Вплив факторів зовнішнього середовища на ріст і продуктивність овочевих культур

на їхній вплив

Ріст і розвиток рослин — це прояв генетичних особливостей сорту в певних умовах. У природі на рослини впливає комплекс факторів зовнішнього середовища в різному поєднанні та ступені прояву їхньої інтенсивності. Усі вони умовно розділені на чотири групи:

1. кліматичні фактори (включаючи й космічні) — світло, температура, склад атмосферного повітря, його рух, вологість;

2. ґрунтові (едафічні) фактори — фізичний стан, хімічний склад, запас елементів мінерального живлення, ступінь зволоження ґрунту та ін.

Деякі дослідники об'єднують ці дві групи в одну, під назвою абіотичні фактори;

3. біотичні фактори — вплив розташованих поруч рослин, мікроорганізмів, тварин;

4. антропогенні фактори — вплив людини (застосування механічних і хімічних засобів, хірургічного втручання, створення високопродуктивних технологій, що викликають забруднення середовища). Кліматичні та ґрунтові фактори впливають на рослину безпосередньо, а інші — переважно опосередковано, через засоби, що використовуються в агротехніці, а також речовини, що забруднюють атмосферу та воду, погіршуючи умови росту й розвитку рослин, що іноді призводить до пригнічення вирощуваних культур і накопичення в урожаї шкідливих для людини хімічних сполук.

Усі перераховані фактори взаємопов'язані та взаємозалежні. Нестача сонячного освітлення призводить до зниження температури. Сухий вітер призводить до зниження вологості ґрунту, що негативно позначається на рухливості елементів ґрунтового живлення та на їхньому поглинанні рослинами. Надмірно висока температура може призвести до таких самих наслідків. Тому треба визначити, який фактор (або фактори) перебуває в нестачі чи надлишку, і нівелювати їх для створення сприятливих умов, що сприяють активному накопиченню врожаю. Але для вирішення цієї проблеми треба знати реакцію рослин на дію зовнішнього середовища. Оцінку названої реакції ведуть не однозначно, а за трьома показниками, які необхідно враховувати під час виконання різноманітних елементів технології вирощування культур: вимогливості, стійкості та чуйності рослин.

Вимогливість до умов зовнішнього середовища — потреба рослини у зволоженні ґрунту, певній температурі середовища, концентрації елементів ґрунтового живлення та ін., а також тривалість дії цих факторів.

Стійкість — здатність переносити екстремальні умови середовища (мінімальні та максимальні прояви), за яких рослина залишається живою, але обмін речовин в чомусь порушується і не відбувається накопичення вегетативної маси. Що активніші ростові процеси, то важче рослина переносить екстремальні умови, особливо небезпечні різкі переходи від оптимальних до екстремальних. У несприятливих умовах найменш вразливі рослини або їхні органи в стані спокою.

Чуйність — реакція рослин на зміну зовнішніх факторів, наприклад, підвищення або зниження температури, зміну концентрації елементів мінерального живлення та ін. Найбільша чуйність проявляється в період сильного росту й формування продуктових органів. Вона краще виражена у скоростиглих сортів. Але кожна культура має свої особливості реакції на зміну умов вирощування.

Оптимізація умов вирощування овочевих культур

Шляхи вирішення проблеми створення зовнішніх умов, що відповідають генетично обумовленій вимогливості овочевих рослин до факторів середовища, складні, але вже давно відомі. Овочівники визначили зони й строки вирощування, до умов яких адаптовані поширені в різних регіонах овочеві культури.

Підвищення стійкості рослин до несприятливих умов досягають, використовуючи відомі прийоми підвищення життєздатності рослин:

• підбір і підготовка насіння;
• загартовування молодих рослин;
• застосування стимуляторів росту та ін.

Але паралельно з цим іде творча робота з покращення генетичного потенціалу стійкості овочевих рослин до екстремальних умов і хвороб за рахунок введення в селекційний процес стійких дикорослих видів під час створення сортів і гетерозисних гібридів.

Роль захищеного ґрунту в овочівництві

Велике значення надається захищеному ґрунту, де можна створити оптимальне поєднання факторів зовнішніх умов і змінювати їх відповідно до рівня вимогливості, характерного для кожного етапу росту й розвитку рослин. Але для цього треба знати реакцію овочевих культур і навіть сортів на кожен із факторів середовища та їхній взаємний вплив.