Особливості вирощування перцю, баклажанів і томатів у теплицях

Кожному, хто береться за вирощування томатів, варто було б ознайомитися в теорії з їхніми природними особливостями. Для того й пишу цей розділ. Як і в будь-якої овочевої культури, у томата є своя природа відповідно до його походження. У нього є свої вподобання та антипатії.

Якщо капуста, наприклад, середземноморського походження, а морква і часник — малоазійського, то томат родом із Південної Америки. Це зовсім різний клімат, та й різні ґрунти. Тут є деталі, у які садівникові непогано було б вникнути. Як-не-як, ми маємо справу з дуже складною культурою.

Баклажан родом із Південної Азії, це за походженням уже зовсім інша рослина, ніж томат, хоча й теж пасльонова. Солодкий і гострий перець, хоча це теж південноамериканські культури за своїм походженням, але в них із томатом є суттєві відмінності. Коротко окреслимо ці відмінності трьох пасльонових культур, тому що все, як відомо, пізнається в порівнянні.

Перець, судячи з його властивостей, не острівна, а континентальна рослина. Солодкий перець — це вже не ендемік, він із тих видів, що від початку благополучно зуміли зайняти великі території, які знаходяться в досить несхожих кліматичних ландшафтах. Він більш гнучкий і стійкий до шкідників і хвороб. І крім того, солодкий перець — справжній теплолюб як типова рослина субтропіків. І баклажан — теплолюб. Цей у дикому вигляді був від початку поширений ще ширше, хоча й на іншому континенті, в Азії. Баклажан теж досить стійкий до шкідників і хвороб, він навіть шипами озброєний проти травоїдних тварин.

А спільне в них у трьох — у томата, перців і баклажана — те, що всі вони самозапильні культури, їм не потрібні комахи для запилення. Пилку струшують із тичинок на маточки такими способами:

• під час механічного руху кущів (під час прополювання їх зачіпають);
• під час поливу;
• під час проходу повз них;
• під час пасинкування;
• сама собою пилка опадає в міру дозрівання й підсихання.

При виборі в магазині сортів і гібридів томатів не дуже надавайте значення вказаній на етикетці їхній стійкості до тих чи інших захворювань. Ця довідкова інформація важлива швидше для професіоналів-агрономів. При аматорському (дачному) вирощуванні на здоров'я або хвороби томатів набагато більше впливає не сортова стійкість, а помилки, зроблені в агротехніці.

Висновок: солодкий перець і баклажан через їхні скромні розміри люди легко вирощують у звичайних невисоких плівкових і лутрасилових тунелях, або парниках, а ось високорослі сорти й гібриди томатів у них не загнати, затісно. Це ще одне підтвердження, що повноцінну теплицю замість парника заводять заради томатів.

Солодкому перцю і баклажану, як більш звичним до тепла рослинам, не страшний перегрів у теплиці. Порівняємо температурні вподобання:

Це важлива відмінність, яка виділяє томат з усіх наших культур закритого ґрунту. Ні перцям, ні баклажану, ні диням, ні кавунам не страшний перегрів, а томату — страшний.

Неважливо, що згідно з написом, той чи інший сорт «стійкий до фітофторозу» або ж «уражається фітофторозом у середньому ступені»: припуститеся серйозної помилки — і захворіють як миленькі всі. І навпаки: створите сприятливі для томатів умови — і садіть за бажанням будь-які сорти й гібриди, ніхто не хворітиме.

…«І він звично пірнув у свій томатаріум…» Можливо, це про вас, але не будемо судити упереджено: для когось — кавунаріум. Усі теплолюбні культури варті такого захоплення.

Ще трохи поговоримо про томати. Цікаво проаналізувати ситуацію з вирощуванням томатів у нашій країні.

Статистика зазначає, що за останні років десять виробництво томатів у теплицях збільшилося більш ніж удвічі. Це і є наочний прояв тепличної революції в нашій країні в Середній смузі. (А якби нашому населенню вдалося вирішити незмінно актуальне питання з фітофторозом, то цей показник ще подвоївся б!)

Однак у результаті, за даними статистики, люди все одно задовольняють потреби у свіжих томатах лише на 1/4, решту доводиться імпортувати з інших країн. І справа тут зовсім не в тому, що не вистачає літніх томатів, а суто в нестачі свіжих овочів у зимово-весняні місяці. Влітку ж свіжих томатів для нас у теплицях і на ринку настільки багато, що експертами прийнято рекомендацію на рівні країни більше не розширювати посівні площі під томати.

Це не змінить ситуацію. Не вистачає їх саме взимку та навесні. Ми непомітно стали їсти томатів більше, ніж за радянських часів, охоче купуючи будь-які імпортні томати, попри вміст у них пестицидів, нітратів, консервантів та інших отрутохімікатів.

Наявність на ділянці теплиці дозволяє на 1,5–2,5 міс. подовжити споживання своїх свіжих томатів навіть при використанні звичайних наших сортів і гібридів. Мається на увазі, до жовтня-листопада включно. А можна подовжити споживання свіжих томатів і до Нового року.

Досвідчені садівники, окрім десертних та засолювальних, опановують ще й спеціальні сорти для зберігання у свіжому вигляді.

Допоміжні («проміжні») теплиці можна використовувати для створення зимового запасу томатів. У них висаджують по 2–3 рослини сортів тривалого зберігання. Також практикують садіння по 1–2 томатних «дерева» ізольовано від ґрунту в мішках. Це дозволяє отримувати свіжі плоди у позасезонний період без шкоди для площ основної томатної теплиці.

Вибір перевіреного сорту для зимового зберігання

Як надійний варіант для пізнього споживання підходить сорт Сахарная слива малиновая. Він формує дуже високий і розкидистий кущ з рясним і безперервним плодоношенням. Дрібні численні плоди міцно тримаються на гілках і дозрівають поступово. До листопада на рослинах залишається маса зелених томатів, які прибирають на доспівання. Завдяки високій міцності плоди успішно зберігаються до Нового року і довше.

• Кількість рослин у мішках на теплицю — 1–2 шт.
• Маса плоду — 20–30 г
• Строк збирання зелених плодів — листопад
• Період зберігання — до Нового року і довше