаза розвитку рослин, ботанічний склад, висота зрізу, спосіб заготівлі, консервування, укриття ємності.

При зрізі кукурудзи на висоті 40–50 см досягається вищий вміст енергії, а поїдання корму підвищується на 1 кг СР/день.

На якість корму, що заготовляється, впливає консервування його. Використовуються для консервації заготовлюваних кормів хімічні або біологічні консерванти, або різні добавки, що сприяють проходженню бажаного молочно-кислого бродіння.

Таблиця 5 – Фази розвитку рослин та якість заготовлюваних кормів

Фаза мДж (ОЕ)/кг сухої речовини Рослини до бутонізації 11,1 – – 10,9 бутонізація 10,5 9,8 10,8 10,8 Бобові та бобово-початок цвітіння 10,4 9,5 10,3 10,2 злакові повне цвітіння 9,9 8,7 9,7 9,9 кінець цвітіння 8,8 8,3 8,6 до колосіння 11,6 – 11,3 10,6 початок колосіння 11,6 10,2 10,6 10 Сіяні повне колосіння 11,1 9,6 10 9,2 злакові кінець колосіння 10,5 8,5 9,6 цвітіння 9,2 8,1 8,8 молочна стиглість 10,7 – 10,1 – Кукурудза молочно-воскова стиглість 10,6 – 10,5 воскова стиглість 11,5 – 11,1 –

Таблиця 6 – Вміст СР, енергії та протеїну в сінажі із злакових трав

Вміст в 1 кг сухої речовини зола, г протеїн, г клітковина, г мДж мДж до колосіння 35 114 187 220 6,54 10,78 початок колосіння 35 111 168 258 6,07 10,18 кінець колосіння 35 113 150 290 5,92 9,96 цвітіння 35 114 129 319 5,56 9,45 після цвітіння 35 116 120 348 5,17 8,91

4–6 тижнів 35 132 192 214 5,98 10,4

> 6 тижнів 35 124 168 254 5,68 9,62

35 112 150 295 5,16 8,89

Таблиця 7 – Кормова цінність силосу в залежності від інтенсивності кг/кг СР на г/кг СР

Екстенсивне використання 278 104 6,91

Старі травостої з внесенням 267 159 67,9 9,17 добрив

257 212 75,5 10,44 ням добрив

Рисунок 3 – Зміна вмісту сирої клітковини в процесі заготівлі сінажу

Таблиця 8 – Вплив висоти зрізу на вміст поживних речовин

Вплив висоти зрізу на вміст поживних речовин та енергії в кукурудзяному силосі Висота зрізу, Вміст Концентрація см суха речовина сира клітковина крохмаль ОЕ, МДЖ

15 37 17,5 29,1 11,1

30 38 16,6 30,1 11,2

40 39 15,5 32,4 11,5

Хімічні консерванти сприяють розвитку молочнокислих бактерій і пригнічують розвиток маслянокислих бактерій, плісняви та гнилі.

При заготівлі кормів вносять додаткову кількість молочнокислих бактерій: гомо- і гетероферментативні молочнокислі бактеріальні культури.

– підвищують вміст цукру в силосну масу (кормовий цукор, патока, зерно та інші вуглеводні продукти);

– підтримують ріст бактерій і прискорюють процес ферментації (макро- та мікроелементи, аскорбінова кислота, дріжджові екстракти).

При заготівлі консервованих кормів важливо дотримуватися форми та величини шару, зусилля і часу трамбування, укриття маси.

Рисунок 4 – Розріз силосного штабеля при закладанні буртами

Для трамбування використовувати важкий колісний трактор.

Товщина шару, що трамбується – більше 30 см.

Час трамбування шару зеленої маси – 10 хвилин.

Рисунок 5 – Герметизація плівкою по всій поверхні

Заготівля сінажу та силосу: герметизація і вимоги до сировини

Якісне трамбування і надійна герметизація — основа успішної заготівлі силосу. Трамбувати масу рекомендується важкими колісними тракторами, а вкривати — подвійною плівкою. Перший шар плівки повинен щільно облягати поверхню силосованої маси, запобігаючи газообміну і захищаючи від забруднення. Другий шар захищає перший від птиці та негоди, остаточно блокує доступ кисню і витримує піші навантаження при обслуговуванні. Таке укриття служить кілька років, зверху його обов’язково притискають вантажем.

Останнім часом популярності набуває силосування у поліетиленових рукавах. Технологія вимагає використання спеціальних машин із пресувальними вальцями, які щільно набивають корм у полімерну оболонку. Цей спосіб виключає контакт маси з повітрям на етапі зберігання та мінімізує втрати поживних речовин.

Під час заготівлі зерно-сінажу вкрай важливо контролювати параметри вихідної сировини. Це гарантує правильне консервування та високу поживність готового корму.

Технології підготовки зерна та корнажу до згодовування

Продуктивність тварин напряму залежить від обсягу споживання сухої речовини. Щоб підвищити поїдання корму, необхідно покращувати його смак і правильно готувати до згодовування. Для жуйних тварин критично важливою є забезпеченість клітковиною, тому грубі корми з високим вмістом целюлози, геміцелюлози та лігніну потребують попереднього обробітку.

