Методика складання та оптимізація раціонів годівлі свиней

2,9 2,4 1,9 13 0,1 3,0 1,4 6 157 46 0,04 29

Жом сирий 9,1 0,9 2,3 9,6 3,1 1,8 3 11 642 62 0,14 22 1,5 кукурудза 0,3 2,8 1,1 3,8 0,3 0,4 1,4 0,05 4 0,05 37 11 0,3 17 пшениця 0,4 3,9 1,1 3,2 0,1 0,3 1,2 0,04 8 0,05 51 37 0,28 26 ячмінь 0,6 3,5 1,5 4,5 0,5 1,3 1,4 0,09 5 0,08 74 15 0,22 27

Макуха соєва 2,8 6 2,2 17,2 0,4 0,4 3,6 17 180 26 0,2 45

4,3 10 5,6 9,5 0,2 0,9 2,7 21 225 37 0,45 60

1,6 8 2,6 9,5 0,4 0,4 2,5 12 105 89 0,75 100

1,5 0,2 2,9 60,6 14,8 6 22 87 66 18

Завдання 3. Осмислити вимоги та методику складання раціонів для свиней.

Особливості складання раціонів для свиней. Сучасне свинарство, що характеризується високими виробничо-економічними показниками на високотехнологічних свинарських комплексах та фермах, повинно постачати пісну свинину, отримувати 2,2–2,5 опоросу та вирощувати 22–25 поросят від кожної свиноматки на рік.

Отримання свинини низької собівартості можливе при високій конверсії (витрат корму на 1 кг приросту) – 3–3,5 кг. Враховуючи, що близько 70 % витрат у структурі собівартості свинини становлять витрати на корми, найважливішим завданням галузі є раціональне використання комбікормів та збільшення інтенсивності росту тварин.

При плануванні годівлі свиней слід враховувати, що витрати енергії корму, білка, в т. ч. амінокислот, мають першорядне значення для підтримки життєдіяльності та формування м'яса і жиру у зростаючих тварин.

На 1 кг живої маси зростаючих свиней на підтримку витрачається 523 кДж ОЕ.

ОЕпід (кДж/ день)= 523 × ж.м.0,75

На продукцію: на відкладення 1 г білка потрібно 50,2 кДж, 1 г жиру – 56,5 кДж обмінної енергії.

Різниться потреба в кормах свиней залежно від статі тварини. Свинки поїдають кормів менше, ніж кнурці на 1–12 %, прирости живої маси у них нижчі на 8–9 %, проте вихід пісного м'яса вищий на 3 %, площа м'язового вічка більша на 7 %. У свинок у віці з живою масою 50–120 кг живої маси концентрація білка та амінокислот (особливо лізину) має бути вищою в раціонах, ніж у кнурців.

Слід планувати додатково корми на приріст при температурі нижче 18–20 ºС. При живій масі свиней 25–60 кг на кожен 1 ºС нижче критичної температури споживання корму збільшується на 25 г комбікорму (335 кДж ОЕ). При підвищенні критичної температури – споживання корму знижується на 1,7 % на кожен 1 °С.

Додаткові витрати корму витрачають свині на 1 км прогулянок 7 кДж ОЕ/кг живої маси.

На теплопродукцію в результаті стояння на ногах підвищуються витрати енергії на 29 кДж / на кг живої маси; 0,75 на кожні 100 хвилин.

Витрачають на поїдання 1 кг корму енергії від 100 до 146 кДж.

Для свиней дуже важливим є балансування раціонів за амінокислотами.

У сучасному свинарстві враховують істинну ідеальну перетравність (ІІП) амінокислот за різницею між кількістю амінокислот у кормі та кількістю, виділеною у неперетравлених залишках вмісту термінальної частини клубової кишки – ілеуму. Визначається останнє на оперованих свинях з Т-подібною канюлею, встановленою в термінальній частині клубової кишки на межі з товстою кишкою.

