Вплив абіотичних факторів на розвиток яблуневої листкової галиці

Чим небезпечна яблунева листкова галиця і як її виявити

Яблунева листкова галиця (Dasineura mali Kieffer) тривалий час не мала серйозного господарського значення. Однак з 1990-х років шкідливість цього фітофага різко зросла, і сьогодні він повсюдно заселяє промислові сади. Личинки пошкоджують молоде листя і пагони, затримуючи їхній розвиток і порушуючи фотосинтез, що прямо знижує врожайність яблуні в довгостроковій перспективі. На яблуню припадає 95 % площі всіх плодово-ягідних насаджень, тому контроль цього шкідника критично важливий.

Боротися з галицею важко через прихований спосіб життя личинок. Після відродження вони скупчуються на верхній стороні молодого листя по краях, через що листки щільно згортаються і червоніють. По завершенні живлення листя стає коричневим, жорстким і ламким, утворюючи характерні гали. Перші пошкодження в саду можна помітити відразу після цвітіння яблуні.

• Кількість личинок в одному галі — від 9 до 130 шт.
• Повний цикл розвитку шкідника — 20–25 днів
• Період від яйця до кінця другої личинкової стадії — від 6 до 27 днів
• Висота встановлення клейових пасток — 0,5–1,0 м
• Глибина залягання лялечок у ґрунті — 5–7 см

Залежно від регіону шкідник дає різну кількість поколінь. В умовах Європи та Північної Канади розвивається 3–4 генерації, у Новій Зеландії — 4–5. Раніше в наших широтах відзначали розвиток тільки 2 поколінь галиці, але через потепління клімату й оновлення сортового складу ці дані змінилися. Усі покоління накладаються одне на одне, тому протягом сезону в саду можна одночасно зустріти шкідника на різних стадіях розвитку.

Моніторинг шкідника та фактори початку вильоту імаго

Для захисту саду важливо точно визначити строк вильоту імаго з місць зимівлі. Шкідник зимує у верхніх шарах ґрунту, тому на його пробудження впливає комплекс ґрунтово-кліматичних факторів. Агроному необхідно відстежувати мінімальну, максимальну і середню температуру повітря, температуру і вологість ґрунту, а також різницю між температурою повітря і поверхні ґрунту (дельта T).

Щоб оцінити зимуючий запас галиці та спрогнозувати строки вильоту шкідника в конкретному господарстві, використовують таку схему моніторингу:

1. У ранньовесняний період відбирають ґрунтові проби за проекцією крони дерев на глибині 5–7 см. Особливу увагу приділяють ділянкам, де минулого сезону заселеність пагонів досягала 60 %. У дослідах проби відбирали на сортах Алеся, Вербне та Сябрина.
2. У лабораторних умовах методом відмулювання промивають ґрунт через сита різного діаметра для виділення лялечок.
3. Поміщають лялечки разом із ґрунтом у тканинні ізолятори прямо в саду, щоб точно зафіксувати момент виходу дорослих особин.
4. Розвішують у саду жовті клейові пастки на висоті 0,5–1,0 м від землі для контролю початку льоту в природних умовах.

Результати та обговорення. Для визначення абіотичних факторів, що впливають на початок льоту імаго першого покоління яблуневої листкової галиці на стаціонарних ділянках промислового саду РУП «Толочинський консервний завод» протягом 2021-2024 рр. у ранньовесняний період нами вивішувалися жовті клейові пастки. У 2021 році пастки були вивішені 4 травня і вже через 2 дні 6 травня в період початку бутонізації (ВВСН 55-56) були відзначені перші особини фітофага.

У 2022 році також на початку періоду бутонізації яблуні у фенофазу червона брунька 5 травня (57 ВВСН) були вивішені жовті клейові пастки. В обліку, проведеному через тиждень (12.05), уже відзначався початок вильоту шкідника при чисельності імаго 0,3 особини в середньому на пастку.

У 2023 році пастки вивішувалися у фенофазу яблуні зелений конус (18.04), а перші особини галиці були відловлені на жовту клейову пастку 23.04 у період початку оголення бутонів (ВВСН 55).

У складних погодних умовах весни 2024 року продовжувалися спостереження за строками вильоту яблуневої листкової галиці у виробничих умовах у саду РУП «Толочинський консервный завод». Наприкінці лютого денна температура повітря протягом 3 днів трималася в межах +10 °С (з додатною аномалією +7,3 °С). Перехід середньодобової температури повітря через +5 °С у бік підвищення (настання періоду вегетації) відзначений на початку 3 декади березня на 1,5–2 тижні раніше своїх звичайних строків. 30 березня денна температура в

У Толочині склала +18 °С, а ґрунт вдень прогрівся до +8 °С. У зв'язку з цим 1 квітня було вивішено жовті клейові пастки (максимальні денні температури сягали – повітря +24 °С, ґрунту – +11,2 °С), проте подальше похолодання стримало виліт галиці. Перші особини фітофага відмічені лише 9 квітня в період початку розпускання бруньок у яблуні – фенофаза зелений конус або 53 ВВСН при середній температурі повітря +17,3 °С, ґрунту – +11,3 °С.

