Ефективність застосування фунгіцидів проти хвороб колоса ярої пшениці

Вступ. В умовах сучасного ринку сільськогосподарської продукції пшениця">яра пшениця є цінною зерновою культурою, важливість якої полягає у високій технологічній якості зерна, що використовується найчастіше для виготовлення хлібобулочних виробів.

Потенціальна урожайність деяких сортів культури представлена в таблиці:

Попри досягнення у світовому сільському господарстві, проблема ураження патогенними грибами у виробництві зернових культур продовжує залишатися актуальною. Посіви ярої пшениці щорічно уражаються комплексом хвороб, серед яких септоріоз і фузаріоз колоса мають високу шкідливість.

Причому хвороби колоса негативно впливають на такі фактори:

• величину отримуваного врожаю;
• якісні характеристики зерна.

У зв'язку з цим обробка по колосу – важливий елемент у системі захисту рослин і орієнтир на хорошу урожайність зі стабільно високою якістю.

Матеріали та методика проведення досліджень. Дослідження виконані у 2010–2023 рр. на дослідному полі РУП «Інститут захисту рослин». Ґрунти дослідної ділянки дерново-підзолисті, середньосуглинкові. Агротехніка загальноприйнята для вирощування ярої пшениці в центральній агрокліматичній зоні Білорусі. Фенологічні стадії розвитку рослин відзначали за десятковим кодом згідно зі шкалою ВВСН. Розвиток хвороб визначали за методиками, розробленими С. С. Саніним зі співавторами. Постановку і проведення польових дослідів проводили згідно з «Методичними вказівками щодо реєстраційних випробувань фунгіцидів у сільському господарстві». Оцінку біологічної ефективності фунгіцидів у захисті від хвороб колоса проводили в умовах штучних інфекційних фонів. Для напрацювання інфекційного матеріалу грибів-збудників використовували накопичений у лабораторії фітопатології досвід. Для створення інфекційного фону септоріозу колоса інокулюм гриба розмножували на агаризованому поживному середовищі протягом 2–3 тижнів. Напрацювання інфекційного матеріалу гриба проводили на рідкому поживному середовищі з використанням шейкера. Інокуляцію колосся споро-міцеліальною суспензією гриба проводили у ст. 51–55, гриба у ст. 61–65, витрата суспензії – 50 мл/м2. Рослини заражали у вечірній час за допомогою пульверизатора 1500». Обробка фунгіцидами проводилася на третю добу після інокуляції патогенами. Перший облік розвитку септоріозу і фузаріозу колоса проводили при появі перших симптомів, наступні – з інтервалом 7–10 днів. Площа дослідної ділянки становила 1 м2, повторність дослідів – чотириразова. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакета описова статистика). У дослідження з вивчення біологічної ефективності фунгіцидів у захисті від септоріозу і фузаріозу колоса були включені 10 препаратів, що відрізняються за кількістю діючих речовин та їхнім поєднанням, серед них 1 однокомпонентний препарат, 8 – двокомпонентних, 1 – трьохкомпонентний. Згідно із загальноприйнятою класифікацією комітету з фунгіцидної резистентності склад оцінюваних фунгіцидів представлений діючими речовинами, що належать до 3 класів: метилбензимідазолкарбамати, стробілурини, азоли. Азоли, представлені 7 діючими речовинами, є найобширнішим класом і входять до складу всіх досліджуваних препаратів.

Таблиця 1 – Торгові назви і склад фунгіцидів, включених у дослідження (РУП «Інститут захисту рослин», 2010–2023 рр.) Торгова назва, Норма Діючі речовини, їх кількіс- Роки провепрепаративна витрата, ть у препараті, г/л дення дослі-форма л/га джень

Однокомпонентні Абаронца, СК 0,5 флутріафол, 250 2010–2011

Двокомпонентні флутріафол, 75 + Абаронца Супер, КС 0,9 2012–2013 тебуконазол, 225 пропіконазол, 250 + 2010, Альто Супер, КЕ 0,4 ципроконазол, 80 2013–2014 ципроконазол, 160 + 2013, 2016, Альто Турбо, КЕ 0,5 пропіконазол, 250 2019–2022

2010, азоксистробін, 200 + Амістар Екстра, СК 0,75 2012–2014, ципроконазол, 80

2022–2023 прохлораз, 267 + Замир, ЕМВ 1,5 2015–2016 тебуконазол, 133

2013–2017, протиоконазол, 125 + Прозаро, КЕ 1,0 2019–2020, тебуконазол, 125

2022–2023 епоксиконазол, 187 + 2010–2011, Рекс Дуо, КС 0,6 тіофанат-метил, 310 2013–2014 азоксистробін, 200 + Чугур, СК 0,75 2012–2013 ципроконазол, 80

