Підвищення рибопродуктивності ставків методом змішаного садіння та полікультури

Змішана посадка та полікультура

Щоб збільшити природну рибопродуктивність коропового ставка за рахунок інтенсивнішого використання рибою природної харчової бази без погіршення товарних якостей риби, яку вирощують, у коропівництві застосовують змішану посадку та посадку додаткових риб.

Змішаною посадкою називають посадку в один ставок коропів різного віку. Найчастіше застосовується посадка до одноліток коропа у нагульні ставки мальків. Таке поєднання ґрунтується на відмінності в живленні коропів різних вікових груп. Молодь коропа в основному споживає планктонні та заростеві форми, а дволітки – бентосні.

Отже, вирощування в одному ставку двох вікових груп дозволяє повніше використовувати його харчові запаси. Співвідношення вікових груп коропа залежить від особливостей ставка, у якому ці групи вирощуються. У нагульний ставок із добре розвиненою береговою зоною можна посадити більше мальків, ніж у ставок такої ж площі, але глибший, із невеликою кількістю підводної рослинності. На підставі досвіду застосування змішаної посадки в нагульні ставки рекомендується співвідношення між однолітками та мальками рівне 1:10, 1:15 (тобто на одного однолітка — 10–15 мальків).

Визначити підвищення природної рибопродуктивності нагульного ставка (у %) площею 80 га за рахунок змішаної посадки за таких умов:

- природна рибопродуктивність ставка 220 кг/га;

- середня маса коропів-одноліток – 35 г;

- середня маса коропів-дволіток – 500 г;

- вихід коропів-дволіток – 85 % від посадки одноліток;

- змішана посадка проводиться з розрахунку 12 мальків на 1 однолітка;

- вихід цьоголіток із нагульного ставка 52 % від посадки мальків;

- середня маса цьоголіток восени – 35 г.

Розрахувати кількість одноліток коропа для посадки в нагульний ставок:

Розрахувати кількість мальків коропа для посадки в нагульний ставок:

Розрахувати вихід цьоголіток коропа від посаджених мальків:

Розрахувати загальну масу цьоголіток, вирощених у нагульних ставках:

241200 × 0,035 = 8440 кг, або 106 кг з 1 га ставка

Розрахувати підвищення рибопродуктивності нагульного ставка за рахунок змішаної посадки:

220 кг/га – 100 % Х = 48 %

Завдання. Визначити підвищення природної рибопродуктивності нагульного ставка (%) площею _ га за рахунок змішаної посадки за таких умов (згідно з варіантом, таблиця 9)

Посадка додаткових риб у коропові ставки переслідує ті ж цілі, що й змішана посадка. Використання одного ставка для вирощування кількох видів риб ґрунтується на різному характері живлення культивованих видів. Це дає можливість збільшити вихід продукції з одиниці площі за рахунок повнішого використання природних харчових ресурсів ставка та розширити асортимент товарної продукції при відносно невеликому збільшенні додаткових витрат.

Найчастіше спільно з коропом розводять сріблястого карася, який значною мірою живиться зоопланктоном. Він споживає також синьо-зелені водорості, детрит та бентосні форми.

За рахунок посадки одноліток сріблястого карася в нагульні коропові ставки рибопродуктивність ставків збільшується на 20-50 % порівняно з рибопродуктивністю при монокультурі коропа. Сріблястий карась — відносно швидкозростаюча риба: за перший рік він досягає 15-20 г, за другий – 150-200 г, а карасі-трилітки мають масу 350-400 г.

Спільно з коропом можна розводити лина. Підвищення рибопродуктивності у цьому випадку забезпечується за рахунок використання коропом і лином різних біотопів: лин переважно використовує біоценози заростей із замуленим дном, короп же віддає перевагу відкритим частинам ставка.

На другому році життя лини досягають 80-120 г, відхід становить 2,5-5 % від посадки одноліток, а рибопродуктивність за рахунок посадки линів-одноліток збільшується приблизно на 20 % без зниження індивідуального приросту коропа. На третьому році життя середня маса линів становить 200-300 г, відхід – 2–5 %, рибопродуктивність підвищується на 13-15 %.

