Особливості вирощування баклажанів у плівкових парниках та укриттях

У мене є багатий досвід такого роду. Уже багато років я вирощую баклажани в плівковому парнику з висотою огородження 50 см. Наприкінці квітня перевожу розсаду овочевих культур з міської квартири на дачу і встановлюю її в парнику. Одночасно висаджую розсаду баклажана на постійне місце. Приблизно протягом місяця рослини баклажана ростуть між розсадою перцю, томата та квітів. На 1 м² розміщую 5—6 рослин баклажана сортів Фіолка, Алмаз, Геліос, Прем'єр.

Жуків у такій споруді практично немає до початку вересня (поодинокі екземпляри легко зібрати вручну). Біологи помітили, що самки колорадського жука в основному не літають, а повзають, тому що важкі. А самці туди, де немає самок, не летять.

У холодну дощову погоду над рослинами бажано зробити дах із плівки. Оскільки рослини баклажана виходять за межі плівкового огородження, висоту парника мені довелося наростити за рахунок брусів. У цьому випадку парник можна було в негоду накривати рамами, не травмуючи рослини.

До речі, у Німеччині головним захистом баклажана від хвороб вважають саме укриття рослин плівкою в дощову погоду.

Треба пам'ятати, що високі урожаї баклажана можна отримати тільки на добре удобрених ґрунтах. Тому восени під оранку треба внести по відру перегною на 1 м², а навесні додати на цю площу по 50 г аміачної селітри, суперфосфату та калійних добрив.

Дуже відповідальний період у процесі вирощування баклажанів — приживлюваність розсади. При садінні розсади пам'ятайте, що баклажан не томат і стебло в ґрунт заглиблювати не треба. Баклажан дуже погано приживається. Протягом півтора-двох тижнів рослини не дають приросту і часто скидають нижнє листя, поки не почне відновлюватися коренева система. Ось чому розсаду баклажана бажано не купувати, а вирощувати самим горщиковим способом. Так ви зможете добре зберегти кореневу систему при садінні. У кожну лунку бажано дати стартове добриво — одну-дві жмені перегною і чайну ложку нітроамофоски. Дуже важливо в період приживлюваності розсади безперебійно забезпечувати рослини вологою. Поливи обов'язково повинні супроводжуватися розпушуванням.

Підживлюють баклажан кілька разів за літо, чергуючи органічні та мінеральні добрива. З органічних використовують коров'як, пташиний послід, з мінеральних — нітроамофоску (60—80 г на відро води на 1 м²).

Після кожного підживлення рослину поливають чистою водою.

Збирають плоди у стані технічної стиглості через 4—5 днів, зрізуючи їх разом із плодоніжками. Посвітління плода — ознака того, що збирання врожаю затяглося. Зібрані плоди слід відразу переробляти, оскільки при зберіганні вони втрачають свою цінність.

Хвороби та заходи боротьби з ними у баклажана в основному такі ж, як у перцю.

Урожай баклажана в парниках становить 5—6 кг з 1 м².

Рецепти страв та заготовок з баклажана У кожного з нас є свої рецепти приготування улюблених страв із баклажана. Пропоную свої, перевірені, можливо, щось знадобиться і вам.

Коли трапляється зібрати великий урожай баклажанів, я їх дрібно ріжу і сушу, а потім взимку розмочую і додаю в гречаний суп, борщ. Спробуйте, це дуже смачно!

Соте з баклажана, перцю, томата та цибулі. Овочі ріжуть кружальцями, баклажан і перець обсмажують і поміщають у каструлю, перекладаючи шарами. Додають соняшникову олію, сіль, цукор і трохи яблучного оцту (за смаком). Усе тушкують і трохи випаровують.

Ікра з баклажана. Баклажан відварюю або запікаю в духовці, очищаю, подрібнюю. Потім тушкую 30 хвилин у томатному соці з додаванням олії, солі та сирої цибулі. Розкладаю по банках, закатую і вкриваю чимось теплим.

На ринку нас часто спокушають дуже апетитними на вигляд корейськими стравами. Давайте створимо конкуренцію і заквасимо баклажани.

Квашені баклажани. Плоди баклажанів надрізають уздовж і проварюють у солоній воді (30 г солі на 1 л води) протягом 30 хв. Потім їх кладуть під гніт, охолоджують і начиняють фаршем. Фарш складається зі смажених коренеплодів моркви, петрушки, пастернаку та цибулі. Начинені плоди перев'язують ниточкою або стеблом селери, укладають у каструлю, пересипаючи кожен ряд часником. На третій день, після того як почнеться бродіння, баклажани заливають кип'яченою охолодженою соняшниковою олією, накривають кришкою. Зберігають їх у холодильнику. Квашені баклажани готові до вживання через 5—6 днів.

Баклажан в аджиці. Баклажан ріжуть кружальцями, підсолюють, обсмажують, складають у банки, заливають аджикою і стерилізують 20 хв. Для приготування аджики беруть 30 шт. солодкого перцю, 5 шт. гіркого, одну склянку зубчиків часнику. Овочі перекручують на м'ясорубці і додають 1 склянку яблучного оцту.

«Десятка». 10 шт. баклажанів і стільки ж солодкого перцю розрізати на 4 частини, 10 шт. цибулі порізати кільцями. Усе це залити соусом і кип'ятити в каструлі 20—30 хв. Після цього розкласти по банках і закатати. Для приготування соусу через м'ясорубку пропускають 2 кг помідорів, 1—2 шт. гіркого перцю, потім додають по 1 склянці цукру, соняшникової олії, 2 ст. л. солі і половину склянки оцту. Соус кип'ятять 5 хвилин.

Смачного вам і натхнення при вирощуванні власних дієтичних баклажанів!