Технологічні нормативи вирощування та утримання коропа у ставкових господарствах

150 151 152 153 154 155 160 165 166 167 168 169 для ремонтного молодняка, кг/га Індивідуальний приріст коропів-плідників та ремонтного

900 910 920 930 940 950 960 970 980 990 995 990 молодняка, г, Вихід плідників та ремонтного молодняка зі ставків,

100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 відсоток від садіння Норма садіння плідників та ремонтного молодняка в зи-

280 281 282 283 284 285 286 287 288 290 291 292 мівні ставки, ц/га Середня маса дволіток, г 900 920 930 940 950 960 970 980 990 990 1000 1000 Середня маса триліток, кг 1,6 1,7 1,7 1,7 1,8 1,8 1,8 2,0 2,0 2,0 2,0 1,9 Середня маса чотириліток, кг 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8 2,8

13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Загальна площа господарства, га 302 310 320 325 330 340 350 360 370 325 280 290 Вихід мальків від гнізда плідників, тис. шт. 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 Садіння в нерестовий ставок площею 0.2 га, гнізд 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 Природна рибопродуктивність вирощувальних ставків, кг/га 245 146 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 Вихід цьоголітків із вирощувальних ставків становить, % від са-

70 70 70 70 70 70 70 70 70 70 70 70 діння мальків Середня індивідуальна маса цьоголітків восени, г. 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 Норма садіння цьоголітків у зимівний ставок тис. штук,

490 490 490 490 490 490 490 490 490 490 490 490 на 1 га. Вихід річників із зимівного ставка, відсоток від садіння

75 76 77 78 70 71 71 71 71 71 71 71 цьоголітків Природна рибопродуктивність нагульних ставків, кг/га 200 200 200 200 200 200 202 202 202 202 202 202 Вихід дволіток із нагульних ставків, відсоток від садіння

85 86 87 88 89 90 90 90 89 88 87 86 річників Середня індивідуальна маса дволіток, г. 490 490 490 490 490 490 490 490 490 490 490 490 Природна рибопродуктивність літніх маточних ставків

150 151 152 153 154 155 160 165 166 167 168 169 для ремонтного молодняка, кг/га Індивідуальний приріст коропів-плідників та ремонт-

900 910 920 930 940 950 960 970 980 990 995 990 ного молодняка, г., Вихід плідників та ремонтного молодняка зі ставків,

100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 відсоток від садіння Норма садіння плідників та ремонтного молодняка в

300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 зимівні ставки, ц/га Середня маса дволіток, кг 1,0 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 1,2 Середня маса триліток, кг 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 2,2 Середня маса чотириліток, кг 3,2 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3 3,3

Рибу перевозять дуже часто, її перевозять у межах господарства – з вирощувальних ставків у зимівні, із зимівних у нагульні і т. д. Живу рибу завозять з інших господарств – із розсадників, із повносистемних господарств у нагульні господарства, при заселенні водойм новими видами риб тощо.

Відстань, на яку перевозять живу рибу, може становити кілька сотень метрів (у межах господарства) і кілька тисяч кілометрів (наприклад, при заселенні водойм західних районів країни рибами Далекого Сходу). Зростаючий попит на найбільш цінну за харчовими якостями живу рибу вимагає доставки її населенню протягом цілого року.

Перевозять живу рибу у воді та без води, використовуючи різні види транспорту:

а) залізничний – у спеціально обладнаних вагонах;

в) водний – у спеціальних садках-прорізах;

г) автомобільний – у діжках для живої риби, брезентових чанах, у спеціальних машинах для перевезення живої риби.

Найбільш поширеним є перевезення живої риби у воді. Успішність цієї операції залежить від якості води, якості та стану риби, що перевозиться, часу перевезення та правильної її організації. Якість води визначається: температурою її; кількістю зважених органічних і мінеральних речовин; кількістю розчинних у воді газів (головним чином кисню), органічних і мінеральних речовин; активною реакцією (рН) води.

Стан риби під час перевезення залежить від якості та об'єму води. Ємності необхідно заливати чистою, насиченою киснем водою, що не містить шкідливих і отруйних речовин.

