Організація світлового та температурного режиму при вирощуванні розсади

Світловий та температурний режим при вирощуванні розсади

Якісна розсада, вирощена в умовах міської квартири, за своїми характеристиками не поступається рослинам із професійних теплиць та парників. Головним лімітуючим фактором у зимовий період та першій половині березня є рівень освітленості. Без створення оптимального світлового режиму сіянці швидко витягуються і слабшають.

• Зниження освітленості на підвіконні взимку — у 100 разів
• Тривалість досвічування на добу — 14–16 годин
• Зазор між лампою та верхівками рослин — 1–1,5 см

Для штучного досвічування використовують люмінесцентні лампи, які монтують над рослинами на мінімальній висоті. Цілодобове досвічування є неприпустимим, оскільки воно порушує природні фізіологічні ритми культур; на ніч прилади обов'язково вимикають. Направлене встановлення світловідбивного екрана з фольги або білого паперу з боку кімнати допомагає значно підвищити ефективність освітлення.

Додатково освітленість регулюють густотою розміщення рослин на одиниці площі. Для зниження нічних температур та попередження витягування розсади можна обладнати кімнатну тепличку, ізолювавши підвіконня від теплого повітря кімнати поліетиленовою плівкою, або тимчасово переносити ємності в прохолодне місце.

Підготовка субстрату та мінеральне живлення

Ріст кореневої системи та загальна якість розсади напряму залежать від структури та поживності ґрунтової суміші. Безпечність та придатність готового ґрунту рекомендується перевіряти за допомогою біотесту: попередньо посіяти швидкорослу культуру (наприклад, редис). Сповільнений розвиток, неприродний колір листя або деформація сіянців вказують на надлишок солей, що часто зустрічається при використанні неякісного перегною.

Змішування компонентів та внесення мінеральних добрив виконують суворо за схемою. Це дозволяє збалансувати поживні речовини та виключити хімічний опік молодих коренів.

1. Приготувати основу: змішати 2–3 частини якісного розкладеного перегною та 1 частину землі (при вирощуванні сіянців додати пісок).
2. Додати біогумус в обсязі не більше 1/6 частини від загальної маси суміші.
3. Внести на кожен 1 кг суміші неповну чайну ложку подрібненої нітроамофоски і ретельно перемішати.
4. Витримати субстрат протягом доби, після чого додати неповну столову ложку золи.

Мінеральне підживлення проводять відповідно до фаз розвитку культур. Плодові овочеві рослини (томат, перець, баклажан) на ранніх стадіях потребують фосфорного живлення для прискорення цвітіння та плодоношення. Надлишок азоту, особливо в умовах знижених температур, послаблює імунітет розсади та затягує достигання. Калійні добрива оптимізують водний режим і підвищують осмотичний тиск клітинного соку, що необхідно для успішного гартування розсади перед перенесенням у ґрунт.

Строки сівби та особливості вирощування розсади перцю

В дослідах із сортами перцю Дружок та Піонер сівбу в неопалювані плівкові теплиці проводили 25–30 березня, як тільки достигав ґрунт. До моменту садіння у відкритий ґрунт у третій декаді травня вік розсади становив 45–50 днів. Рослини досягали висоти 20–25 см і мали по 8–9 справжніх листків. Збирання врожаю при такому простому способі вирощування починали в середині липня.

Для отримання раннього врожаю або при вирощуванні пізньостиглих сортів в умовах квартири сівбу переносять на лютий. У кімнатних умовах сіянці розвиваються повільніше, але до кінця травня розсада встигає зацвісти та сформувати зав'язь. Це дозволяє знімати перші зелені плоди вже в середині червня. Прискорене плодоношення забезпечує солідний вік розсади — 80–90 днів.

Виростити великогабаритну розсаду перцю простіше, ніж томатів, через меншу потребу в площі живлення. Для перцю у віці 80–90 днів достатньо ємності розміром 8х8 см. Томатам же у віці 60–65 днів потрібні горщики не менше 10х10 см, а до 90–100 днів їх доводиться пересаджувати в літрові контейнери. Якщо площа на підвіконні під лампами обмежена, перець можна розміщувати щільніше, оскільки він добре переносить тимчасове загущення.

• Затримка розвитку при пікіруванні — 5–7 днів
• Розмір горщика для перцю (80–90 днів) — 8х8 см
• Розмір горщика для томатів (60–65 днів) — 10х10 см
• Денна температура для розсади перцю — 25–27 °С
• Нічна температура для розсади перцю — 11–13 °С

Для пророщування насіння перцю вміщують у чашки Петрі або у вологу тканину між блюдцями і ставлять на батарею. Наклюнуте насіння переносять пінцетом у ємність для вирощування, а потім пікірують у пластикові стаканчики. Варто враховувати, що пікірування травмує коріння і затримує розвиток рослин на 5–7 днів. За наявності вільного місця наклюнуте насіння краще висівати відразу в індивідуальні стаканчики з дренажними отворами.

