Технологія вирощування та підготовки розсади томатів до садіння в теплицю

Вирощування розсади: температурний режим та живлення

Якісна розсада закладає основу майбутнього урожаю томатів у захищеному ґрунті. Для обігріваних теплиць сівбу насіння проводять не пізніше середини січня, при цьому сходи обов’язково досвічують. На початкових етапах важливо суворо контролювати площу живлення рослин та температурний режим ґрунту і повітря.

• Строк сівби для обігріваних теплиць — до середини січня
• Площа живлення 50-денної розсади — 10х10 см
• Площа живлення 65–80-денної розсади — 14х14 см
• Вологість повітря в теплиці вдень — не вище 60–65%

У період від сівби до появи сходів температуру ґрунту підтримують у межах 23–25 °С. Одразу після появи сходів сіянці загартовують протягом 4–7 днів: вдень при 12–15 °С, а вночі при 7–8 °С. Надалі для 50-денної розсади вдень підтримують 20–25 °С у сонячну погоду (17–19 °С у похмуру) та 12–13 °С вночі. При вирощуванні 65–80-денної розсади нічну температуру тримають на рівні 7–8 °С до цвітіння, а з його початком піднімають до 12–13 °С.

Розсада томата потребує підвищеного рівня фосфорно-калійного живлення, тому підживлення проводять регулярно. Для захисту від грибкових хвороб та запобігання осипанню квіток теплиці систематично провітрюють. Полив має бути помірним, але без пересушування земляної грудки. У сонячну погоду і в міру росту розсаду поливають не рідше ніж раз на два дні. Перед самим садінням розсаду поливають, підживлюють і проводять профілактичні обробки від хвороб.

Садіння в теплицю та формування куща

Строки пересаджування рослин на постійне місце визначають величину раннього збирання та загальну рентабельність культури. У плівкові теплиці з аварійним обігрівом розсаду висаджують на початку весняних польових робіт, коли температура зовнішнього повітря перевищить 5 °С, а ґрунт під плівкою о 8 годині ранку прогріється мінімум до 12 °С. Без аварійного обігріву садіння починають тільки після переходу середньодобової температури повітря через 10 °С. В обігріваних конструкціях садіння проводять раніше, якщо створені оптимальні параметри мікроклімату.

Строки садіння в теплиці з аварійним обігрівом прив’язані до кліматичних зон: на Поліссі це третя п’ятиденка квітня, у лісостеповій зоні — друга, у степовій — перша, у Криму — третя декада березня. Для весняних обігріваних теплиць нормою садіння вважається третя декада березня для Полісся, кінець другої — початок третьої декади березня для лісостепу, а для Криму — кінець лютого або початок березня.

Сучасні гібриди томата Е, Богун, Е, КДС-1, Е, КДС-5, Е, Княжич, Е, Побратим, Е, Шафер, Е, Ево, Е, Добродій, Е, Барвінок, Е, Імператор Київський висаджують за схемою 70–80 х 30 см. При цьому в обігріваних теплицях площу живлення роблять більшою, а в необігріваних — меншою. Через 7–10 днів після садіння кущі підв’язують до шпалери. Індетермінантні сорти ведуть суворо в одне стебло, прищипуючи верхівку за місяць до закінчення вегетації; на двометровій шпалері за 5 місяців вони формують до 12 кистей.

Детермінантні гібриди формують виходячи з планованого періоду збирання плодів. Агроном може обрати один із варіантів:

• в одне стебло до природного обмеження росту;
• в одне стебло із залишенням 2–3 пасинків з однією кистю;
• з прищипуванням стебла над 4–5 суцвіттям і переведенням плодоношення на бічні пагони.

У необігріваних теплицях при короткому (до 2 місяців) періоді плодоношення ефективне загущене садіння супердетермінантних гібридів або ранніх сортів відкритого ґрунту по 7–8 або 10 рослин на 1 м² з обмеженням до 3–4 кистей на кущ. Висота шпалери в цьому випадку становить усього 30–40 см. Цей спосіб потребує більшої кількості розсади та витрат праці, але забезпечує високий ранній урожай.

Пасинки регулярно видаляють, не дозволяючи їм виростати довшими за 3–5 см. Частота цієї операції залежить від погоди та живлення: у сире похмуре літо і при надлишку азоту бічні пагони ростуть інтенсивніше. Найкраще проводити пасинкування на найраніших стадіях, використовуючи прийом «викочування» пасинка. Висока продуктивність фотосинтезу томата досягається за рахунок точного налаштування мікроклімату, поливу та живлення. Рослини працюють ефективно, якщо через 50–60 днів після садіння маса плодів перевищує масу листя в 1,5–2 рази, а до початку плодоношення — в 5–6 разів.

