Вплив шкідників запасів на посівні якості насіння зернових культур

Як шкідники запасів знижують посівні якості насіння

Шкідники запасів за оптимальних умов швидко розмножуються і завдають прямої шкоди насіннєвому фонду. Вони не просто зменшують масу зерна, а й знищують його зародок, знижуючи схожість. Наприклад, комірний довгоносик під час живлення знищує до 50 % маси зернівки, а рисовий — від 35 до 75 %. Великий борошняний хрущак, шинковий шкіроїд та притворяшка-злодій цілеспрямовано виїдають зародок, переходячи потім на ендосперм. Рудий і суринамський борошноїди пошкоджують зерно зовні, але також здатні впроваджуватися в зародкову зону.

Акароїдні кліщі (борошняний, видовжений, звичайний волохатий) проникають всередину зародка, формуючи приховану форму зараження. Борошняний кліщ здатний знизити масу зародка на 2,0–3,0 %, що робить насіння непридатним для сівби.

• Зниження схожості від комірного довгоносика — на 92,0 %
• Зниження схожості від рисового довгоносика — на 75,0 %
• Зниження схожості від борошняного хрущака — на 53,0 %
• Зниження схожості від суринамського борошноїда — на 25,0 %
• Зниження схожості від акароїдних кліщів — на 6,0–19,0 %

Нормативи контролю та прийняття рішення про обробіток

Посівні якості насіння суворо регламентуються стандартами. Схожість насіннєвого зерна залежно від категорії має становити не менше 82,0–92,0 %. Якщо партія не відповідає хоча б одному нормативному показнику, її переводять у нижчий клас або визнають нестандартною. Зараженість шкідниками перевіряють на всіх етапах роботи із зерном — від збирання врожаю до зберігання.

Живі комахи та їхні личинки повністю виключають допуск насіння до сівби. Для кліщів зроблено виняток лише для репродукційного насіння (I, II та наступних репродукцій) — тут допускається щільність не більше 20,0 ос./кг. Для оригінального та елітного насіння наявність кліщів є неприпустимою.

При виявленні шкідників проводять хімічну дезінсекцію. Доцільність обробітку визначають за ступенем зараження. Однак на практиці виникає суперечність: нормативні документи пропонують використовувати показник сумарної щільності зараженості (СЩЗ), що ділить зерно на 5 ступенів, тоді як технологічні інструкції рекомендують спиратися на економічний поріг шкідливості (ЕПШ), виражений у кількості імаго на 1 кг зерна.

Щоб обґрунтувати оптимальні строки дезінсекції та вибрати ефективні інсектициди, необхідно детально оцінювати вплив конкретних шкідників на насіннєві показники та зіставляти дані СЩЗ і ЕПШ для кожної партії.

Моніторинг зараженості та розрахунок порогів шкідливості

За результатами моніторингу складських приміщень у 2021–2022 роках, шкідники запасів становлять серйозну загрозу для насіннєвого фонду. У дослідах перевіряли партії ячменю та пшениці ярих, а також пшениці та тритикале озимих, які зберігалися підлоговим, засіковим або арковим способом (у мішках, біг-бегах та насипом). Із 23 обстежених партій зерна урожаю 2019–2021 років у перший рік зараженими виявилися 8 партій (34,8%). У другий рік із 40 проаналізованих партій комах і кліщів виявили у 15 (37,5%).

• Частка заражених партій насіння — до 37,5%
• Витрата робочої рідини препаратів — 500 мл/т
• Температура при обробітку та зберіганні — +22…+26 °С
• Дозування Фаскорду та Актелліку — 16 мл/т

Для контролю якості посівного матеріалу послідовно проводять оцінку ключових фізичних та біологічних показників партії:

1. Відбір точкових проб зернової маси згідно з ГОСТ 13586.6-2015.
2. Визначення вологості вологоміром Grain Moisture Tester РМ-650 та лабораторної схожості за ГОСТ 12038-84.
3. Виявлення явної зараженості шляхом просіювання середніх проб на ситах вручну за ГОСТ 13586.6-93 та ГОСТ 12045-97.
4. Визначення прихованої форми зараження насіння методом фарбування пробочок.

