Ефективність інсектицидного обробітку насіннєвих бульб картоплі від шкідників

Головні шкідники картоплі та масштаб їхньої загрози

Картопля багата на поживні речовини, тому уражається широким спектром шкідливих організмів. Протягом багатьох років основним фітофагом у період вегетації картоплі залишається колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say.). Серед багатоїдних шкідників домінують личинки коваликів (ряд Coleoptera, родина Elateridae), або дротяники, а при вирощуванні насіннєвої картоплі підвищується шкодочинність попелиць (родина Aphididae) — переносників вірусної інфекції.

Навіть при проведенні захисних заходів у зонах постійно високої чисельності колорадського жука втрати врожаю можуть сягати 30,0 %, а за їх відсутності — до 100 %. Залежно від сорту картоплі та фази розвитку рослин у момент появи шкодочинної стадії фітофага втрати можуть становити до 50 %. Якщо колорадський жук знищує 50 % листкової поверхні картоплі до фази цвітіння, урожай бульб зменшується у 2–3 рази, а при 100 %-му об'їданні листя — у 6–8 разів. Підвищення щільності популяції шкідника понад 40 личинок на кущ повністю перешкоджає отриманню врожаю.

• 15 личинок жука на кущ — втрати врожаю 15,0–20,0 %
• 30 личинок жука на кущ — втрати врожаю до 50,0 %
• Пошкодженість бульб дротяником до збирання врожаю — до 40–60 %
• Строк вироблення резистентності у колорадського жука — 3–5 років

Шкодочинність дротяників тісно пов'язана з гідротермічним режимом ґрунту. У посушливих умовах личинки починають інтенсивніше пошкоджувати бульби картоплі, щоб компенсувати дефіцит вологи. Якщо рівень вологості верхнього горизонту ґрунту падає нижче критичного, личинки йдуть у більш глибокі вологі шари. По мірі формування врожаю личинки різних віків концентруються біля кущів картоплі та проробляють ходи в бульбах. Це не тільки псує товарний вигляд картоплі та пригнічує рослини, а й відкриває шлях збудникам грибних і бактеріальних хвороб, що викликають суху або мокру гниль.

Як оцінити заселеність партій картоплі дротяником

Для надійного захисту посадок потрібні технологічні інсектицидні протруювачі з розширеним спектром дії. Важливо пам'ятати, що неконтрольоване застосування хімічних засобів захисту дозволяє колорадському жуку виробляти резистентність у середньому за 3–5 років до багатьох діючих речовин. Щоб цього не відбувалося, необхідно шукати та застосовувати препарати з нових хімічних класів.

Для планування захисних заходів важливо точно оцінити пошкодженість бульб шкідниками в період зберігання картоплі в господарствах. Для цього проводять бульбовий аналіз за спеціальною методикою.

1. Від кожної партії картоплі масою 10 т відбирають зразок у 200 бульб не менш ніж з 10 різних місць.
2. На кожні наступні 10 т додатково відбирають по 50 бульб не менш ніж з 4 місць.
3. На глибині 20–30 см беруть бульби підряд, без вибору, щоб забезпечити однакову кількість бульб у пробі.
4. Відібрані зразки відмивають у лабораторії.
5. Проводять візуальний огляд кожної бульби на наявність пошкоджень личинками коваликів.

Оцінка фітосанітарної обстановки та методика дослідів

Фітосанітарна експертиза насіннєвої картоплі у сховищах за 2021–2023 роки показала високий рівень пошкодження бульб дротяником (личинками коваликів). Частка бульб зі слабким пошкодженням (до 3 ходів) сягала 12,2%, а з сильним (понад 3 ходи) — 17,1%. У період вегетації зберігається висока загроза від колорадського жука: його чисельність на фоні захисних обробок коливається від 0,1 до 16,4 особини на рослину при максимальній заселеності посадок до 60,0%.

• Допуск стандарту щодо дротяника для еліти — 5,0%
• Фактична сильна пошкодженість бульб — до 17,1%
• ЕПШ колорадського жука на посадках — 8,0–16,0 особин/кущ
• Максимальна заселеність картоплі жуком — 60,0%

Для оцінки ефективності передсадивної обробки бульб були закладені дрібноділянкові досліди. Випробування проводили у 2021 і 2022 роках на середньостиглому сорті Скарб, а у 2023 році — на середньоранньому сорті Маніфест. Площа дослідної ділянки становила 25 кв. м, повторність — чотириразова, розташування варіантів — рендомізоване. Агротехніка відповідала загальноприйнятій для вирощування картоплі в центральній агрокліматичній зоні.

Перед садінням заселеність ґрунту дротяником оцінювали методом розкопок на глибину 30 см. Проби відбирали ручним буром діаметром 11,3 см і площею робочої поверхні 0,01 кв. м у шаховому порядку для розрахунку середньої кількості шкідників на квадратний метр. При збиранні врожаю визначали частку слабо пошкоджених (1 хід на бульбу) і сильно пошкоджених (понад 1 хід на бульбу) бульб. Динаміку розвитку рослин оцінювали за схожістю, висотою та кількістю стебел на 30-ту добу (для сорту Маніфест) і 40-ву добу (для сорту Скарб) після садіння.

