Технологічні процеси та автоматизація сучасного промислового птахівництва

Як влаштована технологія у птахівництві: від процесу до операції

Технологія в промисловому птахівництві — це чітка система методів і прийомів, яка перетворює сировину та корми на готове м’ясо або харчове яйце. На відміну від традиційного промислового виробництва, головним об’єктом роботи тут виступають живі організми: птиця та ембріони, що розвиваються. Тому будь-який технологічний норматив розраховують виходячи з біологічних потреб стада, щоб створити оптимальні умови для росту, розвитку та високої продуктивності.

Весь виробничий процес поділяється на окремі послідовні етапи, а ті — на конкретні технологічні операції, що виконуються на робочих ділянках. Чітке дотримання обов’язків операторами гарантує стабільність і ритмічність виробництва:

• Вирощування бройлерів: оператор керує механізмами роздачі кормів, забезпечує безперебійний автополив, контролює роботу опалювально-вентиляційного обладнання, спостерігає за станом курчат і за потреби сортує їх.
• Інкубація: оператор готує обладнання, сортує яйця за масою та якістю, закладає їх в інкубатор, проводить планове просвічування, вибраковує непридатні яйця, стежить за режимом і приймає виведений молодняк.

Потокове виробництво вимагає високого ступеня технічного оснащення. На сучасних підприємствах основні процеси електрифіковані та автоматизовані. Наприклад, інкубація проходить під автоуправлінням: система без участі людини регулює температуру, вологість, повітрообмін і поворот яєць. При утриманні птиці автоматика також підтримує ключові параметри мікроклімату.

Для забезпечення безперервного технологічного циклу використовують спеціалізовані технічні комплекси:

• системи кондиціювання повітря та мікроклімату;
• обладнання для диференційованого освітлення;
• автоматичні лінії роздачі кормів та поливу;
• системи збору, сортування яєць і транспортування продукції;
• цехи забою та первинної обробки тушок.

Від замкненого циклу до вузької спеціалізації

На перших етапах розвитку промислового птахівництва підприємства працювали за замкненим циклом. Уся ланцюжка — від отримання інкубаційного яйця до забою бройлерів або реалізації харчового яйця — зосереджувалася всередині одного господарства. Корм за допомогою техніки перетворювався на кінцеву продукцію на одному виробничому майданчику.

З розвитком селекції, гібридизації, нормованої годівлі та засобів автоматизації виникла потреба у вузькій спеціалізації. Розподіл процесів і концентрація виробництва дозволили різко збільшити обсяги продукції, що виходить, і підвищити її якість на кожному етапі.

Сьогодні птахівнича галузь будується на роботі спеціалізованих підприємств і підрозділів:

• Племзаводи та репродуктори: господарства, що виробляють десятки мільйонів інкубаційних яєць на рік за науково обґрунтованими технологіями;
• Інкубаторії: забезпечують планове виведення та отримання добового молодняка;
• Товарні птахофабрики: орієнтовані виключно на вирощування бройлерів на м’ясо або утримання промислового стада курей-несучок.

Комплексна механізація та автоматизація всіх технологічних операцій дозволяють підвищувати продуктивність праці, збільшувати фондовіддачу та послідовно знижувати собівартість кінцевої продукції.

Висока якість інкубаційних яєць багато в чому визначає продуктивність птиці, збільшення виробництва яєць і м’яса в промисловому птахівництві. Отримана в племінних господарствах продукція — інкубаційні яйця — використовується в спеціалізованих господарствах для виведення суточного молодняка. Виведення та якість добового молодняка обумовлюються не тільки точним дотриманням параметрів технологічного процесу, але також якістю вихідного продукту — інкубаційних яєць. Своєю чергою, якість добового молодняка має великий вплив на результати його вирощування на м’ясо або для ремонту племінних і промислових стад птиці.

У технології виробництва м’яса птиці та харчових яєць використовуються як основна сировина кормові засоби, а вихідною продукцією слугує добовий молодняк. Забій птиці та переробка тушок при виробництві м’яса, сортування яєць і підготовка продукції до реалізації — заключні технологічні процеси.

Здійснення технології потребує узгодженого проєктування та використання виробничих і підсобних приміщень, меха-

| 151 нізованого та автоматизованого обладнання, водо- та енергопостачання, складування, внутрішньогосподарського транспорту та ін. Правильний підбір кадрів, підвищення їхньої кваліфікації, організація соціалістичного змагання за перевиконання планів, широке впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів щодо вдосконалення технологічних процесів і операцій сприяють науково-технічному прогресу та підвищенню ефективності виробництва.

Кожне птахівниче господарство в загальній технології та за обсягом виробництва яєць або м’яса птиці перебуває в певному зв’язку з іншими господарствами. Цей зв’язок установлюють плануючі організації, виходячи з державного плану виробництва та реалізації продуктів птахівництва. У результаті концентрації та спеціалізації птахівництва багато птахофабрик із замкненим технологічним циклом перетворилися на великі об’єднання. Прикладом можуть слугувати Братцевська та Глебовська птахофабрики, які на цей час перетворені на Братцевське та Глебовське об’єднання Московської області. У Мінському виробничому об’єднанні суворе узгодження технологій виробництва харчових яєць з інкубацією та племінним господарством забезпечує ритмічне виробництво продукції, що перевищує за рік 220 млн яєць.

У першому міжгосподарському Кримському бройлерному об'єднанні виведення поєднуваних м'ясних ліній курей веде селекційний центр Українського науково-дослідного інституту птахівництва, підтримання якостей батьківських форм, отриманих із селекційного центру, — племзавод. Розмноженням птиці гібридних форм і гібридизацією займаються господарства-репродуктори, інкубацією яєць — ІПС. Технологія вирощування бройлерів — основа виробництва м'яса на спеціалізованих бройлерних фермах.