Таблиця 9 – Вміст та співвідношення незамінних амінокислот у тілі, плоді, молоці свині та ідеальному білку (лізин = 100) г / 100 г г / 100 г г / 100 г г /100 г ння ння ння ння Лізин 7,1 100 6,8 100 7,2 100 7,1 100 Метіонін 2,1 30 2,1 31 2,1 29 2,3 32 Метіонін + цистин 3,5 49 3,5 52 3,8 53 4,2 59 Триптофан 1,3 18 1,2 18 1,3 18 1,3 18 Треонін 3,9 55 3,7 54 4,3 60 4,6 65 Ізолейцин 3,7 52 3,3 49 4,4 61 4,0 57 Лейцин 7,6 107 7,5 110 8,1 112 7,1 100 Аргінін 6,7 94 6,7 98 4,9 68 2,8 40 Гістидин 2,6 37 2,8 41 2,5 35 2,2 31 Валін 4,8 68 4,9 72 4,9 68 4,8 68 Фенілаланін 3,8 54 4,0 59 3,5 49 3,9 55 Фенілаланін +

6,5 92 7,0 103 6,8 94 6,9 97 тирозин

Для точного визначення потреби свиней в амінокислотах вважається ідеальний білок, склад якого відповідає потребі тварин. Такі білки існують у природі: у свинячому молоці, тілі свиней, тілі плода.

При годівлі свиней прийнято вважати амінокислоту лізин лімітуючою. Враховують витрати лізину на оновлення білків органів і тканин, заміну епітелію шлунка та кишечника, що злущується, утворення кератину, обміну речовин в організмі.

Слід при організації годівлі свиней враховувати їхній фізіологічний стан.

Свинки після першого осіменіння потребують кормів, достатніх для забезпечення хорошого росту самої свинки, розвитку приплоду в період вагітності. При низькій живій масі, особливо після лактації, свинки довго не приходять в охоту для осіменіння. При надлишковій живій масі – ожирінні, вони мало їдять, знижується їхня молочність, втрачають масу, вибраковуються.

Оптимально, якщо свинка дає приріст маси 25 кг за кожну з першої по четверту супоросність.

У період з 84 по 112 дні супоросності доцільно збільшити добову норму корму раціоном на 15–20 %.

Дослідження показали, що до 45, 60 та 75 дня супоросності збільшується сумарний приріст внутрішніх органів, м'язової та жирової тканини самої матері та плода, посліду, плодових оболонок, на г/день відповідно: 88,8; 39,8 та 46,6 г; у другий період супоросності (75–112 днів) на 90, 102 та 112 дні – 225,7; 103,4 та 121,0 г/добу.

Дані свідчать про необхідність дворазової годівлі супоросних свиноматок.

Після опоросу свиноматки повинні споживати багато води для відновлення водного балансу та підвищення молочності. У перший день лактації свиноматці дають – 1 кг комбікорму, а потім щодня до 4-го дня додають по 1 кг. Добовий раціон лактуючої матки з 4-го по 6-ий дні – становить 4 кг комбікорму, а з 7-го дня до відлучення поросят свиноматці дають 1,5 кг комбікорму і по 0,5 кг на кожного поросяти.

Холостих свиноматок (від відлучення поросят до парування) годують спеціальними комбікормами.

Раціон для кнурів складають з урахуванням витрат енергії, амінокислот, мінеральних і біологічно активних речовин на підтримання життєдіяльності, статеву активність, якість сімені, ріст самого кнура.

При складанні раціонів для свиней у різні вікові та фізіологічні стадії приділяється велика увага мінеральним речовинам. Важливим є не тільки достатній вміст їх у раціоні, а й їхнє співвідношення Са:Р = 1:1,25 (загального) або 2:1 – доступного фосфору.

Мінеральне живлення і симптоми дисбалансу нутрієнтів

Мінеральна недостатність і надлишковість у раціонах свиней

Симптоми дефіциту кальцію (Са) і фосфору (Р): депресія росту, погана мінералізація кісток, що призводить до рахіту у молодих і остеомаляції у дорослих, паралічу задніх кінцівок, частіше у свиноматок наприкінці лактації. Надлишок Са і Р знижує ріст поросят. При надлишку Са знижується використання фосфору, підвищується потреба у Zn і вітаміні К.

При нестачі солі знижується ріст поросят, при надлишку – може бути токсикоз, нервозність, слабкість, епілепсія, параліч, загибель.

