Ефективні технології швидкого розмноження рідкісних сортів винограду

Прискорені методи розмноження винограду дозволяють швидко отримати якісний садивний матеріал дефіцитних сортів. Якщо звичайних саджанців не вистачає, розплідники використовують зелені або вкорочені здерев’янілі живці. Ці способи вимагають суворого контролю температури та вологості, але забезпечують високу приживлюваність рослин.

Вирощування саджанців із зелених живців

Для масового розмноження зеленими живцями використовують плівкові теплиці або парники, обладнані туманоутворювальними установками. Ґрунт у них має бути добре дренованим. На підготовлені гряди завширшки 1,2–1,4 м насипають шар піску, а по центру гряд монтують розпилювачі для переривчастого подавання дрібнодисперсної вологи.

• Температура повітря — 20–30 °C
• Оптимальна вологість — 65–85% (у спекотні дні — 100%)
• Товщина піщаної подушки — до 4 см
• Період вирощування — 1–1,5 місяця

1. Помістіть зрізані пагони в ємності з водою, перенесіть у прохолодне місце та вкрийте від висихання.
2. Розріжте пагони на двовічкові живці гострим ножем або бритвою. Зробіть прямий зріз безпосередньо під вузлом у протилежний від вічка бік.
3. Повністю видаліть нижній листок, а верхній обріжте наполовину, після чого опустіть нижні кінці живців у воду.
4. Висадіть живці за схемою 10х10 см на глибину 2–3 см. Основа живця має перебувати у вологому піску, не торкаючись землі.

У період укорінення важливо не допускати підсихання ґрунту. Для цього автополив налаштовують на подачу води протягом 3–5 секунд з інтервалом в одну хвилину, знижуючи частоту або повністю вимикаючи систему вночі. Догляд включає регулярне розпушування ґрунту, 2–3 мінеральні підживлення та захист від хвороб. У міру розвитку коренів поливи скорочують, а за 5–7 днів до висадки в шкілку з рослин знімають плівку для загартовування. До цього моменту зелені пагони досягають довжини 20–30 см.

Розмноження вкороченими здерев’янілими живцями

Цей спосіб ґрунтується на використанні добре визрілих лоз, з яких навесні нарізають одновічкові або двовічкові живці. Одновічкові живці роблять довжиною 5 см з брунькою рівно посередині. У двовічкових живців нижній зріз виконують під прямим кутом, а верхній — на 1,5–2 см вище вічка з протилежного від нього боку.

1. Вимочіть нарізані живці у воді протягом 1–2 діб і зберігайте в поліетиленових мішках.
2. Перед садінням повторно вимочіть живці та відправте на стратифікацію в теплицю при температурі 22–23 °C і вологості 90–95%.
3. Установіть живці щільно у вологий пісок і засипте ним же, залишивши відкритим тільки верхнє вічко.
4. Після утворення калусу та зачатків коренів висадіть живці в паперові стаканчики або торф'яні кубики із сумішшю дернової землі, перегною (1:1) і 3–5% річкового піску.
5. Перенесіть стаканчики в ящиках у плівкову теплицю і засипте піском так, щоб верхнє вічко виступало над поверхнею на 2–3 см.

При ранньовесняному садінні живці можна висаджувати без стаканчиків прямо в ґрунт теплиці. У цьому випадку їх заглиблюють до верхнього вічка вертикально або під кутом 45°. Параметри мікроклімату та схеми догляду при такому вирощуванні наведено в таблиці.

На 25-й день після садіння саджанці починають загартовувати: поступово знижують температуру в теплиці та збільшують освітленість. У шкілку рослини переносять, коли мине загроза весняних заморозків. Для пересаджування краще вибирати похмурі дні, ранній ранок або вечір.

Розмноження горизонтальними відводками застосовують у районах кореневласної культури винограду для швидкого отримання нових саджанців. Метод дозволяє отримати до 20 розвинених кущів з однієї рослини за один сезон. Здерев’янілі пагони вкладають восени після збирання врожаю або ранньою весною, а зелені — у період їхнього активного росту.

Для правильного закладання відводків підготуйте канавки по обидва боки куща. Укладіть у них лозу, орієнтуючись на рекомендовані технологічні параметри. Це забезпечить високу приживлюваність бруньок.

