Динаміка чисельності шкідників у посівах озимої суріпиці в Білорусі

Озима суріпиця (Brassica campestris var. oleifera) стає дедалі затребуванішою олійною культурою в Республіці Білорусь. Її насіння використовують для виробництва олії, яку застосовують у харчових цілях, виготовленні маргарину, консервів, кондитерських та хлібопекарських виробів, а також для технічних потреб і отримання біопалива. Макуху та шрот переробляють на цінні білкові концентрати для кормовиробництва.

Чому озима суріпиця потребує захисту від шкідників

Ґрунтово-кліматичні умови республіки вельми сприятливі для вирощування цієї культури. Однак розширення посівних площ та отримання стабільних урожаїв стримується відсутністю фітосанітарних даних. У білоруських господарствах донедавна не було детальної інформації про видовий склад та чисельність шкідників конкретно на посівах суріпиці.

Для своєчасного захисту посівів необхідно постійно контролювати фітосанітарну обстановку. Моніторинг ентомологічної ситуації проходив у 2022–2023 роках у різних агрокліматичних зонах на посівах озимої суріпиці сорту Вероніка. Фахівці вели облік чисельності домінантних шкідників у періоди осінньої та весняної вегетації, фіксуючи фенологічні стадії росту за шкалою BBCH.

Динаміка погоди та видовий склад фітофагів у посівах

Погода безпосередньо впливає на активність комах. Наприклад, тепла осінь 2022 року з температурою повітря на 5,2–6,6 °С вищою за середньобагаторічну норму та опадами в межах 103–115 % створила оптимальні умови для розселення шкідників. Навпаки, весна 2022 року з холодною погодою у квітні та травні сповільнила вегетаційні процеси.

Навесні 2022 року перехід середньодобової температури через +10 °С затягнувся. Він відбувся лише у третій декаді квітня — першій декаді травня, що на один-два тижні пізніше за звичайні строки. Гідротермічні умови весняного періоду 2023 року теж були неоднорідними: якщо перша декада травня виявилася холодною, то наступні декади пройшли з дефіцитом опадів.

• Період активності блішок — проростання – сходи
• Поява ріпакового пильщика — фаза 3–4 листків
• Середня температура зими 2022/2023 рр. — -1,6 °С
• Опади за зиму 2022/2023 рр. — 187 мм
• Температура травня 2023 р. — +13,3 °С

У період осінньої вегетації одними з перших на посівах з'являються блішки. Під час проростання насіння та появи сходів культуру атакують ріпакова блішка (Psylliodes chrysocephalus L.), а також хрестоцвіті блішки — хвиляста (Phyllotreta undulata Kutsch.), синя (Ph. nigripes F.) та чорна (Ph. atra F.). Пізніше, починаючи з фази 3–4 справжніх листків озимої суріпиці, на рослинах починають шкодити несправжні гусениці ріпакового пильщика (Athalia rosae L.).

У наших дослідженнях встановлено, що в осінній період 2022–2023 рр. у посівах озимої суріпиці спостерігалося зростання чисельності ріпакової блішки. Ріпакова блішка належить до родини твердокрилі (Coleoptera). Жук іскристо-чорного кольору, завдовжки 3–4 мм. Личинка з коричнево-чорною головою, трьома парами ніг та з двома кінцевими щупиками в задній частині черевця. Рослиною-господарем для фітофага служать багато зимуючих бур'янів із родини хрестоцвітих, таких як гірчиця польова, грицики звичайні тощо. Живлення, відкладання яєць та розвиток личинок може відбуватися як за високих, так і за низьких температур. Імаго вигризає на сім'ядолях – першій парі справжніх листків округлі отвори, залишаючи неушкодженим епідерміс. Але основної шкоди завдають личинки, які пошкоджують точку росту, мінуючи її зсередини, що своєю чергою є місцем для проникнення різних грибних хвороб, що внаслідок призводить до значного вимерзання рослин. У серпні–вересні ріпакова блішка залишає місце літнього проживання і заселяє молоді рослини. Через 10–15 днів самки починають відкладати яйця на глибину 1–2 см у ґрунт поблизу рослин. На дослідному полі РУП «Інститут захисту рослин» виявлено, що чисельність шкідника у фазу 4–5 листків культури становила 0,3–0,4 імаго/м2, а у фазу 6–8 листків – 0,5–1,0 імаго/м2.