Управління мікрокліматом: температура, вологість та полив

Для високої продуктивності томата температура повітря важливіша, ніж температура ґрунту. Найкращі результати дають теплиці з комбінованим обігрівом повітря та ґрунту, однак при необхідності можна обмежитися лише обігрівом повітря. Вирощувати культуру в теплицях з обігрівом виключно ґрунту неприпустимо: це порушує необхідний температурний баланс.

• Температура повітря (ясно) — 22–26 °С
• Температура повітря (ніч) — 16–18 °С
• Температура ґрунту — 20–22 °С
• Вологість повітря — 60–65%
• Вологість ґрунту — 70–80% НВ

Вплив температурного режиму на отримання раннього урожаю підтверджують дані практичних спостережень:

Переважний обігрів ґрунту також призводить до зростання відносної вологості повітря. Якщо вона піднімається до 70–75%, створюються ідеальні умови для розвитку небезпечних грибних та бактеріальних інфекцій: бурої плямистості, септоріозу, листової плісняви, сірої гнилі, бактеріальної гнилі стебел та фітофторозу.

Для зниження вологості у плівкових теплицях необхідно організувати наскрізну вентиляцію, використовуючи одночасно верхні та нижні бічні фрамуги. У затяжну похмуру погоду, коли ризик поширення хвороб максимальний, теплиці необхідно одночасно обігрівати та вентилювати.

Щоб поліпшити циркуляцію повітря у приземній зоні, на початку дозрівання томатів видаляють нижнє листя під першою китицею — по 2–3 листки на тиждень. Цю операцію проводять у ранкові години, після чого теплицю одразу інтенсивно провітрюють.

Поливати томати слід рідко, але рясно — витрачаючи по 15–20 л води на 1 м². Температура поливної води повинна бути не нижче 20 °С. Найважливіше правило: зволожувати потрібно тільки ґрунт, залишаючи стебла, листя та повітря сухими. Для цього застосовують крапельний полив, підґрунтове зрошення або полив по борознах, які відразу після вбирання води засипають сухою землею. Будь-які перебої з вологою викликають опадання квіток і зав'язей, розтріскування плодів, а також провокують верхівкову гниль (особливо при зниженні рівня кальцію у плодах нижче 0,7%).

Мінеральне живлення, мульчування та умови для запилення

Томати потребують регулярного живлення: мінеральні підживлення вносять кожні 12–15 днів. Перший раз добриво вносять через 10–15 днів після садіння розсади на постійне місце. Усі препарати розчиняють у 10 л води та розподіляють на 1 м² площі садіння.

Значно полегшує догляд за садінням мульчування ґрунту. Шар мульчі завтовшки 15–20 см захищає ґрунт від утворення кірки та надмірного випаровування, пригнічує бур'ян і звільняє від необхідності постійного розпушування. У холодні періоди мульча зберігає тепло у кореневій зоні, у спеку — захищає коріння від перегріву та насичує його киснем. Крім того, вона служить чистою підстилкою для плодів, що наливаються, ізолюючи їх від вологої землі, а при поступовому розкладанні збагачує ґрунт гуміновими кислотами.

При ранніх строках садіння розсади нестача сонячного світла у поєднанні з високою вологістю повітря перешкоджає нормальному запиленню квіток. Це може призвести до втрати першої та другої плодових китиць.

1. Знизьте відносну вологість повітря в теплиці до оптимальних 50–60%.
2. Проведіть механічне запилення: акуратно струшуйте шпалери з рослинами або використовуйте спеціальні ручні вібратори.
3. Одразу після запилення короткочасно підвищте вологість повітря, щоб пилок швидше проріс на приймочці маточки.

1. Контейнерна технологія: як заощадити на обігріві та прискорити плодоношення

При стандартній технології вирощування томата в теплицях з обігрівом урожайність становить у середньому 10–17 кг/м², а при оптимальному догляді сягає 25 кг/м². Однак витрати на обігрів можна суттєво знизити, якщо використовувати метод контейнерної культури. Обмеження росту кореневої системи на ранніх етапах не дає рослинам «жирувати» і спрямовує поживні речовини на формування плодів. У результаті фотосинтез на початку плодоношення працює у 2,5 раза ефективніше, ніж при звичайному садінні.

Суть контейнерного методу полягає у вирощуванні 80–85-денної розсади у спеціальних поліетиленових мішках розміром 320х250 мм із висотою субстрату 240 г/м². Бокові шви плівки зварюють, а нижній шов прошивають нитками. Через 2–3 тижні після перестановки на постійне місце нитка перегниває, і коріння безперешкодно проникає в основний ґрунт теплиці.

