Агрохімія

Методика оцінки чутливості сільськогосподарських культур до мінеральних добрив

Студентові

3 хв читання

Методика оцінки чутливості сільськогосподарських культур до мінеральних добрив

При розробленні елементів сортової агротехніки важливо точно знати, як конкретна культура реагує на рівень мінерального живлення. Одні сорти окупають високі дози добрив максимальною врожайністю, інші — демонструють слабку реакцію, що робить надмірне внесення економічно невигідним. Для оцінки цієї реакції на практиці застосовується метод розрахунку індексу чутливості (R).

Оцінку чутливості можна проводити за будь-якими значущими біометричними та кількісними ознаками рослин:

  • динаміка росту та розвитку рослин;
  • показники вегетативної маси (площа листкової поверхні, кущистість);
  • структура врожаю (висота рослин, число вузлів та міжвузлів, діаметр вузлів та довжина міжвузлів, довжина колоса або волоті, число колосків та зерен у колосі, маса зерна з колоса або рослини, маса 1000 зерен).

Методика проведення випробувань та розрахунок індексу чутливості

Щоб визначити реакцію сорту на добрива, досліди закладають за таким алгоритмом:

  1. Оберіть для порівняння дві або три норми мінеральних добрив. Наприклад, для рису можна взяти оптимальну (низьку) норму N24P12K12 та підвищену (високу) норму N48P24K24 г д. р. на 100 г ґрунту.
  2. Закладіть дослід у польових умовах, у лізиметрах або вегетаційних посудинах у трикратній повторності.
  3. Проведіть увесь цикл робіт: від точного внесення добрив та сівби до збирання врожаю з наступним біометричним аналізом ключових ознак.
  4. Проведіть статистичну обробку даних щодо кожного сорту та варіанта досліду, визначивши середнє арифметичне значення (х) та помилку середнього для розрахунку достовірності відмінностей за критерієм Стьюдента.
  5. Розрахуйте індекс чутливості (R) як відношення значення ознаки на високому фоні живлення до її значення на низькому фоні.

Для інтерпретації отриманих результатів використовують шкалу оцінки чутливості сорту:

  • Слабка чутливість за конкретною ознакою — R = 1,40
  • Середня чутливість — R = 1,41–1,80
  • Висока чутливість — R = 1,81 і вище

Важливо: розрахунок індексу чутливості має сенс лише при статистично достовірній різниці між варіантами. Якщо фактичне значення критерію Стьюдента менше табличного (tфакт < tтабл), відмінності між фонами живлення недостовірні та викликані випадковими факторами.

У таблиці нижче представлені результати оцінки трьох сортів рису на двох фонах живлення. На їхньому прикладі видно, як різниться реакція рослин на підвищення дози добрив.

Сорт Норма добрив, г д. р. на 100 г ґрунту Висота рослин, см Довжина головної волоті, см Кількість колосків з головної волоті, шт.
х t х t х t
Рапан N48P24K24 98,7 6,39 17,3 4,59 136,0 1,28
N24P12K12 88,4 15,6 125,9
Дружний N48P24K24 102,4 6,05 15,1 1,32 161,5 5,89
N24P12K12 88,0 14,4 109,5
Лиман N48P24K24 91,4 9,74 14,7 9,37 130,1 7,15
N24P12K12 76,4 11,7 86,6

*Примітка: tтабл = 2,09. х — середнє арифметичне значення; t — фактичне значення критерію Стьюдента.

Приклад розрахунку індексу для сорту Рапан за кількістю колосків на головній волоті: значення на високому фоні (136,0) ділимо на значення на низькому фоні (125,9). Індекс чутливості R = 1,08. При цьому tфакт (1,28) < tтабл (2,09), тобто різниця за цією ознакою у сорту Рапан математично не доведена.

Аналіз отриманих даних дозволяє агроному точно підібрати елементи сортової агротехніки. Сорти з доведеною високою чутливістю на добрива (наприклад, Лиман за всіма ключовими ознаками) доцільно розміщувати на високому агрофоні. Сорти зі слабкою реакцією краще використовувати при помірних дозах мінерального живлення. Також ці дані слугують орієнтиром для селекціонерів під час підбору батьківських пар для гібридизації.

Читайте також