На думку Д. Шпаара, Фолькера та ін., період від відкладання яєць до виходу несправжньої гусениці ріпакового пильщика залежить від погодних умов і може в середньому становити 5–12 днів. За результатами наших спостережень встановлено, що в умовах дослідного поля тривалість цього періоду у вересні 2022 та 2023 рр. становила 10–20 днів при середньодобовій температурі повітря +11,4…+16,3 °С. До фази 3–4 справжніх листків озимої суріпиці в міру відродження несправжніх гусениць відзначалося збільшення їх чисельності.

Рисунок 1 – Динаміка чисельності ріпакового пильщика в посівах озимої суріпиці (РУП «Інститут захисту рослин», осінь 2022–2023 рр.)

У фазі 5–6 справжніх листків через низькі показники середньодобової температури повітря (+4,0…+4,1 °С) у досліджувані роки налічувалося 0,9–1,2 несправжньої гусениці/рослина. При досягненні фази 6–7 листків культури спостерігалося зниження чисельності несправжніх гусениць до 0,1–0,3 ос./рослина.

За даними маршрутних обстежень, проведених у період весняної вегетації, встановлено, що агроценоз озимої суріпиці формувався з таких видів прихованохоботників: стебловий капустяний (Ceutorrhynchus guadridens P.) та насіннєвий (Ceutorrhynchus assimilis P.).

Імаго стеблового прихованохоботника довжиною від 2,5 до 3,5 мм. Основне забарвлення імаго чорне, але виглядає плямистим завдяки нерівномірно розподіленому сіро-білому опушенню. Відмінною ознакою є наявність світлої округлої плями на передній частині спинки. У своєму життєвому циклі личинки проходять три стадії. Перша личинка довжиною 0,9 мм, друга – 6,0 мм і третя стадія – 8,0 мм. Тіло личинки біле, видовжене, а голова жовтувата. Фітофаг зимує неглибоко в ґрунті під листками та іншими рослинними рештками, поруч із полями, де вирощувалися рослини з родини Brassicaceae. Коли температура ґрунту перевищує +6,0 °C, з'являються дорослі імаго. Льотна активність починається при температурі +12,0 °C. Пік льотної активності досягається при температурі +14,5 °C. Самці та самки мають різний час появи на рослинах після зимівлі. Самці з'являються раніше, а самки на 10–15 днів пізніше. Самки відкладають яйця невеликими групами по 2–8 яєць в епідерміс стебел та листків. Протягом життєвого циклу одна самка може відкладати близько 40–100 яєць.

За нашими спостереженнями масовий вихід жуків стеблового капустяного прихованохоботника відзначався в період, коли середньодобова температура повітря коливалася в межах +12,0...+14,0 °С. Виявлено, що у 2022 р. на території Брестської області поява стеблового капустяного прихованохоботника (Ceutorrhynchus guadridens P.) відзначалася на початку квітня, у Гродненській та Мінській областях – у другій декаді квітня. У погодних умовах 2023 р., що склалися, заселення посівів фітофагом у південних регіонах республіки відзначено на початку другої декади березня, у центральних – наприкінці другої декади квітня, північних – у третій декаді квітня.

