Особливості поширення іржі та стемфіліозу в насадженнях груші Білорусі

Вступ. Груша – цінна плодова культура, яка за значенням у виробництві плодів посідає друге місце після яблуні. Лімітуючими факторами для отримання якісного врожаю плодів є відносно низька стійкість до біотичних та абіотичних факторів навколишнього середовища, а також ураження комплексом шкідливих організмів, як аборигенних, так і інвазивних.

Зміни технологій вирощування культури, такі як використання клонових підщеп, сортів іноземної селекції, ущільнене садіння, використання опорних конструкцій, крапельне зрошення, ведуть до підвищення врожайності. Однак вони сприяють і змінам у структурі домінування шкідливих організмів, а інтродукція садивного матеріалу тягне за собою посилення шкідливості фітопатогенів, що не мали раніше економічного значення, у тому числі бурої плямистості та іржі груші.

В умовах Білорусі у період з 2008 по 2014 р. відзначалися поодинокі ознаки ураження листя груші іржею переважно в екстенсивних садах і приватних садах громадян. Збудниками хвороби є гриби з роду при цьому домінує який є двохазяїновим паразитом з дворічним циклом розвитку. Основна рослина-господар – яловець, на якому гриб формує статеву стадію, а проміжна рослина-господар – груша.

Перші ознаки появи іржі на листках груші виявляються наприкінці квітня – на початку травня у вигляді дрібних округлих оранжево-жовтих плям діаметром 0,5 мм. Надалі вони збільшуються у розмірі, уражена тканина листка здувається. При інтенсивному розвитку хвороби можливе ураження плодів.

Починаючи з 2015 року в низці країн Європи відзначалися перші епіфітотії іржі: у Центральній Росії, Україні, Латвії, Молдові та в Білорусі. У 2016 р. співробітниками лабораторії захисту плодових культур РУП «Інститут захисту рослин» у промислових садах республіки вперше відмічено ураження сортів груші іноземної селекції стемфіліозом.

Збудником хвороби є гриб який уражає:

• листя груші у вигляді дрібних червонувато-коричневих плям, що згодом зливаються й утворюють великі некрози;
• плоди у вигляді гнилі, що проявляється як у період дозрівання плодів, так і в період зберігання.

Упродовж 2019–2021 рр. посилювалася шкідливість іржі та стемфіліозу на груші, епіфітотії стали практично щорічними. Оскільки детальних досліджень із вивчення поширеності та розвитку хвороб груші в умовах Білорусі не проводилося, тема є актуальною.

Оцінку фітосанітарного стану насаджень груші проводили у 2022–2023 рр. шляхом маршрутних обстежень у період від розпускання бруньок до дозрівання плодів (травень–вересень). Об'єктами стали промислові сади та присадибні ділянки у 5 областях республіки:

• Вітебська область (РУП «Толочинський консервний завод»);
• Гомельська область (РУП «Гомельська обласна сільськогосподарська дослідна станція» НАН Білорусі);
• Мінська область (ДУ «Восход» та РУП «Інститут плодівництва», РУП «Інститут захисту рослин» Мінського району та СФГ «Клецький» Клецького району);
• Гродненська область (СПК «Прогрес-Вертелішки»);
• Могильовська область (тільки присадибні ділянки).

Спостереження за розвитком стемфіліозу при зберіганні плодів здійснювали раз на місяць у плодосховищах РУП «Інститут плодівництва» та РУП «Толочинський консервний завод» упродовж усього періоду зберігання (до 6 місяців).

Стаціонарні спостереження за розвитком іржі груші проводили в дослідному саду РУП «Інститут захисту рослин», за розвитком стемфіліозу в промисловому саду РУП «Толочинський консервний завод».

У лабораторних умовах предметні скельця зі спороуловлювачів мікроскопували, визначали морфологію спор за допомогою програмного забезпечення

Обліки поширеності та розвитку іржі та стемфіліозу проводили систематично протягом усього вегетаційного періоду, не рідше, ніж через 14 днів. Для цього на площі саду 10 га по діагоналі обстежували 10 дерев одного сорту. На кожному дереві переглядали по 4 гілки з 4-х сторін дерева (по 25 листків і плодів на кожній).

