Діагностика та захист перцю від вірусних і бактеріальних хвороб

Вірусні хвороби перцю: діагностика та заходи боротьби з ВОМ і бронзовістю

Вірус огіркової мозаїки (ВОМ) практично не передається через насіння перцю, проте він здатний швидко поширюватися по посадках. Головну небезпеку становлять попелиці-переносники, серед яких найбільше значення мають види Ар#б д055урй і Муго4езрегхгсае. Контактно-механічний шлях передачі вірусу під час догляду за рослинами можливий, але не є для нього характерним. Для точної діагностики захворювання використовують механічну інокуляцію соком рослин-індикаторів (Сисит!$ заНуиз) або серологічні методи (ІФА).

Захист перцю від ВОМ будується на профілактиці та своєчасному знищенні джерел інфекції. Агрономам необхідно вибраковувати хворі рослини та обирати для садіння толерантні й стійкі сорти. Важливо вести систематичну боротьбу з бур'янами у теплицях і на прилеглій території як під час вегетації, так і в міжсезоння.

Вірус бронзовості томата, або плямисте в'янення (Тотаю $ровей м ути$ / Т5УУ), проявляється специфічними симптомами. На верхівках і бічних пагонах перцю молоде листя набуває бронзового або брудно-фіолетового відтінку, після чого на ньому формуються коричневі некротичні кільця, смуги та зигзаги вздовж головної жилки. Аналогічні ураження виникають на черешках і пагонах, що часто призводить до відмирання верхівки. На зелених плодах утворюються коричневі, зелені та блідо-жовті кільця, а біля плодоніжки — коричневі смуги; під час достигання плоди стають строкатими.

Чорна бактеріальна плямистість: симптоми та захист посадок

Збудником чорної бактеріальної плямистості перцю є бактерія Хатйотопа$ сатрезйт$ ру. уесаюта По\м’зон (також згадується як Хатпотопа$ сатрезйт$ ру. уейсаюма). Хвороба найбільш шкодочинна у вологі роки. У теплицях на новому або пропареному субстраті патоген проявляє себе слабо, але у весняно-літній період усе ж може уражати молоде листя та частину плодів. Інфіковані сіянці часто втрачають нижні листки, що дозволяє легко відрізнити бактеріоз від столбура.

Симптоми захворювання починаються з дрібних водянистих точок на листках, сім'ядолях, черешках, стеблах і плодах. З часом вони чорніють, набувають округлої або неправильно-кутастої форми розміром до 1–2 мм і оточуються жовтою облямівкою. На листках плями поширюються вздовж жилок, набуваючи кутастих обрисів зі світло-жовтим некрозом у центрі. На стеблах з'являються чорні подовжені плями, які зливаються і викликають загибель рослини.

На плодах спочатку утворюються випуклі чорні точки з водянистою облямівкою, які потім розростаються у виразки розміром до 6–8 мм. Тканина під ними загниває, а облямівка змінюється зеленуватою зоною. На ранній стадії ці симптоми нагадують «пташине око», характерне для зараження С1амфасег птсШ-дапеп$15, але відрізняються випуклою формою.

Бактерії проникають у тканини рослин через природні продихи та розмножуються у міжклітинниках паренхіми. У молоді плоди вони потрапляють через мікропошкодження волосків, а на більш пізніх стадіях — через ранки. Розвитку хвороби сприяють висока вологість повітря та верхнє дощування. Джерелом інфекції слугують заражене насіння та рослинні рештки, на яких бактерії успішно зберігаються завдяки стійкості до висушування та низьких температур.

• Розмір бактеріальних клітин — 0,6–0,7 х 1,0–1,5 мкм
• Оптимальна температура розвитку — 25–30 °C
• Температура загибелі бактерій — вище 56 °C
• Інкубаційний період хвороби — 3–6 днів
• Діаметр плодів для проникнення через волоски — до 2,5 см
• Граничний розмір виразок на плодах — 6–8 мм

Для боротьби з чорною бактеріальною плямистістю потрібен комплексний підхід. Вибудовуйте захист посадок послідовно:

1. Використовуйте для сівби лише здорове насіння, повністю вільне від патогену.
2. Суворо дотримуйтеся правил сівозміни на виробничих площах.
3. Обирайте стійкі сорти та гібриди. Введення гена /?*› дозволить найближчим часом отримати форми, стійкі до більшості штамів бактерії.
4. Своєчасно застосовуйте хімічні та біологічні засоби захисту рослин.