Морфологічні ознаки та ареал поширення гречки татарської

Гречка татарська (родина Гречкові — Polygonaceae Juss., P.Gaertn.) засмічує посіви озимих та ярих культур. Бур'ян становить серйозну проблему для господарств, оскільки його насіння регулярно засмічує готову продукцію. Це один із найпоширеніших засмічувачів, що зустрічаються в рослинній сировині.

Як визначити засмічувач за морфологією плода

Ідентифікувати гречку татарську можна за зовнішнім виглядом її плодів (горішків). Вони мають характерну форму та особливості будови, які допомагають швидко відрізнити їх від культурних рослин. При аналізі партій зерна звертають увагу на структуру поверхні та деталі будови плода.

• Форма: горішки тригранні, що розширюються до основи, з більш-менш гострими городчастими ребрами. Грані рівні між собою, з вираженою поздовжньою борозною по центру.
• Верхівка та основа: верхівка звужена та слабозагострена. Основа розширена, тупотрикутна, з горбком посередині; часто несе залишки оцвітини, що закривають плодовий рубчик.
• Поверхня: нерівна, горбкувата, шорстка та матова.
• Забарвлення: сірувате, буре або коричневе. Поздовжні борозни на гранях профарбовані сильніше, нерідко вони чорні.

Бур'ян пристосований до різних екологічних умов і має обширний ареал. Він засмічує посіви в європейській частині (переважно в центральних районах, рідко — в північних та південних), на Кавказі, у Західному та Східному Сибіру. Також гречка татарська поширена на Далекому Сході та в Середній Азії.