Агротехніка формування куща та мікроклімат томатів у плівкових теплицях

Формування куща та густота садіння томатів

Регулювання густоти садіння — ключовий фактор урожайності томатів у захищеному ґрунті. Зі збільшенням кількості рослин на одиниці площі індивідуальна продуктивність кожного куща знижується. Завдання агронома — знайти баланс, при якому загальний збір плодів із квадратного метра росте швидше, ніж падає урожайність окремої рослини. Досягається це правильним пасинкуванням, прищипуванням і своєчасною підв'язкою.

Пасинкування попереджає непродуктивну витрату пластичних речовин. Бічні пагони прищипують, як тільки вони досягають довжини 1–2 см. Особливу увагу видаленню пасинків слід приділяти в похмуру погоду, а також при рясному азотному живленні, коли вегетативна маса росте найбільш активно.

Прищипування верхівки головного стебла проводять після формування 3–4 суцвіть. Над верхнім суцвіттям обов'язково залишають два листки, щоб асимілянти, які утворюються в процесі фотосинтезу, спрямовувалися безпосередньо на налив плодів. Для збереження вертикального положення кущі підв'язують до горизонтального дроту, натягнутого на висоті 60–70 см. Це покращує освітленість, полегшує провітрювання та виключає контакт плодів із землею, знижуючи ризик розвитку фітофтори.

• Щільність садіння при 2–3 стеблах — 3,2 рослин/м²
• Щільність при видаленні всіх пасинків — 6–7 рослин/м²
• Висота підв'язувального дроту — 60–70 см
• Розведення пташиного посліду — 1:10–1:12
• Дозування перманганату калію — 2–3 г / 10 л

Мікроклімат, полив та схеми мінерального живлення

Вентиляція плівкових теплиць прямо впливає на запилення та зав'язуваність плодів. Не можна допускати застою повітря та підвищення температури вище критичної позначки. За відсутності автоматичної вентиляції використовують перфоровану плівку, а після проходження загрози заморозків один із торців теплиці залишають відкритим на ніч.

Плівку з теплиць знімають наприкінці травня — на початку червня. За 4–5 днів до цього рослини загартовують і адаптують до умов відкритого ґрунту. Підготовку проводять за чіткою схемою, щоб мінімізувати стрес для посадок.

1. Залишайте вентиляційні отвори відкритими на всю ніч.
2. Знімайте укриття тільки в похмуру погоду або в другій половині дня.
3. Проведіть профілактичні обробки рослин від інфекцій одразу після демонтажу плівки.

Полив томатів під плівкою повинен бути частішим, ніж у відкритому ґрунті, оскільки їхня коренева система залягає в поверхневому шарі. Нерівномірне зволоження порушує транспорт кальцію і викликає верхівкову гниль плодів на перших китицях. Для усунення дефіциту нормалізують полив і вносять кальційвмісні добрива. Перед заморозками ґрунт під плівкою рясно проливають: волога, що випаровується, осідає конденсатом на внутрішній стороні купола і захищає рослини від вимерзання.

Для підживлення використовують органічні та мінеральні добрива. У першій фазі вегетації упор роблять на фосфорно-калійне живлення для кращого зав'язування плодів, а в період наливу — на азотне. Перше внесення проводять через 10–15 днів після садіння розсади. Подальші мінеральні підживлення розраховують за суворо визначеними нормами витрати діючих речовин на одиницю площі.

Для стимуляції росту, прискорення дозрівання, підвищення цукристості та стійкості до фітофторозу в поливну воду додають перманганат калію. Підвищити імунітет рослин допомагають також позакореневі обробки сумішшю мікроелементів: бор, магній, мідь і залізо вносять по 2 г кожного на відро води, додаючи 5 г сечовини та настій золи. Як основу для обприскування замість чистої води ефективно використовувати настій зброджених бур'янів. Усі обробки проводять рано-вранці, після чого теплицю ретельно провітрюють.

Агротехнічні методи профілактики фітофторозу

Фітофтороз — одна з найнебезпечніших хвороб томата у плівкових теплицях. Розпізнати її можна за сіро-бурими плямами неправильної форми на листках і стеблах, а також за білим нальотом із нижньої сторони листової пластини. На плодах інфекція проявляється у вигляді темно-бурих плям. На відміну від макроспоріозу, плями при фітофторозі не мають концентричного характеру.

Збудник хвороби надзвичайно чутливий до мікроклімату. Гриб активно розвивається в теплі та при високій вологості, але швидко гине в сухому середовищі. Першоджерелом інфекції найчастіше стають уражені бульби картоплі, рослинні рештки, насіння та заражена розсада з парників.