Розрахувати величину посадки сріблястого карася в нагульний короповий ставок площею 70 га за таких умов:

−маса одноліток сріблястого карася при посадці – 17 г;

−маса дволіток сріблястого карася восени – 210 г;

−вихід дволіток із нагульних ставків – 90 % від посадки одноліток;

−природна рибопродуктивність ставка по коропу 215 кг/га;

−підвищення рибопродуктивності за рахунок додаткової посадки сріблястого карася – 52 % від рибопродуктивності по коропу.

1. Розрахувати приріст з 1 га ставка за рахунок додаткової посадки сріблястого карася:

2. Розрахувати приріст за рахунок додаткової посадки сріблястого карася з усієї площі ставка, га:

109 /га × 70 га = 7300 кг

3. Розрахувати приріст сріблястого карася за сезон:

4. Розрахувати вихід дволіток сріблястого карася з усієї площі ставка:

7300 кг: 0,193 кг = 37800.

Даний розрахунок можна звести до такої формули:

п – підвищення рибопродуктивності за рахунок посадки додаткових риб,

В – маса карася наприкінці періоду (дволіток);

в – маса карася на початку періоду (цьоголіток);

Розрахувати величину садіння сріблястого карася в нагульний короповий ставок площею га за таких умов (згідно з варіантом, таблиця 9).

Значно підвищити вихід продукції з рибницьких ставків можна шляхом спільного вирощування з коропом рослиноїдних риб.

Значення різних видів рослиноїдних риб у полікультурі визначається головним чином характером їхнього живлення.

Білий амур живиться вищою водною рослинністю. Запаси її в добре підготовлених ставках невеликі. Тому білому амуру в полікультурі відводиться роль ефективного біологічного меліоратора. У водоймах, що сильно заростають водною рослинністю, значення білого амура в полікультурі зростає.

Білий товстолобик живиться мікроскопічними водоростями та детритом. Він не вступає в пряму харчову конкуренцію з іншими видами риб. Більше того, спільне вирощування білого товстолобика з коропом позитивно впливає на обидва види: поліпшується ріст, зростає продуктивність.

Пояснюється це тим, що водорості, спожиті білим товстолобиком, які пройшли через його кишечник і частково перероблені, потрапляють на дно водойми у вигляді екскрементів. Короп охоче поїдає ці екскременти, що містять значну кількість поживних речовин.

Таким чином, водорості стають доступними для коропа. У свою чергу, короп у пошуках їжі каламутить мул, піднімаючи в придонні шари детрит, який споживає білий товстолобик.

Таблиця 9 – Показники ставкового господарства для розрахунку змішаного садіння

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Площа ставка, га

30 40 50 60 70 80 90 100 110 Природна рибопродуктивність,

200 200 202 202 202 203 203 204 204 кг/га Середня маса коропів-річників, г 30 30 33 33 33 34 34 34 34 Середня маса коропів-дволіток, г

480 485 485 490 490 490 495 495 495 Вихід коропів-дволіток, відсоток від

85 85 85 85 85 85 85 85 85 садіння річників Змішане садіння проводиться з

10 10 11 11 11 12 12 13 13 розрахунку, мальків на річника Вихід цьоголіток з нагульного ставка,

48 49 50 51 52 53 54 55 56 відсоток від садіння мальків Середня маса цьоголіток восени, г 25 26 27 28 29 30 31 32 33

10 11 12 13 14 15 16 17 18 Площа ставка, га 25 35 45 55 65 75 85 95 105 Природна рибопродуктивність,

211 211 211 211 215 215 215 215 215 кг/га Середня маса коропів-річників, г 30 30 33 33 33 34 34 34 34 Середня маса коропів-дволіток, г 480 485 485 490 490 490 495 495 495 Вихід коропів-дволіток, відсоток від

87 87 87 87 87 87 87 87 87 садіння річників Змішане садіння проводиться з

10 10 11 11 11 12 12 13 13 розрахунку, мальків на річника Вихід цьоголіток з нагульного ставка,

48 49 50 51 52 53 54 55 56 відсоток від садіння мальків Середня маса цьоголіток восени, г 25 26 27 28 29 30 31 32 33