Щоб розрахувати сумарну щільність зараження зерна (СЩЗ, ос./кг), використовують формулу: СЩЗ = ∑ Хс × Кв. Тут Хс — середня щільність заселення окремим видом шкідника (ос./кг), а Кв — коефіцієнт його шкідливості. Отриманий результат порівнюють з економічними порогами шкідливості (ЕПШ) і оцінюють загальний ступінь заселеності партії.

Ступінь заселеності насіннєвого матеріалу шкідниками класифікують за шкалою показника СПЗ:

• I ступінь — величина показника СПЗ до 1 ос./кг включно;
• II ступінь — від 1 до 3 ос./кг;
• III ступінь — від 3 до 15 ос./кг;
• IV ступінь — від 15 до 90 ос./кг;
• V ступінь — понад 90 ос./кг.

Ефективність інсектоакарицидів на насіннєвому зерні

Для захисту насіння від комах та кліщів у 2023 році провели випробування препаратів Фаскорд, КЕ (альфа-циперметрин, 100 г/л) та Актеллік, КЕ (піриміфос-метил, 500 г/л). Дослід закладали на насінні озимої пшениці сорту Елегія репродукції еліта. Обробіток проводили вологим способом за допомогою ручного обприскувача «Inter eco 1,5» із витратою робочої рідини 500 мл/т. Дозування обох препаратів становило 16 мл/т.

Для оцінки біологічної ефективності (БЕ, %) відбирали проби масою по 100 г у чотирьох повторностях. Чисельність живих, загиблих та паралізованих особин підраховували до обробітку, а також на 3-тю, 7-му, 14-ту та 28-му добу після нього. Розрахунок вели за формулою: БЕ = ((А - В) / А) * 100, де А — початкова щільність заселення (ос./кг), а В — щільність після обробітку (ос./кг).

На схоронність насіння під час зберігання впливає цілий комплекс факторів. Життєдіяльність комах та кліщів тісно пов'язана з температурою та відносною вологістю повітря у складі. Тільки постійний контроль цих показників дозволяє вчасно помітити загрозу та зберегти посівні якості зерна.

Дана закономірність була чітко простежена нами у роки досліджень. Так, на прикладі Мінського району в березні 2021 р. середньодобова температура повітря –1,6…+2,8 °С, температура насипу зерна +5,0…+6,0 °С, відносна вологість повітря до 84,0 % сприяли тому, що в партіях зернових культур чисельність акароїдних кліщів сягала до 560,0 ос./кг. У березні 2022 р. при середньодобовій температурі повітря –0,6…+3,7 °С та відносній вологості повітря 62,0–69,0 % кліщі не розвивалися. Отримані нами результати підтверджують літературні дані, згідно з якими для розвитку кліщів оптимальною відносною вологістю є критерій 80,0–90,0 %.

Даний показник слід контролювати та враховувати при зберіганні насіння, оскільки згідно з нормативними документами насіння необхідно зберігати при відносній вологості повітря, що не перевищує 70 %, щоб запобігти сорбції (поглинанню) водяної пари з повітря та зволоженню зернопродукції, оскільки при цьому значно знижується її стійкість під час зберігання.

Рисунок 2 – Вплив відносної вологості повітря на чисельність кліщів у період зберігання партій насіння ярих зернових культур (насіннєве зерносховище, Мінський район)

При проведенні лабораторних дослідів (2021–2022 рр.) нами встановлено, що акароїдні кліщі – борошняний (Acarus siro L.), звичайний волохатий (Glycyphagus destructor Ouds.), видовжений кліщ (Tyrophagus putrescentiae Schr.), звичайний хижий (Cheyletus eruditus Schr.) виявляли негативний вплив на посівні якості насіння зернових культур.

У роки досліджень при чисельності кліщів від 266,7 до 560,0 ос./кг лабораторна схожість насіння зернових культур (ячмінь ярий, тритикале озиме) знижувалася на 29,0–62,0 % залежно від обстежуваної партії порівняно з регламентованими значеннями СТБ 1073-97 (таблиця 3, рисунок 4).

Водночас чисельність кліщів 50,0 ос./кг негативного впливу на лабораторну схожість не виявляла, становлячи 88,5 %, що вище регламентованої схожості на 1,5 %.

