Комплексна санітарна підготовка та знезараження тепличних споруд

Санітарна підготовка теплиці та знезараження субстратів

Умови закритого ґрунту ідеальні не лише для овочів, а й для їхніх шкідників та хвороб. Стримувати їх поширення доводиться комплексно: від дотримання жорсткого карантину на території до тотальної дезінфекції перед початком сезону. Будь-які упущення в санітарії призводять до швидкої втрати врожаю під час вегетації.

Зона навколо теплиць має бути повністю очищена від бур'янів та сміття. Не можна висаджувати поблизу теплиць гарбузові культури — вони служать природним резерватором для борошнистої роси, тепличного білокрилки та павутинного кліща. Також небажано розміщувати поруч посадки картоплі, які переносять фітофтороз на томати. Всередині споруд заборонено вирощувати овочі спільно з квітковими культурами.

Осінньо-зимове знезараження — обов'язковий етап захисту, який проводять одразу після збирання врожаю. У цей час дезінфікують конструкції, тару, інвентар та ґрунт.

1. Очистьте теплицю від рослинних решток, обріжте та спаліть шпагат.
2. Знезаразьте шпагатний дріт полум'ям газового пальника. При невеликій площі теплиці полум'ям пальника можна обробити й поверхню ґрунту.
3. Промийте скло та труби стійок чистою водою.
4. Проведіть дезінфекцію конструкцій та ґрунту 5%-ним розчином формаліну з розрахунку 3–5 л на 1 м² площі. Після обробки закрийте теплицю на два дні, а потім ретельно провітріть.
5. Обробіть парникові рами, елементи конструкцій парників та інвентар розчином хлорного вапна з розрахунку 400 г вапна на 10 л води.

Садивні коренеплоди петрушки, селери, цибулини ріпчастої цибулі та квітів перед садінням обов'язково припудрюють гашеним вапном для дезінфекції.

• Температура ґрунту при пропарюванні на глибині 30 см — 70 °C
• Час термічної обробки ґрунту парою — 10 годин
• Витрата розчину формаліну на дезінфекцію конструкцій — 3–5 л/м²
• Строк експозиції формаліну на гідропонному субстраті — 3 доби
• Строк хімічної обробки ґрунту до садіння культур — 5 днів

Для знезараження ґрунту в тепличних комбінатах використовують термічний метод. При шатровому способі пару подають на перекопаний ґрунт під герметичну термостійку плівку. Якщо пропарювання неможливе, у серпні проводять соляризацію: ґрунт накривають поліетиленовою плівкою і перекопують кожні 2–3 дні, щоб патогени гинули на поверхні від перегріву.

Хімічну підготовку ґрунту проводять навесні: за 5 днів до садіння рослин його проливають розчином марганцевокислого калію (1 г) та мідного купоросу (1 столова ложка) на 10 л води. Гідропонний субстрат знезаражують 5%-ним розчином формаліну протягом 3 діб, після чого промивають водою.

Перед сівбою насіння обов'язково дезінфікують термічним або хімічним методом. Зведені параметри обробок наведені в таблиці нижче. Для відновлення енергії проростання після термічної обробки насіння замочують у воді або розчинах макро- та мікродобрив.

Агротехнічні заходи захисту та управління мікрокліматом

Профілактика хвороб під час вегетації будується на гігієні та суворому контролі параметрів середовища. Усі доглядові роботи в теплиці завжди починають зі здорових рослин. Якщо на плантації виявлено вірусні захворювання, інструменти для обрізування та прищипування після кожного контакту дезінфікують у 5%-ному розчині перманганату калію.

Збалансоване живлення та механічний склад ґрунту безпосередньо впливають на імунітет культур. Вирощування на важких ґрунтах та надмірне органічне підживлення провокують розвиток кореневих гнилей. Біла та сіра гнилі, фітофтороз і бактеріоз томатів розвиваються там, де не налагоджено дренаж. Надлишок азотних добрив призводить до бактеріальної гнилі стебел томатів, а також викликає спалахи розмноження попелиць і кліщів. Дефіцит живлення під час плодоношення огірків підвищує їхню сприйнятливість до аскохітозу.