1. Вирощуйте розсаду звичайним способом у горщиках діаметром 10 см до 60-денного віку.
2. Пересадіть рослини у плівкові контейнери та тримайте їх у розсаднику по 16–20 штук на 1 м² до віку 80–85 днів.
3. Розставте контейнери на постійне місце у весняній теплиці за схемою 70х30 см, не заглиблюючи їх у ґрунт.

Рослини в контейнерах потребують частішого поливу, оскільки обмежений об'єм субстрату пересихає швидше. Перенесення висаджування 80–85-денної розсади на 20–25 днів пізніше звичайного строку дозволяє отримати такий самий ранній і загальний урожай, але при цьому значно економить тепло у найхолодніші весняні тижні. Якщо рослини все ж таки починають жирувати, обмежте їхній ріст шляхом зниження вологості ґрунту або підвищення концентрації солей у прикореневій зоні.

• Прибавка раннього врожаю в контейнерах — у 2 рази
• Прибавка загального врожаю в контейнерах — на 30%
• Температура ґрунту для садіння розсади — не нижче 12 °С
• Вологість повітря для томата — менше 65%
• Вологість повітря для огірка — понад 90%

2. Спільне вирощування томата й огірка у малих плівкових теплицях

Виростити якісний урожай томатів і огірків в одній невеликій теплиці площею 6 м² — завдання складне через протилежні вимоги культур до вологості. Томатам потрібне сухе повітря (менше 65%), а огірки потребують високої вологості (понад 90%). Розділити мікроклімат можна завдяки грамотній вентиляції та правильному розміщенню рослин. Для цього використовуйте щільну плівку завтовшки не менше 150 мк і передбачте чотири двері, розташовані одні навпроти одних.

Томати розміщують у добре провітрюваній зоні біля відкритих дверей, створюючи постійний протяг. Огірки висаджують у захищеній від вітру половині теплиці при зачинених дверях, а наступного року культури міняють місцями. Для профілактики хвороб восени обов'язково дезінфікуйте конструкції теплиці 2%-ним розчином формаліну або вапном, а також знімайте верхній 5-сантиметровий шар ґрунту. Альтернативний варіант термічної обробки поверхонь — обпалювання паяльною лампою.

Садіння розсади томатів гібрида F1 Богун і сорту Ефемер (2–3 кущі для раннього збирання) проводять у середині квітня, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 12 °С до 8 години ранку. У кожну лунку вносять не менше 4–5 л перегною та 2 столові ложки нітроамофоски. Томати формують в одне стебло, видаляючи пасинки при досягненні ними довжини 1–3 см. Сухе повітря і гарна циркуляція вітром знижують вологість до 40%, при якій гинуть конідії фітофтори. Поруч висаджують партенокарпічні огірки гібридів F1 Мураха, F1 Матріошка, F1 Коник, F1 Слобожанський і F1 Ксана, обов'язково мульчуючи ґрунт скошеною травою.

Ця маленька тепличка, де росте 6 рослин огірка і 8 помідора, завдяки високій продуктивності рослин забезпечує потреби нашої невеликої родини. Додатково для засолювання вирощую трохи помідорів у відкритому ґрунті.

Особливості вирощування томата під плівковими укриттями. Перед тим як перейти до конкретних рекомендацій щодо вирощування раннього томата під плівковими укриттями, хочу зізнатися, що це була моя перша серйозна наукова робота, яка завершилася захистом кандидатської дисертації.

Використовуються ранні сорти, в основному детермінантні для відкритого ґрунту: Ефемер селекції Г. Г. Костенка, а також низка сортів, створених в УНДІОБ та Державному підприємстві «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”»: Кременчуцький, Мить, Іришка, Атласний, Ласунчик, Принадний, Оксамит та ін. Перспективними є супердетермінантні сорти, наприклад Леопольд, Дружок російської фірми «Гавриш». Сорт Ефемер, створений Г. Г. Костенка, вирізняється високою пластичністю, скоростиглістю, дружним достиганням, тривалим плодоношенням, смачними плодами масою 30—50 г, а на високому агрофоні та при спрямованому формуванні куща — до 200 г. Ранньостиглий сорт Кременчуцький селекції УНДІОБ є унікальним поєднанням великоплідності (120—150 г), ранньостиглості та високих смакових і товарних якостей.

Найраніший з низьким стеблом, смачний і найбільш стійкий до хвороби фітофтороз дрібноплідний сорт Іришка, високоврожайний. Оригінальний ранній сорт Мить має видовжено-сливоподібні плоди з високими смаковими якостями.

Дуже привабливий для плівкових укриттів і відкритого ґрунту новий детермінантний сорт Елеонора А. Куземенського, що вирізняється дружним, раннім плодоношенням, високими смаковими і товарними якостями плодів. Плоди округлі, вирівняні, гладенькі, щільні, масою 80—90 г. Забарвлення рівномірне, червоне, без зеленої плями біля плодоніжки.

