Діагностика та профілактика вірусних хвороб солодкого перцю в теплиці

ПЛОДИ БАКЛАЖАНА Причина. Нерівномірність поливу в спекотну погоду. До розтріскування схильні певні сорти та гібриди, інші ж стійкі, і їхні плоди не розтріскуються навіть при грубому порушенні режиму поливу 2.4. Перець

Перець у закритому ґрунті стали широко вирощувати зовсім недавно. Інтерес до цієї культури зріс у зв'язку з появою гібридів, що мають вирівняні товстостінні плоди кубоподібної або призмоподібної форми. Плоди можуть бути кількох кольорів: червоні, зелені, жовті, оранжеві, фіолетові, білі, малинові.

Перець чутливий до температури ґрунту та повітря. При порушенні температурного режиму зменшується зав'язуваність плодів, розвиваються різні фізіологічні порушення. Тепличну культуру зазвичай формують у 2-3 стебла, які шпагатом підв'язують до шпалери.

Практично повсюдно перець уражується багатьма хворобами, збудниками яких є гриби, бактерії, віруси та фітоплазми. На думку більшості дослідників, на перці найбільш шкідливі, але й найменш вивчені вірусні хвороби (Рапіо а аІ., 1989 та ін.).

У даний час відомо близько 20 вірусів, що зустрічаються в природних умовах на рослинах роду Сарясит і понад 40 вірусів, здатних вражати різні види перцю при штучному зараженні (Ногуа®, 1986).

Вірози Економічно значущими вірусними патогенами вважаються вірус тютюнової мозаїки, вірус огіркової мозаїки, У-вірус картоплі, Х-вірус картоплі, вірус гравіювання тютюну. У Росії найбільш поширені віруси тютюнової та огіркової мозаїки. 2.4.1.1. Мозаїка Збудник — ТоБассо тозаіс утіб, вірус тютюнової мозаїки (ВТМ). Шкідливість. Найпоширенішим і найшкідливішим патогеном на перці є ВТМ, який здатний викликати епіфітотії. Висока шкідливість вірусу пояснюється його винятковою інфекційністю та життєстійкістю. Втрати врожаю становлять у середньому близько 30 %, але в епіфітотійні роки досягають 90 %.

Симптоми на перших етапах зараження мають вигляд жилкового хлорозу та мозаїчності листя, незабаром хлороз поширюється на всю поверхню листя, рослина починає відставати в рості. Пізніше на стеблах і черешках розвиваються темні смуги, некрози, плоди зменшуються в розмірі. Одним із симптомів, характерних для цього захворювання, є гравіювання листя, яке пов'язане з некрозом судин.

Поширення та зберігання патогену. ВТМ передається з насінням перцю. Вірус тривалий час зберігається на сухих рослинних рештках і в ґрунті. Максимальний строк збереження ВТМ у сухому листі — 50 років. Вірус має високу трансмісивність, відоме його перенесення сисними комахами та кліщами. У теплицях ВТМ в основному передається контактно в процесі догляду за рослинами серологічні методи (ІФА). Рис. 136. ВІРУСНИЙ ЗАГАЛЬНИЙ ХЛОРОЗ ПЕРЦЮ д * = Г 8 5 х Я:. ом, 11

Стійкі сорти та гібриди: F1 Кардинал, F1 Монтеро, F1 Індало, F1 Оранжеве чудо, F1 Арієс, F1 Фіделіо. Толерантний гібрид F1 Ювілейний Семко.

Заходи захисту. Слід використовувати лише здорове насіння. Перевірку насіннєвого матеріалу проводять за методикою, прийнятою для тепличних томатів. Ефективним способом інактивації вірусу в насінні є триденне прогрівання насіння при температурі 70°. Обробка насіння 2%-ним розчином гідроксиду натрію або 10%-ним фосфатом натрію також має помітну знезаражувальну дію. Хворі рослини необхідно виносити з теплиці та знищувати.

Розробляються заходи, які могли б дозволити вилікувати уражені рослини. Як агенти захисту випробовують метаболітні препарати на основі Streptomyces ceroformus — афідол і хризомал, а також екстракти гриба гливи (Pleurotus ostreatus) і соку алое. 2.4.1.2. Папоротеподібність і курчавість листя перцю

Збудник — Cucumо тозаіс утіб (СМУ), вірус огіркової мозаїки.

Симптоми. Листя дрібне, ниткоподібне або папоротеподібне. Розрізняють чотири форми прояву хвороби: зелена — рослина втрачає тургор і засихає, зберігаючи зелене забарвлення (скороминуща форма)