У результаті аналізу стебел озимої суріпиці встановлено, що їх пошкодженість личинками стеблового капустяного прихованохоботника у 2022–2023 рр. становила: у північній агрокліматичній зоні – 67,3– 59,6 %, у центральній – 41,5–43,8, у південній – 33,6–40,7 %. Таблиця 1 – Пошкодженість стебел озимої суріпиці стебловим капустяним прихованохоботником (маршрутні обстеження)

Середньозважений відсоток пошкодженості Рік обстеження стебел культури за агрокліматичними зонами північна центральна південна

2022 67,3 41,5 33,6

2023 59,6 43,8 40,7

У 2022–2023 рр. поява імаго насіннєвого прихованохоботника (Ceutorrhynchus assimilis P.) на дослідному полі РУП «Інститут захисту рослин» у посівах озимої суріпиці відзначалася на кінець квітня – початок травня, проте масовий розвиток почався наприкінці першої – на початку другої декади травня. Чисельність імаго шкідника коливалася від 0,8 до 4,6 жуків/25 рослин у 2022 р. і до 0,7–5,3 жуків/25 рослин – у 2023 р..

Рисунок 2 – Динаміка чисельності імаго насіннєвого прихованохоботника в посівах озимої суріпиці (РУП «Інститут захисту рослин», 2022–2023 рр.)

Імаго фітофага довжиною 2,5–3,0 мм покритий зверху густими сірими лусочками та волосками, що майже повністю маскують чорний колір тіла. Личинка довжиною 4,0–5,0 мм, безнога, злегка вигнута всередину з темно-бурою голівкою. Зимують жуки у верхніх шарах ґрунту або під рослинними рештками. Навесні при середньодобовій температурі повітря +10 °С імаго залишають місця зимівлі, додатково живляться квітучими хрестоцвітими бур'янами. При досягненні температури повітря +13 °С відзначається літ жуків. Період масового заселення імаго посівів хрестоцвітих культур починається при температурі +18–20 °С. Після статевого дозрівання та спарювання самка відкладає в молоді стручки (довжина від 1 до 3 см) переважно по одному яйцю. Через 3–5 тижнів живлення личинки проробляють у стулці стручка отвори діаметром 0,8 мм і йдуть на заляльковування у ґрунт на глибину 2–4 см.

За результатами маршрутного обстеження в різних агрокліматичних зонах республіки чисельність фітофага коливалася від 2,9–4,6 жуків/25 рослин (південна зона) до 3,2–4,4 жуків/ 25 рослин (північна агрокліматична зона). У ході проведеного аналізу стручків встановлено, що їх пошкодженість личинками насіннєвого прихованохоботника становила у північній агрокліматичній зоні 22,6–32,0 %, у центральній – 25,0–33,1 та південній – 30,8–44,0 %.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) — широко поширений і небезпечний шкідник у посівах хрестоцвітих культур, зокрема й озимої суріпиці. Імаго розміром 2,7–3,0 мм, від темно-зеленого до синього або чорного кольору, з булавоподібними вусиками. При середньодобовій температурі повітря +14 °С імаго залишає місця зимівлі та з’являється на початку на бур'янистих хрестоцвітих рослинах. Відкладання яєць розпочинається через 12–15 днів після заселення посівів. Наприкінці травня – на початку червня з яєць відроджуються личинки з бурою головою та трьома парами ніг.

Результати досліджень показують, що поява ріпакового квіткоїда у посівах озимої суріпиці у 2022 р. відзначалася у фазі кінця стеблування, у 2023 р. – у фазі початку бутонізації. У фазі повної бутонізації в досліджувані роки чисельність фітофага становила 3,3–3,5 імаго/рослина. Подальше зниження середньодобової температури повітря до + 5–7 °С у фазі кінця бутонізації забезпечило зниження чисельності жуків до 1,6 імаго/рослина.

При подальшому підвищенні температурного режиму до фази початку цвітіння озимої суріпиці чисельність імаго фітофага сягала у 2022 р. до 2,9 особин/рослина, у 2023 р. – до 4,3 особи/рослина.

Рисунок 3 – Динаміка чисельності імаго ріпакового квіткоїда у посівах озимої суріпиці (РУП «Інститут захисту рослин»,

Висновок. Моніторинг ентомологічної ситуації в агроценозі озимої суріпиці показав, що в період осінньої вегетації 2022 і 2023 рр. небезпечними і домінантними шкідниками були ріпаковий (Psylliodes chrysocephalus L.) та хрестоцвіті блішки (хвиляста – Phyllotreta undulata Kutsch., синя – Ph. nigripes F. і чорна – Ph. atra F.), а також ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.). У період весняної вегетації відзначено заселення посівів ріпаковим квіткоїдом (Meligethes aeneus F.), стебловим капустяним (Ceutorrhynchus guadridens P.) та насіннєвим (Ceutorrhynchus assimilis P.) прихованохоботниками.

