Технологія сівби та вирощування розсади томатів для теплиць

Вирощування якісної розсади томатів для теплиць потребує суворого контролю вологості, температурного режиму та правильного розвитку кореневої системи. Двоетапне пересаджування та поступове збільшення об'єму горщиків стримують небажаний ріст стебла в довжину і стимулюють розвиток потужних коренів. Це запорука високого урожаю та стійкості рослин до хвороб.

• Строки сівби — з 5 по 25 лютого
• Глибина заробляння насіння — 1 см
• Температура поливної води — не нижче 20 °C
• Строк першого підживлення — 18 днів після пікірування
• Витрата підживлення — 1 склянка на 2 горщики

Сівба томатів та підготовка ґрунту

Для садіння в теплиці насіння гібридів та високорослих сортів томатів висівають на шкілку (густо) в ящики. Надалі сіянці обов'язково пікірують у поживні горщики. Цей прийом гальмує надмірний ріст надземної частини та не дає рослинам витягуватися.

Ґрунтову суміш для сівби готують за одним із наступних рецептів. Кожен компонент має бути якісним і чистим. Оберіть один із п'яти варіантів субстрату:

• по 1 частині торфу, гнойового перегною та дернової землі (на відро суміші додають 1 столову ложку деревної золи та 1 чайну ложку суперфосфату);
• по 1 частині торфу та перегною (на відро суміші додають 1 столову ложку деревної золи та 1 столову ложку суперфосфату);
• 1 частина торф'яного брикету «Фіалка» та 1 частина дернової суглинної землі (на відро суміші додають 1 столову ложку суперфосфату та 1 столову ложку деревної золи);
• 1 частина брикету суміші «Мікропарник» та 1 частина дернової землі (на відро суміші додають 1 столову ложку суперфосфату);
• готовий ґрунт «Жива земля» у чистому вигляді — це найкращий варіант, у який не потрібно додавати добрива.

Обраний субстрат ретельно перемішують перед використанням. Під час сівби суворо дотримуйтеся послідовності підготовки ґрунту та заробляння насіння. Це допоможе уникнути плісняви та забезпечить дружні сходи.

1. Зволожте підготовлену ґрунтову суміш.
2. Насипте ґрунт у ємність шаром 5–7 см, розрівняйте і злегка ущільніть.
3. Пролийте землю гарячим (80–90 °С) розчином мідного купоросу з розрахунку 1 чайна ложка на 10 літрів води.
4. Зробіть посадкові борозенки глибиною 1 см на відстані 5–7 см одна від одної.
5. Висійте насіння в борозенки з кроком 1,5–2 см (не частіше) і присипте їх тією самою ґрунтовою сумішшю.

Ємності з посівами розміщують у теплому та світлому місці при температурі не нижче 22 °С. Сходи зазвичай з'являються через 6–7 днів. Для прискорення процесу посіви можна прикрити плівкою у вигляді ковпака.

Вирощування сіянців та правила пікірування

Дотримання температурного режиму в перші тижні життя сіянців запобігає їхньому витягуванню. Температуру повітря регулюють залежно від фази розвитку рослин. Графік температур представлений нижче.

За час знаходження в ящику сіянці поливають усього 2–3 рази під корінь відстояною водою з температурою не нижче 20 °С. Перший раз — при появі всіх сходів, другий — через 10–12 днів, а останній — за 3 години до пікірування. З моменту появи першого справжнього листка рослини кожні 7 днів вранці обприскують розчином знежиреного молока (пів склянки знятого молока на 1 л води). Це надійна профілактика небезпечних вірусних хвороб, що спричиняють скручування листя.

У фазі 2–3 справжніх листків сіянці пікірують у горщики розміром 6х8 або 8х8 см, попередньо проливши ґрунт гарячою водою. Під час роботи вибраковують слабкі та хворі рослини. Якщо сіянці витягнулися, стебло під час садіння можна заглибити на половину висоти, але не до сім'ядольних листків. Після пікірування розсаду поливають один раз на тиждень до повного промочування грудки, даючи ґрунту злегка підсихати між поливами.

