Ботанічні характеристики та токсичні властивості бузини трав'янистої

Родина: МАРЕНОВІ

РОДИНА ЖИМОЛОСТЕВІ Жимолостеві можуть засмічувати продукцію плодами-кістянками та кісточками. Плоди — багатокістянкові кістянки, чорні, блискучі з червоним соком, 4 мм у діаметрі з 3-4 кісточками. Кісточки яйцеподібні тригранні, на спинці випуклі, світло-коричневі. Поверхня поперечно-зморшкувата. Довжина 2,5-3,5 мм, ширина 2-2,5 мм, товщина 1 мм. Поширення. Південна частина РФ; передгір'я та гори; на узліссях лісів та субальпійських луках, часто, як бур'ян. Отруйні властивості. Отруйні листки, квітки, незрілі плоди (зрілі вживаються в їжу у свіжому та переробленому вигляді). Токсичність зумовлена ціаногенними глікозидами самбунігрином та амигдаліном. При ферментативному гідролізі ціаноглікозидів утворюється цукор та проміжний ціаногідрин, що розкладається спонтанно з утворенням кетону або альдегіду та синильної кислоти. Токсичність синильної кислоти зумовлена її здатністю утворювати комплекс із цитохромоксидазою та блокувати тим самим клітинне дихання. У 100 г свіжих листків бузини міститься до 10 мг синильної кислоти. Основні симптоми отруєння: запаморочення, головний біль, слабкість, першіння в горлі, болі в животі, нудота, блювання. Характерним є забарвлення слизових у синій колір у результаті накопичення у венозній крові оксигемоглобіну. Тахікардія змінюється на пізніх стадіях брадикардією. Спостерігається задишка із затримкою на видиху, можливі судоми. Смерть настає від зупинки дихання на тлі гострої серцевої недостатності.

Інші види. Аналогічну дію має бузина чорна (використовується в офіційній медицині); широко поширена б. червона також містить у листках та незрілих плодах ціаноглікозиди, але в меншій кількості. Токсичними властивостями володіють і представники роду жимолость, що містять глікозид ксилостеїн, який має проносну та блювотну дію (ж. Глена, ж. Шаміссо, ж. звичайна, або лісова, ж. татарська, ж. горбата, ж. Максимовича). У роді виділяється секція їстівних або синіх жимолостей.