19 20 21 22 23 24 25 26 27 Площа ставка, га 28 29 30 31 32 33 34 35 36 Природна рибопродуктивність, кг/га 220 225 225 226 257 228 229 201 202

Середня маса коропів-річників, г 35 36 34 33 32 31 30 29 28 Середня маса коропів-дволіток, г 480 485 485 490 490 490 495 495 495 Вихід коропів-дволіток, відсоток від

83 83 83 83 83 83 83 83 83 садіння річників Змішане садіння проводиться з

10 10 11 11 11 12 12 13 13 розрахунку, мальків на річника Вихід цьоголіток з нагульного став-

53 54 55 56 57 58 59 50 51 ка, відсоток від садіння мальків Середня маса цьоголіток восени, г 25 26 27 28 29 30 31 32 33

Таблиця 9 – Показники ставкового господарства для розрахунку кількості сріблястого

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Площа ставка, га 40 50 60 70 80 90 100 100 110 Маса річників сріблястого

15 16 17 18 19 20 21 22 23 карася при садінні, г Маса дволіток сріблястого 18 20

180 190 195 200 210 220 230 карася восени, г 5 5 Вихід дволіток з нагульних ставків, відсоток від садіння річ85 86 87 88 89 90 90 91 91 ників Природна рибопродуктив18 18

180 182 183 184 186 187 188 ність ставка по коропу, га 1 5 Підвищення рибопродуктивності за рахунок додаткового садіння, 50 50 50 50 50 50 50 50 50 %

10 11 12 13 14 15 16 17 18 Площа ставка, га 35 45 55 65 75 85 95 105 30 Маса річників сріблястого

24 25 26 27 28 29 30 31 32 карася при садінні, г Маса дволіток сріблястого 18 20

180 190 195 200 210 220 230 карася восени, г 5 5 Вихід дволіток з нагульних ставків, відсоток від садіння річ80 80 80 80 80 80 80 80 80 ників Природна рибопродуктив19 20

190 194 196 198 202 204 206 ність ставка по коропу, га 2 0 Підвищення рибопродуктивності за рахунок додаткового садіння, 45 45 45 45 45 45 45 45 45 %

19 20 21 22 23 24 25 26 27 Площа ставка, га 28 29 30 31 32 33 34 35 36 Маса річників сріблястого

24 25 24 25 25 25 26 27 29 карася при садінні, г Маса дволіток сріблястого 18 20

180 190 195 200 210 220 230 карася восени, г 5 5 Вихід дволіток з нагульних ставків, відсоток від садіння річ81 82 83 84 79 80 84 84 85 ників Природна рибопродуктив20 21

206 210 212 214 218 220 222 ність ставка по коропу, га 8 6 Підвищення рибопродуктивності за рахунок додаткового садіння, 40 40 40 40 40 40 40 40 40 %

Взаємний позитивний вплив білого товстолобика та коропа простежується за різної щільності садіння обох видів.

Строкатий товстолобик — тільки частково рослиноїдна риба. Основною його їжею є зоопланктон, при нестачі якого значна частка в живленні припадає на фітопланктон і детрит. Високий темп росту спостерігається у нього за наявності у водоймі не менше 3–4 мг/л зоопланктону. Надмірно щільне садіння строкатого товстолобика може викликати конкуренцію з коропом у споживанні зоопланктону та зниження інтенсивності росту обох видів риб.

Спільне вирощування білого товстолобика зі строкатим товстолобиком негативно впливає на ріст останнього. Пояснюється це погіршенням умов розвитку дрібних форм зоопланктону в результаті інтенсивного споживання водоростей білим товстолобиком.

Об'єктом полікультури може стати і чорний амур, який живиться молюсками та організмами, що знаходяться на дні водойми. У полікультурі він, як і білий амур, виконує роль біологічного меліоратора, знищуючи проміжних господарів деяких паразитів. У водоймах зі значним розвитком молюсків чорний амур може забезпечити хорошу продуктивність.

Рослиноїдними рибами не вичерпується перелік об'єктів, перспективних для спільного вирощування у водоймах.

