Технологія вирощування огірків на солом'яних субстратах у теплицях

Вирощування огірків на солом'яних субстратах

Вирощування огірків на соломі дозволяє отримувати високі урожаї в теплицях без технічного обігріву ґрунту. Субстрат із пшеничної соломи, зібраної з необроблених гербіцидами полів, забезпечує оптимальний температурний режим і насичує повітря вуглекислим газом. На практиці застосовують два способи підготовки солом'яних гряд.

• Прибавка урожаю на соломі — 3–5 кг/м²
• Температура солом'яного субстрату — 25–27 °С
• Температура ґрунту при технічному обігріві — 20–21 °С
• Витрата нетюкованої соломи — 50–200 т/га

При класичному способі за 2–3 тижні до садіння розсади в теплиці вкладають шар нетюкованої соломи товщиною 30–40 см. Потім запускають процес ферментації субстрату за допомогою гарячої води та мінеральних добрив. Це дозволяє швидко розігріти гряду перед садінням рослин.

1. Полийте солому гарячою водою (50–60 °С) із розрахунку 1,5–2 л на 1 кг субстрату.
2. Внесіть сухі мінеральні добрива: спочатку вмийте водою зі шланга мелений вапняк і суперфосфат, потім 25 % аміачної селітри, а наприкінці — решту селітри та сульфат калію.
3. Дочекайтеся розігріву соломи (температура всередині шару піднімається до 40–50 °С) і її подальшого охолодження до 27 °С. Зазвичай це займає 7–10 днів.
4. Висадіть розсаду безпосередньо в солому або в попередньо вкладений поверх неї шар поживної суміші товщиною 5–10 см.

При вирощуванні огірків на соломі витрачається приблизно у два рази більше води, ніж на звичайному ґрунті. Висока вологість необхідна для підтримання життєдіяльності корисної мікрофлори субстрату. У період вегетації рослини підживлюють кожні 10–12 днів сумішшю аміачної та калійної селітри із розрахунку по 0,75–1 г кожного добрива на 1 л води.

Існує більш економічна технологія з витратою соломи 50–60 г на 1 ц. За 10–15 днів до садіння викопують канавки шириною 30–35 см і глибиною 15–20 см. На дно вкладають солому та добрива, після чого поливають водою і засипають шаром землі товщиною 6–8 см. Поверхню сформованої гряди мульчують соломою, що захищає ґрунт від кірки та розмивання, позбавляючи потреби в розпушуванні.

Агротехніка, профілактика осипання зав'язей та зелений конвеєр

Однією з частих проблем при вирощуванні партенокарпічних огірків є зупинка розвитку та осипання зав'язей. Це відбувається через послаблення партенокарпії, викликане стресовими факторами зовнішнього середовища. Особливо слабко партенокарпія виражена в нижній частині стебла.

Для виправлення ситуації оптимізують режими вирощування та витримують високий рівень агротехніки. При бурхливому розвитку листя на шкоду плодоношенню застосовують регулятори статі. Позакореневі обробки допомагають перенаправити поживні речовини до плодів.

Збирання врожаю проводять у другій половині дня, коли зеленці досягають стандартного розміру. У цей час у плодах міститься мінімальна кількість нітратів. Дотримання технології дозволяє збирати стабільно високий урожай у різних типах теплиць.

Організувати безперебійне надходження свіжої продукції з травня по вересень можна за рахунок комбінації різних типів укриттів і правильних строків садіння розсади. Застосування безкаркасних плівкових укриттів дозволяє прискорити дозрівання на 10–15 днів порівняно зі звичайною сівбою в ґрунт. Для подовження періоду плодоношення до осені використовують сорти різного строку дозрівання.

Як уникнути пероноспорозу за допомогою строків і укриттів

Головною перешкодою при вирощуванні огірка залишається пероноспороз (несправжня борошниста роса). Всупереч поширеній думці про вплив радіації або кислотних дощів, патоген активізується через кліматичні фактори: різкі температурні коливання дня і ночі та високу вологість у період вегетації. Екологічне забруднення лише ослаблює рослини, посилюючи ураження. Щоб зберегти урожай, агроному необхідно перенести плодоношення на більш ранній період.

Використання ранньостиглих сортів із дружною віддачею врожаю дозволяє отримати товарну продукцію до масового поширення хвороби. Для більш тривалого плодоношення і роботи в плівкових теплицях на сонячному обігріві обирають гібриди інтенсивного типу. Вони поєднують генетичну стійкість до патогенів із високою продуктивністю і підходять як для свіжого ринку, так і для переробки.

