Фактори та ефективні шляхи зниження собівартості сільськогосподарської продукції

Собівартість є однією з основних економічних категорій ринкового виробництва і формується під впливом багатьох факторів, від неї значною мірою залежить рентабельність підприємства.

При сформованих на ринку невисоких цінах реалізації сільськогосподарської продукції виробник може не отримати прибутку і завершити виробничий цикл зі збитком, якщо собівартість його продукції перевищуватиме її ціну. При безперервному зростанні цін на засоби виробництва промислового походження, на роботи та послуги доцільно орієнтуватися на мінімізацію витрат на одиницю продукції (навіть якщо держава компенсує частину витрат). Для цього необхідно розраховувати собівартість за прийнятою методикою; правильно враховувати та розподіляти витрати; знати фактори (зовнішні та внутрішні), що впливають на рівень собівартості; виявляти та реалізовувати резерви зниження собівартості; знаходити шляхи зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Основними факторами, які визначають собівартість одиниці продукції, є урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин, а отже, забезпечення організаційно-технологічних вимог у рослинництві та тваринництві, повноцінна годівля худоби, внесення необхідних доз добрив у ґрунт. Але якщо зростання витрат на 1 га посіву та 1 голову худоби випереджає підвищення урожайності та продуктивності, то не відбувається зниження собівартості продукції. Оскільки собівартість виробництва будь-якого виду продукції — це співвідношення витрат на виробництво та обсягу валової продукції, то собівартість може бути знижена, якщо: скорочуються виробничі витрати при незмінному виході валової продукції; зростає обсяг валової продукції при незмінних виробничих витратах; вихід валової продукції випереджає зростання витрат на її виробництво.

Усю сукупність факторів, які являють собою умови та причини, що позначаються на собівартості продукції, можна умовно розділити на три групи: 1) ті, що сприятливо впливають на вихід валової продукції, сприяючи її збільшенню; 2) ті, що забезпечують зниження матеріально-грошових і трудових витрат; 3) неоднозначні, або ті, що діють одночасно і на збільшення виходу валової продукції, і на зниження матеріальних та трудових витрат.

У сільському господарстві підприємство має, як правило, високу питому вагу постійних витрат, які залишаються незмінними як при збільшенні обсягу виробництва валової продукції, так і при його зменшенні. У зв'язку з цим серед усіх факторів зниження собівартості основна роль належить урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

Зниження собівартості досягається при здійсненні витрат суворо в межах нормативів і норм — тих витрат праці та засобів, які передбачені технологічними картами.

Для зниження собівартості продукції можуть бути використані різні інновації, але у сільськогосподарських виробників немає коштів для інноваційної діяльності, а державні інвестиції інноваційного характеру обмежені.

Біологічний потенціал і резерви рослинництва

У рослинництві резерв зниження собівартості пов'язаний з біологічним потенціалом сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, створених наукою. Зараз він реалізується всього на 30—40 %. Про наявність реальних резервів зростання урожайності свідчить той факт, що в найкращих господарствах її рівень у 3—4 рази перевищує середній по країні.

Шляхи оптимізації тваринництва та собівартості продукції

У тваринництві через низьку продуктивність тварин і дорожнечу кормів виробництво продукції залишається збитковим. У структурі собівартості тваринницької продукції на частку кормів припадає більше половини витрат. Однак через неповноцінність годівлі, незбалансованість кормів за білком та іншими елементами підвищення продуктивності не відбувається, а високі витрати на власні корми та високі ціни на покупні одночасно знижують продуктивність і підвищують собівартість продукції тваринництва. Зауважимо, що значне скорочення поголів'я худоби та птиці, що почалося в 1991 р., не призвело до покращення.

Підприємство може знизити собівартість одиниці продукції тваринництва за рахунок скорочення як питомих витрат кормів (на 1 ц молока, на 1 ц приросту, на 1000 яєць тощо), так і собівартості кормів, що виробляються в господарстві. Раціони годівлі худоби необхідно складати на основі порівняльної оцінки економічно ефективних в умовах підприємства кормів за показниками виходу з 1 га кормових одиниць і перетравного протеїну та їх собівартості.

Серед резервів зниження собівартості продукції рослинництва та тваринництва слід враховувати зниження витрат праці за рахунок комплексної механізації вирощування сільськогосподарських культур і автоматизації процесів отримання тваринницької продукції. Однак низька ціна сільськогосподарської ручної праці та висока вартість техніки при відсутності коштів у підприємств на її придбання в багатьох випадках зумовлюють неефективність заміни ручної праці механізованою.

Кожне підприємство має можливості зниження собівартості продукції за рахунок скорочення витрат на загальногосподарські та загальновиробничі цілі.

Таким чином, як основні шляхи зниження собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) можна назвати такі:

• підвищення урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин;
• використання технологій, що знижують енергомісткість, матеріаломісткість та землекористування продукції;
• покращення якості продукції та скорочення її втрат;
• матеріальне стимулювання працівників у збільшенні виходу продукції та зниженні витрат на її виробництво;
• використання досконалих технічних засобів та обладнання;
• скорочення витрат на організацію та управління виробництвом;
• раціональне розміщення виробництва та його кооперація.

Що собою являє праця жива і праця уречевлена? 2. Яку форму приймають сукупні трудові витрати? 3. Де утворюються індивідуальні витрати? 4. Як підрозділяються індивідуальні витрати, що формують собівартість? 5. Чим змінні витрати відрізняються від постійних? 6. Що таке вмінені витрати? 7. Чим економічні (підприємницькі) витрати відрізняються від бухгалтерських? 8. Як називають приріст витрат у результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції? 9. Для чого підприємству необхідне обчислення собівартості виробництва його продукції? 10. Які види собівартості розраховують залежно від повноти включених до неї витрат? 11. Як пов'язані собівартість та окупність витрат? 12. Які витрати підприємства не включаються до собівартості продукції, робіт та послуг? 13. Які витрати відносяться до основних та накладних? 14. Як підрозділяються витрати за способом включення до собівартості? 15. За якими елементами класифікуються витрати? 16. Що означає класифікація витрат за статтями? 17. Які статті витрат збігаються в рослинництві та тваринництві? 18. Які витрати включаються до елемента «Інші витрати» у складі собівартості? 19. Чим відрізняється визначення планової та фактичної собівартості? 20. У якій послідовності обчислюється собівартість? 21. Які витрати включаються до статті «Утримання основних засобів»? 22. Які витрати відносяться до загальновиробничих і як вони розподіляються? 23. Які витрати відносяться до загальногосподарських і як вони розподіляються? 24. Від яких основних факторів залежить собівартість одиниці продукції в сільському господарстві? 25. Якими є основні шляхи зниження собівартості одиниці продукції