Через 18 днів після пікірування проводять підживлення розчином нітрофоски або нітроамофоски (1 столова ложка на 10 л води) з розрахунку 1 склянка на 2 горщики. Ще через 22–25 днів розсаду перевалюють у великі горщики розміром 12х12 або 15х15 см. Рослини поливають теплою (22 °С) водою по 1 склянці на горщик, а потім витримують без поливу 10–12 днів. Надалі поливають помірно та індивідуально в міру підсихання ґрунту, щоб стримати ріст надземної частини.

Після пересадки у великі горщики розсаду поливають і підживлюють тільки через 10—12 днів: на 10 л води беруть по 1 столовій ложці суперфосфату і нітрофоски. Ефективне підживлення добривом «Синьйор Помідор»: 1 столову ложку розводять у 10 л води, витрачаючи 1 склянку розчину на кожен горщик.

Наступне підживлення проводять у тих випадках, якщо розсада повільно росте і має блідо-зелене забарвлення: на 10 л води беруть 1 столову ложку сечовини, або «Кристаліна», або аміачної селітри, витрачаючи 1 склянку на кожен горщик. Після підживлення треба поліпшити тепловий режим: вдень слід підтримувати температуру 18—20 °С, вночі 16—17 °С.

Якщо ж розсада занадто бурхливо розвивається, припиняють полив до підсушування ґрунту. Потім дають кореневе підживлення міцним розчином суперфосфату: на 10 л води беруть 3 столові ложки, витрачаючи по 1 склянці цього розчину на кожен горщик. За сонячної погоди вдень підтримують температуру 22—23 °С, вночі 16—17 °С, а в похмуру погоду її знижують вдень до 17—18 °С, вночі до 15—16 °С.

У квітні розсаду гартують, для чого відчиняють кватирку як вдень, так і вночі. У теплі дні (від 12 °С і вище) розсаду виносять на балкон на 2-3 години протягом 2-3 днів, залишаючи відкритою, а потім виносять на цілий день; можна залишити і на ніч, але зверху обов'язково прикрити плівкою. У разі зниження температури (нижче 8 °С) розсаду краще внести в приміщення. Добре загартована розсада має темно-зелені листки з синювато-фіолетовим відтінком.

Для збереження квіткових бутонів на першій квітковій китиці необхідно за 4—5 днів до садіння на грядку або в теплицю обприскати розсаду розчином борної кислоти (1 чайна ложка на 1 л води) вранці в похмуру погоду. У сонячну погоду цього робити не можна, інакше на листочках з'являться опіки. Розсада повинна бути висотою 25—35 см з 8—11 добре розвиненими листками і мати сформовані суцвіття (одне або два).

Часто городники купують розсаду на ринку. Головний недолік її, як правило, у тому, що насіння сіють у пізні строки. Це можна визначити за виглядом рослин: вони блідо-зеленого кольору, з великими міжвузлями, тонкі, витягнуті і без ознак квіткових бутонів. Така розсада завжди дає пізній і мізерний урожай, уражається грибними хворобами, особливо фітофторою, тому радимо вирощувати розсаду самим.

За 2-3 дні до садіння розсади на постійне місце рекомендується зрізати 2-3 нижні справжні листки. Цю операцію роблять для кращого провітрювання, освітленості, що сприятиме хорошому розвитку першої квіткової китиці. Зрізають їх так, щоб залишилися пеньки довжиною 1,5—2 см, які засохнуть і самі відпадуть, і це не пошкодить головне стебло.

Вирощену розсаду висаджують у теплицю 1-20 травня. У цей час ще прохолодно, особливо вночі, тому рекомендується теплицю обтягувати двома шарами плівки з відстанню між ними 2-3 см, таке покриття не тільки покращує тепловий режим, а й збільшує строк експлуатації нижньої плівки до пізньої осені. Верхній шар плівки знімають 10 червня.

Теплиця, призначена під томати, повинна мати кватирки не тільки з двох сторін, а й зверху (одну-дві), оскільки томатам, особливо під час цвітіння і плодоношення, необхідне хороше провітрювання.