При заготівлі корнажу з цілої рослини кукурудзи та качанів використовують сучасні комбайни з двома додатковими барабанами. Ці барабани мають один і два отвори, обертаються з різною швидкістю та ретельно перемелюють масу під час скошування. Технологія дозволяє подрібнювати частинки до розміру не більше 2 см, що збільшує частку сирої клітковини та стимулює рубцеве травлення. Під час заготівлі пізнього корнажу цей процес якісно розмелює зерно та дробить серцевину качана до розміру горошини, завдяки чому тварини повністю поїдають корм без відходів.

Для обробітку зерна застосовують сухі, вологі, холодні та гарячі методи. Холодні способи підготовки включають кілька технологічних прийомів:

• плющення;
• дроблення;
• розмочування;
• силосування при високій вологості;
• консервування за допомогою консервантів.

Розмил зерна найчастіше виконують за допомогою вальцевих млинів-плющилок або молоткових дробарок. Вальцеві млини стискають зерно кукурудзи, пшениці або сорго між гладкими чи рифленими вальцями, дозволяючи регулювати помел від розколотих фракцій до борошна. Для ячменю та вівса кращими є рифлені вальці, на яких можна отримувати, зокрема, гофроване зерно. Молоткові дробарки подрібнюють продукт металевими пластинами, що обертаються, через сито з комірками різного діаметра. Отриманий на них корм менш однорідний і містить більше пилу порівняно з вальцевим помелом.

Замочування зерна у теплій воді на 12–24 години розм'якшує та розбухчує його, роблячи корм більш привабливим за смаком. Таке зерно перед згодовуванням пропускають через вальцевий млин, що суттєво підвищує продуктивність худоби. При реконституції в сухе зерно додають воду та витримують його в безкисневому силосі. Високовологе зерно збирають при підвищеній вологості та консервують у силосах або рукавах, попередньо розмелюючи.

Для свиней (ячмінь, кукурудза) та ВРХ (кукурудза, сорго) застосовують консервування органічними кислотами. Вологе зерно змішують із пропіоновою кислотою або сумішшю оцтової та пропіонової кислот. Це зупиняє розвиток плісняви та запобігає псуванню корму під час зберігання.

• Час замочування зерна — 12–24 год
• Вологість при реконституції — 25–30 %
• Строк реконституції в бункері — 14–21 день
• Вологість високоволого зерна при збиранні — 25–30 %
• Введення пропіонової кислоти — 1–1,9 %
• Вологість зерна для консервації кислотою — 20–30 %

• Час пропарювання перед плющенням — 3–5 хв
• Зниження втрат корму від розпилення — 5–10%
• Оптимальний індекс розчинності соєвого протеїну — 9–11
• Граничне підвищення pH при тесті на уреазу — 0,02 од.

Термічний обробіток зерна та насіння олійних культур підвищує їхню поживну цінність, але вимагає значних витрат на купівлю та обслуговування обладнання. На практиці застосовують пропарювання з подальшим плющенням, виробництво пластівців, сухе вспучування (лопання), мікронізацію, підсмажування, гранулювання та автоклавування під тиском.

При паровому плющенні зерно обробляють парою протягом 3–5 хвилин перед подачею на вальцевий млин. Цей метод знезаражує корм від насіння бур'янів та усуває пил, хоча продуктивність тварин зростає незначно. Навпаки, виробництво тонких пласких пластівців (парове флакування) при суворому контролі якості суттєво підвищує доступність крохмалю. Годування тонкими пластівцями кукурудзи, ячменю та сорго покращує поїдання корму та прискорює приріст маси тварин.

Під час гранулювання подрібнені компоненти або готову кормосуміш продавлюють крізь матрицю гранулятора, найчастіше попередньо обробивши парою. Готові гранули розрізняються за формою, розміром і твердістю. Додавання меляси та жиру під час змішування покращує смак корму, усуває пил та полегшує перемішування. Годівля свиноматок гранулами з мелясою та жиром підвищує їхню молочність і масу поросят при народженні.

Для покращення засвоєння крохмалю застосовують сухе нагрівання:

• Лоптання (поппінг) — сухе нагрівання зерна кукурудзи викликає розрив ендосперму, знижує щільність зерна та покращує перетравлення крохмалю в рубці й кишечнику.
• Мікронізація — аналогічний процес спучування, але нагрівання відбувається за рахунок інфрачервоного випромінювання.
• Екструдування — продавлювання сировини крізь головку екструдера. Через тертя та тиск зерно подрібнюється, нагрівається та спучується. Крохмаль розщеплюється до декстринів, що робить екструдати ідеальним кормом для поросят раннього відлучення.

Контроль якості обробки соєвого протеїну

Правильний температурний режим під час обробки сої прямо впливає на перетравність білка в рубці жуйних і тонкому кишечнику свиней, птиці та телят. Якість термічної обробки контролюють за двома основними показниками.

1. Визначення індексу розщеплюваності протеїну. Метод оцінює розчинність нагрітого соєвого білка. Оптимальний показник має перебувати в межах від 9 до 11. Значення вище 14 вказує на недостатнє нагрівання та необхідність скоригувати температурний режим.
2. Оцінка уреазної активності за зміною pH. Активна кислотність під час тесту не повинна підвищуватися більш ніж на 0,02 одиниці pH. Цей контроль обов'язковий, якщо соя призначена для телят, свиней та птиці.