Розвиток хвороб визначали в балах за відповідними шкалами:

0 – Ознак ураження немає;

1 – Плями дрібні займають до 1 % поверхні листка;

2 – Плями дрібні або середнього розміру, займають 1–10 % поверхні листка;

3 – Плями великі або ж вони дрібні, але їх багато, займають 11– 25 % поверхні листка;

4 – плями великі з темним нальотом спороношення гриба, займають 26–50 % поверхні листка;

5 – плями займають понад 50 % поверхні листка.

0 – плоди здорові;

1 – плями на плодах рідкісні;

2 – плями на плодах дрібні;

3 – плями на плодах поодинокі (2–3), діаметром до 5 мм;

4 – плями в значній кількості, великі (5–10 мм), що зливаються;

5 – плями численні, великі (10 мм і більше);

Поширеність хвороби обчислювали за формулою: n

N, де Р – поширеність, кількість уражених органів; N – загальна кількість облікових органів.

Розвиток хвороби обчислювали за формулою:

100,

N×K, де R – розвиток хвороби, сума добутків числа уражених органів на відповідний бал ураження; N – загальна кількість облікових органів; К – найвищий бал ураження.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведення маршрутних обстежень 7 промислових садів Мінської, Гомельської, Гродненської та Вітебської областей у 2022-2023 рр. було встановлено, що у промислових насадженнях груші, де проводяться інтенсивні заходи захисту рослин, іржа відсутня, а в присадибних садах хвороба відзначається повсюдно, за винятком південно-східних регіонів Могилевської (Краснопільський та Костюковицький райони) та Гомельської (Рогачовський район) областей.

Рисунок 1. – Поширеність іржі в насадженнях груші республіки. (маршрутні обстеження, 2022–2023 рр.)

Оскільки основною рослиною-господарем іржі груші є ялівець, то при настанні додатних температур у ранньовесняний період проводили обстеження декоративних посадок ялівцю в Мінському районі (аг. Прилуки, аг. Щомислиця, аг. Самохваловичі). У результаті встановлено, що початок утворення теліоспор відзначено наприкінці квітня (24.04.2022 р. та 26.04.2023 р.) при мінімальній температурі повітря вище 10,9 °С та відносній вологості повітря вище 90,5 %.

Рисунок 2. – Теліостадія грибів на ялівці: а) на молодому пагоні; б) на скелетних гілках

Протягом дворічних спостережень ураження вегетативних органів (пагонів, скелетних гілок та листків) ялівцю було високим і досягало 62,5–81,3 %.

Рисунок 3. – Поширеність іржі в декоративних посадках ялівцю, Мінський район.

У результаті мікроскопічного аналізу уражених частин ялівцю було виявлено два види теліоспор. Згідно з ключем для визначення іржинних грибів О. В. Митрофанової, ці види визначені як і при цьому домінував гриб у співвідношенні 3:1.

Рисунок 4. – Теліоспори грибів роду збудників іржі груші (фото Калачова В.В) В умовах 2022 року проводилися спостереження за динамікою розвитку іржі на груші в садах Мінського району: у промисловому саду ДП «Восход», дослідному саду РУП «Інститут захисту рослин» та в особистих садах. У результаті було встановлено, що в промисловому саду Мінської області, де проводилися мінімальні профілактичні заходи (дворазове обприскування мідьвмісним фунгіцидом Азофос 65 % п.с.) поширеність іржі на листках не перевищила 38,0 %, у дослідному саду РУП «Інститут захисту рослин» без проведення фунгіцидних обробок у поточному році становила 64,0–75,5 %, а в приватних садах досягала 87 %.

Рисунок 5 – Поширеність іржі в насадженнях груші

Спостереження за розвитком іржі на груші на стаціонарній ділянці дослідного саду РУП «Інститут захисту рослин» показали, що перші ознаки ураження листків в умовах 2022 р. відзначені 28.05, у 2023 р. – 01.06. Максимальна температура повітря у 2022 році в цей період становила 21,4 °С, Відносна вологість повітря – 99,9 %, сума опадів 12,3 мм, а у 2023 році – 24,3 °С, 83,5 % та відсутність опадів, відповідно.