Щоб уникнути хвороб, садити томати в одну теплицю кілька років поспіль не рекомендується. Зазвичай їх чергують з огірками, тобто один сезон — огірки, другий — томати. Але останнім часом огірки і томати стали хворіти на одну і ту саму грибну хворобу — антракноз (кореневі гнилі). Тому, якщо томати все ж таки садять після огірків, то треба видалити з теплиці весь ґрунт або хоча б зняти верхній його шар на 10-12 см, де знаходиться вся інфекція. Після цього ґрунт необхідно обприскати гарячим (100 °С) розчином мідного купоросу (1 столова ложка на 10 л води) або розчином «Оксихому» (1 таблетка на 5 л води).

Якщо теплиця одна, то її перегороджують посередині плівкою, вирощуючи на одному боці огірки, а на іншому — томати. В одній теплиці томати та огірки не вирощують разом, оскільки томати потребують більшого провітрювання, нижчої вологості та температури повітря порівняно з огірками. Теплиця з ранку до вечора має бути освітлена сонячними променями, навіть невелике затінення деревами або чагарником призводить до зниження урожаю.

Гряди роблять уздовж теплиці, кількість їх залежить від її ширини. Гряди роблять за 5—10 днів до садіння розсади. Висота їх 35—40 см, ширина залежить від розмірів теплиці, зазвичай 60—80 см, між грядами залишають прохід не менше 60—70 см.

На грядку з суглинистого або глинистого ґрунту додають на 1 м2 по 1 відру торфу, деревної тирси та перегною; якщо грядки з торфу, то додають по 1 відру перегною, дернової землі, тирси або дрібної стружки і половину відра крупнозернистого піску. Крім того, додають 3 столові ложки суперфосфату, по 1 столовій ложці сульфату калію і калімагнезії, 1 чайну ложку сечовини або натрієвої селітри. А для зниження кислотності ґрунту вносять 1 склянку деревної золи або 1 склянку доломітового борошна. Усі компоненти

Рис. 40. Висаджування розсади томатів перекопують. Е ан

_чь__ о 69: \30 2>0040<2

Підготовлені гряди поливають гарячим (80-90 °С) розчином коров'яку (літрова банка концентрованого (густого) коров'яку на 10 л води) з розрахунку 3—4 л розчину на 1 м2.

Розсаду поливають і звільняють від стаканчиків. Перед садінням грядку поливають розчином марганцівки (1 г на 10 л води) з розрахунку 1 л у лунку. Розсаду (25-35 см) садять вертикально, засипаючи ґрунтовою сумішшю тільки земляну грудку з кореневою системою. Якщо розсада переросла, то буде помилкою намагатися під час садіння заглибити все стебло в ґрунт. Засипане стебло одразу дає додаткові корінці. Це призупиняє ріст рослини і сприяє опаданню квіток з першої китиці. Тому, якщо розсада переросла, садіть її наступним чином: зробіть лунку глибиною 12 см, у ній другу лунку глибше, на висоту горщика. Полийте теплою водою. Поставте у другу лунку ґрунтовий горщик із розсадою і засипте землею. Першу лунку залиште поки відкритою. Через 12—15 днів, як тільки розсада добре прийметься, засипте ґрунтовою сумішшю і першу лунку. Таке садіння наближає першу квіткову китицю до поверхні гряди, і на ній надалі збільшиться кількість квіток і плодів.

Гібриди і сорти високорослих рослин садять посередині гряди в один ряд або в шаховому порядку через 60 см один від одного. Після садіння рослини не поливають протягом 12—15 днів, при цьому вони не витягуються, у них добре розвивається коренева система.

Через 10-12 днів після садіння рослини томатів підв'язують до дроту, натягнутого над грядою на висоті 1,8—2 м. Підв'язувати краще поліетиленовим шпагатом, оскільки від сирого вовняного шпагату стебла загнивають. Потім рослину обвивають навколо шпагату.

