Виготовлення та встановлення розбірно-переносних плівкових укриттів для овочевих культур

Плівку прикріплюють до бобіни за допомогою рейки 30-35-міліметровими цвяхами, які прибивають через кожні 15-30 см. У обох торців бобіни обов'язково залишають вільні кінці плівки, приблизно по 30 см.

Прикріпивши один край плівкового полотнища до бобіни, укладають її біля основи парника. Потім усе полотнище розправляють, перекидають через коник і прибивають до конькового бруса. Поверх плівки на коньковий брус накладають рейку, в яку через 50 см забивають цвяхи. Це дозволяє надійно зафіксувати плівкове покриття.

4 2 7 р І Г < 2х О ІІ о В очи 131 Е —\

Розбірно-переносне укриття: 1 — бобіна; 2 — рейка для кріплення планки; 3 — коньковий брус; 4 — плівка; 5 — укриття з двох каркасів; 6 — накладка для з'єднання каркасів; 7 — крокви з пружинистими стійками; 8 — пази для вставки бортової дошки; 9 — бортова дошка; 10 — отвір між кроквами для вставки конькового бруса (розміри на всіх малюнках у сантиметрах)

Інший край полотнища прикріплюють до бобіни аналогічно. Бобіни повинні натягувати плівку, щоб вона не торкалася ґрунту.

Укриття встановлюють на очищену від снігу ділянку. Коли ґрунт під ним прогріється, накручують плівку на бобіни, а ґрунт перекопують і вирівнюють.

Щоб у плівкових укриттях рослини не відчували нестачі вологи, під краї плівки підкладають смужки шиферу завширшки 30—40 см під кутом до горизонту, вершиною, спрямованою до центру грядки. Дощова вода по ухилу стікає до рослин. Крім того, шифер заглушує бур'яни між грядками.

Для укриття сходів рослин і розсади від можливих похолодань у південних районах з успіхом застосовуються переносні каркаси. Вони можуть бути металевими, дерев'яними або комбінованими. Для виготовлення останнього достатньо зробити дерев'яний каркас із двох поздовжніх брусків перерізом 4х5 см, завдовжки 4,5-5 м і трьох поперечних рейок завдовжки 1,5-1,6 м (дві з них кріпляться по краях, а одна посередині). У поздовжніх рейках свердлять отвори за діаметром дроту (6, 8 або 18 мм) глибиною 2,5-3 см. У ці отвори вставляють кінці дуг дроту.

\ 22 жа —- Г а ый 222 2 <8* И 2 ы 22 7 й РА 724 = И 27 140—160 РАЯ 27 #77 272 а 79 720 2 Е 27 27 = 2 2

—— 7 ЕЯ б Переносні каркаси для плівкових укриттів: а — дерев'яний; б — комбінований (розміри в сантиметрах)

Для надання міцності конструкції каркас у 2-3 місцях зв'язують шпагатом або алюмінієвим дротом, а знизу закріплюють металевими штирями або дерев'яними кілочками.

«Два кінці, посередині цвяшок» — так можна коротко описати устрій складних козликів. Роблять їх із дерев'яних рейок метрової довжини, скріплюють гвинтом або навіть цвяхом, нижні кінці загострюють.

У складеному вигляді козлики потребують для зберігання зовсім небагато місця. Під час встановлення достатньо встромити розсунуті кінці в ґрунт на глибину до 30 см, з'єднати дві пари козликів зверху рейкою і зверху накинути плівку.

Теплиці, парники... ЗИМОВИЙ САД І ОРАНЖЕРЕЯ ОАЗИС У ДОМІ

Зимовий сад — це архітектурний елемент зі скляним дахом, художньо оформлений висадженими в ґрунт або виставленими в кашпо декоративними рослинами. Прозора і невагома на вигляд конструкція може служити продовженням приміщення, розширюючи його межі, або окремою спорудою.

Останнім часом усе частіше зимові сади використовуються в заміських будинках як приміщення для басейну, тренажерного залу або кімнати відпочинку. Тому насамперед зимовим садом можна назвати частину житлового середовища, де кліматичні умови максимально комфортні для людини; це місце, куди людина прагне для того, щоб відпочити, розслабитися, приємно провести час і просто насолодитися життям. Завдяки новим технологіям можливі найрізноманітніші варіанти конструкції зимового саду, що, безумовно, допомагає його власнику максимально втілити свої фантазії.