Використання хижих риб для захисту кормової бази коропа

Спільне вирощування коропа з хижими видами риб — щукою, судаком та райдужною фореллю — дозволяє істотно підвищити загальну рибопродуктивність нагульних ставків. Хижаки активно поїдають великих безхребетних, які конкурують із мирною рибою за їжу. Знищуючи личинок бабок, водяних клопів, кліщів, а також пуголовків, жаб та бур'янову рибу, хижі риби зберігають цінний кормовий ресурс для коропа. У результаті цього приріст мирних риб та загальна продуктивність водойми значно збільшуються.

На практиці в нагульні ставки до річників коропа підсаджують мальків хижих риб. Такий підхід дозволяє використовувати кормові ресурси водойми з максимальною ефективністю. Однак цей технологічний прийом вимагає суворого контролю за типом та гідродинамікою водойми.

Інтеграція рибництва з качкарством: правила спільного утримання

Організація комбінованих коропово-качиних господарств дозволяє отримувати коропа як основну продукцію та качине м'ясо як додаткову. Качки працюють на ставку як природні меліоратори: вони поїдають жорстку надводну рослинність і розпушують дно на мілководді, запобігаючи заростанню. Крім того, птиця активно знищує шкідників риби та харчових конкурентів коропа — молюсків, личинок бабок та одноденок, водних жуків, клопів, пуголовків та дрібних жаб. Скорочення чисельності цих організмів відбувається як за рахунок їх поїдання качками, так і через знищення заростей, у яких вони мешкають.

Качиний послід служить цінним органічним добривом, що стимулює розвиток зоопланктону та личинок комарів хірономід — улюбленого корму коропа. Спільне утримання також оздоровлює стадо: качки виловлюють хворих та ослаблених коропів, тоді як здорова риба залишається для них недосяжною. Природний відхід коропа в таких господарствах зазвичай не перевищує встановлених нормативами показників.

Птиця також служить біологічним засобом боротьби з малоцінною бур'яновою рибою, наприклад, здрібнілим золотим карасем, що часто перенаселяє неспускні ставки. Щоб досягти цього ефекту, випускайте качок на воду до початку нересту бур'янової риби та тримайте протягом усього вегетаційного періоду. При правильній організації комбінованого господарства продуктивність ставків різко зростає. Значний ефект дає утримання птиці навіть на водоймах, позбавлених заростей підводної та надводної рослинності.

• Збільшення виходу риби при вигулі качок — на 40%
• Зростання продуктивності низинних торф'яних кар'єрів — на 35%
• Щільність садіння птиці на торф'яних кар'єрах — 100 гол./га

Щільність садіння птиці безпосередньо залежить від проточності, глибини, обсягу рослинності та гідрохімічного режиму водойми. Перевищення рекомендованих норм призводить до прискореного виїдання кормової бази та зростання ризику зараження качок гельмінтами, проміжними господарями яких є дафнії, циклопи, гаммаруси та інші організми. Для більшості стандартних ставків встановлено такі нормативи садіння:

На непроточних водоймах, рівень води в яких влітку знижується, а також на ставках з високою окиснюваністю щільність садіння качок повинна бути значно меншою. Надмірна концентрація птиці на одиниці площі призводить до забруднення води послідом і створює передумови для виникнення епізоотії, насамперед бранхіомікозу. Для запобігання спалахам захворювань необхідно суворо дотримуватися правил біобезпеки.

У зв'язку з цим важливо забезпечити рівномірний розподіл птиці по всій площі ставка. Годівниці для качок мають бути розміщені на береговій лінії, оскільки годівля в одному місці утримує качок на відносно обмеженій ділянці, і навіть при дотриманні правильних норм садіння ці ділянки будуть забруднюватися, що створить передумови для виникнення зябрової гнилі.

На вигул у рибницькі ставки випускають 20–25-денних каченят скоростиглої м’ясної породи, наприклад пекінських каченят. У віці 60–70 днів вони досягають забійної маси (близько 2 кг). Перетримувати качок довше не слід: вони починають линяти, і якість м’яса знижується. Після забою першої партії качок на вигул випускають другу партію, яка до осені встигає досягти забійної маси.

