Методика планування та обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

У своїй виробничо-економічній діяльності підприємство розраховує та використовує планову і фактичну (звітну) собівартість.

Планову собівартість продукції визначають на основі технологічних карт за культурами та видами худоби, враховуючи необхідний перелік робіт, норми витрат матеріальних ресурсів і нормативи витрат праці та фінансових коштів, орієнтуючись на раціональне використання землі та основних фондів, застосування прогресивних агрозоотехнічних та організаційних заходів. Розрахунок робиться на планований вихід продукції.

Фактичну (звітну) собівартість визначають при підбитті річного підсумку господарської діяльності підприємства, який представлений у річному звіті. Порівняння звітної собівартості за видами витрат із плановою дозволяє виявити перевитрати або економію коштів і праці, знайти реальні резерви зниження собівартості в наступному виробничому циклі. Об'єктами обчислення собівартості є види продукції (робіт, послуг). Для кожної підгалузі рослинництва і тваринництва виділяється конкретний об'єкт (або кілька об'єктів), за якими прийнято обчислювати собівартість.

Т а б л и ц я 13.2. Об'єкти обчислення собівартості сільськогосподарської про

Галузь Підгалузь Об'єкт Рослин Зернові культури Зерно, зерновідходи, солома ництво

Овочеві культури Коренеплоди, качани, цибулини, плоди,

Кормові культури Зелена маса, коренеплоди, бульбоплоди,

Багаторічні плодово-ягідні культури Плоди - ягоди, живці - вуса Тваринництво Скотарство Молоко, приплід, приріст живої маси

Свинарство Приплід, приріст живої маси

Вівчарство Приплід, приріст живої маси, вовна

У сільському господарстві визначають також собівартість одиниці робіт, виконаних тракторами (умовний еталонний гектар), робочою худобою (кінно-день). У рослинництві визначають собівартість вирощування 1 га конкретної сільськогосподарської культури; у тваринництві — собівартість вирощування 1 голови худоби або 1 ц птиці.

У зв'язку з необхідністю розподілу витрат прийнята така послідовність обчислення собівартості сільськогосподарської продукції: 1) розподіл на об'єкти планування та обліку витрат витрат на утримання основних засобів, виходячи з їх призначення; 2) обчислення собівартості продукції (робіт, послуг) допоміжних і підсобних промислових виробництв, що надають послуги основному виробництву; 3) розподіл витрат на зрошення та осушення земель, списання послуг бджільництва за запиленням культур; 4) розподіл бригадних (фермерських), галузевих (цехових) та загальногосподарських витрат, платежів за кредитами; 5) визначення загальної суми виробничих витрат за об'єктами планування та обліку; 6) обчислення собівартості продукції рослинництва; 7) розподіл витрат на утримання кормоцехів; 8) обчислення собівартості продукції тваринництва; 9) обчислення собівартості живої маси поголів'я; 10) обчислення собівартості продукції підсобних (промислових) виробництв, пов'язаних із переробкою сільськогосподарської продукції; 11) обчислення повної собівартості товарної продукції рослинництва і тваринництва та промислових виробництв шляхом підсумовування з виробничою собівартістю витрат на реалізацію.

У розрахунку фактичної собівартості (на відміну від розрахунку планової собівартості) враховують також:

• втрати від браку;
• втрати від простоїв із внутрішньовиробничих причин;
• нестачі матеріальних цінностей у виробництві та на складах за відсутності винних осіб;
• допомоги у зв'язку з втратою працездатності через виробничі травми, що виплачуються на підставі судових рішень;
• виплати працівникам, які вивільняються з підприємств у зв'язку з їхньою реорганізацією, скороченням чисельності працівників.

Як зазначалося вище, не всі витрати підприємства є затратами, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Наприклад, сюди не включаються:

• затрати на виконання робіт із будівництва, обладнання та утримання культурно-побутових об'єктів на балансі підприємства;
• затрати на створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, а також затрати на підвищення якості продукції, пов'язані з проведенням науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, переоснащенням виробництва;
• затрати на заходи з охорони здоров'я та організації відпочинку за рахунок коштів, що виділяються на соціальні потреби;
• затрати на створення і вдосконалення систем та засобів управління;
• витрати, пов'язані з утриманням навчальних закладів і наданням їм безкоштовних послуг;
• платежі за кредитами понад ставку, встановлену законодавством.