Борошняний кліщ Звичайний волохатий кліщ (Acarus siro L.) (Glycyphagus destructor Ouds.)

Видовжений кліщ Звичайний хижий кліщ (Tyrophagus putrescentiae Schr.) (Cheyletus eruditus Schr.)

Рисунок 3 – Види акароїдних кліщів, виявлені в насінні зернових культур (стереомікроскоп Альтамі СМО 745-Т)

Таблиця 3 – Вплив акароїдних кліщів на схожість насіння ярих та озимих зернових культур (лабораторні досліди, РУП «Інститут захисту рослин»)

Чисельність кліщів, ос./кг Схожість, % Культура, сорт, перед регламентована лаборегламентоварепродукція посіву раторна СТБ 1073-97 відхилення

СТБ 1073-97 на

Березень, 2021 р.* Ячмінь ярий,

266,7 63,0 92,0 29,0 Бровар, еліта Ячмінь ярий, 560,0 30,0 92,0 62,0 Аванс, еліта 390,1 43,0 92,0 49,0

Серпень, 2022 р.** Пшениця озима,

50,0 88,5 87,0 – Маркіза, I репр. до 20,0 Тритикале озиме,

280,0 52,0 85,0 33,0 Гренада, I репр. * Партії насіння із зерносховищ Мінського району; ** Партії насіння із зерносховищ Дзержинського району.

Рисунок 4 – Зниження схожості насіння тритикале озимого під впливом акароїдних кліщів (лабораторний дослід, сорт Гренада, метод рулонів, 2022 р.)

У відібраних пробах вологість зерна коливалася від 10,8 до 12,7 % (мінімальна для розвитку кліщів – 13,0–14,0 %). Разом із тим, наявність живих кліщів при невисокій вологості можна пояснити тим, що вологість зародка зернівки зазвичай дещо вища за середню вологість зерна; кліщі в сухому зерні можуть проникати в зародок і там утворювати під оболонкою колонії, що особливо небезпечно для зерна насіннєвого призначення.

На підставі статистичного оброблення даних щодо зараженості партій нами розраховано рівняння регресії, що характеризують залежність лабораторної схожості насіння зернових культур (ячменю ярого, пшениці та тритикале озимих) від чисельності кліщів. Таблиця 5 – Шкідливість кліщів у насінні зернових культур (лабораторні досліди, РУП «Інститут захисту рослин»)

Рівняння лінійної ре- Коефіцієнт Рік гресії кореляції, r детермінації, d 2021 у = 92,202–0,120 x -0,953 0,907 2022 у = 99,515–0,130 х -0,998 0,997 Примітка. у – лабораторна схожість насіння, %, х – чисельність кліщів, ос./кг.

Високі коефіцієнти кореляції (r = − 0,95–0,99) наведених рівнянь свідчать про сильний обернений ступінь зв'язку між змінними (y – лабораторна схожість) та (x – чисельність кліщів). Зі збільшенням чисельності кліщів лабораторна схожість насіння зернових культур знижується.

Для визначення критеріїв доцільності проведення захисних заходів нами було проведено аналіз партій насіння, відібраних із зерносховищ республіки, на зараженість (наявність живих) шкідниками запасів.

У таблиці 6 представлено ступінь зараженості насіння ярих та озимих зернових культур на прикладі окремих партій. Згідно з існуючою класифікацією дані партії можна віднести до різних ступенів зараженості (від I до IV). Так, партії ячменю ярого сорту Аванс (еліта, 23,5 т) та сорту Батька (еліта 285,0 т) перед сівбою не були заражені шкідниками і були допущені до сівби.

У партії ячменю ярого сорту Рейдер (еліта, 40,0 т) та тритикале озимого сорту Динамо (еліта, 30,0 т) чисельність кліщів сягала відповідно 5,0 та 15,0 ос./кг, СПЗ – 0,3 та 0,8 ос./кг, що відповідало I ступеню зараженості, при якому доцільний подальший моніторинг. Таблиця 6 – Доцільність застосування препаратів для захисту насіння зернових культур від шкідників (виробничі досліди, насіннєві зерносховища, Мінська, Брестська область, 2021–2022 рр.)

