Аналіз асортименту хімічних засобів захисту ріпаку в Білорусі

А. А. Запрудський 1, Д. Ф. Привалов 1, Ю. К. Шашко 2

Вступ. У Республіці Білорусь ріпак (озима та яра форми) є провідною олійною сільськогосподарською культурою. За останні 10 років площа вирощування культури в нашій країні коливається в межах 300–320 тис. га, при валовому зборі олійного насіння 700–950 тис. тонн, в основному за рахунок озимого ріпаку. Разом з тим для стабілізації обсягів виробництва в технології вирощування культури проведення захисних заходів проти шкідників, хвороб та бур'янів відіграє ключову роль.

Щорічний моніторинг фітосанітарної ситуації вказує на те, що в посівах зустрічаються: фіалка польова, волошка синя, зірочник середній, ромашка непахуча, талабан польовий, грицики звичайні, лобода біла, смілка біла, пирій повзучий

підмаренник чіпкий та інші види бур'янів. Зі шкідників найбільшу шкоду посівам культури завдають великий ріпаковий та стебловий капустяний прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник, стручковий комарик, ріпаковий пильщик, капустяна міль та ін.

Фітопатологічний аналіз насіння ріпаку вказує на високу інфікованість такими збудниками хвороб у період вегетації: альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, фузаріоз, пероноспороз. Домінуючими хворобами в період вегетації ріпаку є альтернаріоз, склеротиніоз, сіра гниль та ін.

Беручи до уваги високу шкодочинність фітофагів, фітопатогенів та бур'янів в агроценозі ріпаку, хімічний метод боротьби є найбільш ефективним з економічної точки зору. Разом з тим наявність великого переліку Засіб захисту рослин">засобів захисту рослин, що застосовуються в агроценозі ріпаку та мають офіційну реєстрацію, зумовлює необхідність проведення аналізу їхнього асортименту з урахуванням хімічного класу та механізму дії.

Матеріали та методи проведення досліджень. Торгові назви засобів захисту рослин, зареєстрованих на ріпаку, їхні препаративні форми, діючі речовини та норми витрати були взяті з офіційних реєстрів засобів захисту рослин та добрив за період з 1995 по 2023 рр. Під поняттям «період життя» діючої речовини мається на увазі період від її включення до Бази даних про властивості пестицидів до згадки в реєстрі відповідного року видання. Рік реєстрації в PPDB брали на сайті, назву класу діючих речовин – на сайті. Рекомендовані ціни на засоби захисту рослин на 2023 р. брали на спеціалізованих галузевих ресурсах. Під унікальною діючою речовиною розуміється та, яка входить до складу хоча б одного препарату, як однокомпонентного, так і багатокомпонентного. Відповідно, неунікальні можуть входити до складу кількох препаратів.

Результати та їх обговорення. Аналіз показав, що для захисту ріпаку зареєстровані такі види засобів: протруйники, фунгіциди, інсектициди, гербіциди (включаючи гліфосати), регулятори росту (з 2008 р.) та десиканти (як окрема група в 1995 р. та з 2017 р.).

З 2000 р. спостерігається стійке зростання кількості зареєстрованих на ріпаку препаратів. Особливо швидко зростала кількість гербіцидів (без гліфосатів у 2023 р. було зареєстровано 77 унікальних препаратів), фунгіцидів (61 препарат) та інсектицидів (58 препаратів). Гербіциди з діючими речовинами з класу гліфосатів стабілізувалися за кількістю з 2008 р. і були представлені в кількості 23–31 найменування.

Рисунок 1 – Динаміка зареєстрованих Засіб захисту рослин">засобів захисту рослин (за видами), що застосовуються на ріпаку

Якщо проаналізувати кількість діючих речовин у зареєстрованих на ріпаку препаратах для передпосівної обробки насіння (протруйники), фунгіцидах, інсектицидах та гербіцидах, то результат не такий вражаючий: зростання кількості є, але з 2014 р. значно менше. У 2023 р. було зареєстровано по 24 унікальні діючі речовини за всіма видами засобів захисту рослин (23 по гербіцидах + гліфосат).

