Особливості скляних конструкцій та алюмінієвих профілів для зимових садів

Ізоляційні сонцезахисні стекла пропонують, залежно від коефіцієнта пропускання енергії, середній, але постійний захист від сонця, перешкоджають появі сліпучого ефекту, а також гарантують хорошу теплоізоляцію.

Ів Г Е Сонцезахисні вікна на даху ТТТ зимового саду МРТ 1 Г Й ПІ] | | | Вони є чудовим доповненням до зовнішнього захисту від сонця (наприклад, до ролет) і оберігають скляну прибудову від перегріву ЗИ Вр |. [Ё. Е. У зимових садах слід застосовувати оскління із середнім рівнем пропускання енергії та хорошим рівнем пропускання сонячного світла, в іншому разі під час міжсезоння та похмурої погоди приміщення буде занадто затемненим.

Необхідно пам'ятати, що ізоляційне сонцезахисне скло може бути тільки доповненням, але в жодному разі не повною заміною механічного захисту від сонця.

Профілі з алюмінію широко використовуються при виготовленні як окремих елементів — вікон, дверей, перегородок, так і складних конструкцій — зимових садів, фасадів будівель.

Важлива якість алюмінію — стійкість до корозії, що викликається дощами, снігом, спекою та іншими явищами природи, оскільки відразу ж після обробки він окислюється, вкриваючись захисною оксидною плівкою. Крім того, профіль при виготовленні фарбується, і декоративний шар стає додатковим захистом від корозії. При цьому алюміній екологічно чистий, не виділяє шкідливих речовин під впливом ультрафіолету, та й перепади температур, які викликають у багатьох інших матеріалів відчутні зміни лінійних розмірів, на нього не надто впливають. Нарешті, вироби з алюмінію не підтримують горіння, не потребують ремонту та догляду. Завдяки цим якостям строк їхньої служби досить великий.

Процес виробництва алюмінію в цілому виглядає таким чином: алюмінієва болванка, розм'якшена під впливом високої температури, вставляється в циліндр, кото-

Існує два типи профілів — «холодні» та «теплі». Область застосування перших у нашій кліматичній зоні невелика — оскління балконів, виготовлення холодних тамбурів, перегородок для офісів. У той час як «теплі» профілі встановлюють у будь-яких опалювальних приміщеннях, і саме на них ґрунтується ідея сучасних зимових садів.

У «теплому» профілі передбачено ряд конструктивних заходів щодо зменшення теплопровідності. Основний захід — термобар'єр, вставка, яка ізолює внутрішню (теплу) частину профілю від зовнішньої (холодної), не порушуючи властивості виробу. Вставка виконується з морозо- та вологостійких поліуретану, поліаміду, ЕПДМ та інших полімерів.

Інший теплозахисний захід — створення у елементів, що відчиняються (стулок, фрамуг, дверей), двох контурів ущільнення, середнього та по притвору. Тонкі, як правило, гумові смуги забезпечують також водо-, вітро- та звуконепроникність.

У 80-х і 90-х роках ХХ століття матеріалом для каркаса при виготовленні зимового саду найчастіше слугували спеціалізовані системи сталевих або алюмінієвих профілів.

З розвитком технологій обробки та склеювання деревини стало реальним застосування дерев'яних конструкцій у поєднанні з алюмінієвими профілями похилого оскління. Такі системи дозволяють виконати конструктивні рішення різної складності: фасади, куполи, піраміди, альтанки на дерев'яній основі. Каркас, похилі балки, стійки, колони з дерев'яного клеєного бруса витримують планові навантаження для будівництва зимового саду з дерева.

Дерев'яний зимовий сад забезпечує економію тепла, одночасно запобігаючи тепловому перегріву за рахунок повітропроникності деревини. Деревина може «дихати», тобто

власна вологість деревини регулюється, не насичується вологою (як наслідок — на дереві не виступає конденсат).

Поверхня дерев'яних профілів потребує регулярної обробки. На зовнішній стороні даху вони обов'язково повинні мати металеві покриття, що створюють надійний захист від впливу атмосферних явищ, тому в дерев'яних зимових садах скати покрівлі, як правило, виконуються з дерева та металу. До дерев'яних несучих балок через ущільнювач кріпляться накладки з алюмінію. До накладок приєднуються склопакети, притиснуті із зовнішнього боку також алюмінієвими планками. Зсередини приміщення видно тільки рами з благородних порід дерева, зовні — алюмінієвий профіль, який можна пофарбувати в будь-який колір.

