Шкідливість та особливості поширення стеблового кукурудзяного метелика в Білорусі

М. Г. Немкевич, С. В. Бойко

Вступ. Кукурудзу вирощують як зернову, кормову та технічну культуру. У Білорусі співвідношення площ її вирощування на зерно та на зелену масу з роками змінюється, причому частка площ вирощування на зерно в загальній структурі посівних площ кукурудзи постійно зростає. Виробництво кормів із кукурудзи – фундамент білоруського тваринництва. Однак при несприятливому фітосанітарному стані агроекосистем виникає ризик зниження урожайності цієї культури через поширення шкідливих організмів. Багаторічні дані співробітників лабораторії ентомології РУП «Інститут захисту рослин» вказують на те, що домінантним видом, який справляє негативний вплив на урожай зерна кукурудзи, є стебловий кукурудзяний метелик (Lepidoptera: Crambidae: Ostrinia nubilalis Hbn.). Характер пошкодження рослини – вигризання гусінню внутрішнього вмісту стебла з верхньої частини донизу, і як наслідок стебло стає ламким. Порушуються процеси запилення жіночих суцвіть при пошкодженні волотей, через що знижується озерненість початків і відзначається їх деформування, зерна розташовуються нерівномірно. Пошкодження, що їх завдає шкідник, можуть спричинити не лише механічні збитки, а й погіршити санітарну якість урожаю, провокуючи розвиток патогенних хвороб (фузаріоз, гниль початків, пухирчаста сажка) та вірусів.

У Білорусі щороку спостерігається висока чисельність та шкідливість стеблового кукурудзяного метелика (далі СКМ), що викликано низкою факторів, серед яких значна частка кукурудзи в структурі посівних площ, теплі зими, оптимальні температури повітря та сума опадів для розвитку гусені, недотримання сівозмін, відсутність у господарствах висококліренсних обприскувачів для застосування інсектицидів у період заселення та масового відкладання яєць метеликами, захист культури ускладнений часом появи шкідника.

Шкідливість фітофага більшою мірою проявляється в південних областях країни, де відзначається висока концентрація кукурудзи на зерно та насіння. За даними Кравцова В.І. (2017), заселеність кукурудзи шкідником сягала 55,0–75,0 %. Бойко С.В. (2023) вказує, що в Брестській, Гомельській та Гродненській областях у 2021 р. заселеність рослин кукурудзи стебловим метеликом склала 22,0–35,0 %. У місцях з високою заселеністю відсоток пошкодженості рослин доходив до 47,6. У 2022 р. в Гомельській області пошкодженість рослин варіювала від 15,0 до 35,0 %, у Гродненській – 24,6–32,8 %, у Брестській – 32,0–36,0 %, у Мінській – 18,0–28,0 %. Втрати врожаю зерна становлять 10–30 %, деякі закордонні автори вказують 25–78 %.

Для отримання високих урожаїв зерна кукурудзи належної якості важлива роль відводиться інтегрованій системі захисту, основу якої становить систематичний фітосанітарний моніторинг у період вегетації. Основна мета моніторингу – отримання оперативної та достовірної інформації про фітосанітарну ситуацію в агробіоценозі, що дозволяє використовувати засоби захисту рослин цілеспрямовано, перешкоджаючи розвитку популяції шкідливого організму. При цьому не менш важливо виявити точні строки появи стадій їх розвитку, найбільш вразливих для засобів захисту. Рівень заселеності посіву кукурудзи контролюють обліком яйцекладок шкідника, який здійснюють не менш ніж на 100 рослинах, взятих у 20 точках ділянки, що обстежується – по 5 рослин по діагоналі або в шаховому порядку.

Діюча речовина хлорантраніліпрол належить до хімічного класу діаміди, який має новий механізм дії та класифікується як модулятор рианодинових рецепторів, рухливий у ксилемі, що дозволяє інсектициду переміщатися вгору по рослині.

Використовується для захисту сільськогосподарських культур проти широкого спектра сисних та листогризучих комах і особливо ефективний проти лускокрилих шкідників.

Метою цих досліджень було вивчення біологічної ефективності інсектицидів для захисту кукурудзи від стеблового кукурудзяного метелика, представлених перспективними препаратами з класу діамідів з д. р. хлорантраніліпрол, що володіють достатньою стабільністю при високих температурах та пройшли процедуру державної реєстрації.