Також існують відповідні статті витрат, склад яких встановлено Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві:

• усі виплати із заробітної плати виходячи зі відрядних розцінок, тарифних ставок, посадових окладів відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці, а також надбавки, премії, виплати за економію витрат за рахунок фонду оплати;
• вартість продукції, що видається працівникам у порядку натуральної оплати;
• виплати компенсаційного характеру з оплати праці.

Витрати на оплату праці прямо включаються до витрат на відповідних тварин та види продукції інших виробництв. За цією статтею відображаються також відрахування до соціальних фондів, включно.

До статті «Насіння та садивний матеріал» включають витрати на насіння та садивний матеріал власного виробництва та покупні, крім молодих багаторічних насаджень, закладання яких проводиться за рахунок капітальних вкладень. Витрати на підготовку насіння до сівби та його транспортування не включаються у вартість насіння, а відносяться до відповідних статей витрат на сільськогосподарські культури.

До статті «Добрива мінеральні та органічні» включають витрати на внесені органічні та мінеральні добрива. Витрати на підготовку, навантаження, транспортування, вивантаження, вивезення в поле, завантаження в розкидачі до цієї статті не включаються, а відносяться безпосередньо до витрат.

До статті «Засоби захисту рослин і тварин» включають витрати на придбання та зберігання різних протруювачів, гербіцидів та інших хімічних і біологічних засобів для боротьби з бур'янами та хворобами рослин, вартість біопрепаратів, медикаментів та дезінфікуючих засобів, що купуються за рахунок підприємства. До цієї статті не включаються вартість препаратів, придбаних за рахунок асигнувань із бюджету, а також витрати на обробку посівів зазначеними засобами, які відображаються у відповідних статтях.

У статті Корми відображають витрати на власні та купівельні корми, включаючи витрати на внутрішньогосподарське їх переміщення. Витрати на приготування кормів у кормоцехах також відносяться на цю статтю і розподіляються за видами тварин пропорційно масі приготованих кормів.

Витрати з перевезення кормів на ферми з місць їх зберігання не включаються до цієї статті, а розподіляються за відповідними статтями витрат на продукцію тваринництва.

У статті Сировина для переробки відображаються витрати на сировину та матеріали, що використовуються для виробництва продукції або є необхідними компонентами під час її виготовлення. Наприклад:

• вартість зерна, трав'яного борошна, мікродобавок та ін. у виробництві комбікормів;
• вартість льоносоломи та трести у первинній обробці льону;
• вартість худоби, птиці та ін. у забійному цеху;
• вартість винограду, плодів, спирту, лимонної кислоти, цукру та ін. у виноробному виробництві;
• вартість молока, цукру, ваніліну та ін. у виробництві молочної продукції;
• вартість зерна у борошномельному виробництві.

Власна продукція включається до витрат за фактичною (плановою) вартістю з урахуванням транспортних витрат на доставку.

У статтю Утримання основних засобів включаються витрати на утримання основних засобів, що використовуються безпосередньо у виробництві:

• оплата (з нарахуваннями) праці персоналу, що обслуговує основні засоби;
• витрати на пальне та мастильні матеріали;
• амортизаційні відрахування на повне відновлення, віднесені на дану культуру або вид тварин, виходячи з балансової вартості цих фондів за встановленими нормами;
• витрати на всі види ремонту основних фондів.

Витрати на утримання основних засобів, що використовуються у рослинництві (включаючи орендну плату у вигляді амортизаційних відрахувань), відносяться на собівартість культур і видів незавершеного виробництва у такому порядку:

Витрати на утримання основних засобів тваринництва (включаючи орендну плату в розмірі амортизаційних відрахувань), як правило, прямо відносяться на витрати з утримання відповідних видів тварин.

Витрати на утримання основних засобів у допоміжних та підсобних (промислових) виробництвах розподіляються за видами продукції пропорційно сумі витрат на оплату праці виробничих робітників.