Зимові сади почали з'являтися ще в XVI столітті в Європі. Так звані «будинки померанців» стали прообразом сучасного зимового саду. Це були теплиці, в яких вирощували екзотичні рослини з Нового Світу.

Сама назва «будинки померанців», судячи з усього, походить від багаторічної плодової вічнозеленої рослини роду Citrus сімейства рутових, відомої як померанець. Інша його назва — бігарадія, або гіркий апельсин (Citrus aurantium). У XVII столітті будівлі зі скляними стінами стали перетворюватися на оранжереї, без яких не міг бути побудований жоден

Також зимові сади стали використовуватися для розширення житлових приміщень будинку. У ХХ столітті промислове виготовлення металу та скла створило технологічні умови для виникнення «класичного» зимового саду як декоративної світської архітектури. Задавали тон англійські архітектори. Але технологія того часу не дозволяла використовувати зимові сади в міжсезоння. Опалення в них не передбачалося. Пік популярності зимових садів настав наприкінці ХІХ — початку ХХ століття. Вони були улюбленими місцями для проведення дозвілля. Початок Першої та Другої світових воєн поклав край популярності зимових садів. У 80-х роках ХХ століття традиції зимових садів стали відроджуватися. Цьому сприяло розвиток технічного прогресу, який дозволив застосовувати в будівництві зимових садів новітні матеріали, опалення, вентиляцію, теплоізоляцію. Зараз зимовий сад — це спільні зусилля дизайнерів і домочадців. Можна припустити, що

Зимові сади незабаром перестануть бути екзотикою, а стануть невід'ємною частиною будь-якого будинку. Як колись, зимові сади стануть однією з ознак достатку, розкоші та комфорту. САД І ДІМ — ЄДИНЕ ЦІЛЕ

Архітектурні особливості та планування зимового саду

В ідеалі зимовий сад повинен утворювати єдине ціле з рештою частиною будинку, навіть якщо він є окремо розташованою спорудою. Це означає, що розміри та форми повинні витримувати ритмічну лінію фасаду. До того ж слід дуже уважно поставитися до планування приміщення зимового саду, виділяючи основні функціональні зони:

• зона відпочинку;
• сад;
• місце спілкування;
• зона для проходу.

Площа зимового саду має бути, у середньому, не менше 15-20 кв. м. Найбільш вдалі конструкції, коли зимовий сад переходить у житловий будинок. При цьому місце відпочинку може бути обладнане в кімнаті, що примикає до саду, яка сприйме його світлий настрій. Засклений фасад створить кімнаті додатковий об'єм, не зменшуючи при цьому затишку цієї кімнати. Якщо ви акцентуєте свою увагу на світловому та сонячному освітленні, то дах можна зробити цілком прозорим. Тільки повністю уявивши собі зовнішній вигляд і конструкцію зимового саду, можна приступати до його планування.

Варіанти функціонального використання простору

За умови, що зимовий сад планують використовувати як вітальню або куточок відпочинку, необхідно передбачити в зоні відпочинку місце для розміщення невеликого столу, кількох стільців або крісел. Якщо тут відпочиватимуть усією сім'єю або прийматимуть гостей — цю площу в плані треба збільшити за рахунок зменшення кількості рослин та квітів. Якщо, навпаки, сад будуть використовувати в основному для вирощування рослин — слід значно зменшити зону відпочинку. Прохід бажано залишити достатнім для того, щоб не виникало відчуття тісноти.

Дещо інший поділ матиме місце в тому випадку, якщо у вашому зимовому саду буде розміщуватися басейн або тренажерний зал. Тоді про вирощування екзотичних рослин можна не замислюватися всерйоз. Зате ви отримаєте можливість поплавати або зайнятися спортом в оточенні світла та зелені рослин. Для людей, які люблять прокидатися з першими променями сонця і замість напівтемряви звичайної кімнати спостерігати схід сонця, ідеально підійде варіант влаштувати у своєму зимовому саду житлову кімнату. Це приміщення буде однаково зручним як для дитячих ігор, так і, наприклад, для читання. Загалом, усе залежить від усього різноманіття ідей та бажання зробити своє життя яскравішим.