Надалі в сприятливих умовах 2022 року, що характеризувалися частими опадами, розвиток хвороби мав характер експлозивної епіфітотії при поширеності до 75,5 %, а в посушливих умовах першої половини 2023 року розвиток іржі був на депресивно-помірному рівні і коливався від 3,1 % до кінця першої половини вегетації до 18,0 % до кінця вегетації при поширеності 12,0–30 %.

Таким чином, у промислових садах, де проводиться повний комплекс заходів захисту рослин, ураження груші іржею не виявлено. У садах, де кількість фунгіцидних обробок мінімальна або відсутня, поширеність хвороби досягає 38,1 % та 87,0 % відповідно.

Основним джерелом інфекції для зараження груші є рослини ялівцю, ураженість якого за роки досліджень становила 62,5–83,1 %.

Іржа на груші у 2022 році за сприятливих погодних умов розвивалася за типом експлозивної епіфітотії, у несприятливих умовах 2023 року розвиток був на депресивно-помірному рівні.

Обстеження груші у 2023 р. у промислових садах у період вегетації показало повсюдне поширення стемфіліозу (бурої плямистості) як у вигляді плямистості листків, так і у вигляді гнилей плодів.

Рисунок 6 – Симптоми стемфіліозу на листку груші (а), на плоді (б) та спори гриба (в)

Бура або стемфіліозна плямистість відзначена в середині липня на листках усіх обстежених сортів:

• білоруської селекції: Лагодна, Духмяна та Просто Марія;
• закордонної селекції: Паттен, Ніка, Янтарна, Конференція.

Розвиток хвороби в серпні коливався від депресивного (2,6–2,9 %) на сортах білоруської селекції до помірного (10,0–17,3 %) на сортах закордонної селекції.

Рисунок 7 – Розвиток бурої плямистості на листі в садах інтенсивного типу (маршрутні обстеження, 2022 р.)

Обстеження плодосховищ у зимовий період показало, що ураження стемфіліозом плодів у вигляді гнилі коливається від 3,0 % у Мінській області (РУП «Інститут плодівництва») до 4,5 % у Вітебській області. Найбільш уражуваними сортами були сорти зимового строку достигання Конференція, Ніка та Янтарна.

Таким чином, у промислових садах зростає шкідливість стемфіліозу на груші. Поширеність хвороби на листі сортів білоруської селекції не перевищує 2,9 %, а на листі сортів іноземної селекції досягає 17,3 %. Також відзначається ураження плодів груші в період зберігання, поширеність стемфіліозної гнилі досягає 4,5 %.

Інтенсивна система фунгіцидних обробок повністю захищає промислові насадження груші від іржі. У садах з мінімальним застосуванням фунгіцидів поширеність хвороби зростає до 38,1 %, а при повній відмові від обробок і в особистих господарствах хвороба відзначається повсюдно, уражаючи до 87,0 % дерев. Основним джерелом інфекції для груші слугують посадки ялівцю, ураженість якого становить 62,5–83,1 %, а видовий склад збудників іржі представлений грибами у співвідношенні 3:1.

• Поширеність іржі без захисту — до 87,0 %
• Ураженість ялівцю інфекцією — 62,5–83,1 %
• Стемфіліоз на білоруських сортах — до 2,9 %
• Стемфіліоз на іноземних сортах — до 17,3 %
• Ураження плодів при зберіганні — 3,0–4,5 %

Особливості прояву стемфіліозу в саду та при зберіганні

Стемфіліоз, або бура плямистість, залишається повсюдно поширеною хворобою груші в промислових садах, проте її шкідливість визначається стійкістю сортів. На листовому апараті сортів білоруської селекції розвиток хвороби утримується на рівні не більше 2,9 %. Водночас на листі сортів іноземної селекції ураження досягає 17,3 %. Додаткові втрати патоген викликає в період зберігання, коли поширеність стемфіліозу на плодах коливається від 3,0 % до 4,5 %.