Технології консервації та підготовки щеплених живців винограду до садіння

Зимове щеплення винограду дозволяє суттєво збільшити річний вихід саджанців та раціонально розподілити навантаження на робітників у розсаднику. Зсув строків на зиму звільняє щеплювальні майстерні та стратифікаційні камери у найбільш напружений весняний період. Щоб зберегти щеплений матеріал життєздатним до весняного садіння, застосовують технології штучної консервації холодом.

Методи консервації щеплених живців

Зимове щеплення починають з другої половини січня. Вибір технології консервації залежить від того, як саме проводиться стратифікація живців — на воді чи з використанням вологоутримувального субстрату.

• Температура зберігання після стратифікації — 2–5 °C
• Температура зберігання до стратифікації — 0–2 °C
• Час обробки розчином хінозолу перед бандажем — 1–2 с
• Товщина шару тирси для консервації — 8–10 см

При використанні вологоутримувального субстрату живці консервують уже після проходження стратифікації у спеціальних холодильних камерах. Для цього виконують такі кроки:

1. Обережно зніміть верхній шар вологоутримувального субстрату з ящиків зі щепленими живцями.
2. Оприскуйте ніжні зелені паростки прищепи 0,1%-ним розчином хінозолу для захисту від хвороби (плісняви).
3. Знову засипте живці зверху шаром сухої тирси товщиною 8–10 см.
4. Перенесіть ящики в холодильник і витримуйте до весни при температурі 2–5 °C. За 5–7 днів до садіння проведіть загартування на відкритому повітрі.

Якщо стратифікація проводиться на воді без субстрату, живці необхідно законсервувати до початку пророщування. Щоб запобігти відмиранню клітин на стику компонентів, поверхню копуляційних зрізів обов'язково бандажують поліетиленовою плівкою. Для кращого зберігання перед бандажуванням живці опускають на 1–2 секунди в 0,2–0,3%-ний водний розчин хінозолу. Підготовлений матеріал зберігають у холодильних камерах при температурі 0–2 °C у регульованому газовому середовищі. За 20–25 днів до садіння у шкілку ці живці дістають, стратифікують та загартовують звичайним способом.

Загартування та садіння живців у шкілку

Загартування адаптує рослини до природних умов відкритого ґрунту. За 7–10 днів до садіння у шкілку живці дістають зі сховища та сортують на дві групи. У першу групу відбирають живці з круговим напливом каллусу, пророслим або набряклим вічком і зачатками кореневих горбків на підщепі. У другу групу входять живці без кругового каллусу і без ознак набрякання бруньок. У процесі сортування обов'язково видаляють усю поросль на підщепі та коріння, що утворилося на прищепі.

Відсортовані живці за необхідності парафінують. Якщо парафінування вже проводилося, їх одразу вкладають за групами в ящики, дно та стіни яких вистелені плівкою на висоту не менше 10 см. У ящики заливають воду або гідропонний розчин шаром до 5 см з додаванням 0,005%-ного розчину гетероауксину, стежачи за тим, щоб основи підщеп перебували в рідині.

Ящики з живцями першої групи встановлюють під навіс або у світле неопалюване приміщення під плівку на 3–4 дні, а потім загартовують відкритими ще 7–10 днів. При похолоданні на ніч ящики вкривають матами. Після цього рослини висаджують у ґрунт. Живці другої групи після сортування повертають у теплицю на 4–6 днів для дорощування, після чого також висаджують. Бандажовані живці зазвичай висаджують у шкілку одразу після стратифікації без попереднього загартування.

Садіння у шкілку проводять механізованим способом на глибину 25–30 см. Строки садіння обмежені — усі роботи необхідно завершити до середини травня. Схеми розміщення живців та щільність садіння представлені в таблицях нижче.

Висоту розташування місця спайки над рівнем ґрунту обирають залежно від кліматичних умов регіону та технології підготовки живця.