У період вегетації чисельність колорадського жука (імаго, яйця, личинки) визначали на майданчиках з 10–20 сусідніх рослин після появи шкідника на контрольних ділянках. Чисельність попелиць — переносників вірусних хвороб оцінювали за безкрилою популяцією методом 100-листкової проби. Обробку отриманих даних виконували методом дисперсійного аналізу за допомогою програмного забезпечення статистичної обробки даних MS Excel.

Результати застосування захисних препаратів

Для захисту картоплі від шкідливої ентомофауни випробовували дві групи препаратів для передпосадкового обробітку бульб із витратою робочої рідини 10–15 л/т. До першої групи увійшли однокомпонентні інсектициди на основі різних діючих речовин. До другої групи включили багатокомпонентні інсектофунгіциди, що поєднують інсектицидний та фунгіцидний захист.

• Койот, КС (імідаклоприд, 600 г/л) у нормі витрати 0,25 л/т;
• Імідор Про, КС (імідаклоприд, 200 г/л) — 0,7 л/т;
• Круйзер, СК (тіаметоксам, 350 г/л) — 0,22 л/т;
• Такер, КС (клотіанідин, 600 г/л) — 0,1–0,15 л/т;
• Селест Топ, КС (тіаметоксам, 262,5 г/л + дифеноконазол, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л) — 0,4 л/т;
• Шансометокс Тріо, КС (тіаметоксам, 262,5 г/л + дифеноконазол, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л) — 0,4 л/т.

На контрольних ділянках без обробітку через 45–49 днів після садіння заселеність колорадським жуком сягала 30,7–52,8% за чисельності 9,7–37,7 личинки на рослину. Без захисту пошкодження кущів шкідником доходило до 62,1–72,1%, тоді як на оброблених ділянках листкова поверхня залишалася без видимих пошкоджень. Біологічна ефективність препаратів Імідор Про, КС склала 83,4–100%, Круйзер, СК — 89,1–96,6%, Койот, КС — 94,2–99,4%, Такер, КС — 93,2–100%. Препарати Селест Топ, КС і Шансометокс Тріо, КС показали стовідсоткову ефективність протягом усього періоду спостережень.

* Примітка. Для контролю без обробітку наведено чисельність личинок шкідника (особин на облікову рослину). Для інших варіантів вказана біологічна ефективність (%).
Дата появи личинок колорадського жука в контролі: у 2021 р. — 08.07 (9,7 особин/рослина), у 2022 р. — 04.07 (37,7 особин/рослина), у 2023 р. — 04.07 (26,0 особин/рослина).

За результатами оцінки стану безкрилої популяції попелиць встановлено, що біологічна ефективність досліджуваних препаратів Імідор Про, КС, Такер, КС, Койот, КС, Круйзер, СК, Селест Топ, КС і Шансометокс Тріо, КС на всі дати обліку сягала 100 % за чисельності у варіанті без обробітку від 10 до 17,0 ос./100 листків (ЕПШ 5,0–10,0 ос./100 листків).

При оцінці шкідливості личинок жуків-коваликів у період збирання врожаю картоплі визначено, що при застосуванні препаратів Імідор Про, КС, Такер, КС, Койот, КС, Круйзер, СК, Селест Топ, КС і Шансометокс Тріо, КС простежувалася тенденція зниження пошкодженості бульб дротяниками на фоні їх чисельності перед садінням 21,1–41,7 ос./м2, що значно перевищувало пороговий рівень шкідливості (5,0–10,0 ос./м2). Біологічна ефективність досліджуваних препаратів сягала 71,7–95,9 % щодо зниження кількості пошкоджених бульб дротяниками. Таблиця 3 – Біологічна ефективність препаратів для передпосадкового обробітку бульб проти дротяників у посадках картоплі (дрібноділянковий дослід, РУП «Інститут захисту рослин»)

Норма Пошкодженість бульб, % Біологічна

Варіант витрати, у тому числі ефектив-

л/т всього ність, %

1 хід більше 1 ходу

2021 р. Без обробітку – 7,1 5,7 1,4 – Імідор Про, КС 0,7 1,5 0,7 0,7 79,6 Такер, КС 0,1 0,7 0,7 0,0 90,1

2022 р. Без обробітку – 27,2 13,3 14,0 – Круйзер, СК 0,22 7,8 3,9 3,9 71,7 Такер, КС 0,1 7,2 3,6 3,6 73,5 Такер, КС 0,15 6,1 2,7 3,4 77,7

2023 р. Без обробітку – 7,3 2,9 4,4 – Койот, КС 0,25 2,0 1,4 0,6 72,6 Селест Топ, КС 0,4 0,3 0,3 0,0 95,9 Шансометокс Тріо, КС 0,4 0,3 0,3 0,0 95,9 Примітка. Чисельність дротяників перед садінням у 2021 р. становила 23,7 екз./м2, у 2022 р. – 41,7, у 2023 р. – 21,1 екз./м2.

