Методи фумігації та фітосанітарний захист тепличних ґрунтів

Знезараження ґрунту: захист від патогенів та попередження токсикозу

Ефективна фітосанітарна підготовка тепличних ґрунтів дозволяє мінімізувати ризики зараження культур протягом усього сезону. Використання бромистого метилу допомагає надійно очистити субстрат від основних шкідників та збудників хвороб, включаючи галову нематоду. Однак при роботі з фумігантами важливо суворо дотримуватися дозувань і враховувати наслідки стерилізації для ґрунтової мікрофлори.

• Доза для пригнічення мікроорганізмів — 50 мкг/мл
• Витрата проти галової нематоди — 80 г/м²
• Перерва між оборотами огірка — не менше 3–4 тижнів

Для надійного захисту рослин від кореневих гнилей у фумігованих ґрунтах агроному необхідно виконати два послідовні прийоми. Вони дозволяють перекрити основні канали поширення інфекції та відновити баланс мікрофлори.

1. Пропарювання або фумігація розсадної суміші як потенційного джерела інфекції.
2. Відновлення біологічного різноманіття ґрунтової мікрофлори за допомогою гною або компосту.

Застосування бромистого метилу в дозі 80 г/м² ефективно пригнічує всіх збудників, що знаходяться в ґрунті. Однак після фумігації в ґрунті залишаються сапротрофні бактерії, які починають стрімко розмножуватися в чистому субстраті. Продукти їх життєдіяльності викликають ґрунтові токсикози, через які у розсади відмирає частина кореневих волосків, а самі рослини втрачають стійкість.

Захисні заходи завжди планують з урахуванням попередньої культури. Наприклад, зимово-весняному огірку можуть передувати томат, огірок продовженої або осінньої культури, зеленні культури, баклажани або перець. Комплекс шкідливих організмів, що накопичився на них, зберігається в теплиці й уражає нові посадки. Осінній огірок після зимово-весняного сильно страждає від мозаїки, аскохітозу, фомозу коренів, кореневих гнилей та борошнистої роси, для запобігання якій необхідна технологічна перерва.

Фітосанітарна роль крапельного поливу в теплиці

Спосіб подачі води безпосередньо визначає рівень вологості повітря та субстрату в теплиці. Традиційні зрошувальні системи часто провокують спалахи інфекцій через різкі коливання мікроклімату. Сучасний крапельний полив допомагає автоматизувати процеси живлення рослин і одночасно покращити загальну фітосанітарну обстановку.

У сучасних тепличних господарствах воду або поживні розчини подають кількома способами:

• полив напуском;
• шланговий полив;
• розбризкування за допомогою форсунок;
• крапельний полив.

При традиційному дощуванні або шланговому поливі оптимальна вологість створюється лише періодично. Одразу після подачі води субстрат перезволожується, повітря не проникає до коренів, що послаблює їх всмоктувальну функцію і відкриває шлях патогенам. Інтенсивне випаровування вологи з листя різко підвищує вологість повітря, провокуючи ранкову гутацію та створюючи ідеальне середовище для проростання спор.

Крапельний полив за допомогою крапельниць «Супертиф» або «Гидрогол» подає розчин точково в субстрат, залишаючи надземну частину рослин і повітря сухими. Це запобігає розвитку таких грибних хвороб, як сіра гниль томата, перцю, баклажана та аскохітоз огірка. Якщо за технологією потрібно підвищити вологість повітря, використовують систему верхнього зволоження з мікророзбризкувачами «Рондо», що створюють напівтуман за 5–7 секунд роботи.

Крапельний полив найчастіше використовують при вирощуванні рослин на малооб'ємних субстратах: у контейнерах, у вазонах, у термостійких лотках Мапал на стелажах, на торфоплитах, на гродані та на інших мінеральних і органічних субстратах. Перехід на малооб'ємні субстрати викликаний не лише економічними розрахунками, а й підкріплений міркуваннями фітосанітарії. Так, наприклад, перехід на цю технологію дозволяє вирішити проблему боротьби з низкою небезпечних патогенів, наприклад, з галовими нематодами, з деякими збудниками кореневих гнилей.

