Викопування, сортування, зберігання та реалізація щеплених саджанців винограду

Викопування та сортування щеплених саджанців

Щеплені саджанці винограду викопують восени до настання перших осінніх заморозків, зазвичай наприкінці жовтня — на початку листопада, після природного опадання листя або видалення його за допомогою дефоліантів. Викопування проводять механізовано, так само як і кореневласних саджанців. Потім саджанці вибирають вручну. Щоб викопані саджанці не підмерзли і не підсохли, їх відразу накривають брезентом і якомога швидше перевозять до місця зберігання, сортують відповідно до ОСТ 46 80 та укладають на зберігання.

Згідно з прийнятим галузевим стандартом, щеплені саджанці повинні відповідати таким вимогам:

Якість зростання компонентів перевіряють легким згином саджанців у місці спайки. Пагони повинні бути визрілими, без ураження грибними хворобами, некротичними плямами та без механічних пошкоджень, з добре сформованими трьома — чотирма бруньками.

До другого сорту відносять саджанці з круговою міцною спайкою, меншою кількістю коренів і довжиною визрілої частини пагона не менше 18 см. Щеплені саджанці першого сорту використовують головним чином для закладання промислових чистосортних насаджень винограду. Саджанці другого сорту висаджують у шкілку на дорощування ще протягом одного року. Відсортовані саджанці в’яжуть за сортами в пучки по 25 шт. До кожного пучка прикріплюють етикетку із зазначенням назви господарства, сорту прищепи та підщепи і кількості саджанців у пучку. У такому вигляді саджанці надходять на зимове зберігання у своєму господарстві або їх реалізують в інші господарства.

Виробничі показники та зберігання саджанців

Застосовуючи прогресивну технологію виробництва щепленого посадкового матеріалу, передові розсадницькі виноградарські господарства, такі як «Красний Маяк», «Винрассадник» Херсонської області, «Янтарний» Кримської області, імені Суворова Одеської області та багато інших, щороку виробляють по кілька мільйонів щеплених живців і отримують більше 60% першосортних щеплених саджанців від загальної кількості щеплених живців.

Зберігають щеплені саджанці винограду, так само як і кореневласні, у спеціальних сховищах та у підвальних приміщеннях у штабелях висотою 1,2–1,5 м. Процес укладання включає такі операції:

• Пучки саджанців у горизонтальному положенні коренями один до одного укладають на підлогу сховища, засипану шаром зволоженого піску.
• Кореневу систему та половину підщепи кожного пучка перешаровують вологим піском.
• Саджанці кожного сорту укладають окремо або розділяють штабелі саджанців перегородками та табличками.
• Зверху штабеля насипають пісок шаром 20 см або повністю покривають штабель поліетиленовою плівкою.

У сховищах підтримують температуру на рівні 2–3°C і проводять періодичне провітрювання з тим, щоб убезпечити саджанці від ураження пліснявою та підсушування.

У Молдові стали широко застосовувати зберігання саджанців, підготовлених до садіння восени. Для цього у викопаних саджанців відразу після їх сортування вкорочують приріст, залишаючи на кожному пагоні не більше трьох — чотирьох бруньок. Зі штамба повністю видаляють усі бічні корені, що розвилися, а п'яткові вкорочують до 8—10 см. Потім саджанці обробляють хінозолом і парафінують. Якщо в саджанцях міститься достатня кількість вологи і при їх зберіганні можливе надійне регулювання температури та вологості повітря, то саджанці парафінують повністю разом із кореневою системою у розплавленому до 70–75°C технічному парафіні. Якщо ж такі умови відсутні, то парафінують тільки верхні 2/3 саджанців. Після парафінування саджанці зв'язують у пучки по 50 шт. і укладають на зберігання в штабелі. При повному парафінуванні штабелі зверху покривають поліетиленовою плівкою, при частковому — кореневу систему саджанців перешаровують вологою тирсою. Навесні саджанці без додаткової підготовки висаджують на постійне місце.

Саджанці, призначені для реалізації, можна перевозити всіма видами транспортних засобів при температурі повітря не нижче —3°C. На близькі відстані їх перевозять у кузові автомашини. При цьому дно кузова вистилають вологою тирсою або соломою, на які укладають пучки саджанців корінням всередину. Зверху і з боків саджанці вкривають матами, соломою або брезентом. При перевезенні на далекі відстані саджанці упаковують у тюки по 20 пучків, пересипаючи коріння вологою тирсою. Тюки зверху покривають поліетиленовою плівкою, щільно перев'язують шпагатом або м'яким дротом і обшивають мішковиною. На кожен тюк із саджанцями прикріплюють етикетку із зазначенням адрес отримувача та відправника, назв сортів підщепи та прищепи, кількості саджанців у тюку і порядкового номера тюка, записаного в журналі відправника.

На саджанці, що реалізуються, розсадницьке виноградарське господарство видає сортове свідоцтво. У ньому зазначають дату, номер якісного посвідчення та сертифіката на право вивезення посадкового матеріалу в інші господарства, виданих Державною службою з карантину рослин.