Система захисту рослин від хвороб та шкідників у теплиці

В умовах закритого ґрунту шкідники та хвороби поширюються стрімко. Оскільки застосування пестицидів у теплицях жорстко обмежене і потребує спеціальних дозволів, на перший план виходять профілактичні та санітарні заходи. Правильна підготовка споруд та посадкового матеріалу дозволяє локалізувати осередки інфекції до початку активного сезону.

Профілактика та підготовка теплиць до сезону

Санітарна безпека починається з прилеглої території. Біля теплиць не можна висаджувати гарбузові культури, які служать природним резерватором для борошнистої роси, тепличного білокрилки та павутинного кліща. Також уникайте сусідства з посадками картоплі, щоб виключити зараження томатів фітофторозом. Всередині теплиць заборонено спільне вирощування овочів та квіткових культур. Восени та взимку обов'язково проводять повне знезараження теплиць, інвентарю та залишків рослин.

1. Очистьте теплицю від рослинних залишків, зріжте шпагат та спаліть їх.
2. Знезаразьте шпагатний дріт та локальні ділянки ґрунту полум'ям газового пальника.
3. Промийте скляні поверхні та труби чистою водою.
4. Продезінфікуйте конструкції та поверхню ґрунту 5%-м розчином формаліну.
5. Герметично закрийте теплицю на дві доби, після чого ретельно провітріть.

Для обробки рам, елементів конструкції та інвентарю використовують розчин хлорного вапна з розрахунку 400 г на 10 л води. Посадковий матеріал — цибулини, коренеплоди петрушки та селери — перед садінням дезінфікують припудрюванням гашеним вапном. Це дозволяє знищити поверхневі патогени перед початком вегетації.

• Витрата розчину формаліну — 3–5 л/м²
• Температура прогрівання ґрунту парою — 70 °C на глибині 30 см
• Час обробки ґрунту парою — 10 годин
• Температура повітря при соляризації — 60 °C і вище
• Знезараження гідропонного субстрату — 3 доби

Для оздоровлення ґрунту застосовують термічний або біологічний метод. При пропарюванні пару подають під герметичну термостійку плівку на перекопаний ґрунт. Якщо технічної можливості пропарювати ґрунт немає, у серпні проводять соляризацію. Для цього ґрунт у закритій теплиці накривають поліетиленовою плівкою і перекопують кожні 2–3 дні. Завдяки високій температурі шкідники та патогени на поверхні гинуть.

Навесні, за 5 днів до садіння розсади, ґрунт поливають дезінфікуючим розчином. Робочу суміш готують із 1 г марганцевокислого калію та 1 столової ложки мідного купоросу на 10 л води. Субстрати для гідропоніки знезаражують 5%-м розчином формаліну протягом трьох діб, після чого ретельно промивають чистою водою.

Знезараження насіння та агротехніка в період вегетації

Підготовка насіння захищає майбутні сходи від вірусних, грибних та бактеріальних патогенів. Вибір методу обробки залежить від культури та цільового об'єкта захисту. Своєчасне знезараження насіннєвого матеріалу суттєво знижує ризики загибелі сходів.

Після термічної обробки насіння корисно замочити в чистій воді або розчинах макро- та мікроелементів. Це компенсує температурний стрес і підвищує енергію проростання. Роботи з догляду завжди починають тільки зі здорових рослин, переходячи до підозрілих в останню чергу.

Агротехнічні заходи захисту будуються на підтримці оптимального мікроклімату, правильного режиму живлення та водно-фізичних властивостей субстрату. Порушення балансу моментально провокує спалахи захворювань. Так, вирощування овочів на важких ґрунтах та незбалансовані органічні підживлення часто призводять до розвитку кореневих гнилей. Біла та сіра гнилі, фітофтороз і бактеріоз томата активно розвиваються в теплицях без якісного дренажу.

Надмірне азотне живлення знижує імунітет рослин, провокуючи бактеріальну гниль стебел томата, а також викликає лавиноподібне розмноження попелиць та кліщів. Дефіцит поживних речовин не менш небезпечний для врожаю. Наприклад, нестача елементів у період плодоношення огірка часто супроводжується ураженням посадок аскохітозом.

У разі підвищення вологості повітря розвиток павутинного кліща сповільнюється. Якщо ж вологість повітря перевищує 75—80 %, у томата можуть розвинутися такі хвороби, як листкова пліснява, септоріоз, бактеріальна гниль стебел, південний фітофтороз, сіра гниль. При появі цих хвороб зменшують норми поливу, покращують провітрювання теплиць. Своєчасне проведення прищипувань, видалення відмираючого листя покращують повітрообмін теплиць. Щоб запобігти розвитку таких хвороб, як аскохітоз, антракноз, оливкова плямистість, біла гниль огірка, відносну вологість повітря знижують до 70 %. Розвитку кореневих гнилей сприяє перезволоження або підсушування ґрунту при низьких чи надмірно високих температурах, полив холодною водою.

