Обрізування та формування

Основні види та цілі обрізування плодових дерев у саду

Агрономові

7 хв читання

Комплекс агротехнічних заходів можна вважати задовільним, якщо дерево добре росте і рясно плодоносить. Вмілим втручанням у природні процеси, регулюванням їх інтенсивності та спрямованості плодовод може і повинен допомогти дереву проявити свої потенційні можливості щодо створення органічної речовини з найпростіших складників: води, вуглекислоти, мінеральних солей.

Дерева, у яких ріст переважає над плодоношенням, вирощувати економічно невигідно. У дерев із втраченою здатністю до росту посилюється періодичність плодоношення, знижується зимостійкість, швидко прогресує відмирання обростаючих, а згодом і більших гілок.

Обрізування, що проводиться на тлі відповідної агротехніки, дозволяє регулювати інтенсивність ростових процесів, а також істотно впливати на величину та якість урожаю. Перш ніж приступати до обрізування, необхідно чітко визначити його мету, а потім вибрати найбільш ефективний для даного випадку спосіб досягнення цієї мети.

Залежно від віку дерева та мети, яку переслідують, розрізняють три основні види обрізування:

  • Формувальне обрізування — здійснюють у першому, другому та третьому вікових періодах, хоча потреба в ньому часто виникає і в старшому віці, наприклад при формуванні нових гілок із вовчків. Мета — створення міцного остова, рівномірне розміщення в об'ємі крони основних та обростаючих гілок, забезпечення хороших умов освітлення, стимуляція раннього плодоношення.
  • Регулювальне обрізування (обрізування на плодоношення) — починають з другого вікового періоду, але найбільша потреба в ньому відчувається у третьому, четвертому та п'ятому періодах. Мета — забезпечити щорічну високу врожайність дерев, створити умови для постійного оновлення плодової деревини, не допустити припинення росту.
  • Омолоджувальне обрізування (відновлювальне) — застосовується до старих плодових дерев, що втрачають або вже втратили здатність до росту. Окремі гілки омолоджують і в молодшому віці. Мета — не допустити повного припинення росту або відновити ріст, збалансувати його з плодоношенням.

У практиці всі три види обрізування часто проводяться одночасно. При омолоджуванні, наприклад, необхідно також формування дерева або окремих гілок. При регулювальному обрізуванні нерідко виникає потреба частину гілок омолодити тощо.

За часом виконання розрізняють обрізування зимове — у період спокою і літнє — під час вегетації.

Рис. 57. Прореживание (1) и укорачивание (2) ветвей. Укорачивание каждой отдельной может рассматриваться как прореживание на более крупной (3).
Рис. 57. Проріджування (1) та вкорочування (2) гілок. Вкорочування кожної окремої може розглядатися як проріджування на більшій (3).

Усі існуючі способи обрізування поділяють також на основні та додаткові. Основні – це вирізування (проріджування) та вкорочування (підрізування) гілок. Обидва ці способи важко розмежувати, особливо при впливі на багаторічну деревину. Проте деякі істотні відмінності є.

  • При проріджуванні (вирізуванні) гілку видаляють цілком або на окремій великій гілці вирізають цілі розгалуження, не зменшуючи довжину гілки.
  • При вкорочуванні (підрізуванні) видаляють верхню (кінцеву) частину пагона, плодової гілки.
Рис. 58. Влияние разной степени подрезки (укорачивания) однолетних ветвей на пробудимость почек, количество и длину вновь образующихся приростов: 1 – без подрезки; 2 – слабое укорачивание; 3 – среднее и 4 – сильное укорачивание. Количество пробудившихся п
Рис. 58. Вплив різного ступеня підрізування (вкорочування) однорічних гілок на пробуджуваність бруньок, кількість і довжину новоутворених приростів: 1 – без підрізування; 2 – слабке вкорочування; 3 – середнє і 4 – сильне вкорочування. Кількість бруньок, що пробудилися, та утворених приростів у всіх випадках практично однакова, але зона росту в міру посилення обрізування наближається до основи пагона.

За ступенем підрізування розрізняють слабке, середнє та сильне вкорочування. Такий поділ також досить умовний і стосується переважно обрізування однорічних приростів у молодих дерев.

Інтенсивність впливу при вкорочуванні класифікують таким чином:

Вид підрізуванняХарактеристика процесу
СлабкеВидалення лише верхньої частини приросту зі слабо розвиненими бруньками (менше 1/3 довжини)
СереднєВидалення однієї четвертої частини бруньок, розміщених на прирості (або 1/3 довжини)
СильнеВидалення більшої частини добре розвинених бруньок або більше половини довжини пагона
Рис. 59. Обрезка (укорачивание) на перевод: 1 – на ветвь, растущую наружу (к периферии) кроны; 2 – на ветвь, направленную вверх.
Рис. 59. Обрізування (вкорочування) на переведення: 1 – на гілку, що росте назовні (до периферії) крони; 2 – на гілку, спрямовану вгору.

Як правильно вкорочувати гілки та переводити ріст

Спосіб вкорочування гілок безпосередньо визначає строки початку плодоношення та густоту крони. При слабкому (довгому) вкорочуванні дерево не зазнає стресу, не дає надлишку пагонів і вчасно вступає у плодоношення. Сильне обрізування застосовуйте вибірково — наприклад, щоб послабити занадто розвинену гілку або підпорядкувати її центральному провіднику.

