Економіка

Основи планування виробничої програми в рослинництві та тваринництві

Студентові

4 хв читання

ЕКОНОМІКА Е

Програма розвитку рослинництва включає розробку наступних основних форм: виробництво та собівартість продукції, потреба в насінні для сівби, використання мінеральних та органічних добрив.

Посівні площі сільськогосподарських культур встановлюються у такому порядку: 1) уточнюється склад сільськогосподарських угідь та обґрунтовується їх використання; 2) культури розміщуються у введених або освоюваних сівозмінах з урахуванням попередників та прийнятого чергування культур, після чого складається зведена таблиця розміщення культур у сівозмінах і визначаються загальні посівні площі; 3) обґрунтовується планова урожайність сільськогосподарських культур на основі показників середньої (як більш стійкої) урожайності за останні 5 років з використанням різних методів планування; 4) розраховується можливий вихід валової продукції на основі посівних площ у полях сівозмін та планової урожайності; 5) визначається загальна потреба господарства у продукції рослинництва; 6) виявляється надлишок (або нестача) продукції за культурами чи групами культур шляхом зіставлення можливого виробництва продукції рослинництва з потребою; 7) уточнюються посівні площі під окремі культури на підставі отриманих даних; 8) складається баланс ріллі та остаточно уточнюються посівні площі та їх розміщення в полях сівозмін на планований рік.

Ув’язка галузей рослинництва та тваринництва здійснюється через кормовиробництво, що дозволяє встановити реальні баланси продукції рослинництва, уточнити обсяги її продажу, витрати на корми, насіння, переробку тощо.

Програма розвитку рослинництва завершується розрахунком собівартості виробництва, який проводиться відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві.

Планування у тваринництві починається з визначення помісячного складу та структури стада за видами, статево-віковими групами та породами тварин, порядку ремонту та збільшення поголів’я тварин у стаді за рахунок його поповнення власним ремонтним поголів’ям та (або) шляхом закупівель тварин на стороні.

На підставі плану річного обороту стада, що забезпечує отримання необхідного для реалізації обсягу продукції та (або) підтримання стійкої структури стада чи заданого збільшення (скорочення) поголів’я худоби в кожній групі, проводиться розрахунок помісячного поголів’я тварин та обсягу продукції, що випускається, з урахуванням очікуваної продуктивності стада за тих чи інших умов утримання та годівлі. Дані річного обороту стада становлять основу обчислення потреб худоби в кормах, чисельності робочих та фонду заробітної плати у тваринництві, собівартості продукції тваринництва.

Потребу в кормах розраховують для кожної галузі тваринництва за статево-віковими групами тварин, виходячи з обґрунтованих норм годівлі на голову. У господарстві мають вироблятися достатні обсяги різних видів кормів.

При розробці виробничої програми у тваринництві, наприклад у молочному скотарстві, визначаються послідовно: 1) середньорічне поголів’я корів, 2) вихід приплоду (голів, у живій масі, ц), 3) продуктивність корів, 4) валовий надій, 5) вихід побічної продукції, 6) розподіл основної продукції всередині підприємства (на корм, натуральна оплата тощо) та за каналами реалізації, 7) вартість створеної продукції у молочному скотарстві.

Виробнича програма допоміжних та обслуговуючих виробництв (наприклад, ремонтної майстерні) складається на основі програм рослинництва та тваринництва і дозволяє визначити потребу в енергетиці господарства, розробити систему технічного обслуговування та ремонту, яка включає: обкатку машин, технічні догляди, періодичний технічний огляд, ремонти машин, зберігання машин і потребує відповідних витрат (запасні частини, заробітна плата робітників, амортизація будівлі та обладнання тощо), які включаються до кошторису загальних витрат майстерні та планового кошторису витрат на виробництво з розбивкою по кварталах і місяцях.

Виробнича програма промислових підрозділів включає облік переробних потужностей, кількості продукції, що надходить на переробку, завантаження виробничих потужностей тощо за місяцями та кварталами планованого року.

Читайте також