• Оптимальна температура для гриба — 20–24 °С
• Вологість повітря для розвитку — не нижче 75 %
• Загибель конідій у сухому повітрі (20–40 % вологість) — через 1–3 години
• Строк повернення пасльонових у сівозміні — не раніше 4 років
• Просторова ізоляція від картоплі — до 500 м
• Вік розсади для надранньої культури — 60–65 днів

Щоб знизити ризик зараження, томати розміщують на добре провітрюваних ділянках, уникаючи низин із застійним холодним повітрям та близькими ґрунтовими водами. У теплиці суворо стежать за тим, щоб стебла рослин залишалися сухими і добре освітленими, не допускають загущення посадок і торкання нижніх листків із ґрунтом. Між посадками картоплі та томата витримують просторову ізоляцію або висаджують куліси з кукурудзи, соняшнику чи сорго. Також важливо дотримуватися гігієни: не переходити в одному й тому самому одязі та взутті з картопляної ділянки на томатну, особливо в сиру погоду.

Перед сівбою обов'язково проводять знезараження насіннєвого матеріалу. Це дозволяє знищити патоген на поверхні насіння до початку вегетації. Процедуру виконують у суворо визначеній послідовності.

1. Приготувати 1%-вий розчин марганцевокислого калію, розчинивши 1 г препарату в 100 мл води.
2. Витримати насіння в підготовленому розчині протягом 20 хвилин.
3. Ретельно промити насіння чистою водою та підсушити перед сівбою.

Якщо ознаки ураження все ж проявилися на дорослих рослинах, необхідно негайно вжити заходів із порятунку врожаю. Заражене листя зрізають, а плоди збирають достроково. Для запобігання загниванню зібраних томатів проводять їх термічну обробку.

1. Зібрати плоди з кущів за перших ознак хвороби та видалити уражене листя.
2. Занурити зняті томати у воду з температурою 60 °С рівно на 2 хвилини.
3. Ретельно обсушити оброблені плоди.
4. Покласти томати на дозрівання у світлому приміщенні при температурі 25 °С.

Хімічні та біологічні засоби захисту

Перше профілактичне обприскування проводять через 15–20 днів після садіння розсади. Для цього використовують 0,7%-ву бордоську рідину або 0,1%-ний мідний купорос перед початком гартування рослин. Наступні обробки планують з урахуванням прогнозу погоди, застосовуючи 1%-ний розчин бордоської рідини. Обробка обов'язково має бути дрібнодисперсною, при цьому робочий розчин наносять на листя як зверху, так і знизу.

При використанні різних фунгіцидів суворо дотримуються строків очікування. Це гарантує безпеку готової продукції для споживача. Останню обробку проводять із запасом часу до початку збирання врожаю.

Як альтернативу бордоській рідині можна приготувати бургундську суміш. Для цього 30 г мідного купоросу та 35 г кальцинованої соди розчиняють у воді в окремих ємностях. Потім розчини змішують у трилітровій банці, доводять об'єм водою до 10 літрів і додають 50 г мила.

Для обробки розсади рекомендується системний фунгіцид Превікур 607 СП, що проникає в тканини рослини. Деякі агрономи застосовують його спільно з Еколістом. Для зниження дози фунгіцидів та підвищення їхньої ефективності в робочий розчин додають стимулятори росту, такі як Імуноцитофіт або Емістим С. Імуноцитофіт також можна використовувати самостійно для підвищення загальної стійкості рослин до хвороб.

У практиці захисту томатів часто застосовуються народні методи, що підвищують стійкість до інфекції. До них належить додавання в робочий розчин бордоської рідини відварів полину, чистотілу, пижма або деревію. Також гарні результати дає обприскування рослин розчином перманганату калію з мікроелементами або йодною сумішшю з розрахунку 40 крапель йоду та 30 г калійних добрив на 10 літрів води.

Альтернативні та народні засоби захисту рослин

У системі захисту томатів від фітофторозу, крім хімічних і біологічних препаратів, активно застосовують альтернативні засоби на основі рослинної та органічної сировини. Вони допомагають стримувати розвиток патогену та знижують пестицидне навантаження на рослини в теплиці. Більшість таких розчинів готується безпосередньо перед застосуванням і потребує точного дотримання пропорцій.

Для обприскування розсади та вегетуючих томатів готують часниковий настій: 150–200 г подрібненого часнику настоюють в 1 л води дві доби, проціджують і розводять водою до об'єму 10 л. Проти фітофтори також використовують екстракт трутовика, для якого 200 г подрібненого гриба заливають 2 л окропу. Цей розчин підходить для замочування насіння, обробки розсади перед садінням і двох обприскувань кущів за період вегетації. Перед закладанням плодів на дозрівання їх протирають ватним тампоном, змоченим у цьому екстракті, і пересипають сухим залишком гриба.