Дефіцит Mg може викликати слабкість путових суглобів («бабки») ніг, хитку ходу, небажання стояти, судоми і смерть.

Дефіцит К викликає анорексію, виснаження, грубість щетини, пасивність, атаксію, зниження частоти пульсу.

Надлишок Р у поросят викликає затримки росту, рахіт, гастроентерит, у дорослих – виводиться через нирки.

Нестача Со – зменшує кількість еритроцитів у крові, уповільнює ріст, проявляється облисіння. Надлишок Со викликає відмову від їжі, «задерев'янілість» ніг, утворення «горба», судоми, анемію.

При згодовуванні 100–250 мг/кг корму CuSO4 посилюється ріст поросят, більш ефективно – при одночасному додаванні жиру.

При дефіциті Cu слабшає кістяк, суглоби нерухомі, розлади шлунка. Надлишок Cu в раціоні токсичний – знижується гемоглобін у крові, накопичення Cu в печінці викликає жовтяницю.

Нестача J2 викликає у свиноматок народження слабких або мертвонароджених поросят, відсутній волосяний покрив.

Дефіцит Fe у свинячому молоці (1 мг/1 л) потребує додаткових ін'єкцій препаратів поросятам для профілактики анемії.

При нестачі Mn порушується ріст скелета, підвищується відкладення жиру, порушуються або відсутні статеві цикли, розсмоктуються плоди, народжуються дрібні й слабкі поросята, знижується молочність. У молодняка – слабкість у кінцівках, поганий волосяний покрив.

Симптомами нестачі в раціоні свиней Se (селену) служить некроз печінки, раптова смерть, набряклість слизових кишечника, дистрофія м'язів (біле м'ясо), порушення репродукції та секреції молока, ослаблення імунної системи.

Дефіцит цинку викликає зниження багатоплідності, скрегіт зубів, блювоту, пронос, зниження росту, кульгавість, загибель тварин. При надлишку Zn у раціоні у тварин проявляється депресія, високий тиск, гастрит і загибель.

Нормування потреби свиней у вітамінах

При нормуванні годівлі свиней важливо забезпечити їхню потребу у вітамінах. Жиророзчинні вітаміни:

• А (ретинол)
• Д
• Е (токоферол)
• К

Свині здатні накопичувати вітамін А і Д у печінці. Однак дефіцит віт. А призводить до втрати орієнтації у сутінках («куряча сліпота»), сухості оболонок очей, тьмяної, грубої, шорсткої, лускатої шкіри на шиї, холці, спині, корені хвоста, запалення слизових носа (риніт), бронхів (бронхіт), легень (пневмонія), запалення слизових ШКТ, жовчних протоків. При надлишку віт. А з'являються внутрішньохрящові та міжмембранні ураження кісток.

При дефіциті віт. Д порушується всмоктування Са, виникає рахіт у поросят, остеомаляція у дорослих свиней. Надлишок віт. Д2 і Д3 у поросят призводить до зниження росту, маси печінки, вкорочуються променева і ліктьова кістки.

Наслідки дефіциту жиророзчинних вітамінів

Нестача вітаміну Е призводить до дегенерації скелетних і серцевих м'язів, пошкодження судин, анемії, некрозу печінки, раптової смерті, у свиноматок – маститно-метритних хвороб.

Наслідки вітамінної недостатності у свиней

При нестачі вітаміну К порушується згортання крові, з'являється геморагія внутрішніх органів, настає смерть.

Водорозчинні вітаміни включають у себе такі компоненти:

• В1 (тіамін);
• В2 (рибофлавін);
• В3 (пантотенова кислота);
• В4 (холін);
• В5 (ніацин);
• В6 (піридоксин);
• В7 (біотин);
• В9 (фолієва кислота);
• В12 (ціанокобаламін);
• Вс (фолацин);
• С (аскорбінова кислота);
• РР (нікотинова кислота);
• Н (біотин).

При нестачі вітаміну В1 у поросят знижуються прирости, спостерігається гіпертрофія серця, раптова зупинка серця і загибель. Нестача вітаміну В2 знижує репродуктивні якості свиней, інтенсивність росту, з'являється катаракта, важка хода, себорея, блювота, облисіння.