Як оцінювати комплексну зараженість насіннєвого зерна

Моніторинг насіннєвого фонду показує масштаб загрози: під час обстеження 63 партій ярого ячменю та пшениці, а також озимої пшениці та тритикале, зараженими виявилися від 34,8% до 37,5% насіння. Щоб зберегти кондиції таких партій, агроному необхідно точно оцінювати ступінь зараженості. Якщо зерно заселене тільки одним шкідником, можна орієнтуватися на індивідуальні економічні пороги шкідливості (ЕПШ). Однак на практиці склади зазвичай атакує комплекс видів, і в цьому випадку рішення про захист ухвалюють на основі сумарної щільності зараження (СЩЗ).

Показовий приклад — насіння озимої пшениці сорту Маркіза (партія 152,7 т). У ньому виявили кліщів (борошняного, звичайного волохатого та звичайного хижого) із чисельністю 30 ос./кг при індивідуальному порозі 60 ос./кг, а також коротковусого борошноїда — 5,0 ос./кг при порозі 10 ос./кг. Окремо пороги не перевищено, але розрахунок СЩЗ показав 3,0 ос./кг, що відповідає II ступеню зараженості. При таких показниках вартість втрат зерна співмірна з витратами на дезінсекцію, і обробка стає економічно доцільною.

Порівняння ефективності інсектицидів Фаскорд і Актеллік

Найбільш надійний спосіб захисту насіннєвого зерна від шкідників запасів — вологий обробіток контактними препаратами під час закладання на зберігання. У дослідах на імітаційних моделях оцінювали ефективність інсектицидів Фаскорд, КЕ та Актеллік, КЕ в однаковій дозі. Препарати тестували на насінні озимої пшениці сорту Елегія з високою початковою заселеністю шкідниками.

• Норма витрати Фаскорд, КЕ — 16 мл/т
• Норма витрати Актеллік, КЕ — 16 мл/т
• Початкова щільність жуків — 92,5 ос./кг
• Початкова щільність кліщів — 30,0 ос./кг

Для оцінки ефективності проти твердокрилих комах використовували імаго рисового довгоносика (Sitophilus oryzae L.) та комірного довгоносика (S. granarius L.), що утворюють приховану форму зараженості, а також суринамського борошноїда (Oryzaephilus surinamensis L.). У контрольній партії без обробітку чисельність шкідників залишалася високою протягом усього періоду спостережень. Застосування препаратів показало такі результати:

Проти акароїдних кліщів — борошняного (Acarus siro L.), звичайного волохатого (Glycyphagus destructor Ouds.) та звичайного хижого (Cheyletus eruditus Schr.) — інсектоакарицид Актеллік спрацював швидше. На третю добу після обробітку його біологічна ефективність була вищою, ніж у Фаскорда. Проте до сьомого дня обидва препарати забезпечили стовідсоткове знищення кліщів.

Встановлено, що рівень зараженості насіння акароїдними кліщами пов'язаний з абіотичними факторами: при відносній вологості повітря до 84,0 % у партіях ярих зернових культур чисельність кліщів може досягати до 560,0 ос./кг. Таблиця 8 – Вплив інсектицидів на зниження чисельності акароїдних кліщів для захисту насіннєвого зерна при зберіганні (дослід на імітаційних моделях, озима пшениця, сорт Елегія, РУП «Інститут захисту рослин», 2023 р.)

Чисель- 3-тя 7-ма 14-та 28-ма ність (12.06.) (16.06.) (23.06.) (07.07.) Варіант, нор- до обро- чис- чис- чис- чис- ма витрати бітку, лен- БЕ, лен- БЕ, лен- БЕ, лен- БЕ, ос./кг ність, % ність, % ність, % ність, % ос./кг ос./кг ос./кг ос./кг Без застосування

17,5 – 10,0 – 5,0 – 2,5 – інсектициду* Фаскорд, КЕ,

30,0 10,0 66,7 0 100 0 100 0 100 16 мл/т Актеллік, КЕ,

5,0 83,3 0 100 0 100 0 100 16 мл/т Примітки: Дата обробітку – 9 червня 2023 р.; * У варіанті без застосування інсектициду вказана загальна чисельність кліщів, ос./кг; БЕ – біологічна ефективність.

