Технологічні особливості роздільного вирощування індичат та виробництва м’яса качок

Роздільне за статтю вирощування індичат на м'ясо дозволяє краще використовувати приміщення, скоротити витрату кормів та підвищити продуктивність праці.

Таблиця 55. Рецепти повнораціонних комбікормів для індичат, яких вирощують на м'ясо (9/)

Вік птиці (днів) Інгредієнти 1—60 61—120 Кукурудза мелена 22 39 Пшениця мелена 20 20 Соняшниковий шрот 20 13 Рибне борошно 10 8 М'ясо-кісткове борошно — 2 Сухий збиране молоко 8 — Дріжджі кормові 10 5 Трав'яне борошно 6 8 Кісткове борошно — 1 Крейда 2,6 27 Сіль 0,4 0,3 Премікси 1,0 1,0 Разом 100,0 100,0 У 100 г комбікорму міститься (9%): обмінної енергії, кДж 1176 1197 сирого протеїну 28 22 сирої клітковини 5,0 5,5 кальцію 17 1,7 фосфору 0,8 0,8 натрію 0,3 0,4 лізину 1,5 1,2 метіоніну -- цистину 1,0 0,8 триптофану 0,3 0,24 Енерго-протеїнове відношення 420 544

Окремо індичат вирощують із добового віку, це дозволяє забивати їх у різному віці та краще реалізувати біологічні особливості птиці. Індичата-самці ростуть швидше і основний ріст закінчують у 160—180-денному віці. У самок інтенсивність росту на 25—30% нижча, ніж у самців. Крім того, основний ріст самок закінчується у 90—120-денному віці. При роздільному вирощуванні забійний вік для самців і самок різний, що частково змінює технологію виробництва м'яса індиків. Роздільне за статтю вирощування індичат дозволяє диференціювати годівлю та умови утримання. При цьому жива маса самок збільшується на 12—14%, самців — на 8—9%, витрати корму на 1 кг приросту знижуються на 7—5%.

Диференціацію годівлі та умов утримання при роздільному за статтю вирощуванні індичат у клітках починають з 20—30-денного віку. При вирощуванні на підлозі на 1 м* розміщують чотирьох самців або п'ять самок. Фронт годівлі для одного самця 4,5 см, фронт годівлі для самки 3,5 см; фронт напування відповідно дорівнює 2,3 і 1,7 см.

Забій індичат та обробку тушок здійснюють за тією ж технологією, що і курчат-бройлерів. Але тушки індиків охолоджують більш тривалий час, поки температура всередині тушок досягне 0 + 4°С.

Виробництво м'яса качок

} ‚ Виробництво м'яса качок у нас і за кордоном довгі роки велося екстенсивними методами. Качок вирощували в основному в господарствах з великими водоймами в розрахунку на використання природних кормів, що дозволило заощадити (на 30—35%) кон-

центровані корми. Екстенсивний метод виробництва м'яса качок носить сезонний характер, залежить від кліматичних умов і не дає можливості повністю використати їх біологічні особливості — скоростиглість та високу інтенсивність росту. При інтенсивних способах вирощування вже 45—50-денні каченята важать 3,0—3,5 кг і більше, за цей час їх маса порівняно з масою добових каченят збільшується більш ніж у 60 разів. На 1 кг живої маси каченята витрачають 2,5—3 кг комбікормів.

Після першого циклу яйценосності качки починають линяти. Триває линяння 3—4 місяці, але його можна прискорити штучним шляхом. Після закінчення линяння у качок починається другий цикл яйценосності, який триває 7—9 місяців. За два цикли яйценосності від однієї качки-несучки можна отримати 200—230 яєць, виростити 130—160 каченят загальною масою 270—310 кг. Качок можна розводити в будь-яких кліматичних умовах. Вони зберігають хорошу продуктивність як при підлоговому утриманні, так і в умовах кліткового утримання. |

Промислове виробництво м'яса качок у спеціалізованих господарствах базується на цілорічному отриманні інкубаційних яєць та їх інкубації, рівномірному вирощуванні птиці на м'ясо в усі сезони і місяці року. При інтенсивному методі виробництва м'яса качок застосовують сухий тип годівлі, широко використовують механізацію та автоматизацію всіх технологічних процесів.

Типові спеціалізовані господарства з виробництва м'яса качок — це птахофабрики, які мають замкнутий цикл виробництва. Крім птахофабрик, качок на м'ясо вирощують у спеціалізованих радгоспах та на колгоспних птахофермах.