1. Оберіть у нижній частині куща 2–3 найсильніші, найдовші та непошкоджені пагони.
2. Видаліть з них усе листя, вусики та пасинки.
3. Укладіть пагони горизонтально в канавки вздовж ряду і зафіксуйте садовими шпильками у 2–3 місцях.
4. Внесіть на дно канавок добре перепрілий гній або перегній, присипте його ґрунтом, змішаним із суперфосфатом та калійними добривами.
5. Засипте укладені пагони щільним шаром пухкого ґрунту і рясно полийте.

Протягом усього періоду вегетації відводкам необхідний регулярний догляд. Поливайте та підживлюйте рослини, розпушуйте ґрунт, проводьте пасинкування та підв'язуйте зелені пагони, що розвиваються. Для захисту від хвороб обов'язково проводьте профілактичні обприскування проти мілдью. Восени, після завершення листопаду, акуратно викопайте відводки, відділіть від материнського куща і розріжте по міжвузлях на окремі саджанці.

Зелене щеплення: розмноження в зонах поширення філоксери

У районах із високим ризиком зараження філоксерою зелені щеплення стають основним способом прискореного розмноження дефіцитних сортів. Роботи проводять безпосередньо на винограднику під час вегетації. Головна умова для успішного зростання — активний ріст підщепи, прищепи або обох компонентів одночасно.

• Період проведення щеплень — із середини травня по середину червня
• Довжина пагонів підщепи для роботи — 15–20 см
• Висота щеплення для формування штамба — 80–100 см
• Ширина обв'язувальної стрічки — 1–2 см
• Строк зростання компонентів — 15–20 днів
• Температура води для вимочування живців — 20–25 °C

При простій копуліровці однобруньковий зелений живець прищепи з'єднують косим зрізом із зеленим пагоном підщепи. Для цього маткові кущі філоксеростійких сортів навесні обрізують «на чорну голову» і злегка підгортають. Після відростання пагонів приступають до щеплення.

1. Залиште на підготовленому кущі підщепи 4–8 найсильніших пагонів, розташованих біля основи, а інші видаліть.
2. У день щеплення повністю очистіть залишені пагони підщепи від листя, вусиків та бруньок.
3. Заготуйте однобрунькові живці з високоврожайних кущів прищепи безпосередньо в день проведення робіт.
4. З'єднайте компоненти косим зрізом без язичка біля основи куща або на потрібній висоті для штамба.
5. Щільно обв'яжіть місце з'єднання полівінілхлоридною плівкою або гумовою смужкою, а зверху обгорніть м'яким папером для захисту від висихання.

Після щеплення маткові кущі рясно полийте і підгорніть, а протягом літа регулярно видаляйте всю нову поросль з голови куща. Через два-три тижні зніміть обв'язувальний матеріал. Перед листопадом доспілі щеплені пагони зріжте, відсортуйте і закладіть на зимове зберігання для весняного садіння.

Для щеплення зелених пагонів здерев'янілими живцями використовують прищепний матеріал, заготовлений восени. Операцію проводять у період активного соковиділення, коли на зрізах підщепи виступає пасока. Перед початком роботи наріжте лозу на однобрунькові живці.

• Приживлюваність щеплень — не менше 90%
• Строки окулірування — з кінця липня до початку серпня
• Строки зеленого щеплення в розщіп — із середини травня до кінця червня
• Виробіток окулірувальника за сезон — до 15 тис. щеплень

Зелене щеплення — один із найбільш швидких способів розмножити рідкісний сорт винограду і отримати перший урожай уже наступного року. Цей метод дозволяє ефективно використовувати наявний фонд підщеп без втрати часу на вирощування нових кущів. При правильному догляді загоєння тканин відбувається швидко, а лоза встигає повністю визріти до осінніх заморозків.

Зелені щеплення косим зрізом та окуліруванням

Просте зелене щеплення виконують безпосередньо на пагонах підщепи. На потрібній висоті роблять косий зріз довжиною 2–3 см, а аналогічний зріз виконують на однобруньковому живці прищепи одразу під брунькою. Обидві поверхні повинні збігатися за довжиною та шириною для максимального контакту тканин. Зрізи з'єднують вологими, щільно притискають один до одного і обв'язують плівкою.

