Органічні добрива та сучасні технології покращення родючості ґрунту

Органіка швидкої дії: готові добрива та меліоранти

Біонекс-1 — це сухе концентроване добриво на основі компостованого курячого посліду, яке активує ґрунтову мікрофлору та забезпечує швидкий старт культур. До його складу входить не менше 10,0% органічної речовини, а також основні поживні речовини: азот (1,0–2,5%), фосфор (2,5–5,0%) та калій (0,5–1,5%). Продукт збагачений повним набором природних мікроелементів і корисною мікрофлорою, що робить його універсальним рішенням для овочів, ягід, плодових дерев, газонів і розсади.

Низинний торф незамінний як розпушувач для важких і безструктурних ґрунтів, а також для мульчування посівів. Він містить 2,3–3,3% азоту, до 0,5% фосфору та 0,15% калію. Верховий торф через високу кислотність і низький ступінь розкладання використовують переважно на підстилку худобі. Для суттєвого підвищення агрономічної цінності будь-який торф необхідно обов'язково компостувати перед внесенням.

Сапропель — цінний донний мул, багатий на органічні речовини, вапно, азот, фосфор, калій, мікроелементи, вітаміни та стимулятори росту. Він демонструє максимальну ефективність при окультуренні легких піщаних ґрунтів.

• Базова доза Біонекс-1 під перекопування — 100 г/м²
• Норма внесення низинного торфу — 4–8 кг/м²
• Норма внесення сапропелю — 3–4 кг/м²
• Норма внесення збірного компосту — 3–4 кг/м²
• Межа внесення тирси на осінь — 5 відер на 10 м²

Технології компостування та підготовка ґрунтосумішей

Збірний компост — ефективна заміна традиційному гною, що перевершує його за якістю при правильній підготовці. Для його приготування закладають бадилля, здорові рослинні рештки, сухе листя, овочеві очистки, бур'яни до початку обсіменіння, тирсу, стружку, сміття та золу. Щоб прискорити дозрівання і збагатити суміш, у неї додають гній, гноївку, фекальний компост, фосфоритне борошно (до 20 кг на 1 т компосту), а також біопрепарати: Компостин, Фітоспорин, ЕМ-препарати, АгроБриз або Стерню.

Компост вносять під овочеві культури та картоплю. При весняному перекопуванні його рівномірно розкидають по площі ділянки, а при сівбі або садінні вносять безпосередньо в борозни, грядки або посадкові лунки.

Деревна тирса служить чудовим розпушувачем для важких ґрунтів, парників і теплиць, а також підходить для мульчування. Свіжу тирсу вносити не можна: вона активно зв'язує ґрунтовий азот. Її попередньо зволожують поживним розчином і загортають восени в попередньо вапнований ґрунт.

Для підготовки тирси застосовують один із наступних складів із розрахунку 10 л робочого розчину на 3 відра сировини:

• 10 л води, 500 г городньої добривної суміші та 150 г сечовини;
• 10 л води та 220 г сечовини;
• 10 л води та 0,5 кг препарату Гумі-Омі Азот;
• розчин свіжого коров'яку (5 л коров'яку на 10 л води).

Додатково для обробки тирси ефективні біологічно активні препарати: Компостин, Фітоспорин, ЕМ-препарати, АгроБриз та Стерня.

Гумі-Омі Компостин — спеціалізований м'який прискорювач дозрівання органіки. Він містить 13% загального азоту, 1% загального фосфору, 0,4% загального калію, 50% ферментованої органічної речовини та 20% гумату натрію. Препарат більш ніж у 10 разів збільшує популяцію корисних деструкторів органіки, Фітоспорин-М у його складі пригнічує ґрунтових патогенів, а гумінові речовини знижують концентрацію солей важких металів і стимулюють накопичення цукрів та вітамінів у рослинах.

Дернову землю заготовляють навесні для використання в парниках, теплицях та для виготовлення торфоперегнійних горщиків.

1. Наріжте дерн завтовшки 8–12 см, як тільки підсохне ґрунт.
2. Укладіть нижній ряд штабеля травою догори.
3. Насипте шар гною. При підвищеній кислотності додайте вапно (3–4 кг на 1 м³).
4. Укладіть наступний ряд дерну травою донизу.
5. Зволожте сухий ґрунт гноївкою та внесіть біоактивні препарати (Компостин, Фітоспорин, ЕМ-препарати, АгроБриз або Стерню).
6. Підніміть краї штабеля при завершенні його формування, щоб створити заглиблення для збирання дощової води.

Солома злакових (житня, пшенична, вівсяна) та бобових культур містить 15% вологи та близько 85% цінної органічної речовини. Вона багата на макро- та мікроелементи, включаючи азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, бор, мідь, марганець, молібден, цинк та кобальт. Її використовують як біопаливо в теплицях, переробляють у компостах з додаванням біоактивних препаратів або заробляють безпосередньо в ґрунт у вигляді січки.

Зелене добриво (сидерація) — це ефективний спосіб поліпшити структуру та підвищити родючість ґрунту. Скошені рослини та січку можна заробляти безпосередньо в ґрунт, використовувати для приготування рідких підживлень, мульчування, закладання в компост або захисту культур від шкідників та хвороб. Сидерати працюють на всіх типах ґрунтів, але максимальний ефект вони дають на низькородючих землях легкого гранулометричного складу.

Щоб зелене добриво спрацювало ефективно, важливо дотримуватися строків та глибини обробітку. Зелену масу заробляють до початку масового цвітіння, поки стебла не встигли огрубіти. Глибина заробляння підбирається суворо під тип ґрунту на конкретному полі.

• Оптимальна фаза заробляння — бутонізація (до початку цвітіння)
• Глибина на важких ґрунтах — 6–8 см
• Глибина на легких ґрунтах — 12–15 см

Небезпека однобічного живлення: чому не можна відмовлятися від «хімії»

Натуральні органічні добрива покращують фізичні властивості ґрунту: підвищують вміст органічної речовини, оптимізують щільність, збільшують вологоємність, регулюють тепловий режим та активізують ґрунтову мікрофлору. Однак ставка виключно на органіку призводить до серйозного дисбалансу елементів. За своїм хімічним складом гній, компост та сидерати є переважно азотно-калійними добривами.

При систематичному внесенні лише органіки в ґрунті накопичуються азот та калій, тоді як вміст фосфору залишається на низькому рівні. Цей перекіс обмежує зростання урожайності, змінює хімізм рослин та погіршує якість продукції. Наприклад, дефіцит фосфору при надлишку азоту призводить до того, що в плодах та овочах починають активно накопичуватися нітрати.