Рисунок – Динаміка середньодобових температур повітря та ґрунту в першій декаді квітня 2024 р. (дані метеостанції iMetos, РУП

«Толочинський консервний завод», Вітебська область)

Узагальнюючи отримані за 4 роки дані, було встановлено, що найбільш постійними факторами є середня температура повітря від +13,2 °С до +14 °С і середня температура ґрунту – від +11,2 °С до +11,8 °С, решта показників значно варіювали за роками, у тому числі і вміст води в ґрунті – від 21,1 % до 48,5 %. Таблиця 1 – Вплив абіотичних факторів на виліт імаго першого покоління яблуневої листкової галиці (польовий дослід, РУП «Толочинський консервний завод» Вітебської області)

2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. Початок літа імаго 06.05 12.05 23.04 09.04 середня 13,4 14 13,2 17,3 Те м п е р а т у р а max 21,1 17,2 19,7 25,4 повітря, °С min 1,7 9,8 8,2 7,7 Дельта температури повітря, °С 3 5 4 4 Температура ґрунту, °С 11,2 11,8 11,2 11,3 Вміст води в ґрунті, % 21,1 48,5 43,8 44,5

Навіть у складних погодних умовах весни 2024 року, коли строк вильоту яблуневої листкової галиці був на 13 днів раніше, ніж у 2023 р. і на місяць раніше порівняно з 2021 та 2022 рр., середня температура ґрунту, як визначальний абіотичний фактор для початку літа галиці, відповідав показникам попередніх років (+11,3 °С).

З метою порівняльної оцінки впливу абіотичних факторів на виліт імаго першого покоління у різних за локацією садах в умовах 2022–2023 рр. нами був закладений лабораторно-польовий дослід у дослідному саду РУП «Інститут захисту рослин» та РУП «Толочинський консервний завод»

Строки літа яблуневої листкової галиці в дослідному саду збігалися зі строками в промисловому саду – 12 травня у 2022 році та 23 квітня у 2023 р. Визначальним фактором для початку літа яблуневої листкової галиці в саду РУП «Інститут захисту рослин» також виявилося стійке прогрівання ґрунту вище +11 °С. Протягом дворічних спостережень за впливом абіотичних факторів на виліт імаго першого покоління яблуневої листкової галиці також було доведено, що визначальними показниками є середньодобова температура повітря (+13...+14 °С) і температура ґрунту вище +11 °С (+11,2...+14,0 °С). При цьому в умовах 2023 року ці показники не різнилися в Мінській та Вітебській областях. Вміст води в ґрунті коливався від 13 % до 48,5 %. Таблиця 2 – Вплив абіотичних факторів на виліт імаго першого покоління яблуневої листкової галиці (лабораторно-польовий дослід).

Дослідний сад РУП «Толочинський

Показники РУП «ІЗР» консервний завод»

2022 р. 2023 р. 2022 р. 2023 р. Початок літа імаго 11.05 22.04 12.05 23.04 середня 13,8 13,1 14 13,2 Температура max 21,3 19,4 17,2 19,7 повітря, °С min 2,5 5,3 9,8 8,2 Дельта температури повітря, °С 6 5 5 4 Температура ґрунту, °С 14,0 11,2 11,8 11,2 Вміст води в ґрунті, % 13,0 21,1 48,5 43,8

Висновки. Дослідження, проведені у 2021–2024 рр. показали, що початок літа імаго першого покоління яблуневої листкової галиці протягом 3 років відбувався в період бутонізації (ВВСН 55–57), а в аномальних умовах весни 2024 р. – в період розпускання бруньок (ВВСН 53). Визначальними абіотичними факторами, що впливають на строки вильоту фітофага, є середня температура ґрунту вище +11 °С (+11,2...+11,8 °С) і середня температура повітря вище +13 °С (+13,1...+17 °С).

Отримані результати в подальшому будуть використані для прогнозування початку літа шкідника.

Комардіна, В. С. Поширення бактеріального опіку в Білорусі та заходи щодо його обмеження / В. С. Комардіна // Бактеріальний опік плодових культур: екологічні аспекти та заходи контролю: матеріали Міжнар. наук.-практ. семінару (Алмати, Казахстан, 24-27 серпня 2016 р.) / МНТЦ, Казах. Ін-т захисту і карантину рослин; під заг. редакцією А. О. Сагітова. – Алмати, 2016. – С. 66–71.