Оптимальною температурою для перевезення більшості теплолюбних риб у літній час є 10–12 °С, холодолюбних – 6–8 °С, а в осінньо-весняний період – відповідно 5–6 і 3–5 °С. Риба, що перевозиться за більш низької температури води, споживає менше кисню, виділяє менше продуктів обміну, отже її можна перевозити за більш високої щільності садіння в ємностях. Споживання кисню за одиницю часу також залежить від виду та віку риби. Тому при перевезенні риби важливим показником є співвідношення між масою риби та об'ємом води.

Таблиця 3 – Кількість води для перевезення риби

Тривалість Кількість води (літрів на 1 кг риби) перевезення, Карп, сазан Лин

Лящ До 2 5 3 7 3 2 4 6 7 8 3–4 6 4 8 4 3 5 7 8 9 5–6 7 5 9 5 4 6 8 9 10 7–8 8 6 11 6 5 7 10 11 12 9–10 10 7 14 7 5 9 12 14 15 11–15 13 10 17 10 8 12 15 17 18 16–20 15 12 21 12 10 14 18 21 23 21–24 20 15 26 15 12 18 23 26 28 Понад 24 25 20 32 20 15 23 28 32 35

Сам же процес перевезення має бути організований належним чином, з урахуванням специфіки такого вантажу. За 2 год до транспортування рибу виловлюють, оглядають для виявлення різних пошкоджень і відсаджують в окрему тару. Перевозити пошкоджену або хвору рибу не можна!

Не можна також допускати різких перепадів температури при зміні води, саме тому її змінюють шляхом поступового дозованого доливання. Аерування проводять шляхом збовтування води в тарі або за допомогою спеціальних приладів – повітродувок чи мотопомп.

Перед завантаженням автоцистерни рибою воду доводять до необхідної температури. Для насичення води киснем перед завантаженням за 10–15 хв вмикають компресор, який постійно має працювати протягом усього періоду транспортування. Бажано повніше заповнювати цистерну водою, щоб уникнути загибелі риби від хвилебою. Разом з тим необхідно залишати повітряний простір висотою 3–4 см для виходу відпрацьованого повітря.

У дорозі (особливо під час перевезення риби за підвищених температур повітря) воду постійно охолоджують. Для цього застосовують чистий натуральний (у жодному разі не штучний) лід, який у нещільному ящику або чистій мішковині (марлі) розміщують над водою транспортної тари (чана, діжки тощо).

Вода, що утворюється від танення льоду, стікає у воду і охолоджує її. Безпосередньо у воду лід класти не можна, оскільки він може поранити рибу, особливо під час руху. Дуже важливо, щоб під час транспортування було менше зупинок у дорозі. Під час руху вода перемішується і збагачується киснем, що певною мірою компенсує його споживання на дихання риби.

Під час зупинок такого перемішування і збагачення води киснем не відбувається, а зменшення кисню йде дуже швидко. В результаті риба гине від задухи. Тому в дорозі, крім природного збагачення води киснем за рахунок перемішування (і особливо на стоянках, коли цього не відбувається), здійснюють примусову аерацію – через воду (за допомогою розпилювачів) продувають повітря, чистий кисень, перемішують воду в тарі переливанням або іншими можливими способами.

Якщо охолодження води та її аерація в дорозі й на зупинках не допомагають і риба почувається погано (тримається весь час на поверхні, заковтуючи повітря, стає млявою, лягає на бік тощо), здійснюють часткову, а іноді й повну зміну води. Для цього воду беруть тільки чисту, без запаху та зважених часток і обов'язково з відкритих водойм (річок, ставків, озер). Менш придатною є водопровідна вода, звісно, якщо вона не хлорована. Не рекомендується брати воду з колодязів, оскільки в ній майже немає кисню.

У живорибних вагонах, обладнаних спеціальними пристосуваннями для аерації та охолодження води, тривалість перевезення може сягати кількох діб. У таких вагонах (вони бувають двовісними та чотиривісними) встановлено два металеві баки місткістю приблизно по 15–20 м3. Над баками вздовж стінок вагона влаштовані дерев'яні кишені для льоду. У кожному вагоні можна перевозити одночасно – 60 тис. годовиків коропа.

Вантажать рибу в тару для перевезення обережно, щоб не пом'яти й не травмувати її, але можливо швидше, щоб час між початком і кінцем навантаження був не більше години, максимум 1,5 год.