Отримані дані з моніторингу ентомологічної ситуації послужать підставою для оцінки шкідливості цих фітофагів у посівах озимої суріпиці, що в подальшому дозволить розробити економічно обґрунтовані заходи щодо раціонального застосування інсектицидів з різних хімічних класів у захисті культури від шкідників.

• Аляпкин, А. В. Ефективність вирощування озимої суріпиці в Поліській зоні / А. В. Аляпкин // Землеробство і захист рослин. – 2006. – № 5 (48). – С. 42–44.
• Ріпак і суріпиця: (вирощування, збирання врожаю, використання) / Д. Шпаар [та ін.]; ред. Д. Шпаар. – 2-ге вид., пер. і розш. – М.: [б. в.], 2007. – 320 с.
• Утеуш, Ю. А. Ріпак і суріпиця в кормовиробництві / Ю.А. Утеуш. – Київ: Наук. думка, 1979. – 228 с.
• Мілащенко, Н. З. Технологія вирощування і використання ріпаку та суріпиці / Н. З. Мілащенко, В. Ф. Абрамов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 223 с.
• Рослинництво. Польова практика: навч. посібник / Д. І. Мельничук [та ін.]; ред. Д. І. Мельничук. – Мінськ: ІВЦ Мінфіну, 2013. – 304 с.
• Методичні вказівки щодо реєстраційних випробувань інсектицидів, акарицидів, молюскоцидів, родентицидів і феромонів у сільському господарстві / Наук.-практ. центр НАН Білорусі із землеробства, Ін-т захисту рослин; під ред. Л. І. Трепашко. – с. Прилуки, Мінський р-н: [б. в.], 2009. – 320 с.
• Доспехов, Б. А. Методика польового досліду (з основами статистичного обробітку результатів досліджень): підручник / Б. А. Доспехов. – 5-те вид., доп. і перероб. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
• Фолькер, Х. П. Ріпак: хвороби, шкідники, бур'яни / Х. П. Фолькер. – Мінськ: Дивімедіа, 2012. – 196 с.
• Інтегровані системи захисту озимого і ярого ріпаку від шкідників, хвороб та бур'янів: (рекомендації) / С. В. Сорока [та ін.]; Наук.-практ. центр НАН Білорусі із землеробства, Ін-т захисту рослин. – Мінськ: Колорград, 2016. – 124 с.
• Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: навч. посібник / С. В. Станкевич, І. В. Забродіна [та ін.]; М-во освіти і науки України, Харків. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Харків: ФОП Бровін О. В., 2020. – 624 с.

С. А. Гайдарова, А. А. Запрудський, Д. Ф. Привалов РУП «Інститут захисту рослин», Прилуки, Мінська область

ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ДОМІНАНТНИХ ВИДІВ ШКІДНИКІВ В АГРОЦЕНОЗІ СУРІПИЦІ

Анотація. У статті представлені дані оцінки ентомологічної ситуації в агроценозі озимої суріпиці. Визначено, що під час осіннього періоду вегетації у 2022–2023 рр. домінантними шкідниками були капустяні блішки (Psylliodes chrysocephalus L.) та хрестоцвіті блішки (хвиляста – Phyllotreta undulata Kutsch., синя – Ph. nigripes F. і чорна – Ph. atra F.), а також ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.).

Протягом вегетації у весняний період 2022–2023 років спостерігалося значне ураження посівів озимого ріпаку. Данные по вредителям представлены в таблице:

Пошкодження стебел культури, спричинене капустяним стебловим прихованохоботником (Ceutorrhynchus guadridens P), сягає 59.6–67.3 % у республіці.

Ключові слова: суріпиця звичайна, моніторинг, шкідники, поширеність, пошкодження.