Застосування органічних добрив у теплицях і відкритому ґрунті
6 хв читання
Гній, перегній та торф: дозування і правила внесення
Органічні добрива — основа родючості ґрунту у теплицях та відкритому ґрунті. Вони покращують структуру ґрунту, насичують його макроелементами і стимулюють розвиток корисної мікрофлори. Однак ефективність кожного виду органіки прямо залежить від дотримання дозувань і правильного часу внесення під конкретні овочеві культури.
Гній містить різну кількість поживних речовин залежно від виду тварини, складу корму та підстилки. Найбільш багаті на азот, фосфор і калій кінський та овечий гній. Це добриво найефективніше вносити восени під оранку ґрунту, особливо на ділянках під ранні овочі. Навесні допускається використовувати тільки напіврозкладений (перепрілий) гній — ним удобрюють грядки під огірки, капусту, а на бідних ґрунтах також під картоплю.
Перегній — високоефективне добриво, особливо у свіжому вигляді. Гнойовий перегній утворюється при повному розкладанні гною і цінується вище за рослинний, який виникає при розпаді листя, гички та бур'янів. Перегній підходить для будь-яких овочів, але найкращий результат дає на грядках із цибулею, морквою та томатами. Також ним корисно присипати насіння під час сівби або додавати безпосередньо в лунки при садінні розсади картоплі, капусти та томатів.
Торф відзначається високою вологоємністю і малою теплопровідністю, при цьому він багатий на азот, але містить мало фосфору та калію. Його краще використовувати в суміші з гноєм або додавати в компости після попереднього просушування та провітрювання. У чистому провітреному вигляді торф чудово підходить для мульчування посівів на важких, холодних ґрунтах.
- Норма внесення гною — 4–6 кг/м²
- Норма внесення перегною — 3–4 кг/м²
- Витрата перегною на одну лунку — 150–200 г
- Витрата розчину пташиного посліду — 8–10 кг на 10 м²
- Частка паперу в паперовому компості — не більше 10%
Пташиний послід і компости: технології заготівлі та застосування
Пташиний послід належить до швидкодіючих органічних добрив, які підходять для будь-яких типів ґрунтів і культур. Через високу концентрацію поживних речовин його використовують у вигляді рідких розчинів-бовтанок, інакше можна спалити кореневу систему рослин. Курячий послід також можна сушити й подрібнювати — у такому вигляді він зберігається довго без втрати корисних властивостей.
Висока концентрація елементів у пташиному посліді небезпечна для коренів. Ніколи не вносьте його у свіжому нерозбавленому вигляді — використовуйте тільки розведену бовтанку або сухий подрібнений послід.
| Елемент живлення | Вміст у пташиному посліді, % |
|---|---|
| Кальцій | 1,2–4,0 |
| Калій | 0,6–1,0 |
| Фосфор і азот | 0,5–1,8 |
Для безпечного внесення рідкого підживлення на основі пташиного посліду суворо дотримуйтесь послідовності приготування:
- Заповніть ємність пташиним послідом на одну третину, долийте воду до країв і ретельно перемішайте суміш.
- Витримайте розчин протягом 2–3 днів, після чого процідіть отриману масу.
- Розведіть робочий склад водою у співвідношенні 1 л процідженого розчину на 3–4 л води.
- Внесіть добриво в міжряддя і рясно полийте грядки водою для загортання поживних речовин у ґрунт.
Компост дозволяє раціонально утилізувати господарські відходи й отримати цінне добриво. Для його облаштування обирають майданчик завширшки 1,5 м і завдовжки 3–4 м. На підготовлену основу шарами по 15–20 см укладають бур'яни, гичку, харчові відходи та гній, пересипаючи кожен шар землею або торфом завтовшки 5–8 см до висоти штабеля в 1 м. Для прискорення дозрівання шари пересипають вапном, золою, сечовиною або фосфорним добривом, регулярно поливають і кілька разів за літо перелопачують.
На піщаних і пухких суглинних ґрунтах під компостну купу обов'язково укладіть шар утрамбованої глини із заглибленням у центрі. Це запобігатиме вимиванню поживних речовин з дощовою та поливною водою.