За статтею Роботи та послуги відображаються витрати на роботи та послуги допоміжних виробництв свого підприємства, що забезпечують виробничі потреби, а також витрати на оплату послуг виробничого характеру, що надаються сторонніми підприємствами.

До допоміжних виробництв сільськогосподарського підприємства відносяться: автомобільний вантажний транспорт; гужовий транспорт; транспортні роботи, що виконуються тракторами підприємства; виробництва та служби з електро-, тепло-, водо- та газопостачання, холодильників; ремонтно-механічні майстерні (якщо вони не виділені на балансі як підсобні промислові підприємства).

Витрати на транспорт розподіляються за об'єктами обчислення собівартості пропорційно виконаному обсягу робіт з перевезення вантажів у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах.

У статті «Організація виробництва та управління» відображаються загальновиробничі та загальногосподарські витрати. До загальновиробничих витрат (бригадних, фермерських, цехових) відносяться:

Як правильно розподіляти непрямі та загальногосподарські витрати

Точний розрахунок собівартості продукції у рослинництві та тваринництві залежить від коректного розподілу накладних витрат. Якщо прямі витрати на насіння або паливо списати легко, то витрати на управління, охорону праці та утримання техніки загальногалузевого призначення потребують чіткої методики. Помилки на цьому етапі викривляють реальну фінансову картину окремих бригад, ферм і цехів.

Витрати за статтею «Організація виробництва та управління» планують і враховують окремо за галузями — у рослинництві, тваринництві та інших виробництвах. Їх списують на собівартість продукції того підрозділу, де вони виникли, а також на вартість робіт і послуг для сторонніх служб підприємства. До складу цих витрат входять:

• оплата праці управлінського апарату та персоналу підрозділів з відрахуваннями на соціальні потреби;
• амортизація, витрати на утримання та ремонт основних засобів загальногалузевого призначення;
• заходи з охорони праці та техніки безпеки;
• зношування малоцінних та швидкозношуваних предметів;
• частина орендної плати за основні засоби загальновиробничого призначення, що перевищує суму амортизації;
• інші витрати на управління та організацію виробництва у відповідних службах.

Ці витрати розподіляють пропорційно загальній сумі прямих витрат підрозділу. Під час розрахунку бази розподілу із суми прямих витрат обов'язково виключають вартість насіння, кормів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів.

Окремо формують загальногосподарські витрати, які стосуються управління підприємством у цілому. До них включають зарплату адміністративно-управлінського персоналу з відрахуваннями, відрядні, конторські та поштово-телеграфні витрати, амортизацію та ремонт основних засобів загальногосподарського призначення. Сюди ж відносять витрати на протипожежну безпеку, транспортне обслуговування працівників, навчання кадрів з відривом від виробництва, оплату навчальних відпусток та соціальні допомоги.

Облік відсотків за кредитами, падежу та інших витрат

Витрати з виплати відсотків за користування позиковими коштами обліковують протягом року у складі загальногосподарських витрат відокремлено. Потім їх розподіляють за видами продукції пропорційно сумі прямих витрат на виробництво.

Втрати від загибелі молодняку та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів та бджолосімей відображають за статтею «Втрати від падежу тварин». Із цієї статті виключають збитки, що підлягають стягненню з винних осіб, та втрати, що виникли внаслідок стихійних лих.

Стаття «Інші витрати» відноситься безпосередньо на собівартість конкретних сільськогосподарських культур, груп культур або видів тварин. До її складу входять:

• зношування спецодягу та взуття працівників ферм (крім ветпрацівників і сторожів);
• витрати на підстилку для тварин (солому, торф'яну крихту, тирсу);
• витрати на штучне осіменіння тварин;
• витрати на огородження ферм, будівництво санпропускників та ветеринарно-санітарні об'єкти;
• витрати на ремонт літніх таборів, навісів та інших некапітальних споруд.

• Строк списання ремонту некапітальних об'єктів — рівними частками до 3 років
• Ліміт включення відсотків за кредитом — у межах ставки ЦБ РФ