Крапельний полив використовують також для профілактичного внесення системних препаратів, таких як превікур, актара, конфидор, що дозволяє захищати рослини і від шкідників, і від хвороб. Роботу з внесення цих препаратів у теплиці може проводити одна людина, що економить час і трудовитрати. Причому ці препарати можна вносити періодично, захищаючи рослини протягом вегетації через систему крапельного поливу без великих трудовитрат.

Мінеральне живлення овочевих культур

Підготовка ґрунтів, підтримання оптимального мікроклімату, хороший догляд і живлення рослин сприяють підвищенню їхньої стійкості до шкідників і хвороб. При розробці планів раціонального живлення культури треба виходити з головної стратегічної лінії: рослини ніколи не повинні голодувати, більше того, ніколи не слід застосовувати менше тієї кількості добрив, яку культура може засвоїти. Підвищені на 10-15 % кількості Са, В, Си, Хп, Мп, Мо необхідні, оскільки це сприяє підвищенню хворобостійкості рослин до кореневих гнилей та деяких інших захворювань. Отже, запорука успіху — використання високоякісних добрив. Сучасне овочівництво закритого ґрунту висуває дедалі більші вимоги до економічної сторони результатів роботи господарств. На перше місце виходить стабільність, отримання якісної та конкурентоспроможної продукції. Від мінерального живлення залежить дуже багато, особливо при переході підприємств на сучасні малооб'ємні системи вирощування. На малооб'ємних субстратах практично всі поживні речовини вносять із поливним розчином, основну заправку використовують тільки в ґрунтових теплицях у поєднанні з внесенням доломітового борошна як джерел дешевих елементів живлення Са і Мб.

У сучасних умовах ціни на мінеральні добрива, що пропонуються російським тепличним підприємствам різними виробниками, перебувають приблизно на одному рівні. Тому особливого значення набуває якість добрив: їхня збалансованість за складом, зручність у роботі, надійність і стабільність. Вони повинні містити всі необхідні рослині елементи живлення і точно відповідати заявленому складу. Як приклад розглянемо асортимент добрив, що пропонується на російському ринку ЗАТ Кеміра Агро. У ньому присутні всі необхідні добрива, як для крапельного зрошення, так і для ґрунтових теплиць, що відповідають високим вимогам, тому більшість тепличних комплексів, використовуючи їх, отримують високий якісний урожай і, відповідно, помітний економічний ефект.

Системи живлення овочевих і квіткових культур при малооб'ємному способі вирощування будуються на застосуванні як основи одного з повних водорозчинних і кількох простих добрив:

Кеміра Комбі — повне добриво для торф'яних субстратів із високим вмістом мікроелементів у вигляді хелатних сполук. Це кисле добриво, внесення якого в торф як основної заправки разом із доломітовим борошном створює оптимальну кислотність у ґрунті на рівні РН (5,8-6,2) завдяки тому, що в кислому середовищі такі елементи живлення, як Са і Ме, що містяться в доломітовому борошні, стають доступнішими рослинам. У результаті споживання дорогого розчинного кальцієвого і магнієвого добрива та кислот помітно зменшується.

Кеміра Гідро — повне розчинне безхлорне добриво з високим вмістом мікроелементів у вигляді хелатних сполук, призначене для використання на будь-яких субстратах. На його основі можна отримати поживний розчин з різним співвідношенням елементів.

Нітрат кальцію — просте добриво, що містить водорозчинний кальцій, що робить його незамінним при вирощуванні рослин методом малооб'ємної гідропоніки.

Сульфат калію — безхлорне, майже повністю розчинне у воді (не менше 99,8 %) просте добриво, що не містить домішок, що робить його придатним для крапельного зрошення.

Нітрат калію ідеально підходить для культур закритого ґрунту як за рахунок високої якості, так і завдяки зручній упаковці та відсутності злежування при зберіганні.