Виявлено, що акароїдні кліщі (родини борошняні та волохаті) чинили негативний вплив на один із показників посівних якостей насіння зернових культур – лабораторну схожість. При чисельності кліщів 266,7–560,0 ос./кг лабораторна схожість насіння зернових культур (ячмінь ярий, тритикале озиме) знижувалася на 29,0–62,0 % порівняно з регламентованими значеннями СТБ 1073-97. Встановлено сильну зворотну кореляційну залежність між цими показниками, про що свідчать коефіцієнти кореляції (r = −0,95–0,99).

Визначено, що при оптимальному строку застосування препаратів, коли вартість втрат зерна співмірна з вартістю дезінсекції (II ступінь, СПЗ – 1,0–3,0 ос./кг), фактична чисельність кліщів у партіях коливалася від 30,0 до 60,0 ос./кг (ЕПШ – 60 ос./кг), коротковусого борошноїда – 5,0 ос./кг (ЕПШ – 10 ос./кг). Тому для того, щоб врахувати комплексну шкідливість шкідників запасів при ухваленні рішення про доцільність дезінсекції, необхідно орієнтуватися на СПЗ.

Для захисту зерна, призначеного на насіннєві цілі при короткостроковому зберіганні (1 місяць), ефективним є застосування препаратів Фаскорд, КЕ (альфа-циперметрин, 100 г/л) та Актеллік, КЕ (піриміфос-метил, 500 г/л) у нормах витрати 16 мл/т. Так, на 3-тю добу після обробітку насіння озимої пшениці інсектицидом Фаскорд, КЕ чисельність твердокрилих шкідників знижувалася на 94,6 %, кліщів – на 66,7 %; інсектоакарицидом Актеллік, КЕ – на 100 % та

83,3 % відповідно. На 7-му, 14-ту та 28-му добу після протруювання насіння досліджуваними препаратами біологічна ефективність проти твердокрилих комах і кліщів досягала 100 %.

• Ерешко, А. С. Практикум із насіннєзнавства та насінництва сільськогосподарських культур: навч. посібник / А. С. Ерешко, Р. Г. Бершанський, В. Б. Хронюк; М-во сіл. госп-ва РФ, Донський держ. аграр. ун-т. – Зерноград: Азово-Чорноморський інженер. ін-т ФДБОУ ВПО ДДАУ, 2015. – 112 с.
• Закладний, Г. А. На допомогу охочим дізнатися про збитки від комах / Г. А. Закладний // Хлібопродукти. – 2018. – № 6. – С. 26–27.
• Закладний, Г. А. Шкідники хлібних запасів / Г. А. Закладний. – М.: [б. в.], 2006. – 24 с. – (Додаток до журналу «Захист і карантин рослин»; № 6).
• Закладний, Г. А. Захист зерна та продуктів його переробки від шкідників: монографія / Г. А. Закладний. – М.: Колос, 1983. – 215 с.
• Зерно. Методи визначення зараженості шкідниками: ГОСТ 13586.6-93. – На заміну ГОСТ 13586.4-93; введ. 02.06.1994. – Мінськ: Держстандарт, 2010. – 8 с.
• Зерно. Правила приймання та методи відбору проб: ГОСТ 13586.3-2015. – На заміну ГОСТ 13586.3-83; введ. РФ 01.07.16. – М.: Стандартинформ, 2019. – 15 с.
• Інструкція з боротьби зі шкідниками хлібних запасів: затв. Комітетом з хлібопродуктів при Мінсільгосппроді Республіки Білорусь; за заг. ред. А. І. Биховця. – Мінськ: [б. в.], 2000. – 414 с.
• Козич, І. А. Обґрунтування заходів із захисту зерна та продуктів його переробки від комірних шкідників: дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.07 / І. А. Козич. – Прилуки, 2014. – 166 арк.
• Про встановлення вимог до сортових та посівних якостей насіння сільськогосподарських рослин [Електронний ресурс]: постанова М-ва сіл. госп-ва і продовольства Респ. Білорусь, 29 жовт. 2015 р., № 37 // Нац. правовий Інтернет-портал Респ. Білорусь. – Режим доступу: https://gogiskzr.by/semenovodstvo/normative-base/Doc-51-Postanovlenie-37-06012023.pdf. – Дата доступу: 23.02.2023.