Матеріали та методи. Дослідження проводили у вегетаційних сезонах 2020–2022 рр. у дрібноділянкових та виробничих дослідах кукурудзи УКСП «Радгосп «Доброволець»» Кличевського району Могильовської області та у 2023 р. у ТОВ «БєлІнтерГен» Слуцького району Мінської області.

У період вегетації культури підрахунок яйцекладок стеблового кукурудзяного метелика здійснювали на 25 стеблах (по 5 стебел у 5 пробах) у кожній повторності дрібноділянкового досліду та на 100 стеблах (по 5 стебел у 20 пробах) у кожній повторності виробничого досліду. Для виявлення личинок (гусені) шкідника, що живуть усередині кукурудзи, розтинали рослини. Для цього з кожної ділянки, що обліковувалася, брали по 10 рослин у 10 пробах, розподіляючи їх рівномірно за площею. Рослини зрізали або викопували, а потім аналізували в лабораторії. Пошкодженість рослин шкідником враховували на різних гібридах культури.

Розрахунок біологічної ефективності препаратів щодо зниження пошкодженості рослин гусеницями порівняно з варіантом без застосування інсектицидів проводили перед збиранням врожаю кукурудзи за формулою:

(А − В)

А де Е – ефективність щодо зниження пошкодженості рослин, виражена у відсотках; А – пошкодженість рослин у варіанті без обробки, %; В – пошкодженість рослин на ділянці, обробленій інсектицидами, %.

Як виявити шкідника та визначити строк обробки

Боротьба зі стебловим кукурудзяним метеликом (Ostrinia nubilalis) ускладнюється прихованим способом життя шкідника. Гусениці живляться всередині жилок листя, волотей, а потім проникають у стебла. Тому критично важливо провести обробку в оптимальний строк — при появі перших яйцекладок фітофага.

Для визначення фаз розвитку кукурудзи використовують шкалу ВВСН (2016). При обстеженні посівів оглядайте місця відходження листя від стебла. Про впровадження гусениць у піхву листка сигналізують побуріння та механічні пошкодження основ листкових пластинок. Якщо відігнути такий листок, всередині виявиться борошниста присипка з переробленої рослинної маси.

Щоб точно спрогнозувати час відродження гусениць, оцінюйте колір яйцекладок. Свіжі кладки плоскі, овальні, молочно-білі, нагадують риб’ячу луску і вкриті нальотом, схожим на краплі стеарину. З часом вони стають кремовими, а безпосередньо перед виходом гусениць крізь оболонку починають чітко просвічуватися їхні чорні голови. В одній кладці може знаходитися від 18 до 70 яєць: за результатами спостережень, найчастіше зустрічаються кладки по 20 яєць (42,9%), рідше — по 18 яєць (28,5%), а великі кладки по 40 і 70 яєць становлять по 14,3%.

Ефективність захисту хлорантраніліпролом і правила застосування

На сьогодні для боротьби зі стебловим кукурудзяним метеликом зареєстровано 24 інсектициди, при цьому 16,7% препаратів містять діючу речовину хлорантраніліпрол. Одним з таких рішень є комбінований інсектицид Ампліго, МКС (лямбда-цигалотрин, 50 г/л + хлорантраніліпрол, 100 г/л), зареєстрований для захисту кукурудзи на зерно, насіння та силос. Препарат з нормою витрати 0,1–0,3 л/га має кишково-контактну та трансламінарну дію, забезпечує швидкий «нокдаун»-ефект і захищає посіви до 3–4 тижнів.

• Норма витрати Ампліго, МКС — 0,1–0,3 л/га
• Період захисної дії — 3–4 тижні
• Ефективність за яйцекладками — 98,7%
• Ефективність за гусеницями I–II віку — 44,0%
• ЕПШ на зерновій кукурудзі — 1,0–2,0 яйцекладки на 100 рослин

За результатами багаторічних виробничих дослідів (2011–2017 рр.) у посівах кукурудзи на зерно середня біологічна ефективність препарату Ампліго у зниженні пошкодженості рослин становила 92,8%. У таблиці нижче наведено статистичні показники контролю пошкодженості стебел перед збиранням врожаю. Дані підтверджують стабільність захисної дії препарату при своєчасному внесенні.

У польових випробуваннях 2021 року застосування інсектициду за вразливою стадією розвитку шкідника (яйцекладками) дозволило знизити пошкодженість кукурудзи перед збиранням врожаю на 98,7%. Навпаки, обробка посівів у період, коли популяція була представлена гусеницями I та II віку, знижувала пошкодженість лише на 44,0%, оскільки шкідник, що впровадився, став практично невразливим. Практичні дослідження ефективності чистих інсектицидів на основі хлорантраніліпролу з однією діючою речовиною ведуться з 2020 року.