Для комплектування батьківського стада відбирають здоровий, добре розвинений молодняк до початку яйцекладки у віці 150— 160 днів. Яйця для інкубації збирають від качок батьківського стада у віці 180—400 днів. При цілорічному комплектуванні качок батьківського стада зазвичай утримують у безвіконних пташниках з регульованим мікрокліматом. У господарствах із сезонним характером виробництва м'яса батьківське стадо влітку утримують у пташ-

Рис. 63. Батьківське стадо качок, никах полегшеного типу або під навісами, взимку — у більш капітальних приміщеннях. Для більш ефективного використання качок у більшості господарств застосовують примусове линяння, за другий цикл яйценосності від переярок отримують приблизно стільки яєць, скільки й від однорічок. При використанні в батьківському стаді переярок поголів'я ремонтного молодняку можна зменшити. Примусове линяння качок можна провести за такою схемою. Для самців примусове линяння не рекомендується, оскільки це знижує їхні відтворювальні якості. Селезнів використовують протягом двох циклів яйценосності качок.

Таблиця 56. (Схема проведення примусового линяння качок (за даними А. А. Сенікова) Період від початку появи линяння Годівля Поїння Примітки 1-ша доба Не годують Поять Качок переведено зі стаціонарного пташника на трав'яний вигул

2-га доба Згодовують по 55—60 г зерна | Не поять — (пшениця, ячмінь) на голову в день

3-тя доба Не годують Поять —

4-та доба Згодовують по 55 — 60 г зерна | Не поять —

5-та доба Згодовують по 55 — 60 г зерна | Поять —

К710 добі | Кількість зерна, що згодовується, | Поять Пер'яний покрив у збільшують до 170 г на качок має видобуток на голову. Поступово пасти починають використовувати гранульований збалансований комбікорм

Після 4 тижнів Годівля достатня і повна | Поять —

Після 7 тижнів Збалансований гранульований | Поять линяння комбікорм поступово замінюють гранульованим комбікормом для племінного стада качок Поять Качок переводять у

Після 8 тижнів Качок переводять повністю на качатник

Яйця для інкубації відбирають від здорових качок. Вони повинні мати гарну шкаралупу, правильну форму і важити не менше 80 г. Для поліпшення виходу кондиційних каченят перед інкубацією проводять калібрування яєць. Яйця в інкубатори закладають великими партіями, що відповідають місткості пташника для вирощування каченят. З 100 закладених яєць у середньому отримують 70—80 кондиційних каченят. Після виводу каченят сортують. Кондиційні каченята впевнено стоять на ногах, рухливі, реагують на стукіт, мають добре

Рис. 64. Каченята в клітках (Яготинська птахофабрика Київської області).

пігментований дзьоб і плесна, очі блискучі, відкриті, живіт м'який, пуповина загоєна, пух чистий, блискучий. Дружний вивід кондиційних каченят залежить від годівлі та утримання батьківського стада і від інкубаційних якостей яєць.

Існують різні способи вирощування каченят на м'ясо. У ранньому віці їх утримують на глибокій підстилці, на сітчастих підлогах і в кліткових батареях. На вирощування беруть тільки кондиційних каченят. Незалежно від способу вирощування добових каченят розміщують у заздалегідь підготовлені приміщення невеликими групами (у секціях по 150—200 голів), дотримуючись принципу одноразового садіння однорідної за віком птиці.

Вирощування каченят на глибокій підстилці. Добові каченята з інкубаторію надходять в опалювані приміщення (брудергаузи), в яких їх вирощують до 10- або 20-денного віку, залежно від сезону року і кліматичних умов. Щільність садіння до 10 днів становить 14—16 голів на 1 м² площі підлоги, при вирощуванні до 20-денного віку — 12 голів. Після зазначеного строку каченят переводять в акліматизатори (взимку) або під навіси (влітку). В акліматизаторах на 1 м² підлоги розміщують 6—7 каченят, під навісами — 7—8 голів без розущільнення до кінця вирощування. У літній час каченята користуються обмеженими вигулами.

Щодо якості підстилки з перших днів вирощування каченят застосовують дерев'яну стружку, у старшому віці — тирсу, різану солому, торф. У перші 5—6 днів вирощування тирсу як підстилку не слід використовувати, оскільки каченята клюють її, що призводить до порушення травлення. Підстилку з послідом із брудергаузу видаляють після переведення каченят в акліматизатор.

Вирощування каченят на сітчастій підлозі. При цьому способі вирощування каченят розміщують також невеликими групами в секціях пташника на сітчасту підлогу. Сітка (розмір чарунки 10 Х 10 мм) натягується на дерев'яні рами, які кладуть на бетоновані канави, що мають ухил до центру. Послід провалюється через сітку в канави, звідки видаляється гідрозмивом або механічним скребком. На 1 м² сітчастої підлоги до 10-денного віку розміщують 22—25 каченят, у більш старшому віці 8—10. Вирощування каченят на сітчастій підлозі дозволяє підвищити ефективність використання приміщення, механізувати трудомісткий процес видалення посліду й усунути необхідність застосування підстилки.