Рисунок 2 – Динаміка унікальних діючих речовин у засобах захисту рослин, зареєстрованих на ріпаку в

З 1995 по 2023 р. кількість унікальних діючих речовин збільшилася майже в 4 рази з 29 до 96 шт. У випадку з фунгіцидами їхня кількість збільшилася в 25 разів. Це пов'язано з тим, що в результаті різкого збільшення вартості розробки суттєво скоротився темп синтезу нових діючих речовин. Після закінчення патентного захисту будь-який виробник може використовувати діючі речовини різних виробників у своїх препаратах. Крім того, дуже загострилася ситуація з резистентністю шкідливих організмів до монокомпонентних пестицидів. Усе це призвело до того, що фірмам-виробникам простіше та ефективніше не розробляти нові діючі речовини, а йти шляхом перекомбінації вже існуючих речовин. Це призвело до бурхливого розвитку дженеричних компаній-виробників та значного розширення асортименту препаратів, що, своєю чергою, призвело до ускладнення роботи кінцевих агрономів із захисту рослин. З іншого боку, досвідчений фахівець може підібрати препарат, у якому містяться речовини зі спектром дії, максимально підходящим під круг шкідливих об'єктів, присутніх на конкретному полі. Причому потенційні препарати будуть відрізнятися за ціною, що дозволить мінімізувати витрати сільськогосподарського підприємства.

Підтвердженням факту уповільнення темпів створення нових діючих речовин слугує збільшення строку використання діючих речовин. Якщо розглядати всі діючі речовини з гліфосатами, то середній їх строк використання у 1995 р. становив 20,9 року, а за інсектицидами – 13,8 (що є вкрай невеликим строком, враховуючи тривалий період реєстраційних досліджень у різних країнах). Однак, у 2023 р. середній строк використання діючих речовин склав уже 37,9 року, тобто майже у два рази більше. Таблиця 1 – Динаміка строку використання діючих речовин засобів захисту рослин, зареєстрованих на ріпаку в Республіці Білорусь

Середній строк використання діючих речовин, років Рік гербіциди гліфосереднє середнє протрафунгіциїнсекти- (без гліфосати (без глі- (з гліфовители ди циди сатів) фосатів) сатами) 1995 28,8 19,0 13,8 21,7 21,0 20,8 20,9 1998 31,8 16,3 18,0 19,4 24,0 21,4 21,9 2000 36,8 15,5 19,5 19,4 26,0 22,8 23,4 2005 34,4 20,7 24,3 21,5 31,0 25,2 26,4 2008 31,3 18,8 27,5 25,9 34,0 25,9 27,5 2011 32,2 23,4 24,5 25,9 37,0 26,5 28,6 2014 29,3 25,3 28,9 28,3 40,0 28,0 30,4 2017 30,5 25,9 31,5 31,7 43,0 29,9 32,5 2020 33,5 28,0 32,7 35,4 46,0 32,4 35,1 2023 36,6 30,4 35,9 37,4 49,0 35,1 37,9

Окремо варто згадати, що в Білорусі досі «працюють» 14 діючих речовин старше 45 років на 2023 р. Найбільш «старою» діючою речовиною є тирам, який був зареєстрований як фунгіцидний протруювач у 1941 р. Одному з найбільш розповсюджених гербіцидів у 2024 р. виповниться ювілей – 50 років! Найбільш «молодою» діючою речовиною серед протруювачів є ціантраніліпрол, який був зареєстрований у PPDB у 2008 р. (строк використання 15 років), серед фунгіцидів – ізопіразам і флуопірам (15 років), інсектицидів – хлорантраніліпрол (16 років) і гербіцидів – амінопіралід (18 років). Таблиця 2 – Діючі речовини старше 45 років, що входять до складу засобів захисту рослин, зареєстрованих на ріпаку в Республіці Білорусь (дані на 2023 р.) Діюча речовина Рік реєстрації у PPDB Строк використання, років Тирам 1945 78 Диметоат 1957 66 Піклорам 1963 60 Тіабендазол 1963 60 Хлорпірифос 1965 58 Карбоксин 1969 54 Напропамід 1970 53 Гліфосат 1974 49 Карбендазим 1974 49 Метамітрон 1975 48 Метолахлор 1976 47 Тріадимефон 1976 47 Диметахлор 1977 46 Клопіралід 1977 46

Незважаючи на великий асортимент засобів захисту рослин, зареєстрованих на ріпаку в Республіці Білорусь, Міністерство сільського господарства та продовольства рекомендує ціни не на весь асортимент. Це може пояснюватися тим, що частина препаратів може з тих чи інших причин бути відсутньою на ринку.

Середня рекомендована ціна на фунгіциди, інсектициди та протруювачі (як похідного перших двох груп) була приблизно однаковою, у межах 45,3–48,6 дол. США за 1 л (кг). Гербіциди в середньому коштували 77,0, а гліфосати – 15,5 дол. США за 1 л (кг), за умов купівлі з передоплатою. Різниця в ціні, мабуть, зумовлена рівнем складності хімічного синтезу різних класів діючих речовин.