ТАБЛИЦЯ 13. РЕЦЕПТУРА ПОЖИВНИХ РОЗЧИНІВ для КУЛЬТУР ОГІРКА І ТОМАТА ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ТОРФІ НСО. - ЗтМОИ, Ее -0,2тСт/с Отримуваний робочий поживний розчин Ее2,8, рН - 5,6-5,8 в мг/л, МК 1:1,4 м Ра м [$ [емо [и [тж в № [№0 | [284 [43 [391 [176 [64 [36 [18 [09 [014 [04 [02 [0,02 [001 | Розчин для культури огірка на торфі (На 1000л маточного р-ну 1:100). Для сировинної води, що містить Са - 0,8тМо!, Ма - 0,бтМоШ, НСО: - 2,ЭтМо!, ЕсО,2тСт/ст Кеміра Комбі Азотна кислота 68% Провідність Ее мСм\см Отримуваний робочий поживний розчин Ее - 2, рН - 5,6-5,8 в мг/л, МК 1:1,1. орк а м ре мор ор ро ра 0,013 | 0,007

Нітрат магнію, будучи рідким добривом, містить водорозчинний магній, що забезпечує зручність застосування. Як приклад слід навести рецептуру складання поживного розчину для підживлення огірків і томатів у малооб'ємній культурі.

Добрива лінійки «Кеміра Агро» містять хром, йод, кобальт і селен. Ці мікроелементи не є життєво необхідними для самих рослин, але активно ними засвоюються. У результаті вирощена овочева продукція збагачується цінними речовинами, набуваючи дієтичних властивостей.

Для основної заправки та підживлення овочів і квітів у відкритому ґрунті та теплицях ефективні гранульовані комплекси «Кеміра Універсал» та «Кеміра Універсал-2». Поживні речовини надходять до коренів поступово впродовж усього вегетаційного періоду. Це запобігає вимиванню речовин із коренеобитаної зони, підвищує коефіцієнт їх використання, економить ресурси та знижує екологічне навантаження.

Спеціально для заправки торф'яних субстратів розроблено комплексне добриво «Кеміра Супер». Мікроелементи містяться в ньому як у швидкодоступній хелатній формі, так і у вигляді повільнорозчинних карбонатів. Для зниження стресу рослин під час несприятливої погоди мінеральні підживлення поєднують із регуляторами росту та гормонами, які коригують гормональний обмін і стимулюють урожайність.

* Залізо, цинк, мідь, марганець і кобальт знаходяться у формі хелатів ЕДТА.

Фітосанітарна підготовка насіння та садивного матеріалу

Цілком вільні від прихованої інфекції партії насіння трапляються рідко. Збудники фузаріозу та бактеріальних хвороб легко передаються насіннєвим шляхом, тоді як сіра гниль так не поширюється. На томатах найнебезпечнішим патогеном є збудник некрозу серцевини стебла (Pseudomonas corrugata).

• Доза Бактофіту для насіння томату — 1,5–5 кг/т
• Робочий розчин Фітолавіну-300 — 0,2%
• Час замочування у Фітолавіні — 2 години
• Витрата Фітолавіну-300 — 10 г/кг насіння
• Зараженість насіння огірка — 5–35%

Для боротьби з судинним бактеріозом томату застосовують антибіотик гризеофульвін, однак повної ліквідації інфекції він не гарантує. Насіння огірка часто заражене збудниками фузаріозу, пітіозу, аскохітозу та пероноспорозу. Звичайна поверхнева дезінфекція перманганатом калію не знімає внутрішню зараженість насіння.

Проти грибів роду Pythium на огірку ефективний Арцерид, інші фунгіциди з цим збудником не справляються. Для боротьби зі змішаною інфекцією використовують бакові суміші: наприклад, Апрон Голд надійно пригнічує насіннєвий пероноспороз, а ТМТД знищує бактеріальну інфекцію.

Деякі віруси втрачають життєздатність всередині насіння природним шляхом у процесі зберігання. Це дозволяє використовувати прості агротехнічні прийоми для оздоровлення посівного матеріалу без хімічного навантаження. Наприклад, зараженість насіння вірусом зеленої мозаїки огірка критично падає з часом.

