Світове виноградарство: стан площі та валового виробництва продукції

Виноградарство розвинене у багатьох країнах світу, розташованих у північній півкулі на широті 20–52° і в південній — між 30 і 45°, де є сприятливі умови для розвитку теплолюбної та неморозостійкої культури винограду. Для гарного росту та плодоношення виноградній рослині у період вегетації необхідно не менше 2500–3000°C активних температур та м'які зими з абсолютним мінімумом температури повітря не нижче 20°C.

З 10 213 тис. га виноградних насаджень у Європі зосереджено 71%, в Азії — 14,4%, на американському континенті — 9,6, в африканських країнах — 4, в Океанії (Австралія і Нова Зеландія) — 1%.

Майже такий самий розподіл і валового виробництва винограду за континентами. Перше місце з виробництва винограду належить Європі, на частку якої припадає 69,3% кількості винограду, що виробляється щорічно в усіх країнах світу (60 525,9 тис. т). Друге місце посідає американський континент, де середньорічне виробництво винограду становить 15,4%, за ним ідуть Азія (10,3%), Африка (3,6%) та Океанія (1,4%). Деяка невідповідність показників площі виноградників і виробництва винограду за континентами пояснюється різною продуктивністю виноградних насаджень.

Важливі показники розвитку виноградарства — виробництво і споживання столового винограду. В усіх країнах світу виробництво його становить 7246,4 тис. т, або 6,1% загального виробництва винограду. Найбільшу кількість столового винограду (56,6%)1 виробляють у європейських країнах. Друге місце належить Азії (22,6%), третє — американському континенту (15,9%), четверте — Африці (4,6%) та п'яте — Океанії (0,3%). Провідні виробники столового винограду в Європі — Італія та Радянський Союз, в Азії — Туреччина і Японія, на американському континенті — США, в Африці — Єгипет.

Для виробництва сушеної продукції винограду необхідні спеціальні сорти, що потребують високої суми активних температур, висока цукристість соку ягід і тепла суха осінь для проведення повітряно-сонячного сушіння. Такими умовами володіють лише окремі країни. Щороку в усіх країнах світу виробляють у середньому 750–770 тис. т сушеної продукції винограду, у структурі якої частка кишмишів і коринок становить близько 95%. Валове її виробництво розподіляється за континентами таким чином. Близько 35% припадає на американський континент, 32 — на азіатський, 23 — на країни Європи, близько 8% — на Океанію (головним чином на Австралію), інша, незначна, частина — на африканські країни. На американському континенті провідна роль у виробництві сушеної продукції належить США (97,3%), і лише 2,7% припадає на Аргентину, Мексику, Чилі та Канаду. У США основним промисловим районом виробництва сушеної продукції є Каліфорнія. У Європі 84% сушеного винограду (кишмишів і коринок) виробляє Греція, решту кількості — Іспанія, СРСР та Італія. Основні країни — виробники кишмишу в Азії — Туреччина, Іран та Афганістан. Таким чином, 6 країн — США, Греція, Туреччина, Австралія, Іран та Афганістан — виробляють близько 97% валової сушеної продукції винограду.

На виробництво вина в усіх країнах світу переробляють понад 88% одержуваного винограду. Середньорічне виробництво вина становить 326 646 тис. гл. Кількість виробленого вина за континентами значно різниться, що пояснюється різним до нього ставленням. Найбільшу кількість вина виробляють у європейських країнах (79,6%). Друге місце за обсягом виробництва вина посідає американський континент (15,1%), за ним 1 Від загальної кількості столового винограду. слідують африканські країни (3,2%), Океанія (1,1%) і останнє місце належить азіатським країнам (0,6%). Найбільші виробники вина у світі та в Європі — Італія, Франція, Іспанія, на американському континенті — Аргентина і США.

Аналіз даних світової статистики з виноградарства за останні 20–30 років показує, що площі під культурою винограду в усіх країнах світу стійко стабілізувалися на рівні 10 млн. га. У низці країн має місце тенденція до їх скорочення. Так, зменшилися площі під насадженнями винограду у Франції, Італії, в країнах Північної Африки (Алжир, Марокко, Туніс). Неухильно збільшуються площі під виноградниками в СРСР, США, Мексиці.

Виробництво винограду має тенденцію до збільшення, що пояснюється насамперед підвищенням урожайності винограду в багатьох країнах світу (СРСР, США, ФРН та ін.). Виробництво столового винограду в усіх країнах світу за всіма континентами також має тенденцію до збільшення. Обсяги виробництва сушеної продукції значно коливаються по роках. У європейських та азіатських країнах за останні 10–15 років воно дещо знизилося, в американських, африканських країнах та Океанії — підвищилося.