При виготовленні зимового саду суворо дотримується технологія герметизації, ущільнення та ізоляції стиків дерев'яних конструкцій зимового саду та примикань. Це забезпечує максимальний теплозахист і водонепроникність дерево-алюмінієвого зимового саду.

Комбінація деревини та алюмінію вдало поєднує переваги обох матеріалів. Такий зимовий сад є довговічним і вельми цінним. Із дерево-алюмінієвими зимовими садами пов'язують переваги обох матеріалів:

* затишну та природну атмосферу всередині завдяки властивостям дерева;

* незначні витрати на обслуговування при тривалому життєвому циклі.

Як результат, ви отримуєте довговічне, затишне та тепле житлове приміщення з величезною площею скління, а отже, і простору, і денного світла, і легкості, яку так складно відчути в довгі зимові місяці. |

Однак у дерево-алюмінієвих садів є один недолік — через складність конструкції вони належать до верхнього цінового сегмента зимових садів. Якщо ви хочете, щоб конструкція вашого зимового саду відповідала обраному стилю, вашим дерев'яним меблям, але вважаєте нераціональним витрачати більше на конструкцію самого зимового саду, воліючи вкластися в оформлення інтер'єру, тоді ідеальним виходом буде текстурування алюмінієвого зимового саду під

. А Внутрішнє оздоблення інтер'єру. І Їм дерево. За зовнішнім виглядом відрізнити текстуровані конструкції від дерев'яних непросто; варіантів текстур існує достатньо, щоб задовольнити будь-які ваші потреби. 3

Окрім текстурування під дерево, можливо надати алюмінію текстуру каменю. Текстурування здійснюється за технологією порошкового фарбування, що гарантує довговічність і стійкість покриття до будь-яких механічних і кліматичних впливів. СТИЛІ ЗИМОВОГО САДУ

У саду просто неба закони природи більш владні, ніж людина. Сад під дахом — справа рук людських. Ось чому зимовий сад — місце для фантазії та експериментів.

Ще пару років тому будь-який більш-менш облаштований та озеленений теплий балкон викликав бурю захоплення. Тепер же велика квартира (тим паче будинок) без зимового саду — нонсенс. А тому необхідно докласти всієї своєї фантазії, щоб якось урізноманітнити домашні «райські куточки». Можна, звичайно, обзавестися рідкісними дорогими рослинами, але краще підійти до проблеми комплексно. Для цього спочатку треба з'ясувати, що є у вашому творчому арсеналі:

• по-перше, внутрішнє оздоблення;
• по-друге, самі рослини;
• по-третє, вбудовані елементи декору — гроти, фонтани тощо;
• і нарешті, не можна скидати з рахунків меблі, всілякі аксесуари, зокрема кашпо та світильники.

Все вищеперелічене може мати характерні риси будь-якого архітектурного стилю, що належить до конкретної епохи, або бути імітацією природно-ландшафтної зони.

Мабуть, найпопулярнішим залишається класичний стиль. У нашій країні, як і в Англії, знали колись толк у зимових садах. Крім утилітарних оранжерей із цитрусовими та ананасами в багатих будинках влаштовувалися «садові кімнати» і галереї вже не стільки для того, щоб збирати врожай, скільки для приємного проведення часу.

Окрім якісного внутрішнього оздоблення з колонами, арками, нішами та пілястрами такі приміщення щедро прикрашали предметами мистецтва, насамперед скульптурою.

Рослини і біла скульптура ідеально доповнюють одна одну: зелень здається яскравішою, а м'яке світло дає дивовижні ефекти. Причому в зимовому саду цілком можна дозволити собі прості копії відомих статуй — тому що, на відміну від основного інтер'єру, тут важлива не цінність скульптури як такої, а настрій, який вона створює. Навіть прості гіпсові зліпки — копії голів Цезаря чи Афродіти — оживають серед витонченого листя фікуса Бенджаміна.

Але в класиці головне — помірність. Тому інше оздоблення просте: декоративна штукатурка м'якого тону і білі архітектурні деталі, доречні мармур і фрески. Рослини переважно субтропічного поясу. З додаткових елементів можна використовувати мініфонтани, настінні джерела та водні резервуари. До речі, цей варіант чудово підходить для оздоблення басейнів.