У польових дослідах 2020 року захисні заходи проводили при досягненні порогової щільності шкідника — 2,0 яйцекладки на 100 рослин. У першій декаді липня середньодобова температура повітря становила +19,3 °С, а в другій та третій декадах знизилася до +17,3 °С та +17,9 °С відповідно. Липень характеризувався сильною посухою — випало лише 20,0% опадів від норми, що негативно вплинуло на цвітіння та налив зерна. У серпні суха погода збереглася: у першій декаді при температурі +19,8 °С опадів не було зовсім, у другій декаді при +16,8 °С випало 5,7 мм, а в третій декаді при +18,2 °С (на 2,2 °С вище середньобагаторічних значень) випало 17,6 мм опадів (77,0% від норми).

У перших числах липня 2021 р. середньодобова температура повітря становила +21,6 °С, при цьому сума опадів була в межах норми (23,0 мм). У цей період спостерігалося масове відкладання яєць фітофагом. Згідно з обліками, на 100 рослинах виявлено 1,0 шт. яйцекладок. Погодні умови, що складалися надалі, сприяли наростанню щільності яйцекладок в агроценозі – до 9,0 шт./100 рослин. Серпень був досить теплим (температура за місяць +17,4 °С, що на 0,2 вище середньобагаторічних значень, сума опадів 67,9 мм або 88,2 % від норми), що сприятливо позначалося на розвитку кукурудзи та живленні гусениць.

У I декаді липня 2022 р. за середньодобової температури повітря +20,0 °С та суми опадів 7,0 мм виявлено активний літ імаго стеблового кукурудзяного метелика. У II декаді місяця, незважаючи на похолодання (середньодобова температура повітря +15,7 °С, що нижче норми на 2,6 °С) спостерігалося масове відкладання яєць шкідником. Згідно з проведеними обліками, у посівах кукурудзи у стадії 10–11 листків (BBCH 20–21) виявлено 7,0 яйцекладок/100 рослин стеблового кукурудзяного метелика. Рясні опади (180,0 % від норми) сприяли активному росту рослин кукурудзи. У III декаді липня середньодобова температура повітря підвищилася до +18,9 °С, випало 25,0 мм опадів. Серпень за температурними показниками був досить спекотним. Фактична температура за місяць становила +20,8 °C, що на 2,9 °C вище норми. При цьому випало 57,0 % опадів від норми, що сприяло розвитку гусениць стеблового кукурудзяного метелика.

Температура повітря в I декаді липня 2023 р. була +18,6 °С, що вище норми на 0,7 °С, сума опадів (10,0 мм) – 32,3 % декадної норми. Такі умови сприяли інтенсивному льоту імаго шкідника та заселенню рослин. У II декаді місяця середньодобова температура повітря (+19,3 °С) була на рівні середньобагаторічних значень (+18,6 °С), кількість опадів – 9,8 мм або 37,7 % від норми, спостерігалося активне відкладання яєць шкідником. Згідно з проведеними обліками наприкінці декади (17.07.), у посівах кукурудзи виявлено яйцекладок 1,0 шт./100 рослин і відзначався масовий літ метеликів стеблового кукурудзяного метелика. За результатами обліків, проведених 20.07., виявлено яйцекладок 3,6 шт./100 рослин у стадії початку появи волоті (BBCH 51), чому сприяли погодні умови, що склалися: температурний режим був нижчим за середньобагаторічні значення на 1,5 °С, опади склали 129,3 % від норми (було тепло і волого). Серпень за показниками температури повітря був спекотним. Середньодобова температура повітря за місяць становила +20,3 °C, що на 4,1 °C вище норми, при цьому опадів випало 120,2 % норми, що сприяло активному живленню та розвитку гусениць стеблового кукурудзяного метелика.

У посівах кукурудзи різних гібридів у період вегетації за середньодобової температури повітря +22,8…+23,3 °С (у ранкові години) досліджувані інсектициди були застосовані при досягненні порогової чисельності яйцекладок фітофага. Обліки, проведені перед збиранням урожаю культури, показали, що на ділянках досліду без застосування інсектициду пошкодженість рослин гусеницями Ostrinia nubilalis становила 24,4–47,6 %.

