Технологічні особливості зберігання цибулі-сіянки, маточників та ріпки

Цибуля різного господарського призначення (сівок, вибірок, цибуля-матка, цибуля-ріпка) потребує різних способів зберігання.

Цибуля сівок. Перед зберіганням сівок сушать і калібрують.

Цибуля сівок калібрується на три фракції:

Дрібний сівок зберігають у холодному приміщенні. У цибулі-сівку при температурі від 0 до 15-16°С утворюються зачатки стрілок, тому її зберігають при температурі «мінус» 1-3°С або при температурі «плюс» 18-20°С.

Холодно-теплий спосіб зберігання: цибулю-сівок прогрівають при температурі 42°С 8-10 год для знезараження від пероноспорозу і зберігають при 18-20 °С. З настанням холодів сівок швидко охолоджують до «мінус» 1-3 °С. Навесні знову переходять на теплий спосіб: на 2-5 діб температуру підвищують до «плюс» 25-35°С, а потім підтримують її на рівні «плюс» 10-20°С до садіння. У цих умовах рослини не стрілкуються і дають максимальний урожай цибулі-ріпки.

Зберігають цибулю-сівок на рейкових стелажах і в ящиках. У сховищах із активною вентиляцією її засипають у засіки шаром 1,5-2,8 м.

Цибулю-матку. Щоб отримати дружне викидання стрілок і високий урожай насіння, необхідно створити умови для повного завершення процесів диференціації бруньок у цибулинах, тобто знижену позитивну температуру «плюс» 2-5°С. При такій температурі втрати невеликі і підготовка до генеративного розвитку відбувається своєчасно. При температурі нижче 0°С і вище «плюс» 18°С відбуваються процеси, що затримують диференціацію бруньок.

Для прискорення розвитку насінників і збільшення урожаю насіння цибулю-матку перед садінням прогрівають. Для цього протягом 8-10 днів до висаджування в поле температуру в шарі цибулі підвищують до «плюс» 18-25°С за допомогою активної вентиляції.

Продовольчу цибулю-ріпку гострих сортів зберігають при від'ємній температурі («мінус» 3-1 °С) і відносній вологості повітря 60-70%. Напівгострих і солодких сортів — при «мінус» 1 до «плюс» 1°С і вологості 70-80%. Зберігають цибулю-ріпку в контейнерах місткістю 180-200 кг. Штабелі формують висотою в 4-5 ярусів і шириною 2-3 контейнери. Добре зберігається цибуля і в ящиковій тарі місткістю 20-25 кг. Перед реалізацією цибулю необхідно відігріти, щоб запобігти відпітнінню.

Для вентилювання цибулі-ріпки використовують сухе підігріте повітря, температуру якого встановлюють залежно від відносної вологості повітря. При відносній вологості повітря 80-85% різниця температур зовнішнього повітря і повітря в масі продукції повинна становити 2°С, при 85-90% «мінус» 3°С, при 90-95% «мінус» 4°С, понад 95% «мінус» 5°С.

Цибулю-вибірок масою понад 10 г використовують для вигонки на перо.

Цибулю-вибірок для вирощування на перо зберігають шаром 2 м із активним вентилюванням, подаючи на 1 т продукту 100-120 м³/год повітря при температурі «плюс» 18-22°С, відносна вологість повітря 70-80%.

Щоб підвищити урожай пера, за місяць до висаджування цибулю прогрівають при «плюс» 30 °С, збільшуючи інтенсивність вентилювання до 180-200 м³/год.

Цибулина, що підготувалася до періоду спокою, захищена від навколишнього середовища кількома шарами сухих покривних лусок, і низька вологість повітря при зберіганні не викликає підвищених втрат маси від випаровування. Тому, на відміну від інших овочів, при зберіганні яких рекомендується підтримувати високу відносну вологість повітря (90-95%), цибулі при зберіганні потрібна вологість повітря не більше 75%. При підвищеній вологості під час зберігання цибуля швидше виходить зі стану спокою і починає проростати. У вологому середовищі може статися відпітніння цибулин, відсиріває шийка і починається розвиток шийкової гнилі. Особливо суворо слід підтримувати низьку вологість повітря при зберіганні не повністю визрілої цибулі, яка менш стійка до цієї хвороби.