Останнім часом у моді англійський сільський стиль. Меблі «з історією» або штучно зістарені: тріщини-кракелюри, подряпини, потертості та патьоки, вицвілі фарби. Якщо попередній варіант можна назвати парадним, то тут — зовсім інший настрій.

Створюється образ недорогого, але обжитого затишного приміщення, в якому ще прапрадідусь розводив орхідеї. У декорі — прості старовинні побутові предмети, як ті, що стосуються справи (лійка, переносний садовий ліхтар), так і ті, що потрапили сюди начебто випадково: кумедні склянки, ключі, гасові лампи, підсвічники, зламаний годинник із зозулею.

Звісно, весь цей мотлох із дачного горища (або паризького блошиного ринку) спочатку має побувати в умілих руках дизайнера. В оздобленні стін на додаток до штукатурки можна використовувати цегляні фрагменти, кам'яну кладку, фахверк (дерев'яні балки на фоні кам'яної стіни), дерев'яні панелі, ковані решітки. Природно, все оброблено під старовину і обвите плющем. Схожий варіант — стара Голландія, тільки дерево (неодмінні балки під стелею) має бути темним, «закопченим».

Не можна оминути увагою і японський сад, що так полюбився всім. Останнім часом сформувалися два його характерні типи.

Перший — геометрично-мінімалістський. Якісні матеріали, ефектне освітлення, квадратні плетіння напівпрозорих перегородок, низькі меблі, поодинокі рослини (бонсай), галькові фрагменти підлоги.

Іноді картину доповнює фонтан — гладко обточений камінь, що безшумно омивається по поверхні тонкою плівкою води (так званий «безмовний водоспад»). Назвати садом таке приміщення можна з дуже великою натяжкою, скоріше, продовженням вітальні.

Другий варіант — м'якший, природний, за типом вуличних садків, але з кімнатними рослинами. Тут можна дозволити собі справжній бамбук або, при достатньому освітленні, клен пальматум. Аксесуари ті ж, що й на вулиці: ліхтарі, кам'яна чаша, маленький ставок з жвавими плямистими рибками коі, оздоблення стін бамбуком, каміння. Контейнерне садіння рослин тут недоречне; більш слушний варіант — відгороджені бортиком великі ділянки підлоги, гідроізольовані та засипані землею.

Ще одна тема — лицарський замок. Кам'яні стіни, темні балки, вогнище, грубе коване начиння, на підлозі — шкури, по стінах розвішана старовинна зброя та кінська упряж, іноді тут же стоїть більярдний стіл...

При проектуванні зимових садів часто використовують історичні мотиви — єгипетські, античні або римські. Таке оформлення дозволяє поєднувати штучні декорації з живими рослинами. Наприклад, обплетені бугенвіллеєю колони та «античні» статуї добре доповнюють стіни, оздоблені під опори римського акведука. У заростях гібіскусу та свинчатки розміщують великі посудини-гідрії, а біля водного резервуара з циперусом та водним гіацинтом встановлюють фігуру сфінкса. Інтер'єр доповнюють мозаїчною підлогою, марокканськими світильниками та колекцією чорнофігурних ваз.

Конструктивні типи зимових садів та матеріали скління

При виборі конструкції зимового саду орієнтуються на три класичні типи: вікторіанський, едвардіанський та англійський. Вікторіанський тип універсальний і поєднується з будівлями будь-якої архітектури. Його ключова особливість — виступаючий трьох- або п'ятигранний еркер з прозорим багатосхилим дахом.

Для скління покрівлі вікторіанських конструкцій використовують два матеріали:

• скло;
• напівпрозорий стільниковий полікарбонат.

Едвардіанський тип конструкції відрізняється простотою прямокутної форми та класичним двосхилим дахом. Таке просте рішення оживляють за допомогою солідних дверей, а також оригінального декору вікон та коника даху. Цей тип конструкції підходить для лаконічних архітектурних проєктів.

Англійський зимовий сад має універсальне стильове рішення даху і традиційно використовується як місце для відпочинку, бесід та чаювань. В інтер'єрі важливу роль відіграють вікна, оздоблені вітражами та декоративними розкладками. Для оформлення віконних отворів підбирають занавіски на всю висоту приміщення, а підлогу обов'язково роблять теплою і закривають м'яким килимом з малюнком. Завершують образ зістарені дерев'яні або білі меблі з природних матеріалів.

Типова кольорова гама англійського зимового саду включає такі поєднання та відтінки:

• рожеве з білим;
• кремове із зеленим;
• жовте;
• блакитне;
• відтінки старого золота.