Вирощування каченят у кліткових батареях. Для вирощування каченят з 1 до 20-денного віку використовують різні кліткові батареї. На 1 м² підлоги кліток розміщують до 30 каченят при вирощуванні їх до 10-денного віку. У більш старшому віці проводять розущільнення, залишаючи не більше 8—10 каченят на 1 м². На Малодубенській птахофабриці Московської області каченят у кліткових батареях утримують до 50—55-денного віку. У цьому віці жива маса птиці досягає 2,5—2,8 кг при витраті на 1 кг приросту до 3 кг комбікорму.

Вирощування каченят у клітках дає можливість зменшити витрати на будівництво приміщень, механізувати робочі процеси і спростити технологію виробництва качиного м'яса.

При вирощуванні каченят на м'ясо мікроклімат у пташниках регулюють залежно від віку каченят і способу їх утримання. Установлено, що в перші дні вирощування температура повітря в приміщенні повинна бути не нижчою за 28—30° С. Починаючи з 5-денного віку її знижують за тиждень приблизно на 4°С. Відносна вологість повітря у пташнику 65—80%. Тривалість світлового дня на початку вирощування підтримують на рівні 22—24 год, наприкінці — 12—14 год. Інтенсивність освітлення вдень повинна бути 10—15, вночі — 7—8 люкс. Примірні нормативи температурного режиму та освітлення каченят при вирощуванні на м'ясо наведені в таблиці 57.

Таблиця 57. Світловий режим і температура повітря у пташнику при вирощуванні каченят на м'ясо

Температура. Інтенсивність освітлення Вік каченят | повітря у вологості | ново не (днів) приміщенні повітря (%) дня (год/хв)

1—5 30—28 65—70 22—24 10—15 5—8

6—15 25—23 65—70 20—22 10—15 5—8

16—25 21—18 70—75 14—16 8—10 3—4

26—55 16—14 75—80 12—14 8—10 3—4

Для нормального росту і розвитку каченят при високій їх концентрації у закритих приміщеннях необхідно забезпечити достатнє надходження свіжого повітря. З цією метою використовують припливно-витяжну вентиляцію. У спекотну пору року на 1 кг живої маси протягом години має надійти не менше 6—7 м3 свіжого повітря, у холодну пору року — 2—3 м3.

У спеціалізованих господарствах качок годують сухими розсипними або гранульованими комбікормами чи зерном і комбікормом-концентратами. Птицю годують за нормами, розробленими з урахуванням їх віку, живої маси, способу утримання та генетичних особливостей росту і продуктивності.

Таблиця 58. Рецепти повнораціонних комбікормів для каченят, що вирощуються на м'ясо, (%)

Вік птиці (днів) Інгредієнти 1—20 21—55 Кукурудза 16,3 39,8 Пшениця — 30,0 Ячмінь 44,0 10,0 Просо 15,0 — Шрот соняшниковий 1,0 3,0 Рибне борошно 8,0 5,0 М'ясо-кісткове борошно 1,0 4,0 Дріжджі кормові 2,0 2,0 Трав'яне борошно 4,0 3,0 Ракушка, крейда 1,5 1,9 Сіль кухонна 0,2 0,3 Премікси 1,0 1,0 Разом 100,0 100,0 У 100 г комбікорму міститься (%): обмінної енергії, кДж 1155 1239 сирого протеїну 18 16 сирої клітковини 5,0 6,0 кальцію 1,2 1,2 фосфору 0,8 0,8 натрію 0,4 0,4 лізину 1,0 0,9 метіоніну + цистину 0,7 0,6 триптофану 0,2 0,2 Енерго-протеїнове відношення 642 774 (кДж: сирий протеїн)

При сухому типі годівлі комбікорм засипають один раз на добу в автоматичні бункерні годівниці, при комбінованому типі, крім сухого комбікорму, у лоткові годівниці качкам роздають вологі мішанки 2—3 рази на день. Каченят, що вирощуються на м'ясо, годують досхочу повнораціонним комбікормом, що забезпечує хороший ріст і сприяє зниженню витрат кормів. Дослідами Скотта (США) встановлено можливість певною мірою регулювати склад м'яса каченят шляхом підвищення вмісту в комбікормі протеїну і зменшення енерго-протеїнового відношення. Збільшення кількості сирого протеїну і зниження енерго-протеїнового відношення в комбікормі дозволяють зменшити вміст жиру в тушці каченят на 7—8% при одночасному підвищенні кількості протеїну.