Томати формують в одне стебло, залишаючи 7—8 квіткових китиць. Можна залишити тільки один нижній пасинок з однією квітковою китицею, а всі інші пасинки з пазух листків і коренів видалити, коли вони досягнуть довжини 8 см. Це краще робити вранці, коли пасинки легко відламуються. Щоб уникнути зараження вірусними хворобами пасинки не обрізують, а обламують убік так, щоб на пальці не потрапив сік рослини, тому що руками можна перенести інфекцію від хворої рослини до здорової. Стовпчики від пасинків залишають висотою 2—3 см.

Запилюють квітки вдень у теплу сонячну погоду методом легкого струшування квіткових китиць. Щоб пилок проріс на приймочці маточки, необхідно одразу після струшування полити ґрунт або здійснити обприскування водою дрібним розпилом по квітках.

Через 2 години після поливу знижують вологість повітря, тобто відкривають у теплиці кватирку і двері. Провітрювання обов'язкове, особливо у фазі цвітіння рослин. Крім бічних повинні бути відкриті і верхні кватирки, щоб на плівці не було конденсату (крапель води). Підвищена вологість ґрунту знижує вміст сухих речовин і цукру в плодах томата, вони стають кислими і водянистими, а також знижується їхня м'ясистість. Тому необхідно забезпечити такий полив, при якому можна буде отримати високий урожай і не знизити якість плодів.

Томати не переносять тривалого охолодження та перезволоження повітря, це викликає осипання квіток і зав'язей. До цвітіння рослини поливають через 5—6 днів із розрахунку 4—5 л на 1 м?, під час цвітіння і плодоношення — 10—15 л на 1 м?. Температура води повинна бути 22—25 °С.

Під час вегетації необхідно зробити три-чотири кореневі підживлення.

Перше кореневе підживлення (через 20 днів після садіння розсади): на 10 л води 1 столова ложка нітрофоски і 1 столова ложка добрива «Ідеал». Із розрахунку 1 л на рослину.

Друге кореневе підживлення (через 10 днів після першого): на 10 л води 1 столова ложка суперфосфату, 1 чайна ложка калієвої селітри або сульфату калію. Із розрахунку 5 л на 1 м?.

Третє кореневе підживлення (через 12 днів після другого): на 10 л води 1 л кашоподібного коров'яку або курячого посліду або 1 столова ложка гумату натрію. Із розрахунку 6-8 л на 1 м?.

Третє і четверте підживлення з інтервалом 8—10 днів роблять розчином добрива «Синьйор Помідор» (1 столова ложка на 10 л води) або підсипають 1 повну чайну ложку сухого добрива «Годувальник» навколо рослини перед поливом.

Під час цвітіння другої та третьої квіткових кистей рослини обприскують розчином борної кислоти (1 чайна ложка на 10 л води).

У добре розвинених рослин верхні листки вдень злегка закручуються, а вночі розправляються, квітки не осипаються, вони яскраво-жовтого кольору, великі, у квітковій кисті їх багато. Ці ознаки вказують на те, що рослина має все необхідне: світло, живлення і т. д. Від таких рослин і врожай високий.

У городників буває дуже багато питань щодо догляду за томатами: осипаються квітки, скручується листя, знижується урожайність і т. д. Наприклад, досить часто трапляється ситуація: у томата верхні листки постійно скручені, йде швидкий ріст, сама рослина потужна, стебла товсті, листя темно-зелене, велике, соковите, тобто, як кажуть самі городники, йде «жирування» рослин. Це трапляється від рясного поливу та при внесенні великих доз азотних і органічних добрив. Така рослина не дасть гарного врожаю, оскільки все живлення йде у вегетативну масу, у зелень. У таких рослин, як правило, формується дуже слабка квіткова кисть із невеликою кількістю квіток.

Як виправити такі рослини? Перш за все необхідно 8—10 днів їх не поливати. Крім того, потрібно правильно провести запилення — у теплу, суху погоду в період з 11 до 13 години вручну струшують квіткові кисті, зрізають зайві листки, пасинки. Для затримки росту роблять кореневе підживлення суперфосфатом (3 столові ложки на 10 л води) із розрахунку 1 л під кожну рослину. І в короткий строк рослини виправляються.