• Зберігання товарних якостей сортів Лялюк, Сєвєрянин, Витязь — 7–10 днів
• Період від сходів до першого збору сорту Лялюк — 35–40 днів
• Урожайність сорту Джерело — 4–5 кг/м²
• Урожайність гібрида Смак F1 — 6–10 кг/м²

Вибір сортів і гібридів для захищеного та відкритого ґрунту

Для різних технологічних схем підбирають сорти та гібриди, що відрізняються за строками дозрівання, стійкістю до стресів і якістю плодів. Високу ефективність у плівкових теплицях, а також у утепленому ґрунті показують гібриди F1 Слобожанський і F1 Ксана (тип Родничка). Для пізніх зборів аж до заморозків використовують гібриди ніжинського сортотипу, здатні плодоносити в умовах напівтіні.

При виборі гібридів Samorodok F1 і Smak F1 садіння можна розміщувати в напівтіні під деревами, використовуючи їхні гілки як природну шпалеру. Тонка шкірка плодів гібрида Samorodok F1 забезпечує швидке проникнення розсолу, завдяки чому огірки зберігають щільність і хрускіт при консервуванні. Гібрид Smak F1 зберігає товарний вигляд у свіжому вигляді навіть при переростанні, а його молоді плоди довжиною 5–7 см підходять для якісного посолу.

з кінця травня - початку червня Для цього використовують плівкові укриття і ранньостиглі сорти, гібриди. Краще брати не один сорт, а декілька — це сприяє гарному запиленню та зав'язуванню плодів. Укриття доцільно розміщувати в кулісах із високостеблових культур (кукурудзи, кропу), особливо в районах, де дмуть сильні вітри. Кулісні рослини саджають поперек напрямку панівних вітрів.

Ділянку добре удобрюють. Восени під оранку вносять гній — 10—20 кг, аміачної селітри - 20 г, суперфосфату — 30—40 г, калію сірчанокислого або калімагнезії — 10 г на 1 м². Огірок — одна з небагатьох культур, яка віддає перевагу гною замість перегною.

Для садіння використовують розсаду 20—25-денного віку, яку вирощують у горщиках розміром 8х8 см. Розсадний спосіб більш ефективний, ніж сівба насіння під укриттям, оскільки дозволяє отримувати ранній урожай на 10—14 днів раніше. Висаджують розсаду, коли температура ґрунту о 8-й годині ранку на глибині 10 см буде не менше 12—14 °С. Як правило, це буває в третій декаді квітня. Для кращого прогрівання ґрунту за 10—15 днів до садіння встановлюють плівкові укриття.

Садіння проводять у другій половині дня або в похмуру погоду, щоб уникнути в'янення рослин. Розсаду огірка садять з обох боків борозни у шаховому порядку, нахиляючи рослини почергово в один та інший боки. При ширині укриття 80 см відстань між двома рядами, які утворюються при садінні, — 40 см, а між рослинами в ряду — 25—30 см.

У лунку при садінні вносять по 200—250 г органомінеральних добрив. Для цього використовують такі компоненти:

За наявності «Біокому» або «Біогумусу» можна обмежитися цими добривами з розрахунку 100 г у лунку. Добре землю навколо кущів обкласти шматками коров'яку і регулярно їх поливати. Вуглекислота, що виділяється, сприяє збільшенню врожаю.

Режим поливу та формування рослин:

• Поливають огірок тільки теплою водою (22—25 °С). Через 3—4 дні добре використовувати для поливу настій трав.
• Перед цвітінням поливи затримують, що сприяє збільшенню жіночих квітів, а після цвітіння поливи підсилюють, не допускаючи надмірного перезволоження ґрунту.
• Цвісти рослини повинні тоді, коли буде добре розвинений асиміляційний апарат. А якщо сталося так, що ви садите перерослу розсаду з квіткою, то її треба видалити, інакше зав'язь, що утворюється, загальмує ріст рослини та плодоношення.
• До утворення батога після кожного поливу ґрунт до 2 см розпушують (краще робити проколи вилами).
• Для правильного використання площі батоги розкладають і пришпилюють до вологої землі. Після появи коренів підсипають землю, замінюючи цим розпушування ґрунту.

З 9 до 12 години, до початку прильоту бджіл, проводять ручне запилення огірків за допомогою м'якого, тонкого пензлика та сірника з ваткою.

Підживлюють рослини один раз на 7—10 днів збродженим коров'яком, розбавляючи у співвідношенні 1:8, або пташиним послідом — 1:12.