Застосування інсектицидів з д. р. хлорантраніліпрол, 200 г/л з нормами витрати 0,15 та 0,2 л/га на дослідних варіантах у 2020–2023 рр. дозволило знизити цей показник від 75,4 до 92,4 %.

Своєчасне та якісне використання засобів захисту рослин забезпечує збереження урожаю кукурудзи. Оцінка господарської ефективності досліджуваних інсектицидів показала, що зниження шкідливості стеблового метелика за рахунок застосування препаратів Міріад, КС, Кораген, КС, Ріно-А, КС у досліджуваних нормах витрати дозволило отримати урожайність зерна кукурудзи від 88,0 до 105,3 ц/га, при цьому збережено 5,9–15,8 ц/га або 6,4–21,2 % відповідно порівняно з контрольним варіантом.

Таблиця 2 – Біологічна ефективність інсектицидів від СКМ у посівах кукурудзи

Норма витрати Пошкоджено Біологічна ефе-

Варіант досліду препарату, л/га рослин, % ктивність, %

Дрібноділянковий дослід, УКСП «Радгосп «Доброволець»», гібрид ЛГ 3215, 2020 р., дата обробки: 10.07. Варіант без обробки – 24,4 – Кораген, КС 0,15 6,0 75,4

0,15 5,5 77,5 Міріад, КС

Дрібноділянковий дослід, УКСП «Радгосп «Доброволець»», гібрид Беламі, 2021 р., дата обробки: 06.07. Варіант без обробки – 47,6 – Кораген, КС 0,15 7,5 84,2

0,15 7,0 85,3 Міріад, КС

0,2 5,8 87,8 Дрібноділянковий дослід, УКСП «Радгосп «Доброволець»», гібрид Луїджі КС, 2022 р., дата обробки: 14.07. Варіант без обробки – 26,7 –

0,15 4,0 85,0 Кораген, КС

0,15 4,8 82,0 Ріно-А, КС

Виробничий дослід, ТОВ «БелІнтерГен», гібрид АС 170, 2023 р., дата обробки: 20.07. Варіант без обробки – 27,9 –

0,15 4,9 82,4 Кораген, КС

0,15 3,6 87,1 Ріно-А, КС

Таблиця 3 – Господарська ефективність інсектицидів від стеблового кукурудзяного метелика у посівах кукурудзи

Урожайність зерна, Збережено зерна Варіант, нор- ц/га ц/га % ма витрати,

Ріно-А, КС, 0,15 – – 98,4 103,7 – – 5,9 11,4 – – 6,4 12,4 Ріно-А, КС, 0,2 – – 100,0 105,3 – – 7,5 13,0 – – 8,1 14,1 Кораген, КС, 0,15 88,0 89,6 99,0 100,2 7,2 15,2 6,5 7,9 8,9 20,4 7,0 8,6 Кораген, КС, 0,2 – – 102,7 102,6 – – 10,2 10,3 – – 11,0 11,2 Міріад, КС, 0,15 88,6 89,4 – – 7,8 15,0 – – 9,6 20,1 – – Міріад, КС, 0,2 90,5 90,2 – – 9,7 15,8 – – 12,0 21,2 – – Варіант без

80,8 74,4 92,5 92,3 – – – – – – – – обробки НГР05 7,0 3,60 2,53 4,73

Таким чином, захист посівів кукурудзи від стеблового кукурудзяного метелика доцільно проводити інсектицидами на основі хлорантраніліпролу при виявленні порогової або високої чисельності яйцекладок, в основному, на нижній стороні листка, до впровадження гусениць у стебла рослин. Препарати володіють високою біологічною та господарською ефективністю, а також термостійкістю.

Висновок. Великої шкоди рослинам кукурудзи, що вирощується як на зелену масу, так і на зерно, насамперед завдає багатоїдний фітофаг – стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hbn.). В окремі роки пошкодженість гусеницями рослин кукурудзи перед збиранням урожаю становила 47,6 %. Протягом II декади червня – II декади липня за результатами обліку чисельності та поширення шкідника визначаються доцільність та оптимальні строки проведення інсектицидних обробок залежно від агрокліматичної зони. Інсектициди на основі д. р. хлорантраніліпрол, 200 г/л, застосовані в агроценозах кукурудзи при пороговій щільності яйцекладок стеблового кукурудзяного метелика, стримували шкідливість гусениць фітофага та сприяли зниженню пошкодженості рослин перед збиранням урожаю на 75,4–92,4 % із збереженням урожаю зерна 5,9–15,8 ц/га або 6,4–21,2 %. На підставі проведених досліджень препарати Кораген, КС, Міріад, КС та Ріно-А, КС з нормами витрати 0,15–0,2 л/га пройшли державну реєстрацію і рекомендовані для застосування в системі захисту кукурудзи від найбільш поширеного та небезпечного фітофага – стеблового кукурудзяного метелика.