Буває, що листки у рослин спрямовані вгору під гострим кутом і не закручуються ні вдень, ні вночі. На таких рослинах часто осипаються квітки і навіть маленькі плоди. Причина — сухий ґрунт, висока температура в теплиці, погане провітрювання. У цьому випадку треба полити рослини і підживити (на 10 л води 1 столова ложка «Ідеалу»), знизити в теплиці температуру, провітрити.

Часто буває, що на першій кисті наливаються великі плоди, а на другій і третій кистях налив іде повільно. Для того щоб прискорити налив плодів на другій і третій квіткових кистях і поліпшити цвітіння наступних, необхідно якомога раніше зняти перший урожай із першої кисті, не чекаючи почервоніння плодів. Зняті бурі плоди швидко дозріють на сонячному підвіконні (буквально за дві доби).

Крім того, відразу після збирання врожаю слід підживити розчином нітрофоски (2 столові ложки на 10 л води) із розрахунку 5—6 л на 1 м?, пасинки та листя не обрізувати протягом тижня, температуру в теплиці знизити до 16—17 °С (відкрити кватирки і двері), особливо вночі. У цих умовах урожай швидко формується на наступних кистях у більш ранні строки.

Іноді в хорошій, новій теплиці розвиваються тонкі рослини, з довгими міжвузлями, пухкою квітковою кистю і невеликою кількістю плодів. Справа в тому, що навколо ростуть фруктові дерева або ягідні кущі, і освітленість усередині теплиці низька. У результаті врожай буває в 3—4 рази меншим, ніж у теплиці, що добре освітлюється сонцем. Тому треба завжди пам'ятати, що томати — найбільш світлолюбна культура. У заскленій теплиці освітленість краща, ніж у плівковій. Але в заскленій теплиці рослинам дуже спекотно, особливо в теплий сонячний день, і пилок стає стерильним, плоди не утворюються, тому необхідне провітрювання.

Отримувати врожаї томатів до новорічних свят не є проблемою в опалюваних теплицях. Останні зелені плоди в теплому місці (15—20 °С) < дозріють і вдома, при цьому вишнеподібні томати будуть ще ароматнішими.

Звісно, дозріють вдома лише здорові плоди.

ФФ ФлФФАхФААх ХХ ХХХ ХХХ ох

На сьогодні різноманіттю томатів можна лише подивуватися. Є томати червоного, рожевого, жовтого кольору, у смужку і навіть білі томати, є кущі високі або пишні, є навіть сорти для вирощування в маленьких горщиках.

Кущі фруктових, вишневих або томатів «шеррі» приносять багато плодів, але всі вони розміром із черешню. Вони майже не пахнуть. Дуже ароматні лише останні, зібрані зеленими восени плоди. М'ясисті томати, великі і, як правило, з борозенками, не особливо підходять для салатів. Виткі томати, круглі та середнього розміру, уособлюють собою уявлення про стандарт. На сьогодні дуже популярні сорти з легкою зеленою «підпалиною» навколо плодоніжки, хоча в промисловому овочівництві такі «підпалини» вважаються показником нижчої якості, оскільки під плодоніжкою в м'якоті залишаються жорсткі волокна, більш бажаними вважаються сорти, у яких ці «зелені підпалини» червоніють.

Виноградні (гронові) томати, традиційні сорти для Італії, у Німеччині є новою культурою, збираються з кущів у вигляді цілих «виноградних» грон, при цьому всі плоди в гроні мають бути міцними. Звісно, їх можна зривати і поступово, у міру дозрівання. Ці томати мають смачну й ароматну м'якоть.

Жовті круглі або сливоподібні томати та грушоподібні томати «переттіто» жовтого і червоного кольору є яскравими раритетами. Вони приносять такі ж багаті врожаї, як і томати з червоними плодами. Смак у них солодший.

Яйцеподібними томатами називають урожайні сорти з міцними плодами у формі пляшки або яйця. Вони особливо добрі для варіння, для виробництва томатної пасти.

Зупинимося на найпоширеніших томатах, які можна зустріти в теплицях наших овочівників. Найчастіше це представники наступних груп:

• надранніх сортів;
• ранніх сортів;
• середньостиглих сортів.