При дефіциті вітаміну В3 з'являється набряклість і некроз слизових кишечника, дегенерація нервів і гангліїв спинного мозку, смерть. При нестачі вітаміну В4 сповільнюється ріст, зменшується кількість еритроцитів, грубішає щетина, закупорюються ниркові канальці.

Нестача вітамінів В5 і РР призводить до анорексії, блювання, сухості шкіри, дерматиту, випадіння волосся, виразок ШКТ, розвитку пелагри. Порушення білкового обміну, синтезу гормонів та мінеральних речовин в організмі викликає нестача вітаміну В6.

Дефіцит вітамінів В7 та Н призводить до втрати волосся, виразок, дерматиту, набряклості навколо очей, запалення ротової порожнини, тріщин та кровоточивості нижньої частини копит. Нестача в раціоні вітамінів В6, В9 негативно позначається на рості поросят, блиску волосся, викликає анемію, гіперплазію кісткового мозку, недоношеність плодів, каліцтва у новонароджених.

При нестачі вітаміну В12 у свиноматок виникають аборти, агалактія, поросята повільно ростуть, порушується рух, з'являються блювання, діарея, ураження нирок, злоякісна анемія. Свині можуть синтезувати вітамін С з глюкози. Вітамін С покращує засвоюваність Са, Fe, виводить з організму токсичні Cu, R, підвищує стійкість вітамінів А, В1, В2, В3, Вс і Е.

Норми потреби в мінеральних речовинах

При складанні раціонів враховують норми потреби молодняка різного віку, свиноматок і кнурів-плідників у мінеральних речовинах та вітамінах.

Таблиця 10 – Потреба свиней, що ростуть, у мінеральних речовинах та вітамінах, у % та на 1 кг натурального корму (87–90 % сухої речовини)

Вітаміни: А, МО 5000 4500 4000 3000 3000 2000 2000 Д3, МО 800 700 600 500 500 400 300 Е, МО 20 16 16 12 12 11 11 К, мг 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 В7, мг 0,1 0,08 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 В4, г 0,60 0,60 0,50 0,40 0,30 0,30 0,30 Вс, мг 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 В5 доступний, мг 25 20 15 12,5 10 7 7 В3, мг 15 12 10 9 8 7 7 В2, мг 4,5 4 3,5 3 2,5 2 2 В1, мг 1,7 1,5 1 1 1 1 1 В6, мг 2 2 1,5 1,5 1 1 1 В12, мкг 20 20 18 15 10 10 5 Лінолева

0,12 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 кислота, %

Таблиця 11 – Потреба поросних, лактуючих свиноматок і кнурів-плідників у мінеральних речовинах та вітамінах, у % або на 1 кг натурального корму (87–90 % сухої речовини)

Кальцій, % 0,75 0,75 0,75 Фосфор загальний, % 0,60 0,60 0,60 Фосфор доступ., % 0,35 0,35 0,35 Натрій, % 0,15 0,20 0,15 Хлор, % 0,12 0,16 0,12 Магній, % 0,04 0,04 0,04 Калій, % 0,2 0,2 0,2 Мідь, мг 5 5 5 Йод, мг 0,14 0,14 0,14 Залізо, мг 80 80 80 Марганець, мг 20 20 20 Селен, мг 0,15 0,15 0,15 Цинк, мг 50 50 50

А, МО 4000 2000 4000 Д3, МО 200 200 200 Е, МО 44 44 44 К, мг 0,5 0,5 0,5 В7, мг 0,2 0,2 0,2 В4, г 1,25 1,30 1,25 Вс, мг 1,3 1,3 1,3 В5 доступний, мг 10 10 10 В3, мг 12 12 12 В2, мг 3,75 3,75 3,75 В1, мг 1 1 1 В6, мг 1 1 1 В12, мкг 15 15 15 Лінолева кислота, % 0,1 0,1 0,1

Завдання 4. Осмислити вимоги та особливості складання раціонів для сільськогосподарської птиці.