Вологість повітря — ключовий інструмент регулювання інфекційного фону в теплиці. Підвищення вологості повітря понад 75–80% активує розвиток листової плісняви, септоріозу, бактеріальної гнилі стебел, південного фітофторозу та сірої гнилі томатів. При появі цих хвороб необхідно зменшити норми поливу, посилити вентиляцію, провести прищипування та видалити листки, що відмирають, для покращення повітрообміну.

Для запобігання аскохітозу, антракнозу, оливкової плямистості та білої гнилі огірків Відносна вологість повітря">відносну вологість повітря цілеспрямовано знижують до 70%. При цьому важливо пам'ятати, що сухе повітря прискорює розмноження павутинного кліща. Розвитку кореневих гнилей також сприяють полив холодною водою та перепади вологості ґрунту при екстремальних температурах повітря.

Стійкість рослин до хвороб підвищують мікроелементи. Мідь знижує ймовірність захворювання помідора на фітофтороз, цинк — огірка на бактеріоз і помідора на вершинну гниль. Забезпеченість кальцієм та вологою попереджає появу вершинної гнилі. Фосфорно-калійні позакореневі підживлення перцю знижують ураженість попелицею.

Біологічний метод полягає у використанні природних ворогів шкідників та хвороб. У лабораторних теплицях комбінатів розмножують хижих комах та кліщів (ентомофагів) і випускають їх у теплиці, а також використовують біопрепарати, виготовлені на основі культур патогенних мікроорганізмів. Робиться це на підставі спеціальних рекомендацій.

Для боротьби з павутинним кліщем використовують хижого кліща фітосейулюса. У боротьбі з попелицею застосовують хижу галицю афідімізу та золотоочку звичайну, з білокрилками — ентомопатогенні гриби вертициліум та ашерсонію, паразита енкарзію.

Проти комплексу хвороб огірків, помідорів та перцю використовують біопрепарат триходермін шляхом опудрювання насіння, внесення у поживний субстрат для розсади.

Для індивідуальних господарств доступним біологічним методом є використання фітонцидних рослин: чорної бузини, цибулі, часнику, ромашки, полину та ін., відвари та настої або сама присутність яких (чорнобривці) знищує або відлякує шкідників. Дуже добре для оздоровлення ґрунту в теплиці після закінчення культури як сидерати вирощувати і закопувати в ґрунт чорнобривці, гірчицю листкову, редьку олійну, жито. |

Агротехнічні та біологічні методи разом з імунологічним, основою якого є використання стійких сортів, можуть бути альтернативою хімічному, але на цей час хімічний метод поки ще застосовується.

Хімічний метод. Використовувати пестициди (фунгіциди для боротьби з хворобами, інсектофунгіциди та акарициди — зі шкідниками) треба у суворій відповідності до переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання.

В основному, у захищеному ґрунті дозволені такі препарати: проти білокрилки на огірку та помідорі — аплауд, варант, вітал, імідж; проти білокрилки, трипсів — лідер; проти білокрилки та попелиці — конфидор, моспілан; проти попелиці та кліщів — талстар. Строк очікування від обробки до збирання врожаю — 3 дні, кратність обробок — не більше однієї, а для талстару дозволяється проводити дві обробки за період вегетації.

Проти борошнистої роси на огірку — байлетан, строк очікування — 5 днів, двократно. Проти кореневих гнилей, пероноспорозу на огірку — превекур, одноразово. На розсаді більшості овочевих культур проти кореневих та стеблових гнилей — превекур, двократно з інтервалом 3—4 тижні.

Утеплений ґрунт після зняття плівки в плані використання інсектофунгіцидів прирівнюється до відкритого ґрунту.

На зелених культурах забороняється застосування пестицидів. Є практика використання пестицидів спільно з позакореневими підживленнями мікроелементами, гуміновими речовинами, що, пригнічуючи дію збудників, пом'якшує дію препаратів на рослину.

ВИРОЩУВАННЯ В УКРИТТЯХ РОЗСАДИ ОВОЧЕВИХ ТА БАШТАННИХ КУЛЬТУР ДЛЯ ВІДКРИТОГО ҐРУНТУ

Багато овочевих культур — помідори, перець, баклажани, рання білоголова та капуста">цвітна капуста та ін.— вирощують розсадним способом для прискорення надходження продукції. Для садіння у споруди захищеного ґрунту огірки та помідори вирощують тільки розсадним способом.