Визріла цибуля має здатність витримувати низьку від'ємну температуру при зберіганні. Цибулина може бути заморожена до твердого стану, а після розморожування не втрачає товарних якостей і навіть схожості. Заморожувати і розморожувати цибулю слід поступово. Однак зниження температури, яке може витримати цибулина, має межу. Для добре визрілої цибулі це «мінус» 5-6°С. При подальшому зниженні температури у цибулин відбувається деформація клітин кристалами льоду і незворотне зневоднення цитоплазми, тому при зберіганні цибулі температура не повинна опускатися нижче «мінус» 3°С.

Після зберігання в холодильнику цибулю необхідно зігрівати поступово, оскільки при різкому перепаді температур тканини деформуються. Крім того, холодна цибуля в теплому приміщенні відпітніє і починається розвиток хвороб.

Найбільш поширений спосіб зберігання просушеної цибулі в засіках з активним вентилюванням при висоті завантаження 2-3 м. При цьому способі зберігання сіянку та цибулю-матку зберігають із природним охолодженням, а продовольчу цибулю — у холодильниках або в секціях сховищ із штучним охолодженням. Після виходу на оптимальний температурний та вологісний режим в основний період зберігання вентилювання насипу цибулі проводять щодня протягом 1,0-1,5 год, оскільки при безперервній роботі вентилятора відбувається розтріскування покривних лусок та оголення цибулин.

Після закінчення строку зберігання товарну обробку та розфасовку цибулі в сітки ведуть на механізованих лініях ЛРЛ-400 та ЛФПЛ-1500.

Ефективним способом є зберігання цибулі в тарі. Визрілу і добре висушену цибулю продовольчого призначення зберігають у контейнерах на 180-200 кг, які встановлюють у камерах холодильника штабелем. Цибулю-матку зберігають у ящиках на 20-25 кг на стандартному піддоні по 20 ящиків і формують вантажні пакети масою 400-500 кг. Цибулю-сіянку розміщують у ящиках-лотках і формують штабелі висотою 2 м. Добре зберігається цибуля в мішках із товстого поліетилену місткістю 35-40 кг. Відкриті мішки встановлюють вертикально на стоякові піддони, які формують у камерах зберігання у 4-5 ярусів.

Технології та режими зберігання часнику

Часник більш вимогливий до умов зберігання, ніж цибуля. Він схильний до самозігрівання і швидко псується, тому агроному важливо правильно підібрати режим під кожен тип продукції. Часник, що стрілкується, зберігається краще, ніж той, що не стрілкується, а ярий — краще за озимий, який має короткий період спокою.

Параметри мікроклімату вибирають залежно від призначення часнику. Для товарних і насіннєвих цілей показники температури та вологості суттєво різняться.

• Температура для продовольчого часнику — від −1 до −3 °С
• Вологість для продовольчого часнику — 70–85%
• Температура для насіннєвого часнику — близько 0 °С
• Температура теплого зберігання насіння — 16–20 °С
• Вологість при теплому зберіганні насіння — 50–70%

Для збирання врожаю часнику використовують машину МУЧ-1,4, а післязбиральну доробку проводять на механізованій лінії ЛДС-3. Технологія доробки схожа з тією, що застосовується для цибулі. Зберігають часник у ящиках невеликої місткості (до 25 кг) або в контейнерах по 100–120 кг.

Суттєво продовжити період спокою та збільшити строки зберігання дозволяє регульоване газове середовище (РГС). Оптимальний склад газової суміші: 3% CO₂, 2% O₂ та 95% N₂.

Для запобігання всиханню та зниження втрат маси ефективною є обробка просушених цибулин парафіном. Захисна оболонка перешкоджає випаровуванню води та захищає від патогенів. Витрата робочої суміші становить 70–75 кг на 1 т часнику.

1. Добре просушити часник перед обробкою.
2. Занурити цибулини на 2–3 секунди в розігріту до 70–80 °С суміш (97–98% парафіну та 2–3% моногліцериду, який запобігає розтріскуванню покриття).
3. Укласти оброблений часник у тару або підлогові контейнери.
4. Встановити контейнери штабелем у холодильній камері.