Таблиця 3 – Рекомендовані ціни на засоби захисту рослин, зареєстрованих на ріпаку в Республіці Білорусь у 2023 р.

Засоби Кількість препаратів Середня ціна, захисту рослин зареєстровано рекомендовані дол. США у реєстрі, шт. ціни МСГП, шт. % за 1 л (кг)* Протруювачі 26 17 65,4 45,7 Фунгіциди 61 50 82,0 45,3 Інсектициди 58 43 74,1 48,6 Гербіциди** 77 57 74,0 77,0 Гліфосати 29 15 51,7 15,5 Разом 251 182 72,5 * – ціни наведено на умовах передоплати; ** – без урахування гліфосатів.

Характеристика діючих речовин фунгіцидів, зареєстрованих на ріпаку у 2023 р., представлена в таблиці 4. Всього на даний період на ріпаку був зареєстрований 61 препарат, які містили 114 неунікальних діючих речовин.

Це говорить про те, що більшість препаратів є багатокомпонентними. Більша частина фунгіцидів містить 2 або 3 діючі речовини. Однак кількість унікальних речовин обмежена, отже, одна й та сама речовина входить до складу різних фунгіцидів. Наприклад, тебуконазол входить до складу 25 препаратів, а азоксистробін – 15.

У цілому, серед діючих речовин фунгіцидів переважають два класи: більш «старий» – тріазоли, що займають 69,3 % від складу препаратів (середній строк використання 35,2 року), і більш «молодий» – стробілурини, що займають 18,4 % (середній строк використання 23,4 року). Крім того, значно рідше зустрічаються карбоксаміди, морфоліни та інші класи. Найбільш «молодими» є ізопіразам з класу карбоксамідів і флуопірам з класу бензамідів – обидва зареєстровані в PPDB у 2008 р.

Велика кількість компонентів у фунгіцидах не в останню чергу пов’язана з необхідністю розширення спектра дії препаратів, а також боротьбою з виникненням резистентності у шкідливих об’єктів. Відомо, що діючі речовини з класу стробілуринів є інгібіторами цитохрому b1 у мітохондріях фітопатогенів, тим самим блокуючи процес вироблення енергії. Це дуже вузький етап біосинтезу, який контролюється 1 геном, тому мутації, навіть точкові, можуть допомогти грибу обійти дане блокування, що призводить до дуже швидкого виникнення резистентності. У зв’язку з цим стробілурини не застосовуються в чистому вигляді. З ними у складі фунгіцидів повинні бути речовини, що інгібують інші шляхи біосинтезу в клітинах патогена (найчастіше це тріазоли), у цьому випадку ризик розвитку резистентності значно знижується.

Таблиця 4 – Характеристика діючих речовин фунгіцидів, зареєстрованих на ріпаку, 2023 р.

Діюча речовина Клас Рік реєстрації у PPDB Строк використання, років Кількість, шт.* % від загальної кількості Дифеноконазол 1989 34 9 Метконазол 1994 29 3 Паклобутразол 1986 37 1 Пропіконазол 1980 43 10 Протіоконазол 2002 21 10 Тебуконазол Тріазоли 1988 35 25 Тріадимефон 1976 47 1 Флутріафол 1981 42 9 Ципроконазол 1989 34 8 Епоксиконазол 1993 30 3

35,2 79 69,3 Азоксистробін 1992 31 15 Диметоксистробін 2003 20 1 Пікоксистробін Стробілурини 2001 22 1 Піраклостробін 2000 23 3 Флуоксастробін 2002 21 1

23,4 21 18,4 Боскалід 2002 21 4

Карбоксаміди Ізопіразам 2008 15 1

5 4,4 Спіроксамін 1

Морфоліни Фенпропіморф 1983 40 1

2 1,8 Інші 9 6,1 Усього 114 * – тут і далі мається на увазі загальна кількість згадок про входження унікальної діючої речовини в різні препарати.

Не меншою проблемою може стати використання тріазолів, особливо монопрепаратів. Так у 2023 р. 25 із 68 фунгіцидів на ріпаку містять діючу речовину тебуконазол, крім того, він входить до складу 3 протруювачів. 4 фунгіциди (Букат 500, КС, Колосаль, КЕ, Оріус 250, ВЕ, Титаніум 250, ВЕ) та 1 протруювач Тебу 60, МЕ містять лише тебуконазол. Усе це сприяє виникненню резистентності та потребує обов'язкового дотримання всіх елементів системи управління резистентністю (СУР), яка включає:

Правильний вибір фунгіцидів та їх раціональне використання (комбінування препаратів з моносайтовими та мультисайтовими діючими речовинами);

Обробіток фунгіцидами з різними механізмами дії, щоб при розвитку стійкості до одного з них патоген потрапляв під контроль препарату-партнера з іншим механізмом дії, а також періодична ротація препаратів з різними механізмами дії;

Суворе дотримання регламентів на сумарну дозу та число обробок згідно з інструкцією щодо способу застосування препарату, а також рекомендованих норм витрати.