Щоб прискорити формування куща, пагін прищепи прищипують при досягненні довжини 20–25 см. Ця операція стимулює активний ріст пасинків, необхідних для створення надземної частини куща. Вже восени з цих пагонів можна нарізати повноцінні живці сорту, що розмножується. У наступному сезоні кущі остаточно формують і отримують з них перший урожай.

Щеплення зелених пагонів способом окулірування щитком планують на період з кінця липня до початку серпня. На маточних кущах підщепи обирають від 4 до 6 сильних, добре розвинених пагонів. Самі щеплення розміщують у зоні з 4-го по 15-й вузол від основи пагона.

Техніка виконання окулірування складається з таких кроків:

1. Витримуйте відстань між щепленнями на одному пагоні не менше 40 см.
2. Зробіть на вузлі підщепи два надрізи під кутом 45° і виріжте щиток довжиною 2–3 см.
3. Вставте в утворений паз аналогічно зрізаний одноочковий щиток прищепи.
4. Щільно перев'яжіть місце стику тонкою (40–50 мм) полівінілхлоридною плівкою або смужкою гуми, залишаючи вічко відкритим.
5. Зніміть обв'язувальний матеріал через 30–40 днів після процедури.

Перед осіннім листопадом щеплені пагони акуратно зрізають з кущів і сортують. Потім їх укладають на зимове зберігання у прохолодне місце. Навесні цей матеріал висаджують у розплідник для вирощування повноцінних щеплених саджанців.

Технології щеплення винограду врозщеп

Зелене щеплення врозщеп проводять на дорослих кущах у фазу інтенсивного сокоруху — із середини травня до кінця червня. Навесні на підщепах залишають лише 2–3 найбільш сильні пагони, а всю іншу поросль видаляють. Залишені гілки в міру росту пасинкують і вертикально підв'язують до шпалери або кілків. Щеплення виконують на висоті від 40 до 150 см від рівня ґрунту.

Пагін підщепи зрізають на відстані 5–6 см від вузла на рівні 4-го міжвузля від верхівки. По центру зрізу роблять поздовжній розщеп ножем строго до вузла. У нього вставляють одноочковий зелений живець прищепи, нижній кінець якого зрізаний клином довжиною до 1 см (короткий) або 2–3 см (довгий). Важливо підбирати прищепу та підщепу однакової товщини й герметично обв'язувати місце стику плівкою.

Щеплення здерев'янілими живцями врозщеп роблять на дорослих кущах навесні до початку розпускання бруньок. Кущі підщепи попередньо відкопують на глибину 20–30 см до виявлення товстих коренів. Потім ножівкою спилюють штамб на 10–15 см нижче рівня ґрунту. Місце зрізу ретельно загладжують гострим ножем і розщеплюють по центру долотом на глибину 2,5–3 см.

Техніка підготовки та герметизації підземного розщепу:

1. Вимочіть здерев'янілі одно- або двоочкові живці в теплій воді протягом 12–18 годин.
2. Загостріть нижній кінець живця клином безпосередньо під нижнім вічком.
3. Вставте живці в розщеп штамба (один при напіврозщепі, два — при повному розщепі).
4. Обв'яжіть місце з'єднання плівкою, укрийте папером, а щілину між живцями замажте глиною або заклинте дерев'яним клинцем.
5. Засипте щеплення вологим мохом, тирсою або горбком вологого ґрунту, повністю закриваючи живці.

Протягом літа за щепленими кущами потрібен ретельний догляд. Він включає регулярне розгортання горбків, видалення порослі підщепи та коренів прищепи. Також проводять прищипку пагонів для розвитку пасинків, підв'язують приріст і захищають його від хвороб. Наприкінці літа обв'язувальний матеріал знімають, а восени приступають до заготівлі живців.

За даними польових випробувань, приживлюваність підвищується при виконанні щеплення врозщеп у надземний штамб на висоті 50–100 см і більше. Цей спосіб застосовують на відносно молодих кущах, зрізаючи надземну частину на вказаній висоті. У торець штамба вставляють підготовлений і попередньо парафінований одноочковий здерев'янілий живець. Місце з'єднання щільно обв'язують поліетиленовою плівкою, а подальший догляд ведуть за стандартною схемою.