Самусь, В. А. Агробіологічні основи інтенсифікації виробництва плодів яблуні в республіці Білорусь: автореф. дис. … д-ра с.-г. наук: 06.01.07 / В. А. Самусь; Ін-т плодівництва. – Горки, 2007. – 47с.

Сучасні тенденції зміни чисельності основних шкідників плодових культур / Л. А. Буркова [та ін.] // Вісн. захисту рослин. – 2001. – № 2. – С. 35–38.

Супранович, Р. В. Сприйнятливість деяких сортів яблуні в садах інтенсивного типу до пошкодження яблуневою листковою галицею (Dasineura mali Kieffer) / Р. В. Супранович // Еколого-економічні основи удосконалення інтегрованих систем захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів: тез. доповідей наук.-вироб. конф., присвяч. 25-річчю БелНДІЗР (Мінськ-Прилуки, 14-16 лют. 1996 р.): у 2 ч. / Акад. аграр. наук Респ. Білорусь, Білорус. наук.-дослід. ін-т захисту рослин; редкол.: В. Ф. Самерсов (гол. ред.) [та ін.]. – Мінськ, 1996. – Ч. 2. – С. 41–42.

Супранович, Р. В. Особливості біоекології яблуневої листкової галиці в інтенсивних садах Білорусі / Р. В. Супранович // Захист рослин та охорона природи: тез. доповідей наук.-вироб. конф. з захисту рослин у Республіках Прибалтики та Білорусі, Дотнува-Академія, 5-6 липня 1989 р. / Литовський наук.-дослід. ін-т землеробства; редкол.: Й. Шуркус [та ін.]. – Вільнюс, 1989. – Ч. 1. – С.107–109.

9. Effects of leaf damage by apple leafcurling midge (Dasyneura mali) on photosynthesis of apple leaves / P. A. Allison [et al.] // Proceedings of the Forty Eighth New Zealand Plant Protection Conference, August 8-10,1995 / New Zealand Plant Protection Society. – New Zealand,

1995. – P. 121–124.

10. Gagne, R. J. The plant-feeding gall midges of North America / R. J. Gagne. – New York: Cornell University Press, 1989. – 356 p.

11. La cécidomyie du pommier: ce quʼil faut surveiller et quand. Apprenez à reconnaître la cécidomyie du pommier et renseignez-vous sur les stades de son cycle de vie et sur les moyens de lute [Electronic resource] // Ontario. – Mode of access: https://www.ontario.ca/fr/page/la-cecidomyie-du-pommier-ce-quil-faut-surveiller-et-quand – Date of accesse: 08.07.2022.

13. Olszak, R. W. Pryszczarki w uprawach sadowniczych / R. W. Olszak. – Informator Sadowniczy. – 2016. – 5 maja. – 15 s.

14. Smith, Jason T. Aspects of the Ecology and Management of Apple Leafcurling Midge (Dasineura mali) (DIPTERA: Cecidomyiidae) on the Waimea Plains, Nelson, New Zealand: а thesis submitted in partial fulfilment of the requirement for the Degree of Doctor of Philosophy at Lincoln University / Jason T. Smith. – New Zealand, 2000. – 192 р.

15. Trapping Dasinuera mali (Diptera: Cecidomyiidae) in Apples / David Maxwel [et al.] // J. of Economic Entomology. – 2007. – Vol. 100 (3). – P. 745–751.

Дослідження проводилися за фінансової підтримки гранта на виконання науково-дослідних робіт докторантами, аспірантами та здобувачами Національної академії наук Білорусі за темою «Біоекологічні особливості розвитку яблуневої листкової галиці Dasineura mali Kieffer. (Diptera: Cecidomyiidae) у промислових садах Білорусі та обґрунтування заходів щодо обмеження її шкідливості» у 2022–2023 рр.

О. В. Дичковська РУП «Інститут захисту рослин», Прилуки, Мінська область

АБІОТИЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЛІТ ЯБЛУНЕВОЇ ЛИСТКОВОЇ ГАЛИЦІ

Анотація. У результаті багаторічних спостережень за початком льоту імаго яблуневої листкової галиці, проведених у промислових та дослідних садах із встановленими цифровими метеостанціями iMetos, було встановлено, що визначальними абіотичними факторами, які впливають на літ фітофага, були середня температура ґрунту вище +11 °C (+11,2...+11,8 °C), а також середня температура повітря вище +13 °C (+13,2...+17,3 °C).

Ключові слова: яблунева листкова галиця, яблуня, сади, жовта клейова пастка, абіотичні фактори, цифрова метеостанція.