Технологія вирощування розсади перцю для закритого та відкритого ґрунту

Підготовка насіння та вирощування розсади

Перець — теплолюбна культура з тривалим періодом вегетації від 120 до 140 днів. Через довге проростання насіння та повільний ріст на початковому етапі виростити його безрозсадним способом у нашому кліматі неможливо. Якісне насіння повинно бути щільним, повновагим, мати яскраво-жовтий колір і бути заготовленим у сухий сонячний рік. Ця культура значно вимогливіша до вологості та родючості ґрунту, ніж томати.

• Сівба для теплиць — 17–27 лютого
• Сівба для ґрунту — 2–10 березня
• Період вегетації — 120–140 днів
• Проростання насіння — 8–14 днів при 18–25 °C
• Вік розсади для садіння — 60–70 днів

1. Дезінфекція: обробіть насіння 1%-м розчином марганцівки протягом 20 хвилин.
2. Стимуляція: замочіть насіння на 2–3 доби або пробарботуйте 18–24 години в зольному настої на сніговій воді з розрахунку 2 сірникові коробки на 1 л води (за бажанням можна додати сік алое).
3. Сівба: пролийте рядки теплою сніговою водою, висійте насіння на глибину 1–1,5 см з відстанню 1,5–2 см між ними та 3–4 см між рядками.
4. Пророщування: до появи сходів накрийте тацю склом, щоб запобігти пересиханню ґрунту.
5. Пікірування: при появі 2–3 справжніх листків (приблизно через місяць) розсадіть сіянці у стаканчики діаметром 6–7 см, бажано по дві рослини в одну ємність.

При вирощуванні розсади безпосередньо в теплиці сівбу проводять у березні або пізніше. Насіння розподіляють розріджено по вологому компосту, присипають тонким шаром ґрунту і накривають склом з газетою. Під час проростання підтримують температуру на рівні 21 °C і щодня перевертають скло. Підрослі сіянці пікірують у торф'яні або пластикові горщики діаметром 7–8 см з поживною сумішшю на основі компосту, регулярно підживлюючи рідкими добривами.

Через 10–12 тижнів після такої сівби розсаду переносять у горщики діаметром 20–25 см, розставляючи їх на відстані 45 см один від одного. В обігріваних теплицях з температурою 15–18 °С садіння можна проводити вже в березні. У необігріваних приміщеннях садіння відкладають щонайменше до середини квітня. При використанні стандартних поліетиленових мішків з поживною сумішшю в кожен мішок висаджують по три рослини.

Садіння на постійне місце та догляд за насадженнями

Вік розсади при пересаджуванні у ґрунт має становити 60–70 днів з моменту сівби. Готова до пересаджування рослина досягає висоти 25–30 см, має 8–12 листків і сформовані бутони. Висаджувати перець у ґрунт необхідно суворо на тому ж рівні, на якому він ріс у стаканчику. На відміну від томатів та більшості інших культур, заглиблювати стебло перцю при садінні не можна.

Для перцю вибирають максимально сонячні, захищені від вітру ділянки з пухким, вологим і багатим на поживні речовини ґрунтом. У несприятливих кліматичних умовах культуру вирощують під плівковими тунелями або в парниках з високими бічними стінками. На грядках перець можна розміщувати як окремо, так і як ущільнювач між широко посадженими томатами. Для підтримки стебел у теплицях натягують шпагати, а у відкритому ґрунті використовують кілочки.

Основне органічне добриво вносять перед садінням у дозі 100 г/м². Через 5–6 тижнів після пересаджування проводять повторне підживлення з розрахунку 50 г/м² або переходять на щотижневий полив рідкими добривами. Протягом літа рекомендується підсипати рослини сумішшю перегною або дернової землі із золою. При нестачі вологи стебла перцю швидко дерев'яніють, а плоди дрібнішають, тому поливи повинні бути регулярними.

Солодкий перець — кущова рослина. Коли висота рослин досягає 15 см, у них видаляють верхівкові точки росту. Це сприяє посиленому галуженню. У разі потреби рослини підв'язують до шпалери або бамбукових жердин. Перці, що вирощуються в необігріваних теплицях та у відкритому ґрунті, як правило, низькорослі, висотою до 60 см. В обігріваних теплицях виростають значно більші рослини.