Велике значення надається вибору стійких сортів, сівозміні (попередник не повинен сприяти накопиченню інфекції), агротехніці, адекватній району вирощування культури, щоб уникати недостатнього або надмірного зрошення та/або внесення добрив, оскільки і те, і інше може стимулювати розвиток хвороб.

Ці елементи СУР будуть поширюватися і на інші шкідливі об'єкти.

Характеристика діючих речовин інсектицидів, зареєстрованих на ріпаку. Серед діючих речовин інсектицидів на ріпаку досі присутні представники класу фосфорорганічних речовин (16 %) із середнім строком використання 52 роки.

Тим не менш, переважають піретроїди, що з'явилися після ФОС (40,7 %), та ще «молодші» неонікотиноїди (33,3 %). Найновішими речовинами є піретроїд гамма-цигалотрин (2003 р. реєстрації в PPDB) та неонікотиноїд клотіанідин (2002 р.).

Усього в Білорусі на ріпаку зареєстровано 58 інсектицидів, до їх складу входить 81 неунікальна діюча речовина. Із 58 препаратів більшість однокомпонентні, а також 18 двокомпонентних та 3 трикомпонентні. Як і у випадку з фунгіцидами, до складу багатокомпонентних препаратів входять речовини з різними механізмами дії. Широке поширення піретроїдів призвело до появи безлічі груп комах із різними рівнями резистентності в усьому світі. Двома основними механізмами стійкості до піретроїдів є підвищена детоксикація за рахунок P450-монооксигеназ та мутації в гені потенціал-чутливого натрієвого каналу. В результаті піретроїди частіше застосовуються з іншими речовинами.

Характеристика діючих речовин протруювачів насіння, зареєстрованих на ріпаку. Протруювачі насіння можуть бути фунгіцидного, інсектицидного та комбінованого типу. У переліку зареєстрованих препаратів налічується 11 протруювачів фунгіцидного, 11 – інсектицидного та 4 – комбінованого типу. Серед діючих речовин фунгіцидного типу переважають тріазоли, 14,4 %, серед інсектицидних – неонікотиноїди, 28,8 %.

Таблиця 5 – Характеристика діючих речовин інсектицидів, зареєстрованих на ріпаку, 2023 р.

Рік реєс- Вико- Колі- % від Діюча речо-трації в ристан- чість, загального PPDB ня, років шт. кількості

Клас Альфа-циперметрин 1985 38 6 Бета-циперметрин 1989 34 1 Біфентрин 1984 39 4 Гамма-цигалотрин 2003 20 1 Дельтаметрин 1984 39 5

Піретроїди Зета-циперметрин 1984 39 2 Лямбда-цигалотрин 1985 38 8 Тау-флювалінат 1985 38 1 Циперметрин 1977 46 4 Есфенвалерат 1987 36 1

36,7 33 40,7 Ацетаміприд 1995 28 12 Імідаклоприд 1991 32 4

Неонікотиноїди Клотіанідин 2002 21 3 Тіаклоприд 1999 24 7 Тіаметоксам 1997 26 1

26,2 27 33,3 Диметоат 1957 66 5 Малатіон ФОС* 1991 32 2 Хлорпірифос 1965 58 6

52,0 13 16,0 Інші 8 9,9 Усього 81 * – фосфорорганічні сполуки.

Також як фунгіцид використовувалися імідазоли – 8,8 %, дитіокарбонат, стробілурини та бензимідазоли – по 6,7 %. Складається враження, що фірми-виробники ставляться до розробки протруювачів за залишковим принципом порівняно з препаратами інших видів. Як зазначалося вище, протруювачі навіть не винесені в окрему групу, за якою збирається статистика FAO, що свідчить про невеликий обсяг їх виробництва. У Білорусі діючі речовини в зареєстрованих протруювачах на ріпаку завжди були відносно «старими». Так, якщо середній строк використання інсектицидів у 1995 р. становив 13,8 років, фунгіцидів – 19,0, гербіцидів – 21,7, то протруювачів – 28,3 р. Протруювачі були найстарішим видом пестицидів до 2014 р. Виробники пояснюють цей факт тим, що їм не дуже вигідно вкладатися в розробку та виробництво нових протруювачів, оскільки обсяг їх застосування незначний. При середній нормі витрати протруювачів на 1 тонну насіння ріпаку у 2023 р. 6,2 л та нормі сівби 4 кг/га, середня витрата препарату буде 0,00248 л/га (близько 10 тонн на всі посівні площі ріпаку в Білорусі). Таблиця 6 – Характеристика діючих речовин протруювачів насіння, зареєстрованих на ріпаку, 2023 р.