Новий сорт Оксамит ранньостиглий, селекції В. Кравченка має великі плоди масою 150—180 г, високу дружність достигання.

Для отримання високого раннього врожаю томата перш за все слід подбати про підвищення родючості ґрунту.

Восени ділянку удобрюють перегноєм із розрахунку 10—20 кг на 1 м? і мінеральними добривами: суперфосфату — 40—60 г, сірчанокислого калію — 20—30 г; навесні — аміачної селітри — 20—30 г на 1 м’ — і перекопують.

Вирощену в 10-сантиметрових горщиках розсаду висаджують у віці 60—65 днів із квітками на першій китиці у другій декаді квітня, коли температура ґрунту о 8-й годині ранку на глибині 10 см буде не нижче 10 °С. Оптимальний строк садіння в умовах Харківської області — 15—20 квітня. Як видно з таблиці 6, при цьому строку садіння перші плоди достигають уже в середині червня. Якщо запізнитися на 10 днів, то врожай надійде на тиждень пізніше. Строк садіння — один із найсильніших агротехнічних прийомів. При садінні горщечкової розсади під плівкові укриття 15—20 квітня до 20 липня можна отримати по 6 кг томата з 1 м’. При запізненні із садінням на 10 днів ранній урожай зменшується на 2 кг з 1 м?. При ранніх строках садіння формується температурний режим — гармонійний оптимум, який нижчий за фізіологічний оптимум, що сприяє найбільш швидкому росту. Саме він забезпечує спрямування пластичних речовин у плоди, підвищуючи так звану господарську продуктивність фотосинтезу.

За 10 днів до садіння для кращого прогріву ґрунту встановлюють укриття. Дуже часто в цей час лімітуючим факр й, х 9 тором садіння є не стільки низька температура, СКІЛЬКИ волога ґрунт, причому настільки, що його неможливо обробити. Обробіток ґрунту в такому стані призводить до сильного його ущільнення і втрати структури надовго. Щоб прогріти і підсушити ґрунт укриття, його треба вентилювати так, щоб створювати протяги. Таблиця 6 Урожай томата і строки надходження залежно від способів вирощування Початок Урожай (кг/м?) Спосіб Строк плід 20 1 - на на вирощування садіння Всього 1. Садіння безгорщ декада 15—20 травня декад 0,3 4 і ЛИПНЯ у відкритий ґрунт 2. Садіння горщеч-. д Р П декада кової розсади у від- 1—5 травня ЛИПНЯ критий ґрунт 3. Садіння горщеч- 25—30 квіт- |Т декада чер- кової розсади у від- ня Р декад 0,5—0,7 3 і липня липня критий ґрунт, 4. Садіння горщеч-. д Р Ш декада кової розсади під плі- 15—20 квітня ЧЕРВНЯ вкові укриття 5. Садіння горщеч-.. к Р 15—20 квіт- | П декада кової розсади під плі- ня 10 липня вкові укриття При садінні в лунку треба обов'язково внести добриво. Локальне внесення — найекономніше і найсильніше. Нові добрива «Біоком» і «Біогумус» вносять по 100 г у кожну лунку. Це не тільки збагачує ґрунт органікою і забезпечує поживні речовини, а й підвищує імунітет рослин завдяки вмісту в них таких фізіологічно активних речовин, як ауксини, вітаміни, гумінові КИСЛОТИ ТА інші. г 2 к реб< у Ц

За наявності перегною рекомендується під томат вносити в лунки по 200 г такої суміші: перегною — 10 кг, аміачної селітри — 30 г або сечовини — 20 г, суперфосфату — 80 г, калійної солі або калімагнезії — 40 г. Городникам необхідно мати перелічений набір добрив, оскільки в широкорозповсюдженій нітроамофосці азот, фосфор і калій знаходяться у рівних співвідношеннях, а для томата необхідне переважання фосфорно-калійних як для прискорення плодоношення, так і для підвищення стійкості до хвороб.

Дуже бажано внести в лунку 1 ст. л. деревної золи. Це не тільки прекрасне добриво, а й антисептик, що захищає рослину від хвороб та шкідників. Специфіка внесення така, що золу треба вносити окремо від інших добрив, перемішавши її з ґрунтом. При спільному внесенні азот може випаровуватися, а доступність фосфору та кальцію зменшується.

Інтенсивний спосіб вирощування для раннього врожаю

Щоб отримати максимальну віддачу від плівкових укриттів і виростити якомога ранній урожай, доцільно застосовувати інтенсивний спосіб ведення культури. На відміну від вирощування рослин у полі, у захищеному ґрунті їх висаджують загущено — до 7–10 рослин на 1 м². При такій схемі садіння обов'язково проводять спрямоване формування куща.