Бажано, щоб ємності з коров'яком стояли під укриттям, щоб повітря збагачувалося вуглекислим газом. Огірок любить некореневе підживлення, особливо коли похмура погода змінюється ясною і рослині в цей час треба надавати ніби «швидку допомогу». Так, при додаванні поверхнево-активної речовини — сечовини — всмоктування елементів живлення через листя йде активніше.

У період вегетації температура повітря вдень в укриттях має бути 25—28 °С. Тому особлива увага приділяється провітрюванню. Для цього плівку піднімають спочатку з торців, а потім з боків каркаса, з підвітряного боку, закріплюючи її так з 10 до 16 години. Потім її опускають для збереження тепла, що накопичилося за день. У похмуру погоду укриття не вентилюються. Надалі плівку піднімають з обох боків і закріплюють її біля конька укриття.

Після настання стійкої теплої погоди, коли нічна температура вже не опускається нижче 16 °С (кінець травня), плівку або каркас знімають. Робити це треба поступово (краще в похмуру погоду), щоб рослини не згоріли. Перед зняттям плівки треба полити ґрунт.

Збирати врожай рекомендується щодня, оскільки це збільшує продуктивність рослин і не дає переростати зеленцям. Якщо ж ви хочете засолити корнішони або замаринувати пікулі, то збирати їх треба двічі на день.

Опори для огірків Багато городників спрямовують батоги на опори, що ростуть поруч, — паркан, спеціально посаджені рослини кукурудзи, соняшнику. Можна поєднати вирощування рослин під укриттям з подальшим підв'язуванням рослин до шпалер. Я це роблю так. Висаджую рослини по еліпсу з діаметрами 1,6х1,2 м через 25 см з тим, щоб потім підв'язати їх для утворення шатра. Для підвищення відносної вологості повітря та зменшення перегрівів ставлю ємність з водою. Через 3 тижні плівку знімаю і підв'язую до конструкції, яка утворює шатер. У центрі закопую жердину з колесом угорі, до якого підв'язую верхній кінець шпагату. Не можна надмірно натягувати шпагат, щоб не вирвати рослину з коренем. Не можна щільно зав'язувати вузол шпагату на стеблі, адже стебло росте, і шпагат його переріже. Найкраще нижню частину шпагату прив'язати до кілочка і встромити в землю, а стебло обкручувати навколо нього в міру росту.

Поливаю ґрунт по борознах на відстані 30 см від рослини, оскільки огірок погано переносить полив під корінь (земля після поливу розмивається, коренева система порушується). Дуже любить огірок дощування теплою водою. Але я зазвичай до 17 години полив закінчую, щоб листя до ночі встигло висохнути. У ємності бродить розчин коров'яку, яким регулярно підживлюю рослини.

Можна використовувати обігрівані парники. При цьому важливо огірок висадити як мінімум на 10 днів раніше, ніж висаджують його в необігріваний парник або укриття, тобто в середині квітня. Строк садіння дуже багато важить для отримання раннього урожаю. Особливу увагу треба приділяти режиму поливу, оскільки насипний ґрунт швидше пересихає. В іншому агротехніка вирощування така, як описана вище.

Спосіб отримання огірка на 10-75 днів раніше звичайного

Щоб отримати огірок раніше звичайного строку на 10—15 днів, використовуйте безкаркасні укриття. На грядці зробіть борозни через 90—100 см. На дно борозни в третій декаді квітня посійте насіння, полийте, а зверху накрийте перфорованою плівкою. На 1 м? залишають по 8 рослин. Через 3—4 тижні плівку зніміть, а в другій половині червня почніть збирати врожай огірка. Пам'ятайте, що на колишнє місце огірки повертаються не раніше ніж через 4 роки. Так само можна вирощувати диню, кавун, кабачок і багато культур.

Метод вирощування огірка в поліетиленових мішках дозволяє створити оптимальний режим для кореневої системи. Беремо великий поліетиленовий мішок, засипаємо його сумішшю землі та напівпрілого гною з розрахунку 4:1, додаємо мінеральні добрива: 1 ст. л. нітроамофоски на відро суміші. Розрізаємо дно мішка, і виходить труба, заповнена поживною сумішшю. Кладемо її горизонтально в попередньо викопану за розмірами труби яму (верхня частина труби повинна бути на 10 см нижче рівня ґрунту). У трубі робимо 4 отвори, куди висіваємо насіння огірка або висаджуємо розсаду. У такому об'ємі відносно невелику кореневу систему огірка легше забезпечити поживними речовинами та вологою так, щоб вона досягала рівня ґрунту. Залежно від погоди та розвитку рослин цього буде достатньо на 3—5 днів. Такий метод дозволяє прискорити надходження продукції та збільшити урожай. Добре використовувати його в захищеному від вітру місці, можна під яблунею. Рослини будуть витися по шпалері прямо до гілок яблуні, яка забезпечить їм хороший мікроклімат і рослини будуть менше хворіти.