Трьохкомпонентні тебуконазол, 160 + пропіконазол, 80 + Титул Тріо, ККР 0,6 2019–2020 ципроконазол, 80

Таблиця 2 – Класифікація діючих речовин фунгіцидів, включених у дослідження

Клас Хімічна група Діюча речовина Метилбензимідазолкарбаматітіофанати тіофанат-метил ти (МВС-фунгіциди) імідазоли прохлораз пропіконазол тебуконазол Азоли (DMI-фунгіциди, інтріазоли флутріафол гібітори деметилювання) ципроконазол епоксиконазол тріазолінтіони протиоконазол Стробілурини (QoI-фунгіциди, інгібітори перенесення хіметокси-акрилати азоксистробін нона на зовнішню мембрану мітохондрій)

Результати та їх обговорення. Використання в дослідницькому процесі штучних інфекційних фонів зумовлене насамперед тим, що таким чином можливо щорічно отримувати високий розвиток хвороб, що дозволяє якісно проводити вивчення ефективності препаратів. Водночас успішність процесу інфікування, динаміка і кінцевий рівень розвитку хвороб за роками дещо коливається. Загалом, за 14 років досліджень до стадії пізня молочна – повна стиглість розвиток септоріозу і фузаріозу колоса у варіантах без застосування фунгіцидів у середньому перевищував 40,0 %. Причому інтенсивність ураження септоріозом колоса вже до ст. 71–83 перебувала на рівні – 21,8 % і фузаріозом – 27,8 %. Таблиця 3 – Розвиток хвороб колоса ярої пшениці в умовах штучних інфекційних фонів (РУП «Інститут захисту рослин», 2010–2023 рр.)

1-й облік* 2-й облік** 1-й облік* 2-й облік**

2010 75,0 84,3 67,5 70,0

2011 32,0 53,0 29,0 55,3

2012 18,0 49,0 44,7 73,3

2013 7,2 40,8 22,3 54,7

2014 16,0 60,5 10,2 12,2

2015 10,7 17,3 29,3 39,0

2016 18,3 30,0 18,3 30,0

2017 21,0 65,7 21,0 65,7

2019 10,7 16,7 15,0 32,7

2020 23,7 45,3 30,7 53,7

2021 25,7 47,7 25,7 47,7

2022 16,5 23,3 25,0 55,7

2023 9,0 18,7 22,3 40,3

Середнє 21,8±17,5*** 42,5±20,8*** 27,8±14,6*** 48,5±17,3***

7,2–75,0 16,7–84,3 10,2–67,5 12,2–73,3 Примітка – «*» – ст. 71–83 (перші зерна досягли половини своєї остаточної величини. Вміст зерна водянистий – рання воскова стиглість ст. 77–89 (пізня молочна – повна стиглість стандартне відхилення.

У захисті від септоріозу колоса біологічна ефективність однокомпонентного фунгіциду становила 46,2 %, двокомпонентних – у середньому залежно від стадії проведення обліку від 55,1 до 94,6 %, трикомпонентного – від 57,4 до 88,3 % відповідно.

Таблиця 4 – Біологічна ефективність фунгіцидів в обмеженні розвитку септоріозу колоса в умовах штучних інфекційних фонів (РУП «Інститут захисту рослин», 2010–2023 рр.)

Клас Препарат 1-й облік 2-й облік середня середня

Однокомпонентні Азоли Абаронца, СК 46,2±18,7 32,9–59,4 46,2±22,8 30,0–62,3

Абаронца Супер, КС 75,0±19,7 61,1–88,9 88,6±6,9 83,7–93,4

Альто Супер, КЕ 58,8±16,9 46,3–77,8 55,1±29,3 22,1–77,9

Альто Турбо, КЕ 72,6±6,4 63,3–80,6 68,8±15,8 41,9–87,0 Азоли

Замир, ЕМВ 94,6±7,7 89,1–100 85,9±3,6 83,3–88,4

Прозаро, КЕ 84,3±9,7 66,9–100 77,7±12,0 53,9–92,6

У середньому 77,0±13,5 58,5–94,6 75,2±13,6 55,1–88,6 Азоли + МБК Рекс Дуо, КС 66,3±16,0 45,2–79,2 71,0±24,0 38,2–92,6

Амістар Екстра, СК 70,2±15,7 57,5–91,7 73,7±12,2 61,0–93,4 Азоли + стро-

Чугур, СК 76,5±27,3 57,2–95,8 84,4±5,9 80,2–88,5 білурини

У середньому 73,4±4,5 70,2–76,5 79,1±7,6 73,7–84,4

Трикомпонентні Азоли Титул Тріо, ККР 88,3±0,5 87,9–88,6 57,4±4,9 53,9–60,9 Примітка – Наведено середні значення ± стандартне відхилення.