Сильне вкорочування різко знижує площу листя і віддаляє початок плодоношення. Крона швидко густішає, а нові пагони не встигають визріти до осені й підмерзають взимку.

Для омолодження дерев із ослабленим ростом проводьте обрізування на багаторічну деревину (чеканку). На практиці орієнтуватися на конкретний вік деревини незручно для роботи в саду. Набагато простіше проводити обрізування на ярус розгалуження, рахуючи яруси від периферії крони до центру: визначивши ступінь обрізування на одній гілці, за правилами ярусності аналогічно обрізують усі інші гілки цього сорту та віку.

Рис. 60. Изменение направления роста ветви укорачиванием: 1 – обрезка на внутреннюю почку: 2 – в следующем году обрезка на наружную ветвь; 3 – та же ветвь на третий год.
Рис. 60. Зміна напрямку росту гілки шляхом вкорочування: 1 – обрізування на внутрішню бруньку: 2 – наступного року обрізування на зовнішню гілку; 3 – та сама гілка на третій рік.

Обрізування на переведення роблять для зміни напрямку росту, обмеження габаритів крони або при омолоджуванні. Якщо потрібно різко змінити напрямок росту гілки, використовуйте метод дворічної перевершинки. Над цільовою брунькою залиште ще одну бруньку або гілку, спрямовану в протилежний бік. Це змусить потрібний нам пагін (другий від зрізу) відходити під ширшим кутом, а наступного року гілку остаточно переводять на нього.

Рис. 61. Срезы при обрезке на перевод: 1 – подрезано основание ветви; 2 – правильно; 3 – большой пенек; 4 – скос в обратную сторону.
Рис. 61. Зрізи при обрізуванні на переведення: 1 – підрізана основа гілки; 2 – правильно; 3 – великий пеньок; 4 – скіс у зворотний бік.
Рис. 62. Обрезка с оставлением защитного звена при переводе на тонкую ветвь с последующей вырезкой шипа.
Рис. 62. Обрізування із залишенням захисної ланки при переведенні на тонку гілку з подальшим вирізуванням шипа.

При переведенні на гілку, яка значно тонша за частину, що видаляється, обов'язково залишайте захисну ланку (тимчасовий пеньок). Цей прийом необхідний при зниженні крони та вирізуванні лідера, оскільки великий зріз без захисту може призвести до висихання та підмерзання кори біля основи гілки, що залишається. Коли бічна гілка потовщає, захисний пеньок повністю вирізують.

  1. Ранньою весною проведіть обрізування із залишенням захисного пенька над тонкою гілкою переведення.
  2. Дайте бічній гілці зміцніти та потовщати у першій половині вегетації.
  3. У червні — липні виріжте залишений пеньок: у цей період рана заростає найшвидше.

На захисних ланках активно ростуть пагони вовчкового типу. Уникайте залишення пеньків там, де це можливо, щоб не витрачати час на кропітке видалення вовчків.

При контурному механізованому обрізуванні виконують «сліпе» вкорочування, не орієнтуючись на положення бруньок чи гілок. Дискові пилки та косаркові апарати часто залишають розщепи, пеньки та рвані рани. Однак на периферії крони такі пошкодження не є небезпечними для дерева: дрібні пеньки швидко всихають самі, а великі рани компенсуються завдяки активному проростанню адвентивних бруньок.

  • Діаметр пеньків, що всихають — менше 1 см
  • Період вирізування захисного шипа — червень – липень
  • Положення цільової бруньки при переведенні — 2-га від зрізу
  • Строк завершення переведення гілки — 3-й рік

Проріджування крони та регулювання плодоношення

Повне вирізування гілок на кільце застосовують при формуванні крони для боротьби із загущенням, а також при санітарній прочистці запущених дерев. На відміну від вкорочування, цей прийом не стимулює посилений ріст частини крони, що залишилася. Ефект від проріджування обмежується лише поліпшенням освітленості, а нові пагони (вовчки) можуть з'явитися лише безпосередньо біля самої рани.

Вирізування гілок цілком проводять у таких цілях:

  • регулювання густоти крони на етапі її формування;
  • санітарна прочистка та освітлення запущеного саду.

Проріджування крони покращує освітленість та повітряне живлення гілок, що залишилися. Це безпосередньо стимулює інтенсивність фотосинтезу, прискорює розвиток обростаючих гілок і підвищує якість плодів. При зниженні висоти або обмеженні ширини крони важливо враховувати реакцію гілок на «сліпе» вкорочування, щоб уникнути небажаного росту пагонів.

Рис. 63. Реакция ветвей на «слепое» укорачивание: 1 – при снижении кроны; 2 – при ограничении ширины кроны.
Рис. 63. Реакція гілок на «сліпе» вкорочування: 1 – при зниженні крони; 2 – при обмеженні ширини крони.

Регулювальне обрізування проводять у третьому та четвертому вікових періодах дерева, коли на ньому утворюється надлишок плодових гілок та плодух. Частину з них обов'язково видаляють, щоб попередити перевантаження дерева врожаєм. Цей прийом дозволяє уникнути періодичності плодоношення та запобігти дрібнішанню плодів.

Практичний досвід показує, що без шкоди для обсягу врожаю можна видаляти до 1/3 і навіть більше наявних на дереві квіткових бруньок.

Читайте також