При випуску риби з транспортної тари у водойму різниця температури води в тарі та водоймі має бути не більше 1,5– 2,0 °С для мальків і 3–4 °С для годовиків та риби старшого віку.

Тому перед випуском риби температуру води в тарі зрівнюють з такою у водоймі, поступово доливаючи воду в тару з водойми, у яку висаджується риба.

Випускають рибу в кількох місцях, щоб вона швидше могла розійтися по всій водоймі.

Потрібно перевезти 180 тис. годовиків коропа середньою масою 36 г, 220 лінів-плідників середньою масою 0,7 кг і 90 коропів-плідників середньою масою 5,5 кг. Тривалість перевезення – 8 год.

Визначити кількість рейсів автомашини, що вміщує 4 т вантажу. 1. Розрахувати загальну масу перевезених коропів-годовиків:

0,036 × 180000 = 6480 кг. 2. Розрахувати кількість води, необхідну для перевезення годовиків:

6480 × 8 = 51840 кг. 3. Розрахувати загальну масу вантажу, що перевозиться:

6480 + 51840 = 58320 кг. 4. Розрахувати загальну масу лінів-плідників:

220 × 0,7 = 154 кг. 5. Розрахувати кількість води для перевезення лінів:

154 × 6 = 924 кг. 6. Розрахувати загальну масу лінів та води:

154 + 924 = 1078 кг. 7. Розрахувати загальну масу коропів-плідників:

90 × 5 = 450 кг. 8. Розрахувати кількість води для перевезення коропів-плідників:

450 × 6 = 2700 кг. 9. Розрахувати загальну масу коропів-плідників та води:

Плідників лінів та коропів можна перевозити спільно, а коропів-годовиків – окремо. 10. Розрахувати кількість рейсів для перевезення коропів-годовиків

Розрахувати кількість рейсів для перевезення коропів-плідників

Завдання. Визначити кількість рейсів автомашини, що вміщує _____ т вантажу для перевезення тис. годовиків коропа середньою масою г екз. лінів-плідників середньою масою кг. Тривалість перевезення _____ год.

Таблиця 4 – Показники ставкового господарства для визначення кількості

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Вантажопідйомність автомобіля, т 3 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 3

Кількість годовиків коропа, тис. екз. 90 92 95 96 97 98 99 100 110 Середня маса годовиків коропа, г 25 26 27 28 29 30 31 32 33 Кількість лінів-плідників, екз. 80 82 85 86 88 90 92 95 96 Середня маса лінів, кг 0,6 0,6 0,6 0,5 0,5 0,5 0,7 0,7 0,7 Кількість коропів-плідників, екз. 40 51 42 93 99 25 26 27 78 Середня маса коропів-плідників, кг 5 5 6 5 5 6 5 5 5 Тривалість перевезення, год 7 3 5 4 4 8 4 5 5

10 11 12 13 14 15 16 17 18 Вантажопідйомність автомобіля, т 3 3 3 3 2 2 4 5 5 Кількість годовиків коропа, тис. екз. 100 110 99 115 117 118 120 125 130 Середня маса годовиків коропа, г 33 35 36 37 38 39 40 41 42 Кількість лінів-плідників, екз. 95 96 98 99 100 105 108 110 112 Середня маса лінів, кг 0,6 0,6 0,6 0,5 0,5 0,5 0,7 0,7 0,7 Кількість коропів-плідників, екз. 30 30 30 30 32 32 32 32 29 Середня маса коропів-плідників, кг 8 8 8 8 8 5 5 6 6 Тривалість перевезення, год 5 5 5 5 4 4 4 6 6

19 20 21 22 23 24 25 26 27 Вантажопідйомність автомобіля, т 3 3,5 4 5 3 3 5 6 4 Кількість годовиків коропа, тис. екз. 111 99 104 125 130 100 100 110 121 Середня маса коропа, г 35 35 35 35 35 35 35 35 35

Кількість лінів-плідників, екз. 130 99 132 140 87 92 120 122 117 Середня маса лінів, кг 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,9 0,9 Кількість коропів-плідників, екз. 34 34 34 34 34 40 40 40 40 Середня маса коропів-плідників, кг 5 5 5 5 5 7 7 7 7 Тривалість перевезення, год 6 6 6 6 4 4 3 7 2