У ході досліджень крім визначення біологічної ефективності досліджуваних препаратів для передпосадкового обробітку бульб надано оцінку їхнього впливу на біометричні показники рослин картоплі у період вегетації та урожайність культури.

Польові випробування показали, що застосування таких препаратів, як Такер, КС, Круйзер, СК, Койот, КС, Селест Топ, КС і Шансометокс Тріо, КС не мало значного впливу на схожість картоплі: відхилення від варіанта без обробітку були не значними і варіювали від -5,2 % до -1,1 %. Однак обробіток бульб при садінні інсектицидом Імідор Про, КС негативно позначився на схожості рослин, яка знизилася на 28,2 % по відношенню до варіанта без обробітку. Таблиця 4 – Вплив препаратів для передпосадкового обробітку бульб картоплі на біометричні параметри рослин та його продуктивність (дрібноділянкові досліди, РУП «Інститут захисту рослин»)

Норма Всходи стебел, урожай, сорт,

Варіант витрати, жесть, % шт./рослин ± до варіанта л/т нія без обробітку

± до контролю ц/га %

2021 р. Імідор Про, КС 0,7 -28,2 -1,2 -1,5 69,0 27,8 Такер, КС 0,1 -4,9 -0,4 1,0 99,9 40,2 НІР05 7,6 0,8 3,2 52,2

2022 р. Круйзер, СК 0,22 -5,1 0,1 0,9 139,0 57,3 Такер, КС 0,1 -4,4 0,2 -0,3 135,9 56,1 Такер, КС 0,15 -5,4 0,2 -0,6 148,0 61,1 НІР05 5,5 0,3 1,5 33,8

2023 р. Койот, КС 0,25 -1,1 -0,3 3,9 83,2 27,7 Селест Топ, КС 0,4 -1,1 -0,6 5,2 110,4 36,8 Шансометокс Тріо, КС 0,4 -5,2 -0,8 2,8 107,2 35,7 НІР05 6,9 0,9 4,0 59,4

Аналіз біометричних показників у початковий період росту рослин картоплі (повні сходи), що виросли від бульб, оброблених перед садінням, не показав негативного впливу досліджуваних препаратів на розвиток рослин. Показник кількості продуктивних стебел на кущ у досліджуваних варіантах змінювався порівняно з варіантом без обробітку від -0,8 до 0,3 шт./рослина. Однак, при випробуванні інсектициду Імідор Про, КС відзначалося зниження кількості продуктивних стебел на 1,2 шт./рослина, що було статистично достовірним.

При оцінці впливу досліджуваних препаратів (Такер, КС, Круйзер, СК, Койот, КС, Шансометокс Тріо, КС, Імідор Про, КС) на висоту культури не відзначено суттєвої зміни росту рослин. У дослідних ділянках відхилення у висоті рослин виявилися статистично недостовірними і варіювали від 0,3 до 3,9 см. Однак при застосуванні інсектофунгіциду Селест Топ, СК в умовах 2023 р. спостерігали достовірне збільшення висоти рослин на 5,2 см по відношенню до варіанта без обробітку.

Порівняння даних щодо врожайності дозволило встановити, що передсадінна обробка бульб препаратами інсектицидної дії для захисту картоплі від фітофагів сприяє формуванню додаткового врожаю культури. Збережений урожай картоплі при застосуванні всіх досліджуваних протруювачів варіював від 69,0 до 148,0 ц/га з максимальними показниками при обробці бульб перед садінням інсектицидом Такер, КС у 2022 р. у нормі витрати 0,15 л/т (61,1 %).

Біологічна ефективність досліджуваних інсектицидних препаратів (Круйзер, СК, Такер, КС, Койот, КС, Імідор Про, КС, Селест Топ, КС та Шансометокс Тріо, КС) для передсадінної обробки бульб у захисті картоплі від шкідливої ентомофауни на 14-ту добу після появи шкідників у варіанті без обробітку представлена нижче:

За допомогою оцінки біометричних показників у період вегетації картоплі визначено, що препарат Імідор Про, КС чинив фітотоксичну дію на рослини картоплі у вигляді зниження схожості на 28,2 %, кількості продуктивних стебел на 1,2 шт./рослина по відношенню до варіанта без обробітку в початкові фази розвитку культури.

Однак подальші спостереження показали, що застосування як однокомпонентних, так і багатокомпонентних препаратів для передсадінної обробки картоплі сприяло збереженню 27,8–61,1 % урожаю бульб.

Усі досліджувані препарати для передсадінної обробки картоплі у захисті культури від основних шкідників є зареєстрованими засобами захисту рослин і можуть бути використані як інсектициди проти таких шкідників:

• колорадського жука;
• попелиць;
• дротяників.

Це застосування дозволяє розширити асортимент препаратів інсектицидної дії.

Бречко, Є. В. Біологічне обґрунтування та удосконалення системи захисту картоплі від колорадського жука в Білорусі: автореферат дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Є. В. Бречко; Нац. акад. наук Білорусі, РУП «Ін-т захисту рослин». – Прилуки, 2010. – 23 с.

Бречко, Є. В. Економічне обґрунтування доцільності проведення захисних заходів щодо зниження чисельності та шкідливості колорадського жука / Є.В.