При безгорщиковому вирощуванні розсади в ящиках застосовують прийом для прискорення сходів. Засіяний ящик накривають поліетиленовою плівкою та світлопроникним матеріалом, після чого встановлюють на опалювальну батарею. Як тільки з'являються перші проростки, укриття знімають. Горщиковий спосіб кращий за безгорщиковий, оскільки він ліпше зберігає кореневу систему при пересадці.

Температурний режим, полив та профілактика хвороб

Перець вимогливий до тепла та гарного освітлення. Температуру при його вирощуванні підтримують на 4–5 °С вище, ніж для томатів. У ясні дні оптимальні показники становлять 25–27 °С, у нічний час їх знижують до 11–13 °С. Нестача тепла та світла призводить до витягування та ослаблення рослин.

Особливу увагу приділяють вологості субстрату. Сухий ґрунт гальмує ріст розсади та знижує майбутню продуктивність рослин у полі. Надмірний полив провокує розвиток хвороб, особливо чорної ніжки. Найчастіше ця хвороба вражає молоді сіянці при поєднанні високої вологості з температурними коливаннями, протягами та кислою реакцією середовища.

Для профілактики чорної ніжки у ґрунтову суміш перед сівбою вносять деревну золу. Один раз на тиждень розсаду поливають слабким розчином марганцевокислого калію. Усі поливи проводять виключно теплою водою в ранкові години, після чого приміщення обов'язково провітрюють. Особливо ретельно промочують субстрат у великовікової розсади, використовуючи метод багаторазового поливу.

Підживлення проводять суворо за графіком, щоб забезпечити збалансоване живлення на різних етапах розвитку. Перше внесення добрив планують після появи першого справжнього листка. Друге підживлення проводять через 10–15 днів після першого, за необхідності повторюючи його двічі. Останній, загартовувальний полив добривами виконують за 1–2 дні до висаджування рослин на постійне місце.

1. Перше підживлення — після появи першого справжнього листка.
2. Друге підживлення — через 10–15 днів після першого (за необхідності обробку повторюють двічі).
3. Третє (загартовувальне) підживлення — за 1–2 дні до висаджування розсади в ґрунт.

Перець — культура світлолюбна, тому при вирощуванні розсади у лютому — першій половині березня її протягом 12 годин досвічують люмінесцентними лампами. Перець — культура короткого дня, і для нормального росту світловий день треба обмежувати зазначеним періодом. Є рекомендації закривати розсаду перцю світлонепроникним чохлом з 19—20 год до 8—9 год. Але робити це доцільно до 25—30-денного віку, оскільки пізніше рослина втрачає світлоперіодичну чутливість. Помічено, що розсада, вирощена на короткому дні, більш стійка до знижених температур і значно раніше вступає у фазу бутонізації. Для підвищення ефективності використання світла від лампи за підвіконням встановлюють світловідбивний екран із фольги або білого паперу.

Режим підживлень вказано в табл. 4.

Останнє підживлення — загартовувальне, за 1—2 дні до висаджування. При цьому на фоні 1 г аміачної селітри та 4 г суперфосфату вносять підвищені дози калійних добрив — 6—8 г на 1 л води — для збільшення осмотичного тиску, який підсилює всмоктувальну силу коренів. Підживлення проводять після доброго поливу. Після кожного підживлення треба обов'язково змити добрива з листя.

Загартовування розсади — особливий період у її вирощуванні, який забезпечує збереження отриманого заділу в рості та розвитку рослини при пересадці у відкритий ґрунт. Для цього протягом 10—12 днів до висаджування режим вирощування розсади треба максимально наблизити до умов відкритого ґрунту. Для цього розсаду опромінюють прямим сонячним світлом, обвітрюють, поливи скорочують. Робиться це поступово. Якщо розсада росте у квартирі, її виносять на відкритий балкон спочатку на кілька годин (бажано в похмуру погоду), потім — на цілу добу, виключаючи періоди із заморозками та стійкого зниження температури до 13 °С — біологічного нуля для перцю.

При вирощуванні розсади перцю в парнику за 10—12 днів до садіння плівку над рослинами поступово знімають. Світлове загартовування прямими сонячними променями обов'язкове для вирощування будь-якої розсади. Річ у тім, що не тільки під склом, а й під плівкою рослини не отримують повноцінного спектра сонячних променів, особливо в ультрафіолетовій частині.

І це призводить до ультрафіолетових опіків листків. А перець

Рання розсада повинна бути квітучою, а надрання — із зав'яззю. При дотриманні зазначених режимів вирощування зав'язь зберігається при садінні та забезпечує отримання перших плодів у технічній стиглості вже в середині червня. Із пасльонових культур найраніший урожай може забезпечити перець. Зберегти зав'язь на розсаді доцільно на кількох рослинах, а на решті її краще обірвати, щоб забезпечити ріст усьому кущу. Є такий загальнобіологічний закон: живий організм спрямовує всі сили на потомство, особливо якщо він потрапляє в несприятливі умови.

Так, переросла розсада спрямовує всі поживні речовини на ріст плодів, що різко гальмує наростання асиміляційної поверхні та загальну продуктивність рослин.