Особливості вирощування та господарська цінність цукрозапасаючих і крохмалевмісних культур

Крохмало- та цукрозапасаючі культури належать до різних ботанічних родин, проте об'єднані загальними прийомами вирощування та властивостями одержуваної продукції. Як просапні рослини, вони відіграють важливу роль у сівозміні та підвищенні загальної культури землеробства. Головна цінність цих культур полягає у високому накопиченні вуглеводів — крохмалю та цукру.

Біологічні особливості та географія коренеплодів

Картопля утримує лідерство за площею садіння та валовим збором серед усіх бульбоплодів. Інші теплолюбні культури, такі як батат (солодка картопля) родини Берізкові (Ipomoea batatus Lam.), зараз випробовуються та впроваджуються у виробництво в Азербайджані, Казахстані та країнах Середньої Азії. Водночас вирощування маніоки (касави), колокасії (таро, іто) та ямсу в умовах СНД неможливе через виражений дефіцит тепла та світла. Топінамбур (земляна груша) поки що вирощується в обмежених масштабах.

Дворічні коренеплоди, включаючи цукровий та кормовий буряк, моркву, брукву та турнепс, широко поширені у виробництві. У перший рік життя вони формують соковитий коренеплід, а на другий рік розвивають квітконосні пагони для отримання насіння. Цукровий буряк слугує технічною сировиною для переробки на цукор і кормові цілі, тоді як інші коренеплоди вирощують переважно на корм тваринам.

Висока продуктивність робить коренеплоди цінним джерелом соковитих кормів, багатих на вуглеводи, вітаміни та мінеральні солі. Окрім самих коренів, у тваринництві активно використовують бадилля у свіжому, висушеному або силосованому вигляді. За концентрацією сирого білка, кальцію та вітамінів листовий апарат навіть перевершує коренеплоди.

• Урожайність коренеплодів — 300–600 ц/га
• Вихід бадилля — 30–35 % від маси коренів
• Вміст сахарози в тростині — 18–20 %
• Світова площа під бататом — 12,5 млн га

Основними світовими джерелами кристалічного цукру залишаються цукрова тростина (Saccharum officinarum L.) та цукровий буряк (Beta vulgaris L.). На частку цукрової тростини припадає майже дві третини світового виробництва цукру, проте ця багаторічна рослина родини Тонконогові потребує тропічного клімату. У Росії, країнах СНД та Європі головною сировиною для цукрових заводів традиційно є цукровий буряк.

Картопля: господарська цінність та склад бульб

Картопля належить до найважливіших сільськогосподарських культур і за обсягами виробництва стоїть в одному ряду з пшеницею, рисом та кукурудзою. Близько 52% валового збору використовується безпосередньо в їжу завдяки високій поживній цінності бульб. Білків у картоплі міститься відносно небагато, але за перетравлюваністю вони перевершують більшість інших овочевих та кормових культур, поступаючись лише пшеничному та гречаному білкам.

Бульби картоплі містять близько 25% сухих речовин і є важливим джерелом вітамінів C, B1, B2, B6, PP та K. Білок картоплі вирізняється збалансованим складом і включає 18 амінокислот. За енергетичною цінністю ця культура значно перевершує більшість популярних овочів.

Хімічний склад бульб картоплі:

• Крохмаль — 14–22 %
• Білки — 1,4–3 %
• Клітковина — близько 1 %
• Жири — 0,2–0,3 %
• Зольні речовини (макро- та мікроелементи) — 0,8–1,1 %

Показники калорійності картоплі порівняно з іншими культурами:

Завдяки своїм смаковим, харчовим та кулінарним якостям картопля стала продуктом повсякденного вживання. З картоплі можна приготувати близько 700 кулінарних страв. Її споживання на душу населення становить (кг/рік):

• Білорусь — 175
• Польща — 144
• Україна — 138
• Росія — 127
• Англія — 99
• США — 60
• Канада — 65
• Італія — 39
• Болгарія — 32