Рік реє- Колі- % від Діюча вико-страції чість, ріс-

Клас страції у загального коречовина зування

PPDB шт. лікості років

Діючі речовини фунгіцидного типу Дифеноконазол 1989 34 1 Іпконазол 1994 29 2 Тебуконазол 1988 35 3

Тріазоли Тритиконазол 1988 35 2 Флутріафол 1981 42 2 Ципроконазол 1989 34 1

34,8 11 24,4 Імазаліл 1977 46 2

Імідазоли Прохлораз 1980 43 2

44,5 4 8,8 Тирам Дитіокарбамати 1945 78 3 6,7 Азоксистробін 1992 29 1

Стробілурини Флуоксастробін 2002 21 2

42,7 3 6,7 Карбендазим 1974 49 1

Бензимідазоли Тіабендазол 1963 60 2

54,5 3 6,7 Інші 5 11,0

Діючі речовини інсектицидного типу Ацетаміприд 1995 28 1 Імідаклоприд 1991 32 9

Неонікотиноїди Клотіанідин 2002 21 2 Тіаметоксам 1997 25 1

26,5 13 28,8 Інші 3 6,6 Всього 45

Характеристика діючих речовин гербіцидів, зареєстрованих на ріпаку. Якщо вивести гліфосати в окрему категорію, то на ріпаку серед діючих речовин зареєстрованих гербіцидів переважають всього дві: піридинкарбоксамід клопіралід (входить до складу 19 препаратів) і метазахлор (18 препаратів). Таблиця 7 – Характеристика діючих речовин гербіцидів, зареєстрованих на ріпаку, 2023 р.

Строк Ко- % від

Рік реєструвикориДіюча речові загальної

Клас страції стання ствина кількості Гліфосат ФОС 1974 49 29 22,7 Диметахлор 1977 46 2 Диметенамід-П Аміди, 1999 24 2 Метазахлор Хлорацетаніліди 1982 41 18 Метолахлор (хлорацетаміди) 1976 47 1 Пропізохлор 3

ПіридинкарбоксаКлопіралід 1977 46 19 14,8 міди Пропаквізафоп 1991 32 1 Феноксапроп-П-етил 1990 33 1

АрилоксифенокХізалофоп-П-тесі-пропіонати 1989 34 1 фурил Хізалофоп-етил 1989 34 7

39,5 10 7,8 Амінопіралід 2005 18 3

Амінопіридини Піклорам 1963 60 7

39 10 7,8 Клетодим 1987 36 5

Циклогександіони Циклоксидим 1989 34 1

35 6 4,7 Імазамокс Імідазолінони 2001 22 6 4,7 Квінмерак Квіноліни 1993 30 6 4,7 Інші 16 12,5 Всього 128

Аналіз номенклатури гербіцидів і фітосанітарна ситуація

Причому клопіралід представлений у 8 гербіцидах як єдина діюча речовина:

• Агрон, ВР
• Брис, ВДГ
• Клорит, ВР
• Лонтрел Гранд, ВДГ
• Лонтагро, ВР
• Лорнет, ВР
• Хакер, ВРГ

Метазахлор також представлений у восьми препаратах:

Дані факти, а також значні обсяги застосування гліфосатів сприяють виникненню популяцій бур'янів, стійких до гербіцидів.

Аналіз фітосанітарної ситуації у посівах ріпаку (озима та яра форми) свідчить про необхідність проведення захисних заходів проти комплексу шкідливих організмів. Ключову роль тут відіграє якісне застосування зареєстрованих засобів захисту рослин.

Управління резистентністю шкідливих організмів

На сучасному етапі розвитку хімічної галузі різко знизилися темпи з розробки нових діючих речовин у складі всіх видів засобів захисту рослин. Фірми-виробники при створенні нових пестицидів, як правило, йдуть шляхом перекомбінації вже існуючих діючих речовин.

Для зниження ризиків виникнення резистентності шкідливих об'єктів до найбільш поширених класів діючих речовин (тріазоли, стробілурини, піретроїди, неонікотиноїди, аміди, піридинкарбоксаміди та ін.) слід неухильно дотримуватися всіх елементів системи управління резистентністю.