• Організаційно-технологічні нормативи вирощування зернових, зернобобових, круп'яних культур: зб. галузевих регламентів / Наук.-практ. центр НАН Білорусі із землеробства; кер. розроб. Ф. І. Привалов [та ін.]. – Мінськ: ІОЦ Мінфіну, 2022. – 532 с.
• Посівні якості та урожайні властивості насіння: навч.-метод. посібник / В. Г. Таранухо [та ін.]; М-во сіл. госп-ва і продовольства Респ. Білорусь, ДУ освіти, науки і кадрів, Білоруська держ. с.-г. акад. – Горки: [б. в.], 2009. – 64 с.
• Путівник зі шкідників хлібних запасів і «Простор» як засіб боротьби з ними / Г. А. Закладний [та ін.]; за заг. ред. Г. А. Закладного. – М.: Вид-во МДОУ, 2003. – 106 с.
• Равков, Є. В. Насіннєвий контроль: лабораторний практикум / Є. В. Равков, Н. Г. Таранухо, В. І. Бушуєва; М-во сіл. госп-ва і продовольства Респ. Білорусь, ДУ освіти, науки і кадрів, Білоруська держ. с.-г. акад. – Горки: БДСГА, 2013. – 100 с.
• Лівшиць, І. З. Сільськогосподарська акарологія: монографія / І. З. Лівшиць, В. І. Митрофанов, А. З. Петрушов; Рос. акад. с.-г. наук, Держ. наук. установа Всерос. селекційно-технолог. ін-т садівництва та розсадництва Рос. акад. с.-г. наук. – М.: ДНУ ВСТІСП Россільгоспакадемії, 2011. – 351 с.
• Насіння зернових культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови: СТБ 1073-97. – Мінськ: Держстандарт, 2010. – 17 с.
• Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення схожості: ГОСТ 12038-84. – Введ. 01.07.1986. – М.: Стандартинформ, 2011. – 65 с.
• Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення заселеності шкідниками: ГОСТ 12045-97. – Введ. 01.07.1998. – М.: Стандартинформ, 2011. – 6 с.

Цик, В. В. Технологія зберігання та переробки продукції рослинництва: курс лекцій / В. В. Цик. – Горки: БДСГА, 2013. – 195 с.

25. Atlas szkodników roślin rolniczych dla praktyków / M. Mrówczyński [et al.]. – Poznan: Polskie Wydawnictwo Rolnicze Sp. z o. o., 2017. – 368 s.

Є. В. Бречко, В. О. Трубачова ДУ «Інститут захисту рослин», Прилуки, Мінська область

ВПЛИВ ШКІДНИКІВ ЗАПАСІВ НА ЯКІСТЬ

НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Анотація. У статті наведено аналіз зараженості насіннєвого матеріалу ярих та озимих зернових культур урожаю 2019–2021 рр. шкідниками запасів. Інфіковано (наявність живих членистоногих) 34,8–37,5 % із 63 обстежених партій ячменю та ярої пшениці, озимої пшениці та тритикале. Встановлено сильний обернений кореляційний зв'язок між кількістю акароїдних кліщів і лабораторною схожістю, про що свідчать коефіцієнти кореляції (r = -0,95–0,99). Ступінь зараженості насіннєвих партій розраховували з урахуванням чисельності та шкідливості членистоногих. Порівняльний аналіз загальної щільності заселення (ЗЩЗ) партій насіння зернових показав, що при визначенні оптимального строку використання препарату, коли партія заражена комплексом видів шкідників, слід орієнтуватися на показник ЗЩЗ, а не на економічний поріг шкідливості (ЕПШ). Приділено увагу результатам уточнення біологічної ефективності препаратів для захисту насіннєвого зерна. При використанні інсектициду Фаскорд, КЕ (альфа-циперметрин, 100 г/л), кількість твердокрилих комах зменшилася на 94,6–100 %, кліщів – 66,7–100 %; інсектоакарициду Актеллік, КЕ (піриміфос-метил, 500 г/л) – 100 % та 83,3–100 % відповідно.

Ключові слова: шкідники при зберіганні, насіння зернових, зерносховища, посівні якості, зараженість, біологічна ефективність, інсектицид, інсектоакарицид.