Технологія підготовки тепличного ґрунту для вирощування овочевої розсади

Підготовка тепличного ґрунту безпосередньо визначає якість розсади і строки її готовності до садіння. Вибір технології обробітку залежить від обігріву теплиці, кількості обертів і того, як саме ви вирощуєте сіянці — у горщиках чи без них. Правильний підхід дозволяє суттєво знизити витрати на добрива та ручну працю.

Технологія обробітку ґрунту під різні типи розсади

При вирощуванні горщикової розсади ґрунт готують з осені за технологією наступної овочевої культури. Вносять відповідні норми добрив і обробляють на глибину 20–25 см. Головне тут — ідеально вирівняти поверхню під горщики, для чого краще використовувати електрофрези з подальшим плануванням вручну.

Для безгорщикової розсади глибина обробітку інша. Органічні добрива під томат і середньостиглу капусту вносять восени і заробляють фрезою на глибину до 10 см. Збільшувати цей поживний шар до 20 см не має сенсу: 80% коренів безгорщикової розсади зосереджено у верхніх 10 см. Більш глибокий обробіток лише подвоїть витрату добрив і призведе до сильного обриву коренів під час вибірки сіянців.

• Глибина обробітку під горщики — 20–25 см
• Глибина заробляння під безгорщикову розсаду — до 10 см
• Частка коренів у верхньому шарі ґрунту — 80%
• Ширина гряд при осінньому нарізанні — 1,6–1,8 м
• Внесення мінеральних добрив — за 3–4 дні до сівби

Строки і специфіка підготовки ґрунту також залежать від інтенсивності використання теплиць. Теплиці з повітряним обігрівом використовують у два оберти з березня по вересень. Після вибірки розсади томата масових строків і середньостиглої капусти в них висаджують перець або дині. У теплицях з обігрівом ґрунту та повітря робота йде цілий рік у 5–6 обертів: після раннього томата, перцю, баклажана, ранньої білоголової та цвітної капусти висаджують огірок, томат, а в осінньо-зимовий період — зеленні культури. При цілорічному використанні органічні добрива під розсаду перцю і баклажана вносять безпосередньо перед її вирощуванням.

Поліпшення структури та фізичних властивостей ґрунту

При вирощуванні безгорщикової розсади в плівкових теплицях середньої смуги на чорноземах немає необхідності використовувати насипний ґрунт. Достатньо поліпшити водно-фізичні властивості місцевого ґрунту за допомогою доступних матеріалів. Оптимальні параметри ґрунту для розвитку кореневої системи розсади:

• об'ємна маса — 0,8–1 г/см³;
• пористість — не нижче 60%;
• вміст органічної речовини — 10–15%;
• структура — дрібногрудкувата (розмір агрегатів 3–5 мм, частка частинок до 10 мм — не більше 15%);
• механічний склад — легкий суглинок або супісок.

Органічні добрива прискорюють прогрівання ґрунту, стимулюють ріст рослин у ранньовесняний період і активізують корисну мікрофлору при знижених температурах. Для поліпшення структури, крім перегною, можна використовувати торф або солом'яну січку в кількості до 30% від об'єму ґрунту. Дрібногрудкувата зерниста структура з розміром частинок 3–5 мм дозволяє точно витримати глибину сівби, отримати дружні сходи та створити оптимальні умови для росту.

Вирощувати розсаду найкраще на легких ґрунтах, оскільки вони швидше прогріваються і достигають. Важкі ґрунти запливають, що затягує сівбу, призводить до нерівномірних сходів, хворобливого обриву коренів під час вибірки та збільшує відсоток недогонів. Для поліпшення фізичних властивостей важких ґрунтів і прискорення їх прогріву агрономи застосовують поетапну схему підготовки.

1. Внесіть пісок восени, коли ґрунт перебуває у стані фізичної стиглості, і ретельно заробіть його фрезою.
2. Навесні, за два тижні до початку експлуатації теплиці, накрийте її плівкою і ввімкніть обігрів, щоб прогріти ґрунт і довести його до фізичної стиглості.

Такий стан ґрунту порушує прямолінійність сівби, призводить до нерівномірної Глибина загортання насіння">глибини загортання насіння, значного розкиду їх у рядку та зменшує діловий вихід розсади на 50%.

Щоб підсушити ґрунт, недостатньо лише накрити теплицю плівкою за 10-15 днів до початку робіт. Потрібно обов'язково відкрити вентиляційні отвори. Якщо вони закриті, у теплиці відбувається замкнений кругообіг вологи: з поверхні ґрунту вона випаровується, осідає на поверхні плівки і, стікаючи у вигляді крапель, повертається в ґрунт.

Мінеральне живлення. Внесенням мінеральних добрив можна покращити біометричні показники розсади, її хімічний склад, збільшивши вміст фосфору та калію відносно азоту, підвищити активність фізіологічних процесів, приживлюваність, фотосинтетичний потенціал, продуктивність роботи листків, ранній та загальний урожай.

Оптимальним вмістом поживних речовин для розсади томатів, перцю, баклажанів є на ґрунтах: з внесенням соломи і торфу — 20-25 мг азоту, 4-8 мг фосфору, 15—20 мг калію на 100 г ґрунту (при визначенні у водній витяжці); з внесенням перегною — 15—25 мг азоту, 20-30 мг фосфору, 20-35 мг калію на 100 г ґрунту.

При використанні соломи у ґрунті додатково до основної норми мінеральних добрив для відшкодування азоту, що споживається мікроорганізмами при розкладанні органічної речовини, слід вносити 10 кг цього елемента на 1 т соломи.

Нижньою межею вмісту поживних речовин, при якій різко погіршується якість розсади, слід вважати 5—7 мг азоту, 1-2 мг фосфору та 4-10 мг калію, верхньою — 100-120 мг азоту, 50-70 мг фосфору та 160-180 мг калію на 100 г ґрунту.

Орієнтовні дози мінеральних добрив у разі відсутності результатів хімічних аналізів ґрунту наведені у відповідних Технологія вирощування розсади">технологіях вирощування розсади.