Методика складання раціонів для годівлі сільськогосподарської птиці. При складанні раціонів для птиці враховується потреба птиці в енергії на утримання, продукцію у вигляді яєць, білка і жиру, а також на приріст живої маси, підтримання температури тіла залежно від навколишньої температури. Особливу важливість у балансуванні раціонів сільськогосподарської птиці має оптимальне співвідношення в білку замінних і незамінних амінокислот. Білок курячого яйця і тіла курчати є повноцінним і вважається ідеальним.

Таблиця 12 – Амінокислотний склад білка яєць, тіла курчати г/100 г амінокислот, г/100 г амінокислот, г/100 г амінокислот, білка лізин = білка лізин = білка лізин =

Лізин 7,1 100 7,52 100 7,3 100 Гістидин 2,4 33,8 2,72 36,2 2,6 35,0 Аргінін 7,1 100 6,5 86,4 6,8 93,0 Треонін 5,1 71,8 4,6 61,2 4,8 66,0 Метіонін 2,6 36,6 2,5 33,2 2,6 36,0 Цистин 1,7 23,9 1,2 16,0 2,6 36,0 Метіонін +

4,3 60,6 3,7 49,2 5,0 72,0 Цистин Триптофан 1,5 21,1 1,4 18,6 1,5 20,0 Валін 5,8 81,7 5,5 73,1 5,6 77,0 Ізолейцин 5,6 78,9 5,6 74,5 5,6 77,0 Лейцин 8,5 119,9 8,7 115,7 8,5 117,0 Фенілаланін 4,3 60,6 4,2 55,9 4,2 58,0 Тирозин 4,3 60,6 3,4 45,2 3,9 53,0 Фенілаланін +

8,6 121,1 7,6 101,6 8,1 111,0 Тирозин Гліцин 3,2 45,1 6,8 90,4 3,4 46,5 Аланін 5,3 74,6 5,0 66,5 5,4 74,0 Гліцин +Аланін 8,5 119,7 11,8 156,9 8,8 120,5

Розроблено норми живлення птиці.

Таблиця 13 – Рекомендовані норми живлення в період вирощування молодняка птиці та молодок у передкладковий період і передпікові періоди

Показник 0–6 6–8 8–16

16–18 тижнів 5 % 18 тижнів до

Поживні речовини: Білок 20 18 16 15,5 17,5 Обмінна енергія, 2915– 2915– 2860–

2915–2970 2915–2970 Ккал/кг 3025 3025 3025 Лінолева

1,0 1,0 1,0 1,0 1,5 к-та

Амінокислоти (min) Аргінін, % 1,20 1,10 1,00 0,88 1,10 Лізин, % 1,10 0,90 0,75 0,75 0,88 Метіонін, % 0,48 0,44 0,39 0,36 0,48 Метіонін+

0,80 0,73 0,65 0,60 0,82 Цистин, % Триптофан, % 0,20 0,18 0,16 0,15 0,17 Треонін, % 0,75 0,70 0,60 0,55 0,68

Мінеральні речовини (min) Кальцій, % 1,00 1,00 1,00 2,75(3) 4,00(4) Фосфор, у т. ч.: загальний 0,78± 0,75± 0,72± 0,78± 0,78± доступний 0,50 0,48 0,46 0,50 0,50 Натрій, % 0,19 0,18 0,17 0,18 0,18 Хлориди, % 0,15 0,15 0,15 0,16 0,17 Калій, % 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50

Запропоновано добові норми потреби птиці в період яйцекладки.

Таблиця 14 – Норми живлення в період яйцекладки курей-несучок на 1 голову на добу

1 2 3 4 5 Білок, г 16,5–17,00 16,00–16,50 15,50–15,75 15,00–15,25 Метіонін, мг 400 376 352 327 Метіонін + Цистин, мг 660 620 580 540 Лізин, мг 900 860 820 785 Триптофан, мг 175 170 165 160

1 2 3 4 5 Кальцій, г 4,10 4,25 4,40 4,55 Фосфор (загальний), г 0,78 0,70 0,63 0,55 Фосфор (доступний), г 0,50 0,45 0,40 0,35 Натрій, мг 180 180 180 180 Хлорид, мг 160 160 160 160

При вирощуванні бройлерів – курчат нормують живлення за трьома фазами: старт 0–14 днів, ріст 15–28 днів і фініш – з 29 дня до забою.