Зольну витяжку готують із 5 склянок деревної золи, залитих окропом на добу, з подальшим розведенням до 10 л і додаванням 50 г мила. Як антисептик на посадках застосовують розчин Трихополу, а також настої рослин, що відлякують комах, наприклад, амброзії. Для дезінфекції кущів і пристовбурних кіл ефективний настій кропиви: 1,5 кг свіжого подрібненого листя витримують у відрі теплої води. При перших симптомах зараження кущі обприскують 10%-вим розчином кухонної солі.

Під час вегетації та збирання врожаю корисна обробка молочною сироваткою: 2 л сироватки та 200 г цукру розчиняють у 10 л води. Молочнокислі бактерії активно пригнічують збудників фітофторозу, не залишаючи небезпечних хімічних залишків. Суміш «Полісся» готують із борної кислоти, марганцевокислого калію та мідного купоросу (по 2 г кожної речовини) з додаванням 20–30 г сечовини. Компоненти спочатку розчиняють в 1 л гарячої води з температурою 90–95 °C, а потім розводять у 5 л холодної води.

Хороший ефект дає використання настою коров'яку із золою, який діє як захисний засіб та позакореневе підживлення. Цей склад активізує імунну систему томатів і підвищує їхню загальну стійкість до хвороб. Приготування та обробку проводять за стандартною схемою.

1. Засипати у відро третину свіжого коров'яку і додати 2–3 склянки золи.
2. Залити відро водою доверху, ретельно перемішати та процідити отриману суміш.
3. Обприскати рослини (можна використовувати віник) не менше 3 разів за вегетацію, починаючи відразу після садіння розсади.

• Витрата настою чайного гриба — 6 л/сотка
• Концентрація розчину солі — 10%
• Дозування Трихополу — 1 таблетка на 1 л
• Температура води для «Полісся» — 90–95 °C
• Витрата свіжої кропиви — 1,5 кг/відро

Регулювання мікроклімату та переробка врожаю

Головним фактором, що стримує поширення фітофторозу в теплиці, є активна циркуляція повітря. Для запобігання застою вологи томати висаджують розріджено і використовують гряди на підвищенні (гребені). Хороші результати дає примусове провітрювання: двократне денне обдування рослин за допомогою вентиляційних систем дозволяє повністю запобігти появі хвороби. Надійним екологічно безпечним захистом залишається вирощування томатів під плівковим укриттям.

Особливе значення має дотримання режиму поливу, що базується на біологічних особливостях рослин. Спори збудника фітофторозу проростають через відкриті продихи вологого листка всього за 1 годину. У вечірній час продихи томатів відкриті, а вдень — закриті. Тому полив проводять виключно в денні години, щоб волога не проникала в тканини листка. У народній практиці для механічного закриття продихів тонкою плівкою посадки обприскували молоком.

Вирощений у теплиці врожай томатів використовують для свіжого споживання та різних видів переробки. На практиці застосовують кілька перевірених способів консервування та соління плодів. Вони розрізняються за способом підготовки сировини, часом приготування та складом заливки.

• Швидке соління: плоди вкладають у ємність зі спеціями або без них, заливають холодною сирою джерельною або колодязною водою з додаванням солі (600 г на 10 л води), накривають поліетиленовою кришкою, змащеною гірчицею, і витримують у холоді. Продукт готовий через 1–1,5 місяці.
• Класичне консервування: у 3-літрову банку додають 2 ст. л. солі, 1 ст. л. цукру та 1,5 ложки оцту (краще яблучного), заливають окропом, через 20 хвилин зливають воду, заливають свіжим окропом і закатують. Замість оцту можна покласти 2–3 нарізані скибки антонівських яблук.
• Зелені томати по-грузинськи: плоди фарширують сумішшю моркви, білого коріння та часнику, вкладають, перешаровуючи петрушкою і селерою, заливають холодним розсолом (60–70 г солі на 1 л води) під гніт. Витримують кілька днів у теплі, потім переносять у холод.
• Фаршировані томати на зиму: вкладені в банки фаршировані плоди заливають киплячим розсолом, додаючи на 3-літрову банку неповну (на палець) 100-грамову склянку солі, цукру та оцту. Банки стерилізують 10 хвилин і закатують.

Пікантний кетчуп. 5 кг томатів, 300 г цибулі, 3 яблука сорту «Антонівка» перекручують на м'ясорубці та додають 1 склянку цукру, 1 ст. л. солі. Варять 2—3 години, щоб маса зменшилася вдвічі. Потім перетирають крізь друшляк і знову варять 30 хвилин, додаючи 1 ч. л. порошку кориці, гвоздики, меленого чорного перцю. За 10 хвилин до закінчення приготування додають 100 г яблучного оцту і закатують у банки.

Пікантності такому кетчупу додає поєднання кориці та гвоздики.

Гострий кетчуп. Компоненти: 5 кг томатів, 2 кг солодкого перцю, 300 г гіркого перцю, 500 г часнику, 1 кг цибулі. Сіль, цукор, оцет — за смаком. Варять 3 години. Часник додають перед готовністю.