Екологічні фактори та управління продуктивністю виноградних насаджень

Якість та обсяг урожаю винограду залежать від складного комплексу зовнішніх умов. Усі фактори середовища — від температури повітря до сольового складу ґрунтових вод — діють на рослину одночасно. Агроному важливо пам'ятати, що вплив одного фактора завжди залежить від рівня інших. Якщо виноградник відчуває гострий дефіцит вологи, то внесення добрив не дасть очікуваного ефекту, поки не буде вирішена проблема з поливом.

Як агротехнікою змінити фітоклімат виноградника

Усі фактори середовища поділяються на абіотичні (кліматичні, едафічні, орографічні) та біотичні — фітогенні (вплив співмешканців) і зоогенні (вплив тваринних організмів). Виноградне насадження являє собою штучний агробіоценоз. За допомогою правильної агротехніки ми можемо регулювати внутрішній фітоклімат посадок і нівелювати несприятливі зовнішні умови.

На фітоклімат куща та його продуктивність впливають такі регульовані параметри:

• вибір напрямку рядів;
• схема садіння;
• система ведення;
• формування та обрізування кущів;
• поливи;
• добриво;
• система утримання ґрунту.

Світловий режим та фотосинтетична активність

Світло — ключовий абіотичний фактор, що забезпечує фотосинтез. У процесі еволюції в тінистих лісах виноград виробив унікальне поєднання властивостей: він світлолюбний, але при цьому тіньовитривалий. За даними досліджень, при достатній кількості тепла і вологи природна освітленість у районах вирощування не є обмежувальним фактором. Це дає культурі високу пристосовуваність до оптичного випромінювання різної інтенсивності.

Для виноградарів першорядне значення має використання сонячної радіації, особливо її фотосинтетично активної частини (ФАР із довжиною хвилі 380–710 нм), що дає фотосинтетичний, фотоморфогенетичний і тепловий ефекти. Також на рослину діють ультрафіолетові промені (290–380 нм), що запускають процеси фотоморфогенезу. Ближня інфрачервона область спектра (750–4000 нм) чинить морфогенетичний і тепловий ефекти.

• ККД ФАР у продукційному процесі — 0,5–2%
• Реалізація потенціалу продуктивності — 15–20%
• Цільовий ККД ФАР при новій технології — 4–5%

Виноградний кущ відрізняється високою пластичністю до умов освітлення. Через тіньовитривалість рослини коефіцієнт поглинання радіації при дуже яскравому сонці навіть нижчий, ніж при помірних показниках. Для оптимізації світлового режиму виноградника важливо орієнтуватися на ключові фізіологічні пороги.

У цілому виноградна рослина пластична до умов освітлення. Однак при виборі технології догляду необхідно враховувати виражені сортові та видові відмінності. Це дозволяє ефективніше налаштовувати світловий режим під конкретні насадження.

Кількість та інтенсивність сонячного світла напряму визначають майбутній урожай винограду та його якість. Для закладання ембріональних суцвіть у зимуючих бруньках критично важливою є загальна кількість годин із високою освітленістю. Водночас накопичення сухої речовини залежить не стільки від тривалості дня, скільки від напруженості променистої енергії.

З розвитком ягід ситуація інша: надлишок сонця, як і його дефіцит, затримує їх дозрівання. Найкращі результати дає легке притінення грон, вираженість якого залежить від конкретного сорту. Оптимальний світловий режим покращує зав'язуваність ягід, що безпосередньо збільшує загальну урожайність куща.

Брак світла також змінює хімічний склад соку: вміст яблучної кислоти різко зростає, а винної — знижується. При цьому інтенсивність освітлення практично не впливає на рівень глюкози та фруктози. За насиченість забарвлення ягід відповідає ультрафіолетовий спектр — чим його більше, тим інтенсивніший колір.

Виноград належить до рослин довгого дня, проте реакція на фотоперіод залежить від виду. Сорти європейсько-азіатського виду Vitis vinifera слабше реагують на скорочення світлового періоду, ніж американські види.

При скороченні світлового дня на винограднику відбуваються такі процеси:

• швидше припиняється ріст пагонів;
• раніше починається і прискорюється фаза їх визрівання;
• активніше утворюється фелоген, відкладається фелодерма і синтезується крохмаль;
• підвищується загальна морозостійкість рослин.

При цьому короткий день не впливає на початок та інтенсивність дозрівання ягід, а також на їх цукристість і кислотність.

Як керувати світловим режимом на винограднику

Світловий режим куща залежить від природних умов ділянки та рішень агронома: вибору схилу, напрямку рядів, форми куща та навантаження пагонами. На схилах крутизною 18–20° тривалість літнього освітлення напряму залежить від експозиції.

Напрямок рядів перерозподіляє сонячну радіацію. Ряди, орієнтовані з півночі на південь, протягом дня освітлюються рівномірно зі східного та західного боків. При напрямку із заходу на схід південна сторона рядів увесь день отримує значно більше тепла і світла, ніж північна.

На вертикальній шпалері сторони крони за рівнем освітленості розташовуються в такому порядку: верхня, східна, західна, південна та північна. Залежно від системи ведення та форми куща змінюється частка затіненого листя.

• Частка затіненого листя — 30–50%
• Освітленість зовнішньої частини куща — 32 тис. лк
• Освітленість другого ярусу — 12–15 тис. лк
• Освітленість всередині крони — 2–4 тис. лк

Таким чином, регулюючи напрямок рядів, форму куща та навантаження пагонами, можна оптимізувати світловий режим рослин і підвищити загальну продуктивність виноградника.