Компост дозріває від 4 місяців до року, перетворюючись на темну розсипчасту масу. Якщо купа закладена пізно і не встигла перепріти до осені, її вкривають на зиму соломою або картопляною гичкою від промерзання. Для компостування можна використовувати й папір (до 10% від загальної маси), змішуючи його із соломою та рослинною сировиною. У паперовий компост обов'язково додають мінеральні добрива з розрахунку 2–3 кг на 1 центнер сировини, періодично поливають і перелопачують суміш.
Для утримання форми штабеля використовують дерев'яні стовпчики або закладають сировину в компостні ями, хоча на повітрі через хорошу вентиляцію розкладання йде швидше. Окремо готують листовий компост із опалого листя — його щільно утрамбовують у дротяному контейнері, зволожують і витримують два роки. Листовий компост чудово покращує структуру піщаних і глинистих ґрунтів, замінює торф і вноситься спільно з вапном за тими самими нормами, що й звичайний гній. Деревні тирса також підходять для компостування, але перед внесенням у ґрунт їх обов'язково добре зволожують розчином мінеральних добрив.
Тирса слугує чудовим розпушувальним матеріалом для тепличних ґрунтів, парників та приготування сумішей для розсади. У відкритому ґрунті її застосовують для поліпшення фізичних властивостей важких безструктурних ґрунтів, а також для мульчування садіння. Однак вносити тирсу в чистому вигляді категорично не рекомендується. Бактерії, що розкладають деревину, активно споживають доступний рослинам ґрунтовий азот, що призводить до різкого зниження родючості.
Ніколи не вносьте в ґрунт чисту тирсу, не оброблену азотними добривами. Найкраще вносити підготовлений матеріал восени на заздалегідь вапнованих ділянках.
Для компенсації дефіциту азоту тирсу попередньо замочують спеціальними розчинами. Одного відра рідкої суміші достатньо для якісного зволоження трьох відер тирси. Норма осіннього внесення підготовленого розпушувача становить не більше 5 відер на 10 м² площі.
| Компонент | Кількість |
|---|---|
| Сечовина | 220 г на 10 л води |
| Сеча тварин | Розведена водою 10:1 |
| Свіжий гній (коров'як) | 3 л на 10 л води |
Зола та сапропель: розкислення ґрунту і мінеральне підживлення
Деревна зола — це цінне комплексне добриво, що містить калій, фосфор, вапно та мікроелементи. Під городні культури вносять переважно деревну золу, причому заробляти її необхідно глибоко. При поверхневому внесенні зола швидко утворює щільну кірку, що перекриває доступ повітря до коріння. Крім того, зола працює як вапняне добриво, знижуючи кислотність на підзолистих та важких ґрунтах.
Золу не можна вносити в карбонатні та інші ґрунти, що мають лужну реакцію, щоб уникнути надмірного залуження.
Склад і концентрація елементів у золі безпосередньо залежать від матеріалу, що спалюється. Солома гречки та соняшнику дає золу, найбільш багату на кальцій і калій, а солома жита та пшениці — на фосфор. У деревній золі вапна завжди більше, ніж у солом'яній. Найбагатшим за загальним вмістом поживних речовин є попіл від картоплиння, тому його рекомендують спалювати прямо на ділянці після збирання врожаю.
Сапропель, або озерний мул, являє собою комплексне органічне добриво. Він багатий на азот, фосфор, калій, вапно, а також містить мікроелементи, вітаміни та біостимулятори. Сапропель найбільш ефективний при окультурюванні кислих дерново-підзолистих і піщаних ґрунтів, а також як компонент для компостування.
- Заготовте мул під час планового очищення або обміління ставків.
- Ретельно перелопатьте зібрану масу для зниження надмірної вологості.
- Витримайте мул на повітрі для видалення сполук, шкідливих для кореневої системи рослин.
- Внесіть підготовлений сапропель у ґрунт або додайте в компостну купу.
- Вміст вапна в золі вербових дров — до 43 %
- Вміст вапна в золі березових дров — близько 37 %
- Внесення золи в лунки при садінні — по 1 столовій ложці
- Норма внесення сапропелю в ґрунт — 3–4 кг на 1 м²
Читайте також
Овочівництво Дачникові
Приготування та збагачення поживних ґрунтових сумішей для овочевої розсади
Живлення та добрива Дачникові
Органічні та мінеральні добрива для овочів у теплиці
Живлення та добрива Дачникові