1. Використовуйте для сівби насіння огірка дворічного зберігання — через нього вірус зеленої мозаїки не передається.
2. За відсутності насіння дворічного зберігання знезаразьте посівний матеріал методом прогрівання.

Для прогрівання необхідно мати два термостати, які перед закладанням насіння встановлюють на різні вказані температури. У камері та в полицях термостата мають бути отвори, розташовані на відстані 1-2 см, для рівномірного розподілу тепла. Полиці застеляють марлею, на яку насипають насіння шаром не більше 1 см і добре просушують при кімнатній температурі протягом 1-2 діб. Перш ніж закласти в термостат на прогрівання всю партію насіння, треба взяти від неї 50-100 штук насіння й обробити їх вказаним способом, а потім проростити. Якщо після прогрівання схожість значно знизиться, це означає, що насіння вологе, отже, основну партію насіння необхідно додатково підсушити при температурі 30-40° протягом доби й тільки потім обробити їх у термостаті. Насіння прогрівають спочатку протягом трьох діб при температурі повітря 50-52°, а потім одразу перекладають у камеру з температурою 78-80° на добу, що гарантує його чистоту від вірусів. У прогрітого за методикою насіння схожість не знижується, однак воно проростає на 1-2 доби пізніше, ніж контрольне. Це пов'язано з втратою при прогріванні насінням частини вологи, яка потрібна для проростання. Тому оброблене насіння перед пророщуванням необхідно добре зволожити, для чого його на 12-24 години замочують у воді або в розчині мікроелементів, а потім пророщують при температурі 25-28°. Прогрівання насіння також зменшує його зараженість на 3-5 % такими збудниками захворювань, як кореневі гнилі та фузаріоз, але практично не дає ефекту проти аскохітозу. 3.2.6. Агротехнічний метод боротьби з галовою нематодою Впродовж багатьох років у нашій країні та за кордоном розроблялися і випробовувалися різні агротехнічні прийоми, що дозволяють ефективно контролювати чисельність галових нематод у закритому ґрунті (Кір'янова, Краль, 1969; 1971; Заззег, Самег, 1985). Вивчалося застосування органічних та мінеральних добрив, використання неуражуваних і ловильних рослин, застосування хижих грибів та інших нематопатогенних мікроорганізмів. Практично в усіх випадках були отримані позитивні результати, що дозволяють стримувати розвиток мелойдогінозу, але жоден із цих прийомів, взятий окремо, не сприяв процесу повного знезараження ґрунту. Тільки сувора послідовність протинематодних заходів і часовий інтервал між культурооборотами можуть привести до повного знезараження ґрунту в теплицях.

Внесення органічних добрив і підтримання оптимальної вологості ґрунту сприяють швидкому розкладанню залишків коренів великих сингалів після їх видалення за рахунок підвищення загальної біологічної активності ґрунту. Зокрема, стимулюється розвиток хижих грибів та інших мікроорганізмів. Внесення органічних добрив позитивно позначається на чисельності хижих нематод та ґрунтових членистоногих. Для суттєвого поліпшення структури та біологічної активності ґрунту норма внесення органічних добрив має бути не менше 120 т/га.

Провокаційний полив ґрунту водною витяжкою з рослини-господаря сприяє виходу інвазійних личинок зі стану анабіозу, підвищує їхню рухову активність, спрямовану на пошук коренів рослини-господаря. У результаті частина личинок, витративши жирові запаси і не знайшовши кормової рослини, гине. Для отримання 0,1 %-го розчину соку рослини-господаря використовують нестандартні плоди, а також надземну частину рослин огірка або томата (можна в суміші).

Сівба ловчої рослини (яка до того ж є цінною сидеральною культурою) — вельми ефективний прийом у схемі протинематодних заходів. Використання цього методу ґрунтується на тому, що інвазійні личинки, що збереглися, впроваджуються в кореневу систему ловчої рослини і, не закінчивши розвитку, гинуть після знищення (заорювання) рослини-господаря.

Неодмінною умовою будь-якої системи протинематодних заходів є боротьба з бур'янами, оскільки господарями всього трьох видів галових нематод, що паразитують на овочевих культурах у закритому ґрунті Росії, є понад 400 видів трав'янистих рослин (Кирьянова, Кралль, 1969, 1971).

