Агрохімія

Історія відкриття теорії вуглецевого живлення сільськогосподарських рослин

Студентові

3 хв читання

АГРОХІМІЯ А

Вуглецеве живлення — основа формування врожаю. Практично вся суха маса сільськогосподарських культур будується з вуглецю, який рослини засвоюють із повітря в процесі фотосинтезу. Розуміння цього процесу допомагає агроному правильно розрахувати густоту посівів та освітленість у теплицях або на полі для отримання максимальної продуктивності.

Етапи відкриття повітряного живлення рослин

Перші експерименти з вивчення фотосинтезу почалися у XVIII столітті. Англійський хімік (1733–1804 рр.) довів, що рослини здатні змінювати хімічний склад повітря. У його досліді миша під скляним ковпаком швидко гинула, але за наявності зеленої гілки м'яти залишалася живою.

У ході перших дослідів було встановлено: повітря, зіпсоване диханням тварини, повністю відновлює свої властивості за 9 днів, якщо помістити в нього зелену гілку м'яти.

Голландський природодослідник (1730–1799 рр.) уточнив умови цього процесу. Він довів, що очищення повітря відбувається лише на світлі й виключно завдяки зеленим частинам рослин. У темряві ж рослини продовжують дихати, поглинаючи кисень і виділяючи вуглекислий газ. Свої висновки дослідник виклав у книзі «Досліди з рослинами» (1779 р.).

Швейцарський дослідник (1742–1809 рр.) перевів вивчення газообміну листя на кількісний рівень. Він встановив, що для виділення кисню листку необхідний вуглекислий газ, і саме в цьому процесі криється джерело вуглецевого живлення. Вчений довів роль хлорофілу («зеленої паренхіми») у засвоєнні вуглекислоти та визначив подвійну роль світла: випаровування вологи для притоку соків із коренів та розкладання вуглекислого газу.

У процесі досліджень виникали й помилкові теорії. Так, тривалий час вважалося, що вуглекислий газ надходить у листя виключно з ґрунту через кореневу систему разом із водою.

  • Час відновлення повітря м'ятою — 9 днів
  • Вихід книги «Досліди з рослинами» — 1779 рік
  • Введення терміну «фізіологія рослин» — 1791 рік

Читайте також