При використанні качок потрібно дотримуватися деяких вимог:

• У період зариблювання ставків і під час осіннього вилову вигул качок на них не допускається. Оскільки при зариблюванні ставків навесні, коли риба ослаблена після зимівлі, вона тримається певний час біля берегів і качки можуть знищувати її.
• Під час осіннього вилову ставків качки сильно скаламучують воду і тим самим заважають вилову, одночасно травмуючи рибу.
• Щоб уникнути поїдання качками корму, яким годують рибу, місця годівлі риб слід розміщувати на більшій глибині, а на мілководних – огороджувати.

Таким чином, організація коропо-качиних господарств дозволяє більш повно використовувати водну площу ставків і отримувати з них продукцію у вигляді риби та качиного м’яса.

У зв’язку з тим, що вигул качок на нагульних коропових ставках збільшує природну рибопродуктивність ставків у середньому на 40 %, це повинно враховуватися при визначенні кількості однорічок для садіння в нагульні ставки. Садіння качок розраховують на площу ставка з глибиною до одного метра, і з цієї площі отримують більшу природну рибопродуктивність.

Як розрахувати садіння качок і коропів-однорічок на всю площу ставка, показано в наступному прикладі. Потрібно визначити кількість качок і коропів-однорічок для садіння в нагульний ставок площею 100 га за наступних умов:

Визначаємо кількість качок для садіння в нагульний короповий ставок глибиною до 1 м.

Визначаємо висадку коропів-однорічок у нагульний ставок без урахування підвищення рибопродуктивності за рахунок вигулу качок, де В – маса коропа в кінці періоду (дворічок), в – маса коропа на початку періоду (цвяшків).

Визначаємо підвищення рибопродуктивності за рахунок вигулу качок.

Визначаємо додаткове садіння коропів-однорічок за рахунок підвищення рибопродуктивності.

Визначаємо загальне садіння коропів-однорічок у нагульні ставки з урахуванням вигулу качок.

Даний розрахунок можна виразити у вигляді такої формули, де Х – кількість однорічок, необхідних для садіння в нагульний ставок з урахуванням вигулу на ньому качок; Г1 – площа ставка з глибиною до одного метра, га; 0,4 – підвищення рибопродуктивності за рахунок качок на 40 %; В – маса коропа в кінці періоду (дворічок); в – маса коропа на початку періоду (цвяшків).

Таблиця 10 – Показники ставкового господарства для розрахунку кількості коропа і качок

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Площа ставка, га 100 110 120 130 140 150 160 170 180 Природна рибопродуктивність, кг/га 180 182 184 186 188 189 190 192 193 Середня маса однорічок при садінні, г 30 30 30 30 30 30 30 30 30 Планована маса дворічок, г 480 480 480 480 480 480 480 480 480 Вихід дворічок із нагульних ставків

85 85 84 84 86 86 86 85 87 – відсоток від садіння однорічок Площа ставка глибиною до 1 м., га 80 90 95 100 111 13 120 145 150 Підвищення рибопродуктивності за рахунок

40 40 40 41 41 41 42 42 42 вигулу качок, % Норма садіння качок, гол/га 200 200 200 200 200 200 200 200 200

10 11 12 13 14 15 16 17 18 Площа ставка, га 85 66 77 46 23 24 25 26 27 Природна рибопродуктивність, кг/га 180 182 184 186 188 189 190 192 193 Середня маса однорічок при садінні, г 30 30 30 30 30 30 30 30 30 Планована маса дворічок, г 500 500 500 500 500 500 500 500 500 Вихід дворічок із нагульних ставків

85 85 84 84 86 86 86 85 87 – відсоток від садіння однорічок Площа ставка глибиною до 1 м., га 17 18 19 20 21 22 23 24 25 Підвищення рибопродуктивності за рахунок вигулу качок, % 35 35 36 36 36 35 36 35 36

19 20 21 22 23 24 25 26 27 Площа ставка, га 80 70 60 31 45 33 95 35 36 Природна рибопродуктивність, кг/га 200 200 205 206 207 210 215 215 215 Середня маса однорічок при садінні, г 30 30 30 30 30 30 30 30 30 Планована маса дворічок, г 510 510 510 510 510 510 510 510 510 Вихід дворічок із нагульних ставків