Трепашко, Л. І. Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis Hbn.): багаторічна динаміка чисельності в Білорусі / Л. І. Трепашко, А. В. Биковська, М. Г. Немкевич // Екологічна безпека захисту рослин = Environmental Safety of Plant Protection: матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 105-річчю від дня народж. чл.-кор. А. Л. Амбросова та 80-річчю від дня народж. акад. В. Ф. Самерсова, (Прилуки, 24–26 липня 2017 р.) / Наук.-практ. центр НАН Білорусі із землеробства, Ін-т захисту рослин; редкол.: Л. І. Трепашко (гол. ред.) [та ін.]. – Мінськ, 2017. – С. 49–52.

10. Rynaxypyr: a new insecticidal anthranilic diamide that acts as a potent and selective ryanodine receptor activator [Electronic resource] / P. G. Lahm [et al.] // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2007. – Vol.17(22). – P. 6274–6279. – Mode of access: https://pubmed.ncbi.nlm.nih. gov/17884492/ – Date of access: 11.05.2024.

11. Economic evaluation and efficacy of various insecticides against maize stem borers [Electronic resource] / D Sudha Rani [et al.] // J. of Pharmacognosy and Phytochemistry. –

2018. – Vol. 7 (3). – Р.15–20. – Mode of access: https://www.phytojournal.com/archives/2018/ vol7issue3/PartA/7-2-489-688.pdf – Date of access: 15.05.2024.

12. Pesticide: fact sheet. Chlorantraniliprole [Electronic resource]. – Mode of access: https:// www3.epa.gov/pesticides/chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-090100_01-Apr-08. pdf – Date of access: 15.05.2024.

13. Hongbo, L. The Efficacy of Chlorantraniliprole as a Seed Treatment for Mythimna separata (Walker) (Lepidoptera: Noctuidae) [Electronic resource] / L. Hongbo, D. Changgeng, H. Yang // J. of Chemistry. – 2022. – Mode of access: https://onlinelibrary.wiley. com/doi/10.1155/2022/3781567 – Date of access: 10.05.2024.

14. Ravinder, K. Economic evaluation of biorational and conventional insecticides for the control of maize stem borer Chilo partellus (Swinhoe) in Zea mays / K. Ravinder, J. Jawala // J. of Applied and Natural Science. – 2015. – Vol. 7 (2). – P. 644–648.

М. Г. Немкевич, С. В. Бойко РУП «Інститут захисту рослин», Прилуки, Мінська область

ЗАХИСТ КУКУРУДЗИ ВІД СТЕБЛОВОГО МЕТЕЛИКА (OSTRINIA NUBILALIS HBN.) ЗА ДОПОМОГОЮ ІНСЕКТИЦИДІВ, ЩО МІСТЯТЬ ДІЮЧУ РЕЧОВИНУ ХЛОРАНТРАНІЛІПРОЛ

Анотація. У статті наведено дані за чотири роки (2020–2023) щодо ефективності інсектицидів із діючою речовиною хлорантраніліпрол, 200 г/л для захисту кукурудзи від стеблового метелика. Було відзначено, що протягом років дослідження спостерігалися сприятливі погодні умови для розвитку шкідника, а пошкодження рослин перед збиранням врожаю становило 24,4–47,6 %. Встановлено, що для ефективного захисту культури на тривалий період при використанні однокомпонентних препаратів Кораген, КС, Мір'яд, КС та Ріно-А, КС із нормою витрати 0,15–0,2 л/га відповідно до порогу чисельності яйцекладок Ostrinia nubilalis, пошкодження рослин знизилося на 75,4–92,4 %. Біологічна ефективність двокомпонентного інсектициду Ампліго, МКС (лямбда-цигалотрин, 50 г/л + хлорантраніліпрол, 100 г/л) становила в середньому 92,8 %. Відзначено високий збережений урожай зерна 5,9–15,8 ц/га або 6,4–21,2 %.

Ключові слова: кукурудза, стебловий метелик, інсектициди, діаміди, хлорантраніліпрол, яйцекладка, пошкодження рослин, ефективність.