Запобігання хворобам при зберіганні овочевих культур

Головний бар'єр для розвитку патогенів при зберіганні цибулі та часнику — це своєчасне післязбиральне просушування з прогріванням продукції при 45–46 °С, а також суворе дотримання температурно-вологісного режиму.

Порушення регламентів зберігання призводить до розвитку специфічних хвороб овочевих культур.

Хвороби качанних овочів:

• Сіра гниль (збудник — гриб ботритис): качани вкриваються сірою пластівцевою пліснявою, листя ослизнюється і загниває. Розвивається при високій вологості та підвищеній температурі у сховищі.
• Біла гниль (збудник — гриб склеротинія): качани та качанці вкриваються білим пухнастим нальотом, тканини розм'якшуються, на них утворюються чорні склероції.
• Мокра гниль (бактеріоз): уражені ділянки набувають коричневого відтінку, розм'якшуються і вкриваються слизом.
• Судинний бактеріоз: черешки листків і жилки стають майже чорними, листя жовтіє і засихає.
• Потемніння серцевини (тумак): виникає через недостатній приплив кисню до тканин, тривале зберігання при −2 °С і нижче або при коливаннях температури.
• Точковий некроз листя: на листках з'являються дрібні, злегка вдавлені чорні та сірі плями. Найчастіше вражає капусту, вирощену з надмірним внесенням азотних добрив.

Хвороби коренеплодів (моркви та буряка):

• Біла гниль (склеротинія): коренеплоди вкриваються густою білою грибницею. Джерело зараження — ґрунт і рослинні залишки в полі та сховищі.
• Чорна гниль (альтернаріоз): на моркві з'являються вдавлені сухі плями із сірим нальотом, які потім переходять у глибокі виразки. Активно розвивається при підвищених температурах, джерело інфекції — ґрунт.
• Сіра гниль: на поверхні коренеплодів утворюється сірий пухнастий наліт, тканини буріють і розкладаються. Передається при контакті коренеплодів та повітряними потоками.
• Бактеріоз: тканини чорніють, на поверхні моркви та буряка з'являються сірувато-сині плями.
• Ризоктоніоз: грибне захворювання, при якому уражені тканини спочатку буріють, а потім розм'якшуються.
• Фомоз: вражає рослини в період росту та зберігання. Проявляється як суха гниль верхньої частини коренеплоду або у вигляді темних поперечних плям. Всередині утворюються порожнечі з грибницею. Передається з насінням та рослинними залишками.

Хвороби цибулі та часнику:

• Шийкова гниль цибулі (збудник — гриб ботритис): зараження відбувається в полі, хвороба проявляється після збирання врожаю. Загниває шийка, потім уся цибулина. Тканини стають водянистими, жовтувато-рожевими, вкриваються сірою пліснявою, шийка розм'якшується.
• Бактеріоз: на лусках цибулі з'являються вдавлені жовто-рожеві ділянки з неприємним запахом. На зубках часнику утворюються коричневі смуги або заглиблення, тканина набуває перламутрово-жовтого кольору.
• Цибулева нематода: на цибулинах з'являються білуваті плями, тканини стають пухкими та зернистими, соковиті луски розходяться з утворенням порожнин. Денце відпадає, цибулина руйнується, основи сухих лусок жовтіють.

Біологічні особливості картоплі як об'єкта зберігання? 2. Особливості зберігання картоплі за періодами (лікувальний, основний, весняний)? 3. Технологія зберігання картоплі? 4. Біологічні особливості капусти як об'єкта зберігання? 5. Умови зберігання капусти продовольчого призначення? 6. Технологія зберігання капусти? 7. Охарактеризувати хвороби капусти під час її зберігання? 8. Біологічні особливості коренеплодів як об'єкта зберігання? 9. Режими зберігання буряка столового продовольчого призначення?

Способи зберігання моркви столової продовольчого призначення?

13.Охарактеризувати хвороби коренеплодів під час їх зберігання?

Умови та технологія зберігання коренеплодів?

Технологія зберігання цибулі та часнику?

19.Охарактеризувати хвороби цибулі та часнику під час їх зберігання? 20. Умови зберігання часнику?