Переохолодження рослин у результаті порушення температурного режиму, полив холодною водою послаблюють рослини і роблять їх вразливими для хвороб.

Нестача світла знижує опірність рослин хворобам.

Стійкість рослин до хвороб підвищують мікроелементи. Мідь знижує ймовірність захворювання томата фітофторозом, цинк — огірка бактеріозом і томата вершинною гниллю. Забезпеченість кальцієм і вологою попереджає появу вершинної гнилі. Фосфорно-калійні некореневі підживлення перцю знижують уражуваність попелицею. |. д Ре = («2 < ^ о Алу

Біологічний метод. Біологічний метод полягає у використанні природних ворогів шкідників і хвороб. У лабораторних теплицях комбінатів спеціально розмножують хижих комах і кліщів (ентомофагів), яких випускають у теплиці, а також використовують біопрепарати, виготовлені на основі культур патогенних мікроорганізмів. Робиться це на підставі спеціальних рекомендацій.

Для боротьби з павутинним кліщем використовують хижого кліща фітосейулюса. У боротьбі з попелицею застосовують хижу галицю афідімізу і золотоочку звичайну, з білокрилками — ентомопатогенні гриби вертициліум і ашерсонію, паразита енкарзію.

Проти комплексу хвороб огірка, томата і перцю використовують біопрепарат триходермін (опудрювання насіння або внесення в поживний субстрат для розсади).

Для індивідуальних господарств доступним біологічним методом є використання фітонцидних рослин: чорної бузини, цибулі, часнику, ромашки, полину та ін., відвари і настої або сама присутність яких (чорнобривці) знищує чи відлякує шкідників. Для оздоровлення ґрунту в теплиці після закінчення культури дуже добре вирощувати і закопувати в ґрунт як сидерати чорнобривці, гірчицю листкову, редьку олійну, жито.

Агротехнічні та біологічні методи разом з імунологічним, основою якого є використання стійких сортів, можуть бути альтернативою хімічному, але на сьогодні хімічний метод поки що досить популярний.

Хімічний метод. Використовувати пестициди (фунгіциди для боротьби з хворобами, інсектофунгіциди та акарициди — зі шкідниками) треба у суворій відповідності з документами «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» у поточному році. На 2007 рік у захищеному ґрунті дозволені такі препарати.

Проти білокрилки на огірку і томаті — аплауд, варант, вітал, імідж; проти білокрилки, трипсів — лідер, проти = ее ебу < В бо > і 22% >

білокрилки і попелиці — конфідор, моспілан, проти попелиці та кліщів — талстар. Строк очікування від обробки до збирання врожаю — 3 дні, кратність обробок — не більше однієї, а для талстару дозволяється проводити 2 обробки за період веге*+ тації.

Проти борошнистої роси на огірку — байлетон, строк очікування — 5 днів, дворазово. Проти кореневих гнилей, пероноспорозу на огірку — превекур, одноразово. На розсаді більшості овочевих культур проти кореневих і стеблових гнилей — превекур, дворазово з інтервалом 3—4 тижні.

Як бачите, кількість препаратів, що застосовуються в теплицях, дуже обмежена. Звертає на себе увагу те, що період очікування від обробки до збирання врожаю в теплицях значно менший, ніж у відкритому ґрунті. Я думаю, що це пов'язано не тільки з тим, що препарат у теплицях швидше діє і розкладається. Це слід сприймати і як компроміс, зумовлений тим, що якщо період очікування буде великий, то теплична продукція стане збитковою. Наприклад, для конфідору період очікування в захищеному ґрунті становить 3 дні, а у відкритому — 20 днів. Але споживачеві від цього не легше. Немає контролю якості продукції, яку ми купуємо на ринку. Тому, якщо є можливість, намагайтеся самі вирощувати овочі й уникати застосування пестицидів.

Утеплений ґрунт після зняття плівки у плані використання інсектофунгіцидів прирівнюється до відкритого ґрунту.

На зеленних культурах застосування пестицидів заборонено. Існує практика використання пестицидів спільно з некореневими підживленнями мікроелементами, гуміновими речовинами. Таким чином, пригнічуючи дію збудників, пом'якшують дію препаратів на рослину.

Ох Е.7: ЛА 55) о 7 д \ Вирощування розсади —* р. овочевих та баштанних культур < $ для відкритого ґрунту % і. м \>

Для прискорення надходження продукції багато овочевих культур вирощують розсадним способом:

• томат;
• перець;
• баклажан;
• рання білоголова та цвітна капуста та ін.

Тільки розсадним способом для висаджування в споруди захищеного ґрунту вирощують огірок та томат.

Розсада — як дитина, яку ми вирощуємо в яслах, дитячому садку, а потім відпускаємо у велике життя. І від того, як ми загартуємо, виховаємо, що закладемо в дитинстві, залежить її подальше здоров'я та життєздатність.