Під час проведення другого обліку (стадія 77–89) ефективність обмеження септоріозу колоса у досліджуваних двокомпонентних препаратів у середньому (71,0–79,1 %) була вищою, ніж у одно- (46,2 %) та трикомпонентного (57,4 %).

Ефективність в обмеженні розвитку фузаріозу колоса ярої пшениці становила в середньому залежно від дати проведення обліків для однокомпонентного препарату – 46,0–72,4 %, двокомпонентних – 62,9–76,5 %, трикомпонентного – 75,4 –79,4 % відповідно.

Азоли, що входять до складу досліджуваних препаратів, належать до триазолів та триазолінтіонів, механізм дії яких ґрунтується на блокуванні біосинтезу ергостеролу в клітинах патогенів, що забезпечує профілактичну та лікувальну дію. Аналіз отриманих даних дозволив відзначити тенденцію підвищення біологічної ефективності азоловмісних препаратів у захисті ярої пшениці від фузаріозу колоса пропорційно до збільшення кількості компонентів. Так, до стадії пізня молочна – повна стиглість показник становив 46,0 % (однокомпонентний), 69,9 % (у середньому по двокомпонентних) та 79,4 % (трикомпонентний). Однак для затвердження виявленої закономірності дослідження необхідно продовжити.

Таблиця 5 – Біологічна ефективність фунгіцидів в обмеженні розвитку фузаріозу колоса в умовах штучних інфекційних фонів (РУП «Інститут захисту рослин», 2010–2023 рр.)

Біологічна ефективність, % Клас Препарат 1-й облік 2-й облік середня середня

Однокомпонентні Азоли Абаронца, СК 72,4±3,4 70,0–74,8 46,0±9,9 39,0–53,0

Абаронца Супер, КС 67,6±20,6 53,0–82,1 72,7±18,0 60,0–85,4

Альто Супер, КЕ 59,4±3,1 56,6–62,8 58,2±18,1 39,0–75,0 Азоли Альто Турбо, КЕ 67,5±11,0 51,7–85,2 70,3±8,0 59,0–80,3

Прозаро, КЕ 77,8±7,2 69,6–89,7 78,4±7,8 64,1–88,7

У середньому 68,1±7,5 59,4–77,8 69,9±8,5 58,2–78,4 Азоли +

Рекс Дуо, КС 76,5±12,6 63,7–92,4 67,9±14,8 49,3–85,4 МБК Азоли + Амістар Екстра, СК 66,1±11,1 56,3–86,5 60,6±15,7 37,6–80,4 стробі- Чугур, СК 63,1±20,6 48,5–77,6 65,2±11,2 57,3–73,1 лурини У середньому 64,6±2,1 63,1–66,1 62,9±3,3 60,6–65,2

Трикомпонентні Азоли Титул Тріо, ККР 75,4±5,8 71,3–79,5 79,4±1,1 78,6–80,1 Примітка – Наведено середні значення ± стандартне відхилення.

Протіоконазол, який є інгібітором диметилази – найбільш «новий» азол з хімічної групи триазолінтіонів, що з'явився на ринку Засіб захисту рослин">засобів захисту рослин у 2002 р.. Серед усіх триазолів протіоконазол вигідно відрізняється високою біологічною ефективністю у захисті від фузаріозу колоса. У дослідженнях закордонних авторів поряд із високою ефективністю обмеження розвитку хвороби протіоконазол показав високу ефективність щодо зниження вмісту дезоксиніваленолу в зерні.

Захист колоса ярої пшениці від хвороб — це питання не лише валового збору, а й безпеки отриманого врожаю. Септоріоз і фузаріоз колоса здатні істотно знизити якість зерна та викликати його контамінацію. Гриби роду Fusarium небезпечні тим, що продукують мікотоксини — біологічно активні речовини, що становлять пряму загрозу здоров'ю людини та тварини при використанні зерна на харчові або кормові цілі. У зв'язку з цим фунгіцидна обробка колоса є цілком обґрунтованим прийомом у технології вирощування.

Препарати для захисту колоса та їх ефективність

Комбінація двох діючих речовин — азоксистробіну та ципроконазолу — забезпечує високий і тривалий захист колоса ярої пшениці від комплексу інфекцій. Поєднання стробілуринів з триазолами дозволяє надійно стримувати патогени без ризику швидкого звикання патогенів до захисних діючих речовин. На ринку ця концепція реалізована у складі наступних сумішевих фунгіцидів:

• Амістар Екстра, СК;
• Чугур, СК.

Багаторічні випробування підтверджують високу біологічну ефективність фунгіцидів в обмеженні розвитку септоріозу та фузаріозу колоса. Застосування цих препаратів дозволяє тривалий час утримувати інфекцію під контролем. Конкретні показники стримування хвороб варіюються залежно від препарату, що використовується, та фази проведення обліків.