Плануючи протинематодні заходи, треба мати на увазі, що тривалість життя інвазійної стадії у галових нематод за відсутності рослини-господаря навіть за сприятливих для паразита зовнішніх умов (знижена температура та знижена вологість ґрунту) не перевищує восьми місяців. Найбільш підходящим з виробничої точки зору часом для проведення всього комплексу протинематодних заходів у Центральному та Центрально-Чорноземному районі Росії є друга половина літа після завершення першого культурообігу.

Нижче наводиться найбільш ефективна схема агротехнічних протинематодних заходів у закритому ґрунті, що пройшла апробацію в умовах Центрального району РФ.

Використання ловчих (сидеральних) культур — надійний спосіб очистити тепличний ґрунт від галових нематод. Принцип роботи простий: личинки шкідника проникають у корені молодого сидерата, після чого рослини заробляють у ґрунт або видаляють до того, як нематода встигне завершити цикл розвитку і дати потомство. Найкраще для цієї мети підходять великоплідні бобові культури: горох, соя або квасоля. Дрібноплодні бобові, такі як конюшина або однорічний люпин, показують значно меншу ефективність.

• Норма сівби сидератів — 150–250 насіння/м²
• Відстань між ловчими рослинами — до 10 см
• Довжина пробігу личинки у ґрунті — до 5–7 см
• Температура для швидкого циклу розвитку — 26–28 °C
• Середньодобова температура у вересні — 18–22 °C
• Строк вегетації у середній смузі — 25–28 днів

Ефективність прийому безпосередньо залежить від часу: чим більший інтервал між видаленням залишків основної культури та сівбою сидерата, тим кращий результат. У теплих умовах при середньодобовій температурі 26–28 °C цикл розвитку галової нематоди займає 18 діб. Саме цей період у стандартних умовах відводять на вегетацію сидерата.

В умовах середньої смуги Росії оптимально висівати ловчу культуру на початку вересня. Оскільки середньодобова температура в теплиці в цей період падає до 18–22 °C, активність личинок знижується, а насіння проростає повільніше. У цих умовах цикл розвитку шкідника розтягується, тому вегетацію ловчої культури необхідно продовжити на 7–10 діб. Повний строк вирощування сидерата становитиме 25–28 днів — за цей час нові яйцеві мішки сформуватися не встигнуть.

Після завершення вирощування та заробляння сидератів переходять до підготовки теплиці до першого обороту нового сезону. Важливо суворо дотримуватися послідовності технологічних операцій. Порушення етапів знизить загальний фітосанітарний ефект.

1. Термічне знезараження (пропарювання) ґрунту.
2. Внесення мінеральних та органічних добрив.

Крім знищення нематод, оздоровити ґрунт допомагає чистий піврічний пар. Він ефективно бореться з ґрунтовтомою, знижує засоленість, пригнічує ґрунтових шкідників та збудників фузаріозних кореневих гнилей. Заробляння сидеральної маси покращує фізичну структуру ґрунту та стимулює корисну сапротрофну мікрофлору.

Вибір культур для наступного обороту та біозахист

Успіх усіх проведених обробітків залежить від того, яка рослина займе теплицю в наступному сезоні. Правильний вибір наступної культури допомагає закріпити результат або зводить усі зусилля нанівець. Схема сівозміни культур визначає фітосанітарний стан ґрунту на весь рік.

Якщо через організаційні або технічні складнощі господарство не може виконати весь технологічний ланцюжок, систему дозволяється спростити. Зі схеми можна виключити садіння ловильних рослин або внесення органічних добрив. Загальний протинематодний ефект знизиться, але підсумковий рівень знезараження ґрунту все одно залишиться досить високим.

При інтеграції біологічних засобів захисту рослин використовуйте тільки офіційно дозволені препарати. Усі обробки повинні суворо відповідати державним стандартам і методикам. У біологічному захисті ключову роль відіграють два практичні фактори: гарантія якості біоматеріалу від постачальника та суворе дотримання регламентів внесення.