Хвороб у солодкого перцю не дуже багато. При нестачі вологи окремі ділянки на поверхні плодів набувають сіро-коричневого забарвлення і западають усередину. Потім вони розм'якшуються і можуть вкритися сірою гниллю. Тому перці важливо своєчасно і добре поливати, особливо якщо рослини вирощують у контейнерах — мішках або горщиках.

*) Протягом усього сезону вирощування при появі на рослинах попелиці або павутинного кліща їх обробляють інсектицидами, що швидко розкладаються, наприклад карбофосом.

У липні й надалі (у відкритому ґрунті починаючи з серпня) у міру потреби з рослин збирають зелені плоди. Якщо їх залишити на рослинах ще на 2-3 тижні, вони набувають червоного забарвлення.

Підживлення на початку росту — пташиним послідом (1:15) або коров'яком (1:10) з додаванням 10 г сечовини, 30 г суперфосфату, 20 г сірчанокислого калію на відро води. У фазі цвітіння останні три компоненти додаються у співвідношенні 7:40:30, а у фазі плодоношення — 15:30:40. У фазі плодоношення можна використовувати також розчин нітрофоски (3 столові ложки на відро води з розрахунку 1 л на кущ). Перці люблять підживлення деревною золою у будь-який час, вносити по 1 столовій ложці під рослину. Корисне позакореневе підживлення сечовиною з марганцівкою (1 сірникову коробку сечовини на відро) у період росту.

При масовому цвітінні та зав'язуванні плодів можна провести позакореневе підживлення настоєм золи (1—2 склянки на відро води) по квітах і листках. Таке підживлення можна замінити мікродобривами, що застосовуються за інструкцією.

При вирощуванні перцю у теплиці або під плівкою стежте, щоб температура повітря не піднімалася вище 35 °С, в іншому випадку починається опадання квіток і зав'язей, поливайте не рідше одного разу на 2 дні при сонячній погоді.

Уберегти коріння від перегріву можна мульчуванням торфом, тирсою, сіном тощо, засипаючи ними ґрунт шаром 5—10 см. Це знижує також пересихання ґрунту (поливи можна робити у 2—3 рази рідше), ріст бур'янів, перепад денної та нічної температур. Протягом усього літа теплиці рекомендується на ніч закривати, а вдень — відкривати (з торців). Щоб уникнути зайвого перегрівання в теплиці корисно ставити ємності з водою.

До збирання врожаю приступають, коли плоди першого ярусу досягнуть максимального розміру і забарвлення, властивого даному сорту. Пагони перцю крихкі, тому плоди знімайте дуже обережно, користуючись ножицями або гострим ножем. Зрізати плоди треба з плодоніжкою. У теплому приміщенні протягом 20-25 днів плоди досягнуть біологічної зрілості. Збір плодів рекомендується проводити через 4—5 днів.

Для отримання насіння виділіть найбільш урожайний і характерний для даного сорту кущ. Плоди для отримання насіння (не більше двох-трьох штук) треба залишати в третьому знизу ярусі, тримати їх на рослині до якомога повнішого визрівання; не знімайте ці плоди до кінця літа. При цьому інші плоди та зростаючі зав'язі обов'язково видаляйте щотижня, інакше насінники можуть не дозріти. Після того як насіннєві плоди на кореню досягнуть біологічної зрілості (на що вкажуть їх розмір і забарвлення), зріжте їх і тримайте в паперових пакетах до повного висихання (у зовсім сухому місці), ознака якого — звучання насіння при потряхуванні плоду. Потім розріжте плід, зберіть насіння в паперовий пакетик, вкажіть на ньому назву сорту, характеристики та час знімання насінника. Зберігати отримане насіння слід у сухому місці при кімнатній температурі. Нормальна схожість зберігається протягом трьох років. Перець — самозапильна рослина, але якщо ви хочете, щоб насіння повністю зберегло ознаки сорту і не сталося перехресного запилення — не саджайте перці іншого сорту ближче, ніж за 2 м від насіннєвого куща.