Біологічний захист тепличних культур від шкідників і хвороб

У багатьох тепличних господарствах дуже широко та успішно практикується використання енкарзії (Encarsia formosa) для боротьби з білокрилкою та хижого кліща-фітосейюлюса (Phytoseiulus persimilis) для пригнічення павутинного кліща на томаті, огірку, хризантемах. Останніми роками в умовах виробництва знайшов застосування патогенний для попелиць гриб Verticillium lecanii; його препаративні форми (наприклад, верталек) надходять у продаж. Проводячи біологічну боротьбу зі шкідниками, необхідно дуже обережно застосовувати пестициди. Хімічна боротьба — це одна з ланок інтегрованої системи захисту, але пестициди повинні бути безпечними для корисних комах чи грибів. Відомо, наприклад, що фунгіциди можуть пригнічувати життєдіяльність деяких корисних організмів.

Біологічна боротьба з грибними хворобами тепличних культур ще не знайшла широкого застосування в умовах виробництва, хоча різноманітні спроби в цьому напрямку вже зроблені. Наприклад, гриб Ampelomyces quisqualis є паразитом збудника борошнистої роси огірка (Sphaerotheca fuliginea), і цей вид паразитизму вже випробуваний у ряді випадків. У Франції виділено та використано один із видів Trichoderma для пригнічення збудника сухої бульбашковості печериць — Verticillium fungicola. Проведено експерименти з біологічної боротьби з чорною кореневою гниллю огірка, однак в умовах виробництва цей спосіб боротьби ще не застосовується. Біологічна система боротьби знаходиться на стадії розробки; можливість її використання та необхідність подальших досліджень у цьому напрямку не викликають сумнівів. Рис. 5.15. а — підготовка до розселення хижих кліщів для боротьби з червоним павутинним кліщем в огірковій теплиці, б — значення, яке надається виявленню зараженості білокрилкою на перших етапах, визначають ефективність біологічної чи іншої боротьби (на листівці: «Нагорода у 2 ф. ст. тому, хто виявить першу білокрилку в кожній секції»).

ПРИДАТНІСТЬ ФУНГІЦИДІВ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ

Фунгіцид* Спосіб внесення Яйця Особини лялечки Особини Беноміл Обприскування В В - Б Беноміл Полив ґрунту П П Б Б Бупіримат Обприскування Б Б - Б (с. п.) Бупіримат Обприскування П Б - - (к. е.) Каптан » Б Б Б Б Карбендазим » П П Б Б Хлорталоніл » Б Б Б Б Хлорокис міді » Б Б Б Б Хлорокис міді** «Турб-ер» Б Б Б Б Мідна сіль вуглекислого амонію - мідь Обприскування Б Б Б П Дихлофлуанід » - Б Б Б Диклоран Окурювання - - - - Динокап Обприскування - Б Б В Додеморф » - Б - - Етридіазол » - - - - Фозетил алюмінію Полив ґрунту - - - - Імазаліл Обприскування П Б В П Іпродіон » Б Б - Б Іпродіон** «Турб-ер» Б Б Б Б Манкоцеб/цинеб Обприскування - Б - - Манеб » - Б Б П Набам » - - Б П Набам Полив ґрунту - - - - Нітротал-ізопропіл » Обприскування П - Б Оксикарбоксин Обприскування Б Б - Б Піразофос » В В В Квінтоцен » - - - Б Текнацен Окурювання - - - - Тіофанат-метил Обприскування В Б - Б Тирам » П Б - Б Вінклозолін » - Б - Б Цинеб » - Б - Б Цинеб** «Турб-ер» Б Б Б Б * Б — безпечний, П — проміжний, В — шкідливий. ** Обробка аерозолем за допомогою машини «Турб-ер».

Один із варіантів біологічної боротьби з вірусом мозаїки томата широко застосовувався в Європі до появи стійких до цього патогену сортів. Для захисту сприйнятливих сортів томата від дуже шкідливих і широко розповсюджених вірулентних штамів ВМТо рослини інокулювали на ранніх фазах розвитку штамом вірусу з ослабленою патогенністю. Він забезпечував захист рослин, що супроводжувалося зростанням продуктивності та якості плодів (див. стор. 179).

Baker, K. F. and Cook R. J. (1974) Biological Control of Plant Pathogens, Freeman, San Francisco.

Воапе, С. У. (1973) Тгеп4з ш Бтеедше Гог 41зеазе гез1${апсе 1ш сгорз, Аппиай Велею о} Рруюратоову, 11, 463—86.