Метод «халабудки» має свої переваги. Він детально описаний на початку книги (розділ «Утеплений ґрунт»).

Комплекс прийомів із захисту огірка від пероноспорозу.

Перші ознаки цієї хвороби — масляні плями зеленого кольору, які з часом стають коричневими, і листя засихає. При сприятливих для хвороби умовах — низькій температурі в поєднанні з високою вологістю та нічними туманами — інкубаційний період триває 3—4 дні. Всередині ураженої тканини закладаються спори, що зимують у рослинних рештках. Інфекція переноситься вітром і з одягом. Крім використання плівкових укриттів, вирощування ранніх сортів із дружною віддачею врожаю, що допомагає таким чином «випередити» інфекцію і отримати урожай перш, ніж може виникнути хвороба, комплекс прийомів включає: — дотримання високого рівня агротехніки із застосуванням сівозміни та повернення огірків на колишнє місце не раніше ніж через 4—5 років; — використання розсадного способу; р р \, о д

922 5 — застосування шпалерної культури; — дотримання специфіки режимів поливу, підживлень; — профілактичні обприскування; — дезінфекція насіння.

Зараз широко використовують підв'язку огірка до шпалери — натягнутого дроту на опорах. У цьому випадку на нижній стороні листка утворюється менше крапельно-рідкої вологи, що сприяє розвитку хвороби, і рослини краще продуваються вітром. Можна поєднати вирощування рослин під укриттями з подальшим підв'язуванням до шпалери.

Вам самим треба поекспериментувати, щоб зрозуміти, яку форму шпалери вибрати. Чи будете ви використовувати шатро, чи рядами натягувати дріт. Другий спосіб забезпечує краще провітрювання, що перешкоджає розвитку хвороби. Однак такий підхід суперечить біологічним вимогам огірка, який не любить руху повітря. А може, як компроміс буде хороший шатро?

Практика показала, що шпалерний метод вирощування виправданий тільки на ділянках, захищених від вітру. Рекомендується поступово видаляти нижні листки на висоті 25—30 см від поверхні ґрунту.

Зараженню несправжньою борошнистою росою сприяє наявність на нижній стороні листка (не менше 6 годин) крапельно-рідкої вологи. Щоб уникнути цього, найкраще поливати огірок вранці, а не ввечері, тоді вся волога встигне випаруватися.

Позакореневі підживлення та захист огірків від хвороб

Щоб підвищити стійкість рослин до захворювань і стимулювати швидке відростання бічних пагонів, регулярно проводьте позакореневі підживлення. Такий прийом сприяє омолодженню кущів і покращує зав'язуваність плодів. Проводити обприскування необхідно в похмуру погоду або в ранні ранкові години, щоб уникнути сонячних опіків листя.

• Періодичність обробок — раз на 10–15 днів
• Строк очікування після бордоської рідини — 5 днів
• Витрата картопляних паростків — 2 кг на 10 л води

При перших ознаках несправжньої борошнистої роси хороші результати дає обробка молочною сироваткою. Для приготування розчину змішайте 3 л сироватки з 7 л води і додайте 1 чайну ложку мідного купоросу. Для боротьби з пероноспорозом і бактеріозом, при якому на листках спочатку утворюються дрібні бурі виразки, а потім тканина листка засихає і викришується, традиційно застосовують бордоську рідину.

1. Розчиніть 100 г мідного купоросу в окремій ємності (краще використовувати гарячу воду).
2. В іншій ємності розчиніть 100 г гашеного вапна і процідіть отриманий розчин.
3. Охолодіть розчин мідного купоросу до холодного стану.
4. Повільно влийте холодний розчин мідного купоросу в проціджене вапно, постійно та інтенсивно перемішуючи суміш.
5. Доведіть отриманий об'єм водою до 10 л.

У практиці овочівників для підвищення стійкості до несправжньої борошнистої роси та продовження плодоношення застосовується настій із проростків картоплі. Проростки заготовляють навесні під час зберігання бульб у темному приміщенні. Спосіб приготування та застосування настою:

• Залийте 2 кг картопляних паростків 10 л гарячої води.
• Настоюйте суміш протягом 2 днів.
• Розбавте 2 л готового концентрованого розчину в 4 рази чистою водою.
• Використовуйте розбавлений розчин для поливу ґрунту та обприскування рослин.