Виззе!, а. Е. (1978) РёапЕ Вгеефте {ог РезЁ апа Гу5еазе Юезюапсе. ВиЧегмог, Гопдоп.

Зсорез, М. апа 1ееи, М. (1979) РезЁ апа Г/беазе Сотшго! Напафоок. Тйе ВийзВ Сгор РгофесНоп СоипеЙ РибИсаНопз, Гопдоп.

М/Пееег, В. Е. У. (1975) ТАе Сопго! оЁ Рат Г\{5еазе, Охога Вююору Веа4егз №. 74, Охога Чшуегзйу Ргезз, Ох!ог4. ГЛАВА 6. ФУНГІЦИДИ

Одні фунгіциди застосовують для захисту рослин від можливого ураження, інші — для пригнічення збудника, що вже уразив свого господаря, хоча викорінювальна (лікувальна) дія препарату зберігається протягом короткого часу інфекції. Фунгіциди не пригнічують патогенні організми до рівня, при якому на рослинах зникають ознаки ураження, і в більшості своїй мають контактну дію, тобто збудники гинуть лише при прямому контакті з препаратом. За минуле десятиліття розроблено кілька системних фунгіцидів. Вони незначною мірою транспортуються в рослині, причому в акропетальному напрямку з транспіраційним струмом, і накопичуються по краях листкових пластинок. До цього часу лише у небагатьох препаратів виявлено здатність до дуже слабкого пересування від листя до коренів.

Ідеальний фунгіцид для тепличних культур характеризується такими властивостями:

— безпечністю при застосуванні для оператора та для рослини;

— сильним фунгіцидним ефектом, тобто здатністю знищувати патоген, а не затримувати його розвиток;

— мінімальною токсичністю для теплокровних, що дозволяє починати роботи з догляду за насадженням невдовзі після обприскування та отримувати товарну продукцію;

— достатньою стійкістю, що дозволяє зводити до мінімуму кількість необхідних обробок. Водночас занадто висока персистентність є недоліком, оскільки такі препарати дуже довго розкладаються і після їх застосування необхідний значний період очікування;

— механізмом дії, який виключає появу стійких (нечутливих або толерантних) рас (штамів) патогенів.

Іноді перевага надається препаратам системної дії або летким речовинам, хоча такі властивості часто пов'язані з накопиченням персистентних залишків пестицидів і специфічним типом їхньої дії, який може сприяти розвитку стійкості у патогенів.

Більшість сучасних фунгіцидів має деякі необхідні властивості, але жоден не є ідеальним.

Стратегії застосування фунгіцидів у захищеному ґрунті

Використання фунгіцидів здійснюється двояко:

• 1 — при стандартних обробках у певній фазі розвитку культури, а також у якийсь період після її сівби (садіння);
• 2 — при першій появі симптомів хвороби або ж коли її розвиток досягає порогового рівня.

Кожен варіант має свої переваги та недоліки, тут не можна робити загальних висновків і вибрати якийсь один спосіб, придатний для всіх культур та хвороб.

Позитивною стороною стандартного застосування фунгіцидів є те, що його легко здійснювати і він не потребує регулярних обстежень культури для прийняття рішення про необхідність обприскування. До того ж цей спосіб забезпечує достатній рівень пригнічення хвороби, оскільки частини рослини, що розвиваються після обробки, вже захищені від патогена, тобто умови для його розвитку менш сприятливі. Основний недолік стандартного методу — можливість зайвих обробок фунгіцидами, адже обприскування проводяться незалежно від того, з'явиться в них необхідність чи ні. Це може призвести до значних витрат коштів на хімікати та праці, яких можна було б уникнути.

Організація фітосанітарного моніторингу посівів

Застосування фунгіцидів при першій появі захворювання або в критичну стадію його розвитку потребує регулярних оглядів культури для виявлення уражень і, залежно від площі посіву, — великих витрат часу, але для отримання позитивних результатів такі обстеження є абсолютно необхідними. У цілому можна сказати таке: чим менша кількість обробок, тим менші й витрати, і накопичення токсичних залишків препаратів, хоча тут є своя небезпека, оскільки при недостатньо ретельному обстеженні захворювання може розвинутися настільки сильно, що боротися з ним звичайними методами буде важко.

Ця система застосовна не для всіх хвороб, оскільки в деяких випадках шкода культурі завдається при появі перших же симптомів ураження, коли обробка фунгіцидами вже не дасть бажаного ефекту.